Психологиня Оксана Сенченко Львів лише онлайн

Доброго вечора, Tim.
Співчуваю Вам, це дуже неприємно і боляче, коли один любить, а інший лише дозволяє себе любити. Однак, ми самі вирішуємо, яких людей пускати у Власне життя. Чомусь Ви довго терпіли таке відношення до Вас. Чому? Що саме Вам заважало припинити стосунки? Чи продовжуєте Ви зараз стосунки зі своєю дівчиною? Розкажіть, будь ласка, як саме вона Вас використала і чи були позитивні моменти у ваших стосунках?

Кожний наш вибір - це можливість чомусь навчитися і краще зрозуміти себе.

Ответ отредактирован автором 25-03-2020 18:45:40

Доброго дня, nike8f.
Іноді особа може шукати безпечніші об'єкти-замінники для вивільнення свого гніву (наприклад, близьких людей) тому, що боїться проявити свій гнів безпосередньо на джерело-причину через страх небезпеки. В інших випадках, людина може так реагувати на стрес і фрустрацію (3 стратегії - біжи, борися або застигни). Можливо Ви зараз переживаєте якийсь стрес або внутрішній конфлікт у житті (а я бачу, що Вам 16 років і це досить важкий вік) і це Ваша природня реакція. Також може існувати заборона на прояв деяких автентичних емоцій (наприклад, сум або страх) і ми "покриваємо" їх іншою, ректеною емоцією (наприклад - гнів).

Тому рекомендація: зверніться до психолога, щоб він виявив істинну причину вашого роздратування, гніву та допоміг розвинути Ваш емоційний інтелект. Вам однозначно не завадить навчитися констурктивно виражати свої почуття (як негативні так і позитивні), приймати їх та одразу безпосередньо проявляти у відповідній ситуації.

Ответ отредактирован автором 25-03-2020 16:12:11

Якщо Ви ходили до сексолога і він (вона) визначив (-ла) Вашу асекусальність, тоді Ок.
В такому випадку рекомендую вибрати зручний час і місце для серйозної розмови із Вашим хлопцем про те, що Ви є асексуальною і зазначити, що це підтвердило безліч спеціалістів. Скажіть йому прямо, що Ви не плануєте і не хочете в майбутньому сексуального контакту, щоб у нього не було ніяких очікувань та ілюзій. Зазначте, що Ви неодноразово помічали різницю в його словах і вчинках, його сексуальний прояв до Вас і Вам це було не зручно. Запитайте відкрито, чи він готовий прийняти Вашу асексуальність і що чекання не допоможе тому, що це незмінна сексуальна орієнтація.

У цій розмові немає нічого незручного. Насправді незручно буде, якщо Ви обоє витратите багато часу один на одного у завідомо програшних стосунках. Так будуються паритетні, близькі стосунки. Ваші потреби будуть не задоволені, психологічна близькість відсутня через велику кількість сварок та накопленого гніву. Тоді розлучення - це лише питання часу. Не бійтеся відмови або втрати хлопця - це чесність перед собою і перед ним. Так, буде боляче, проте біль мине і, після цього, Ви знайдете людину, яка Вам справді підходить.

Ответ отредактирован автором 24-03-2020 16:00:21

decre, я, в ніякому випадку, не хотіла обезцінити Ваші почуття і поважаю, визнаю їх. Я, як психолог, хотіла зазначити, що Ви вживаєте слово "гей". Це є сескуальною орієнтацією, але для її визначення потрібно пройти безліч тестів (і воно має включати сексуальний потяг).
Тема Вашого звернення стосується наявності у Вас депресії, суїцидальних думок. Я намагалася розібратися у причині їхнього виникнення. Припускаю, що Ви страждаєте через труднощі в розумінні самого себе (особливо в 15 років), нездатність виразити свої почуття людині, яка Вам подобається та відсутністю людей, які б Вас підтримали у цей важкий період. Проте, щоб побороти страх відкрити почуття іншому, подарувати йому справжню любов, Ви, перш за все, маєте полюбити себе та розібратися в собі.

Насправді поняття любові є дуже складним для розуміння навіть вченим. Можливо Вам буде цікаво, що існує багато різновидів любові:
- агапе (любов-самозречення, жертовність, властива тривога, болісна і в той же час радісна)
- ерос (любов-пристрасть, тілесне тяжіння созалежність);
- сторге (любов-дружба, розуміння, душевна близькість. Секс при такій любові ясний і простий, ті, що люблять вважають його продовженням душевної близькості, і він входить і їх відносини не відразу, а на пізніх ступенях зближення);
- манія (любов-одержимість; вимотує, висушує, несе вічну невпевненість в собі, в коханому, ревнощі, недовір'я; людина не виносить розлуки і цей різновид любові може перетворитися в любов-ненависть);
- прагма (важливий розумний розрахунок (не егостичний, а життєвий), перевага розуму над почуттями, ідеальна сумісність);
- людус (прагнення простих, безтурботних відносин, любов як гра і отримання задоволення від цієї гри).

І це лише одна із класифікацій.

Не ототожнюйте весь світ, всі 7 млрд людей лише до невеликої кількості осіб, які є гомофобами. Я зараз спілкуюся з Вами, відписую, намагаюся Вас зрозуміти і підтримати. Чи це вже не означає, що у світі існують люди, яким не байдуже, які приймуть Вас такого, який Ви є? Світ є таким, яким ми його бачимо і яких людей ми в нього пускаємо. Сподіваюся, що хоча б чимось змогла Вам допомогти.

Neiota, погоджуюся цілком з колегми, що Ви емоційно застргяли на минулих відносининах, щоб вберегти себе від складнощів та болі в майбутньому. Це захисний механізм для збереження психологічного комфорту. Додатковий фактор про розтавання без пояснень також зіграв вирішальну роль - Ви багаторазово програєте цю ситуацію в голові, намагаючись закрити гештальт і зрозуміти причину розтавання. Помітно що Вас хвилює ця ситуація і Ви хочете нарешті позбутися нав'язливих почуттів, тому рекомендую консультацію в психолога.

Доброї ночі, Катя.
З якого віку Ви помітили, що є асексуальною? Як Ви дійшли до такого висновку? Насправді, поняття сексуалної орієнтації є дуже складним і багатокомпонентним. Якщо у Вас є досвід сексуального насилля або негативний травматичний досвід взаємодії із особами протилежної статі, то це може бути посттравматичним стресовим розладом і потрібно працювати із ним. Також довготривала депресія може блокувати сексуальний потяг. Рекомендую звернутися до сексолога для точного визначення Вашої сексуальної орієнтації.

Якщо ж Ви є точно асексуалкою, то просто обговоріть свою орієнтацію із Вашим хлопцем. Справжні, паритетні стосунки будуються на взаємній повазі, довірі, прийнятті і задоволенні потреб один одного. Якщо Вашому хлопцеві є важливим секс як потреба, то не "ламайте" себе. Звісно, Ви можете знайти компроміс і домовитися на петінг, феляцію та інші різновиди сексуального задоволення без проникнення. Проте, якщо Вам це не приємно, його це не влаштовує на 100 % - тоді немає про що говорити. Поважайте його і Ваш вибір, не витрачайте час на стосунки, які вже в основі не мають взаємозадоволення потреб обох партнерів. Найкраще, що Ви можете зробити у такому випадку - це відпустити один одного і знайти тих людей, які справді приймуть Вас як партнера.

Ответ отредактирован автором 24-03-2020 02:53:56

Доброї ночі, decre.
Із вашої історії бачу, як вам сумно і боляче. Мені дуже шкода. На жаль, я не можу вирішити Ваші проблеми за Вас, проте я можу допомогти Вам краще розібратися у собі та власних переживаннях.

Скажіть, будь ласка, чи був у Вас досвід стосунків, сексуальний потяг до дівчат? Чи виникає він іноді тепер? Чи відчуваєте Ви саме сексуальний потяг до хлопців (чи відчували раніше)?
Іноді, особливо в підлітковому віці, ми плутаємо симпатію, любов і сексуальний потяг, а від цього, насправді, залежить, яка у Вас орієнтація. Буває, що хлопцеві може симпатизувати інший хлопець, або, під час випадкового перегляду чоловічого порно, хлопець може збудитися, проте це ще не визначає його орієнтацію. Поняття сексуальної орієнтації є насправді дуже складним. Більшість вчених стверджує, що наша сексуальна орієнтація проявляється ще з дитинства, тому, у Вашому випадку, я б не робила однозначних висновків.

Ви зазначили, що у Вас немає друзів. Чому? Так було завжди і коли та після чого це почалося? Можливо Ви зараз відчуваєте безумовне прийняття з боку Вашого єдиного друга, це, звичайно, формує почуття близькості і симпатії, яке, можливо, Ви плутаєте із сексуальною орієнтацією.

Чи Ви комусь вже розповідали про Ваші переживання щодо орієнтації (батькам, друзям і т. д.)? Як Ваші батьки ставляться до людей із гомосексуальною орієнтацією?

Загалом, підлітковий вік є дуже складним етапом в нашому житті, де ми намагаємося зрозуміти, хто ми є насправді (іноді це дослідження є дуже психологічно виснажуючим і травматичним). Існує безліч факторів, які можуть впливати на емоційний стан підлітка. У Вашому випадку, головний фактор на зараз - це страх перед невизначеністю сексуальної орієнтації, однак існує ще безліч інших чинників. Я рекомендувала б Вам звернутися до психолога для детальнішого розгляду Вашого депресивного стану та емоційної підтримки. Ви зазначили, що не маєте можливості фізично бути присутнім на консультації, проте завжди є онлайн-формат через Skype чи Viber.Ответ отредактирован автором 24-03-2020 02:31:51

Ответ отредактирован автором 24-03-2020 02:32:46

Доброї ночі, Lana08.
Із Вашої розповіді помітно, на скільки Вам боляче терпіти таке ставлення до Вас від чоловіка. Співчуваю Вам. Проте, якщо Ви наважилися написати на форум про свою ситуацію - це вже означає, що Ви зробили перший крок до змін і я Вас у цьому підтримую.

Відчувається, що у Вас існує внутрішній конфлікт. З одного боку, у назві теми Ви пишете, що хотіли б навчитися довіряти чоловіку, а з іншого - що Ви вже його не кохаєте. Я так зрозуміла, що цей внутрішній дисонанс можна пояснити матеріальними труднощами та дітьми. Проте подумайте - чи є ще щось, що Вас зупиняє?

Головне запитання - чи хочете Ви продовжувати стосунки, якщо не отримуєте задоволення від продружнього життя? Звісно, Ви можете піти із Вашим чоловіком до сімейного психолога, проте, якщо Ви будете працювати над цим спільно (хоча партитеності у вашій історії не спостерігається). Процитую Вас і доповню - життя лише одне і не варто його витрачати даремно на шлюб, який не приносить щастя ні Вам, ні Вашому чоловіку, ні Вашим дітям (особливо це стосується дітей). Діти як губки поглинають інформацію та будують модель своїх майбутніх стосунків, базуючись на досвіді, який вони мали у власній сім'ї. Найголовніше правило: щасливі батьки = щасливі діти.

Ви молода жінка і я впевнена, що Ви зможете реалізуватися фінансово і професійно та знайти люблячого чоловіка, з яким Ви зможете збудувати паритетні близькі стосунки, проте, як і будь-якій людині, Вам потрібна психологічна підтримка.

Моя рекомендація: розберіть із психологом в індивідуальному консультуванні, чи є ще якісь психологічні фактори, що зупиняють Вас від розлучення та поросіть інших близьких Вам осіб про емоційну підтримку.

Ответ отредактирован автором 24-03-2020 02:01:10

Доброї ночі, Neiota.
Для того, щоб Вам ефективніше допомогти, будь ласка, дайте відповіді на наступні запитання:
1.Чи є у Вас зараз якісь стосунки? Якщо так - опишіть їх. Якщо ні, то чому, що Вам заважає?
2. Чого Ви взагалі очікуєте від стосунків?
3. Чи боїтеся Ви самотності?
4. Чи Ви заходите на сторінки всіх Ваших колишніх, чи є конкретні особи?

Найчастіше людям важко відпустити своє минуле через страх або невпененість перед майбутнім, або ж, у ситуації стосунків, через наявність созалележності, страх неприйняття та відторгнення. Крім цього, велику роль відіграє на скільки повноцінно Ви пережили свою втрату партнера. Всього існує 5 стадій переживання втрати і, припускаю, що Ви знаходитеся на стадії торгів (обдумуєте, фантазуєте про відновлення стосунків). Якщо людина застряє на довго в одній із цих стадій то це означає, що вона не пережила інші стадії (наприклад - гніву або депресії) через блокування своїх почуттів.

Загалом, кожна ситуація є індивідуальною та існує безліч факторів, тому потрібно більше інформації.

Якщо Ви готові походити до психолога, проте не маєте можливості бути фізично присутньою, то завжди є онлайн-консультування через скайп чи вайбер. Щодо чоловіка, то запропонуйте йому консультацію в психолога, якщо він не погодиться - не наполягайте, в кожного свій темп. Вже добре, якщо Ви підете до психолога.

Кожна сім'я в своєму існуванні переживає нормативні кризові етапи:
1) криза 1 року стосунків;
1) криза 3-5 років сімейного життя;
2) криза 7-8 років життя і т. д.;
Або
1) створення сім'ї;
2) поява дитни;
3) дитина йде до школи;
4) "виліт дитини з гнізда";
5) "опустіле гніздо";
6) смерть і втрата одного з подружжя.

Припускаю, що Ви не вирішили кризу 3-5 років і зараз це додатково нашарувалося на кризу 7-8 років.

Крім цього, зміна звичного місця проживання - це зажди стрес, 1-річна дитина починає активне дослідження світу і потребує більше уваги. Чи Ви розподіляли і далі розподіляєте із своїм чоловіком обов'язки по догляду за дитиною? Можливо Ви виснажилися фізично і емоційно від надмірних обов'язків. Існує безліч факторів.

Ответ отредактирован автором 22-03-2020 16:42:16

Доброго дня, Марина.

Припускаю, що Ваші постійні конфлікти пов'язані із накопиченими і невисловленими образами, незадоволеними потреби, втчею від близькості, страхами і проблемами в довірі, порушенням особистих кордонів кожного, наявністю созалежних і контрзалежних моделей взаємодії (зазвичай це основні причини).
Проте, кожна ситуація є унікальною і Ваша також. Тому потрібна більш детальна інформації для ефективнішого розгляду. Коли у Вас почалися проблеми у стосунках? Що, на вашу думку, запустило цей процес? Через що, найчастіше Ви конфліктуєте?

Стосунки завжди можна врятувати, головне - щоб ви обоє цього хотіли і разом працювали над цим. Запитайте себе - чи хочете Ви продовжувати далі вибудовувати близькі відносини із Вашим чоловіком. Нехай те саме запитання задасть собі і Ваш чоловік.
У нашій культурі конфлікт сприймаються як щось негативне, проте, насправді, правильна організація вирішення конфлікту і висловлення свої негативних почуттів - це найкращий шлях до близькості і побудови паритетних стосунків. Головне навчитися цьому мистецтву паритетної взаємодії та відвертості.
Мої рекомендації:
а) обоє зверніться до сімейного психолога із своїми запитом та пропрацюйте свої стосунки;
б) бажано, щоб у кожного з вас був додатково ще окремий, власний психолог, який би пропрацьовував ваші внутрішньоособистісні конфлікти і щоб не було "ігор за владу" у сімейного психолога;
в) для психоедукації почитайте книги Клода Штайнера "Емоциональная грамотность: интелект с серцем" або "Единство разума и сердца", Уайнхолд та Дж. Уайнход "Освобождение от созависимости", Виктории Ламберт "Личные граници. Как их устанавливать и отстаивать", Джон Грей "Мужчины из Марса, а Женщины с Венеры".

Ответ отредактирован автором 22-03-2020 14:28:11

Доброго дня, nikcb0.
Сексуальний зв'язок (особливо перший) - це дуже важливий крок, який потребує цілковитої довіри від обох партнерів. Якщо Ви не готові поділитися своїми побоюваннями, страхами і очікуваннями із Вашим хлопцем - це вже означає, що Ваші стосунки ще не є надто близькими в психологічному плані. Звісно, Ваш хлопець може бути вже готовим до цього, однак не забувайте і про свої потреби тому, що саме Вам із цим жити далі. Задоволення від процесу мають отримувати двоє - це паритетні стосунки. Перший сексуальний досвід потенційно є цеглиною у фундаменті Ваших майбутніх інтимних та платонічних стосунків. Вам же не потрібні психологічні травми?

Також рекомендую попрацювати над розвитком позитивного образу власного тіла та самооцінкою. Поки Ви не відчуєте себе бажаною, Ви не зможете отримати цілковитого задоволення, а сексуальний досвід може стати травматичним. Хоче це звучить банально, проте "Полюби спочатку себе (тіло, свої переваги і недоліки тощо), щоб полюбити іншого".

Якщо хлопець надто наполягає і ставить якісь ультиматуми, запитайте себе - чи насправді він мене любить, цінує і приймає? Стосунки перевіряються часом і вчинками.

Ответ отредактирован автором 21-03-2020 18:05:31

Доброго дня, nik746.

По Вашому запиту, я бачу, як Вам зараз дуже боляче. Я готова Вас вислухати і розділити Вашу біль та підтримати Вас у цьому процесі. Розкажіть, будь ласка, детальніше про свого хлопця, ваші відносини, процес та причини розставання, ваші почуття на зараз. Не тримайте це в собі.

Ответ отредактирован автором 21-03-2020 17:46:16

Припускаю, що Ваша психологічна травма з дитинства сприяє тому, що Ви включате захисну поведінку у вигляді "атаки першою". Можливо Ви несвідомо переживаєте гнів, сум, біль та образу на батьків. Так, як Ви її не виразили і не прожили, то Ви зараз компенсуєте це у спілкуванні з іншими (особливо із чоловіком, який мав схожу ситуацію в житті).
Щодо позиції Жертви. В психології існує теорія про трикутник Карпмана. Ми граємо в психологічні ігри з іншими людьми і наші позиції часто змінюються: Жертва-Рятівник-Переслідувач. Ви просто переключаєтеся із однієї ролі на іншу, щоб уникнути близькості і попередити психологічний біль, який Ви пережили в дитинстві.

Рекомендація: піти на психотерапію, щоб пропрацювати травму, пов'язану з батьками. Ви не здатні змінити іншу людину, а лише себе, тому удачі!

Ответ отредактирован автором 21-03-2020 11:12:03

Доброго ранку, Лена!

Я не можу сказати точно, що із Вашим чоловіком тому, що я із ним не спілкувалася, однак, відповідно до Вашої розповіді, у нього є психологічні травми із дитинства, які зараз актуалізуються. Те, що Ваш чоловік відчуває сором - це цілком номальна реакція на травму. Можливо за соромом ще ховається сум, біль і гнів на батьків. Націкавішим фактом є те, що у Вас є схожий травматичний досвід. Ви ходили до психолога із своєю проблемою і пропрацьовували її? Чому Ви так інтенсивно реагуєте на те, що чоловік відчуває сором? Можливо це щось і Ваше? Можливо він хоче розуміння і підтримку з Вашого боку внаслідок наявності схожого травматичного досвіду?

Я розумію, що Ви прагнете покращити стосунки із чоловіком і допомогти йому тому, що Ви зараз відправили свій запит на форум. Наявність у Вас спільних травм - це насправді хороший плацдарм для побудови ще ближчих стосунків, якщо Ви будете працювати спільно над своїми проблеми. Дуже часто, несвідо, ми приваблюємо в своє життя людей із схожими травмами, щоб їх пропрацювати і зцілитися.
Однозначно рекомендую кожному із Вас пропрацювати свої проблеми із психологом.

Ответ отредактирован автором 21-03-2020 10:10:05