У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психологиня Оксана Сенченко Львів лише онлайн

психолог  Психолог для підлітків.  Оксана Сенченко
17-03-2020 Оксана Сенченко додати у вибрані

коментар
Останній візит на сайт 108 днів тому.
Років досвіду психологом Років досвіду: 4
Освіта
- вересень 2014 р. - грудень 2019 р. - Львівський національний університет ім. Івана Франка, ступінь бакалавра та магістра за спеціальністю "Психологія" (дипломи з відзнакою).
- з вересня 2018 року - навчаюся в Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
Досвід психологічної практики
Практикую в методі Транзакційного аналізу в напрямі психотерапії під керівництвом супервізора, маю досвід онлайн-консультування.

- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
Працюю з запитами
Працюю із такими запитами:
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, куріння і т. д.), сексуальними проблемами.
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.


Основне
диплом перевірено

⭐ Оцінка від колег-психологів

Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок
: 10. хто оцінював

Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?

Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.

Сертифікати про додаткову освіту
Відповіді 5230
Як позбутися відчуття страху, невпевненості після емоційноі зради?
Добрий день, Надія.
«Два місяці тому, я дізналася, що мій чоловік переписується, спілкується з іншою жінкою, вже на протязі більше ніж півроку.»;
Як саме Ви про це дізналися?

«Для мене це був шок, і я дуже важко переживала.»;
Так, це нормальна реакція, адже це про руйнування відчуття безпеки.

«Чоловік пояснив, що це просто спілкування, і вже не спілкуються. »;
Ви запитували у нього, що йому давало це "просто спілкування"?

«Я дуже хочу все забути»;
Це нереалістично, забути Ви не зможете і так як раніше вже не буде (а буде якось по-інакшому). І тут одразу питання - а як же було раніше, до цієї ситуації? Що Вам давали ці стосунки, а чого у них не вистачало?

І найголовніше питання - для чого Вам "забувати" і "не відчувати"?
Переживаю за маму
Добрий день, Arina.
Дуже Вам співчуваю, помітно як Вам тяжко. Щодо Вашої мами - Ваше хвилювання об'єктивне, її поведінка неадекватна. Ваша мама може загрожувати собі та іншим людям, тому Ви можете зателефонувати на гарячу лінію та викликати екстренну психіатричну допомогу. Це Ваш маскимум, Ви не здатні контролювати поведінку матері.

«Мені дуже важко таке чути, ми часто сваримось.»;
Шкода це чути. Ваша мама не критична, а Ви - так, тому і виникають конфлікти. Це ніяк не пов'язано з Вами.

«Мені зовсім немає з ким поділитися своїми переживаннями. Часто згадую бабусю, яка померла восени, мені її дуже не вистачає. А це була дуже близька мені людина, якій я могла довіритись. У мене є друзі, але не настільки близькі, щоб я могла довіритись і поділитись переживаннями щодо мами. Я намагаюсь бути сильною, але все навалюється і навалюється,я боюсь таких думок і відганяю їх від себе, але іноді мені просто не хочеться жити. Прошу порадити, як мені жити з цим і що я можу зробити? »;
Також важливо, щоб Ви потурбувалися зараз про себе. Розумію, що Ви намагаєтеся завжди бути сильною, але сильні люди швидко стають слабкими, адже ламаються від грузу труднощів, переживань, з якими намагаються впоратися самостійно. Це нормально просити про допомогу, коли Ви її потребуєте, це не про слабкість, а психологічно зрілу, дорослу позицію контакту і близькості, тому я Вам рекомендую почати індивідуальну психотерапію із психологом-психотерапевтом. Вдягніть кисневу маску на себе, а потім на іншого - таким чином Ви врятуєте обох. Ви цінна тому, будь ласка, потурбуйтеся про себе.
Как устроить личную жизнь?
«Він (одногрупник) мабуть не знайшов іншої кандидатури для цієї ролі і обрав мене.
За спеціальністю влаштуватися я б хотів, проте це навряд чи вдасться у моєму віці без досвіду роботи. »;
У цих словах я відчуваю, що Ви обезцінюєте себе, несвідомо підлаштовуючи будь-які ситуації у Вашому житті під базу життєву позицію "Я-не ОК і Ти(світ) не ОК", вганяючи себе у позицію безпорадності.

«Зарплата вантажника (11000 грн.) не дозволяє винаймати окреме житло. »;
Звісно на окреме житло в Києві не вистачить), але існують інші варіанти (які Ви не розглядаєте через базову не Ок-ейну позицію): кімната в гуртожитку, спільне проживання з сусідом-квартирантом в меншому місті чи смт тощо.

«Де взяти тільки гроші на цю мрію?»;
«На індивідуальну терапію не вистачає коштів »;
Об'єктивно, Ви заробляєте 11 тис. в місяць, у Вас є гроші на психотерапію (4 консультації на місяць, існують різні розцінки), інший момент, що Ви себе і нас переконуєте, що виходу немає. У Вас є два варіанти: або Ви берете відповідальність за своє життя для того, щоб реалізувати своє "хочу" (ідете на психотерапію для того, щоб вийти із позиції Жертви, пасивності, пропрацювати власні установки), або ж і надалі живете у позиції безпорадності та страждаєте. Вибір за Вами.

Бесплатная рассылка интересностей!

Как устроить личную жизнь?
Добрий день, Кирилл.
«о мной почти никто никогда не хотел общаться - ни в школе, ни в универе, ни на работе.»;
«Когда я учился в универе на 4 курсе, мне от одногруппника поступило немного странное предложение заняться сексом втроем с ним и его девушкой.»;
Ось тут відчувається суперечність. Інтерес та ініціативу до Вас все-таки проявли тільки, скоріш за все, Ви хочете конкретно якийсь прояв уваги (а можливо їх також проявляли, але зараз Ви просто їх не можете пригадати, бо, скоріш за все, у Вас існують якісь несвідомі установки щодо інших людей). Питання - а Ви проявляли інтерес до людей, чи очікували, що його проявлять інші?

«По образованию я юрист, но ни разу не получилось устроиться по специальности»;
А хотіли б?

«Живу с родителями.»;
Чому? Хотіли б переїхати?

«Мой день начинается в 6 утра, я иду кормлю хозяйство родителей (курей, уток, коров) и иду на работу. После 6 вечера возвращаюсь домой и помогаю родителям по дому, огороду и хозяйству. В 22 ложусь спать. И так круглый год. »;
Вас це влаштовує, чи хотіли б, щоб Ваш день виглядав по-інакшому?

«Как мне наладить личную жизнь, подскажите? КАк найти девушку и друзей? »;
Перш за все, просторово і психологічно сепаруватися від власних батьків, зрозуміти які неконструктивні установки заважають Вам це зробити, чого Ви дійсно хочете 9навіщо Вам дівчина, друзі) і також йти в контакт з іншими. Рекомендую Вам почати індивідуальну психотерапію з психологом-психотерапевтом - це найкращий варіант.
Как выбраться из ямы лени?
«Честно-мне безумно страшно писать нашему психологу в школе,ведь он может рассказать это матери,даже если я попрошу этого не делать. »;
Якщо Ви попросите про це психолога, то спеціаліст має зберігати конфіденційність, але він має право порушити конфіденційність, якщо є якась інформація, що загрожує Вашому життю і здоров'ю, чи життю і здоров'ю інших людей, і при цьому він попереджуватиме про це.

Справа у тому, що Ви неповнолітня і Ваша мама - Ваш опікун, який відповідальний за Вас, тому вона має знати про Ваш загальний психологічний стан (звісно не в деталях), адже вона відповідальна за Вас. Крім цього, у компетенції спеціаліста надавати рекомендації Вашій мамі (попередньо проговорені з Вами) для покращення Вашого стану. Спеціаліст не буде розповідати подробиці Ваших зусстрічей, а лише ті моменти, які є важливи і узгоджуватиме їх з Вами.

«Я очень много плачу,просто так при разговорах о своих пережвианиях-моя мама этого не любит и только кричит на меня за это. А даже если я не буду плакать-она скажет что я выдумываю. »;
Сумно це чути, однак саме шкільний психолог може дати "фідбек" Вашій мамі, до якого воно зобов'язана прислухатися.

Ответ отредактирован автором 10-05-2022 18:52:34

Как влиться в коллектив?
Добрий день, nik20f.
«что уже никому не интересно общение со мной, только если кратковременное во время школы.»;
На яких конкретних поведінкових проявах цих "інших" базується це Ваше припущення? Хто ці "інші"? Є конкретні люди, з якими Ви хотіли б дружити в класі? Що Вас приваблює у цих людях? Крім цього, Ви пишете, що та компанія з "паралелі" розпалася, однак ті люди, які були в компанії, з якими Вам було цікаво напевно ж залишилися у місті?

«как влиться в коллектив, не навязываясь. »;
Можливо проблема у тому, що під "нав'язуванням" Ви розумієте прояв ініціативи? Тоді виходить наступна ситуація - не проявляю ініціативу і очікую, що запросять інші, а ці інші думають, що так як я не проявляю ініціативу, то не зацікавлена у спілкуванні, тому і не запрошують. "Нав'язування" - це коли Вам говорять конкретно "ні", а Ви продовжуєте наполягати.

Ответ отредактирован автором 10-05-2022 18:20:20

Как выбраться из ямы лени?
Добрий день, Ангеліна.
Насправді поняття "лінь" у психології не існує, а існує "емоційне вигорання", не моя ціль, відсутність мотивації тощо.

«с ноября я просто устала,устала хорошо учиться(раньше была отличницей-сейчас хорошистка ибо семестр тот плохо закончила,а этот еще норм)»;
«Я не знаю что делать »;
А що б ти хотіла зробити? Знову бути "відмінницею"? Якщо так, то чому? Це дійсно твоє бажання, чи бажання твоїх батьків?

«Я просто перестала увлекаться чем либо,я ничего не делаю,просто лежу и смотрю сериалы»;
Тоді це означає, що тебе цікавлять серіали?) Ти розмовляла про свій стан із батьками?
Не знаю что делать
Добрий день, Дарья.
Ставити діагноз, проводити діагностику психологом (а не психіатром) в режимі переписки, базуючись на невеликому шматку інформації непрофесійно і шкідливо.

«и что с этим делать»;
Піти, для початку, на індивідуальну психотерапію до психолога-психотерапевта і якщо спеціаліст побачить, що необхідне додаткове залучення психіатра для фарм. підтримки і діагностики, то почати комплексний підхід.

«и опасно ли это »;
Що Вам дасть відповідь на це запитання? Для того, щоб працювати над проблемою необхідно, щоб вона була небезпечною? Насправді Вам вже теперішня ситуація приносить дискомфорт і Ви страждаєте (базуючийсь на Вашому зверненні), тому цього цілком достатньо для звернення.

Ответ отредактирован автором 09-05-2022 14:07:30

Не получается завести отношения
«Знайомства не ініціюю, ініциативу проявляють хлопці. Знайомлюсь в Інтернеті: соц. мережі та сайти знайомств.»;
Ось одна із причин. Сайт знайомств і соц. мережі мають свою особливість вибірки, яка є специфічною і це ніяк не пов'язано із Вами. Чому? Бо туди вже ідуть з певною метою (великий відсоток, об'єктивно, шукає секс-партнера, тому і проміжок між сексом і знайомством є короткотривалим) + Вам показують соц. картинку і це набагато легше ніж "живе спілкування" (для тих хто шукає стосунків без обов'язків), тому Ви не бачите всю динаміку (тривожні дзвіночки). Щодо ініціативи також важливий момент, адже, таким чином, Ви обмежуєте можливість охоплення, а орієнтуєтеся лише на тих, що проявляють інтерес першими на сайтах знаймоств. Ті стосунки, які Ви описували, передбачають взаємний інтерес.

Я б Вам рекомендувала змінити підхід. Ви писали про взаємний інтерес, почніть з нього. Знайдіть те, що Вам цікаво і спробуйте знайти місця, де Ви можете розділяти цей свій інтерес з іншими в живому форматі спілкування, розширюйте свій соц. капітал (відпочинок у спільних компаніях). Тоді і сам перехід між інтересом, дружбою і стосунками буде поступовий (буде фундамент стосунків).

І напевно найголовіше питання: Чому хочете стосунків?

Ответ отредактирован автором 06-05-2022 20:20:47

Не получается завести отношения
Добрий день, nik573.
«Почему-то ко мне притягиваются только мужчины, которым нужен только секс.»;
А Ви ініціюєте знайомства, чи скоріше очікуєте, що до Вас проявлять ініціативу? Де саме ці чоловіки знайомляться із Вами?

«Хочу видеть такого, с которым интересно общаться, и заботливого. »;
Як думаєте, де Ви можете познайомитися з таким хлопцем? Де Ваші подруги познайомилися зі своїми хлопцями?
Как найти себя?
Добрий день, Manikka.
«Какая специальность нравится?»;
Пропоную почати з того, що Вам взагалі подобається і які предмети в школі також подобаються. А ще найкраще - пройти профорієнтаційну бесіду (Ви навіть можете звернутися до шкільного психолога з цим запитом).

«Я пробовала себя в разном, но каждое из них длилось недолго!»;
Чому недовго? І що особисто для Вас означає, що Ви щось робили "довго"?

«чувство неудовлетворённости »;
А як би виглядала "задоволеність"?

Ответ отредактирован автором 06-05-2022 13:07:48

Чувство вины
Добрий день, natali.
Дуже Вам співчуваю, помітно на скільки Ви звикли "заслуговувати на любов", що продовжуєте це робити і після смерті батьків, перекладаючи на себе відповідальність за їхні реакції. З об'єктивного, Ваші батьки дорослі люди і обрали свій шлях. Це міф, що ми здатні змінити поведінку, почуття, ставлення інших людей без їхнього бажання. Максимум - здійснювати вплив, але і тут інша людина обирає, чи вона це дозволяє. Так, від Вас хотіли, щоб Ви були дорослішою на свій вік і припускаю, що Вам довелося швидко подорослішати, ставши "маленьким дорослим" і від цього ще більше сумно.

«Что с этим всем богатым багажем делать, мне не понятно. »;
Іти на індивідуальну психотерапію, зцілювати Вашу внутрішню ранену Дитину і пропрацювати тих внутрішніх критикуючих батьківських фігур, які досі "сидять" всередині Вас і не дають Вам дозволу бути щасливою.

Ответ отредактирован автором 06-05-2022 13:03:21

Помощ в работе
Добрий день, Esalak.
«Что порекомендуете сделать в такой ситуации? »;
Не рятувати свою маму, а дозволити їй самій розбиратися із цією ситуацією, взявши відповідальність за власне життя). Ваш маскимум - це сказати своїй мамі про власне хвилювання і запропонувати їй самій звернутися до спеціаліста.

«Как морально унизить или успокоить женщину или преподать ей урок? »;
А чому Ви розглядаєте такі радикальні стратегії як приниження і "виховання" дорослої жінки? Це аж ніяк не про зрілу дорослу позицію.
Помощь ребенку
Добрий день, Алекса.
Насправді, важко Вам щось відповісти, адже замало інформації: коли помітили таку зміну у поведінці, як проявляється "замкнутість", від чого саме "мишка" хоче замкнутися, як справи у сім'ї і які стосунки з батьками і батьків між собою тощо. Найкращу рекомендацію, яку Вам можна надати - звернутися спільно з дитиною очно до дитячого психолога, щоб можна було комплексно подивитися на ситуацію.
Мне кажется, что такие, как я не нужны в Украине, я не сделал ничего для моей Родины
Добрий день, nik43e.
« пока они все погибали под бомбёжками на войне, я тут сидел и ничего не делал с паспортом фашистского государства.»;
ОК, а що б Ви зробили?

«Что мне делать? »;
А що Ви хочете зробити?

«Как ко мне будут относится после такого в Украине?»;
Я з України (і Ви також) і що бачу я - я бачу неповнолітнього хлопця, який для того, щоб психологічно вижити в сім'ї від якої він залежить, почав "грати по її правилам". Сумно, що він "ламав" себе, однак зараз цей хлопець виріс, скоро йому 18 і він вже може приймати самостійне рішення і не адаптуватися, будуючи власне життя (або ж рухатися у цьому напрямку). Чи будуть у Вашому житті зустрічатися люди, які Вас осуджуватимуть? - Завжди існують такі люди і вони шукають причини для осуду в будь-чому, це їхня психологічна гра. Так само кожна людина має свій бекграунт і це ніяк не пов'язано з Вами. Інший момент, чи Ви дозволятимете цим людям Вас ранити, чи просто обежуватимете з ними контакт і будуватимете стосунки з тими, які Вас хочуть зрозуміти і почути всю Вашу історію.

«Много ли таких, как я?»;
Не знаю. І що Вам це дасть?

«Чем я могу исправить свою вину? »;
Провину перед ким конткретно? Максимально, що Ви зробили - послухали людину, яка зараз є Вашим опікуном і отримали паспорт РФ. Лише Ви знаєте, які Ваші дії можуть Вам допомогти зменшити Ваше відчуття провини, адже саме Ви звинувачуєте себе і щось-таки це звинувачення Вам дає.

Ответ отредактирован автором 03-05-2022 15:55:47

Публикації психолога 2
Відео психолога 3
всі категорії ...

Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

qr