Психологиня Оксана Сенченко Львів лише онлайн

Доброго ранку, марина родионова.
По всім вищеперерахованим ознакам у Вас точно є депресія і, припускаю, що не лише вона. Найбільше мене тубує самоушкоджуюча поведінка. Скажіть, будь ласка, скільки Ви вже перебуваєте у такому стані? Чи були у Вашому житті ще якісь стресові події (за цей рік), перед початком депресії? Чи говорили Ви батькам про свою самоушкодчую поведінку і суїцидальні думки? Чи були у когось із членів Вашій сім'ї випадки самоушкоджуючої поведінкі та депресії? Ви однозначно маєте звернутися до психолога-психотерапевта.

Припускаю, що невизнання батьками наявності у Вас психологічних проблем лише загострює Ваш стан та відчуття покинутості. Мені дуже прикро і я Вам співчуваю. Ви молодець, що не втрачаєте надію і хочете вирішити свою проблему. Відверто розкажіть батькам про всі Ваші суїцидальні переживання, порушення харчування та сну якомога раніше і більш детально (заздалегіть заплануйте з ними серйозну розмову). Якщо вони Вам знову відмовлять - зверніться до шкільного психолога, або в телефон довіри.

Ответ отредактирован автором 21-03-2020 09:57:15

Доброго ранку, NIK156!
Скажіть, будь ласка, коли Ви почали контролювати процес ковтання, моргання, дихання? Чи відбувалися у Вас якісь стресові події до появи нав'язливого контролю?
Так, це виправити можна, однак під керівництвом психолога-психотерапевта.

Доброго дня, Маріон!
Співчуваю, що Ваша матір заперечує наявність у Вас труднощів в навичках соціальної взаємодії та самооцінки. Це дуже боляче чути. Проте, Ви велика молодець, що хочете саморозвиватися і вдосконалюватися, беручи відповідальність за Ваше життя. Це дуже здорова і доросла позиція, яку я повністю підтримую.

Скажіть, будь ласка, чи Ви вже просили свою маму про те, щоб вона організувала Вам візит до психолога? Якщо так, то якою була її реакція? Чи є у Вас інші близькі люди, які б могли Вам фінансово допомогти?

Рекомендую заздалегіть домовитися з мамою про розмову: оберіть час, місце і день (бажано не перед сном). Щиро і відкрито скажіть їй про свої потреби: "Мама, я знаю, що ти мене любиш і хочеш, щоб я була щасливою. На сьогоднішному етапі мого життя я відчуваю, що мені дуже важко, тому я хочу попросити в тебе допомоги. Я б хотіла прорацювати свої проблеми із психологом. Чи не могла б ти, будь ласка, допомогти мені оплатити консультації?".

Думаю, що Ваша матір Вас зрозуміє як психолог і підтримає Вашу ініціативу. Якщо ні - тоді це вже якийсь її особистісний опір, не звинувачуйте себе. Якщо проблема у фінансовому плані, то Ви завжди можете сказати, що існують психологи-початківці, які не беруть багато грошей та онлайн консультування.

Підлітковий вік - це один із найскладніших періодів життя людини. Саме від того, як Ви розв'яжете кризу підліткового віку залежить, як Ви будете почувати себе у дорослому віці. Чим скоріше Ви розв'яжете свої особисті проблеми, тим менша ймовірність проблем у майбутньому. Знайте - якби більше людей пропрацьовували себе у підлітковому віці, тим було б більще щасливих дорослих.

Ответ отредактирован автором 20-03-2020 16:03:01

Доброго дня, Ріна!

Те, що Ви відчуваєте роздратування від того, що Ваша матір втручається у Ваш особистий простір є цілком нормальним. У кожної людини мають бути особисті кордони, а у Вас і Вашої матері вони відсутні. Якщо ця ситуація буде продовжуватися, то Ваші стосунки із нею будуть тільки погіршуватися. Це замкнуте коло: мама втручається - ви терпите - роздратування і гнів накопичуються - великий емоційний вибух, при якомку одразу висловлюються всі образи і претензії. Помітно, що Ви любите свою маму тому, що шукаєте шляхи вирішення цієї ситуації у спеціалістів, однак, якщо Ви хочете зберегти і вдосконалити ваші відносини - навчіться задовільняти, перш за все, свої потреби.

Запитання: "Чи говорите Ви своїй мамі, що її любите, обіймаєте її? Якщо так, то скільки разів в тиждень?"; "Чи відчуваєте Ви провину за те, що іноді не хочете говорити і приділяти увагу своїй матері?".

Мої реомендації:
а) домовтеся про зручний час, день, місце, де б Ви спокійно, без поспіху, могли поговорити із Вашою матір'ю. Попросіть першою взяти ініціативу у спілкуванні та вислухати Вас. Розкажіть про свої почуття, побоювання, визнайте її почуття, підібравши правильну форму подачі повідомлення, наприклад: "Мама, я тебе дуже люблю. Я хочу, щоб наші з тобою стосунки були гармонійними і позитивними для обох із нас. Я бачу, як ти дбала і досі дбаєш про мене і за це є дуже тобі вдячна. Дякую. Я помітила, що ти дуже потребуєш моєї уваги, ти визнаєш мене і я тобі цінна. Однак, на жаль, я не завжди можу приділити тобі стільки часу, скільки ти б хотіла. Я, як і будь-яка людина, потребую свого особистого простору та часу для самої себе. Коли мені не вистачає часу для самовідновлення, я починаю нервувати і гніватися. Особливо, коли ти мені телефонуєш кожного дня по декілька разів. Цей гнів накоплюється і тоді я вибухаю і можу сказати тобі образливі речі. Після цього я починаю злитися на себе через те, що я тебе образила. Я ціную наші стосунки, хочу, щоб наша взаємодія приносила нам радість і ми нею спільно насолоджувалися. Тому пропоную тобі встановити деякі правила, які б задовільняли обох нас? Ти згідна? (чекаєте відповіді).
Додаткові запитання до мами: Як би ти хотіла, щоб я проявляла до тебе свою любов? Якщо відмова - Ти чогось боїшся?
Давай встановимо правило, що я тобі буду телефонувати раз на тиждень в такий-то день, о такій-то годині і наша розмова буде тривати стільки-то? Тебе це влаштовує? Звичайно, є виключення із правила, якщо це стосується екстренних випадків.
Також давай встановимо санкції за можливе порушення цих правил (наприклад, якщо виклик був не екстренний, або я відчуваю маніпуляцію з твого боку - я кладу трубку, а потім ми знову обговорюємо наші правила).

Після встановлення цих домовленостей обов'язково подякуйте своїй матері за приділений час, співпрацю та обійміть її. Знову визнайте її турботу про Вас.

б) при погіршенні ситуації при виконанні пункту "а", запропонуйте (спокійно і тактовно) мамі відвідати психолога. Припускаю, що в неї були якісь психологічні травми в минулому або втрати і вона боїться втратити Вашу любов. Якщо вона не захоче - не наполягайте. Кожна людина має свій темп. Ми не можемо змінити іншу людину, а лише себе і свою поведінку.

в) прокачуйте свій емоційний інтелект та особистісні межі для того, щоб самостійно вирішувати схожі ситуації в майбутньому: рекомендую прочитати книги Виктории Ламберт "Личные граници. Как их устанавливать и отстаивать" - для розвитку вміння вибудовувати власні межі, Клода Штайнера "Емоциональная грамотность: интелект с серцем" або "Единство разума и сердца" - для розвитку вміння правильно висловлювати свої почуття та оформлювати повідомлення. За можливості, зверніться до психолога із запитом саморозвитку особистісних меж і навичок асертивного спілкування.

Доброго дня, Liza!

Те, що з Вами відбувається є наслідком пережитого травматичного досвіду із Вашим дідом - посттравматичний стресовий розлад. Фобія блювоти - це захисний механізм для уникнення траматичних спогадів і переживань. Теми розмов про блювоту, звуки, згадка близьких про нудоту несвідомо запускають у Вас травматичні спогади, які Ви переживаєте знову і знову, що сприяє панічним атакам.

Однозначно погоджуюся із Павлом Леонідовичем Басанським, що Вам потрібна допомога психолога-психотерапевта не в "форумному режимі", бажано когнітивно-поведінкового напрямку (у них добре розписана програма роботи із ПТСР).

Vital16, я дуже радію, що змогла Вам допомогти ::smile::.
Ви зазначили, що Вам хотілося б більше проявів ніжності з-боку Вашої дівчини та спілкування в "офф-лайн" режимі. Відверто скажіть їй про це (наприклад, "будь-ласка, обійми мене" тощо). Якщо дівчина не хоче обійматися, запитайте чому, про її почуття в цей момент. Скажіть, що Ви дуже цінуєте Ваші відносини і хочете її зрозуміти. Спробуйте ще раз "проговорити" особистісні межі. Якщо дівчина не йде на контакт, не хоче із Вами співпрацювати - це не паритетні стосунки і у них немає майбутнього. Справжні стосунки - це постійна робота над собою та взаємопідтримка. Тоді найкращим варіантом є розтавання. Поважайте свої зусилля, не витрачайте свій час та час своєї дівчини. Сприйміть це розтавання як важливий життєвий урок, що допоміг Вам зрости як особистості та пропрацювати себе. Можливо це лише є підготовкою до більш глибоких взаємовідосин із людиною, яку Ви зустріненте в майбутньому і яка даруватиме Вам свою любов.

Співчуваю про загибель дівчини, яка Вам подобалася в минулому. Це важка втрата. Рекомендую подумати та емоційно відчути, чи Ви вже повністю прожили і змирилися із цією втратою. Можливо сьогоднішні стосунки є своєрідним "знеболюючим" для заглушення болю. Ви відчайдушно намагаєтеся отримати любов, шукаєте шляхи порятунку стосунків і боїтеся покинути людину, яка не хоче будувати із Вами серйозних стосунків, щоб не відбулося ретравматизації. У цьому випадку потрібно працювати із переживанням втрати і висловити свій смуток, гнів (обговоріть це із своїми близькими; напишіть листа, в якому висловете всі свої переживання і спаліть його або розірвіть).

Також, якщо Ви боїтеся відторгнення з-боку інших, раджу попрацювати над самоприйняттям і самооцінкою (любов з боку інших починається через люов до себе). Якщо Вас хтось не прийняв - це не означає, що Ви поганий, а просто це не та людина. Якби ми цього не хотіли, проте завжди будуть люди, яким ми не подобаємося і які не хочуть нам відкритися. Проте у світі 7 млрд людей і з цієї вибірки точно знайдуться ті, хто Вас цінуватиме.

Успіхів, тримаю за Вас кулачки! ;)

Ответ отредактирован автором 20-03-2020 01:42:45

Доброї ночі, Віка.
Помітно, що Ви дуже цінуєте Ваші стосунки тому, що шукаєте інші ресурси та засоби для їхнього покращення, проте, іноді, одностороння ініціатива і "вкладування" в іншу людину може сприяти накопиченню гніву та будуванню нездорових стосунків. Коли постійно працює лише хтось один - це не паритетна взаємодія і тоді про психологічну близькість не може бути і мови.

Довіра це дуже крихка річ і її важко відновити. Моя рекомендація - заздалегіть оберіть час і місце для серйозної розмови та відверто скажіть своєму хлопцеві, що Ви хочете не лише сексуальних відносин, але і відновлення близьких стосунків (не грайте в психологічні ігри, це лише погіршить ситуацію і підірве довіру). Розкажіть йому, чому Ви починали спілкуватися з іншими хлопцями на момент розтавання (страх, біль, прагнення підтримки тощо). Скажіть, що ваші стосунки є для Вас цінними та запитайте у нього, що Ви можете зробити, щоб відновити його довіру (запропонуйте варіант спільного відвідування сімейного психолога).
Якщо Ваш хлопець знову почне заперечувати та не захоче далі продовжувати стосунки - прийміть це і відпустіть. Якщо людина не готова із Вами співпрацювати - це означає, що Ви не зможете вибудувати повноцінні стосунки в майбутньому. За сварки в парі завжди відповідальні двоє (Ви зазначили, що його турбує тема втрати Вами цноти із попередніх стосунків і він виявляє агресію - можливо в нього є психологічні травми і він не хоче "обпектися" знову, тому це його захисний механізм. У вашому випадку задумайтеся - що Вас спонукало звертатися за підтримкою до інших хлопців та фліртувати з ними. Можливо Ви чогось боїтеся, наприклад самотності?).

Ви зазначили, що Вам не потрібен ніхто, крім нього і Ви без нього не зможете. Насправді, краще відпустити людину одразу, ніж витратити свій і його час на стосунки, які не приносять душевного тепла та близькості. Не кастрофізуйте свої переживання - час все лікує. Як і будь-яка людина у цьому світі, Ви будете переживати ті самі почуття і ті самі стадії переживання втрати:
- заперечення;
- гнів;
- торг (припускаю, Ви знаходитеся зараз на цій стадії);
- депресія;
- прийняття.

Нічого не відбувється в цьому світі випадково, для всього є свої причини. Можливо, Ви просто ще не зустріли цю людину, але ці стосунки були "плацдармом" для пропрацювання і пізнання себе і підготовки до чогось кращого.

Ответ отредактирован автором 20-03-2020 00:55:07

Добрий вечір, Марія.
Співчуваю Вашій втраті і цілком погоджуюся із колегою, що те, що зараз Ви переживаєте є цілком природнім і нормальним.

Кюблер Рос виокремила 5 стадій проживання втрати:
- заперечення ("ні, цього не може бути") - 7 днів;
- злість ("Це несправедливо, що моя подруга померла, що вона покинула мене") - 2 тижні - 3 місяці;
- торги ("Чому так сталося?"; людина може обдумати, чому це сталося, що було не правильно, не враховано, призвело до втрати і, таким чином, начебто "перероблювати минуле") - до 1 року;
- депресія (безнадія, печаль, смуток) - до 1,5 року.
- прийняття.

Відповідно, тривалість і черговість проживання цих стадій є індивідуальною. Можливо Ви зараз знаходитеся на 4 стадії "депресії" - не уникайте її, дозвольте собі відчути сум та відкрио просіть та приймайте підтримку (у нашій культурі побутує думка, що не потрібно говорити про втрату, бо це лише більше засмучує людину. Насправді - навпаки).
Іноді люди "застрягають" на 4 стадії тому, що вони забороняють проживати собі стадію "гніву". Якщо ви відчуваєте, що це про Вас, тоді рекомендую зробити "вправу із написанням листа" (нижче я її розписала), де Ви можете описати не лише свій сум, але й інші негативні переживання і відчути полегшення.

Також психолог І. Ялом казав, що переживання втрати дає нам "досвід пробудження". У кожного з нас є базовий страх смерті, просто, в деяких випадках, він загостроюється і "виринає назовні" (у вигляді нічних жахіть, підвищення тривожності, виникнення панічних атак тощо). Рекомендую Вам почитати книгу І. Ялома "Вдивляючись у сонце" (автор має великий психотерапевтичний досвід роботи із втратами та дає хороші рекомендації для зменшення страху смерті) .

Отже, що я можу порадити:
а) відверто поділіться зі своїми близькими про свої почуття, пов'язані із втратою та Ваш емоційний стан на зараз. Чим більше Ви будете про це говорити, тим Вам стане краще. Не бійтеся просити про підтримку;
б) спробуйте написати листа своїй загиблій подрузі, в якому відверто скажіть їй все, що Ви хотіли б їй сказати наостанок, вилийте свої почуття на папері. Якщо захочете, можете уявити, що вона сидить перед Вами і зачитати цього листа вголос. Наостанок, скажіть, що Ви її відпкскаєте. Після цього, розірвіть лист та викиньте, або спаліть в безпечному місці.
в) рекомендую звернутися до психолога для додаткової підтримки та проживання втрати (особливо, якщо Ви будете і далі спостерігати підвищення страху).

Ответ отредактирован автором 20-03-2020 00:05:44

Доброго часу доби, Vital16!
Щоб ефективніше Вам допомогти, будь ласка, дайте відповіді на наступні запитання:
1. Скільки Ви вже зустрічаєтеся зі своєю дівчиною?
2. Чи були у Вас і у неї попередній досвід стосунків? Якщо так, назвіть причини розтавання. Чи обговорювали Ви їх зі своєю партнеркою?
3. Скільки приблизно в день Ви говорите своїй дівчині і вона Вам, що ви кохаєте один одного, обіймаєтеся і т. д.? Можливо вона хоче більше компліментів і безумовної любові із Вашого боку. Попросити безпосередньо у Вас вона не може, тому намагається привернути увагу через скандали. Домовтеся відкрито говорити про свої потреби один одному та давати "позитивні погладжування".
4. Відповідно до Вашої розповіді, однозначно спостерігається порушення особистісних меж один одного. Припускаю, що вона вибудовує модель созалежних стосунків (боїться втратити Вас і хоче більше прийняття), а Ви - контрзалежних (боїтеся, що вона "поглине" Вас).

Так, як Ви звернулися із цим запитом, то я бачу, що Ви цінуєте свої стосунки і готові
працювати над цим. Молодець!::thumbup::

Мої рекомендації:
а) навчіться мистецтву вирішення конфліктів. Не бійтеся відкрито говорити один одному про свої потреби та виражати свої почуття (позитивні і негативні). Ніколи не відкладайте "в довгий ящик" вирішення актуальних конфліктів. Якщо Ви зараз відчуваєте, що є занадто емоційним - краще ненадовго відкладіть процес обговорення, але попередньо повідомте дівчину і зазначте зручний час обговорення (наприклад, "(ім'я дівчини), я зараз дуже гніваюся і боюся сказати щось зайве і неприємне. Я хочу вирішити цю проблему, але хочу трохи охолонути. Ти не проти, якщо ми зустрінемося сьогодні о 15:00 в кафе і обговоримо цю ситуацію?").
Дуже важливою є форма подачі (наприклад, не "Ти мене розізлила. Навіщо лазити в мій телефон?", а "Я зараз гніваюся тому, що ти взяла без мого дозволу мій телефон. Я ціную наші стосунки і хочу, щоб ми довіряли один одному. Скажи, будь ласка, що тебе спонукало його взяти? Ти чогось боїшся?");
Не забувайте одразу говорити відкрито про те, що Вас тільки що образило і щоб Ви очікували від партнера в майбутньому, знову ж таки, не збауваючи про форму подачі. (Наприклад, "Я зараз гніваюся і мені боляче тому, що ти пожартувала над тим, що на мене накричала мама. Я це говорю, щоб між нами не було ніяких взаємних образ. Будь ласка, в майбутньому не висміюй мої стосунки з матір'ю".
Якщо хочете більше прокачати свій емоційний інтелект та мистецтво спілкування, то рекомендую прочитати книгу Клода Штайнера "Емоциональная грамотность: интелект с серцем" або "Единство разума и сердца" (остання є у вільному доступі в інтернеті.

б) вибудуйте партенерські стосунки на основі усних домовленостей, щоб чітко визначити особистісні межі. Обов'язково домовтеся працювати спільно над вашими стосунками - це сприятиме зміцненню близькості (якщо Ви постійно будете вкладуватися, а вона - ні, то це може спричинити ще більше непорозумінь, сварок та накопичення гніву, образи). Для того, щоб навчитися, як правильно вибудовувати особистісні межі - прочитайте книгу Виктории Ламберт "Личные граници. Как их устанавливать и отстаивать" (книга є у вільному доступі в інтернеті).

в) спільно пропрацюйте схильність до созалежних та контрзалежних стосунків. Почитайте книги Б. Уайнхолд та Дж. Уайнход "Освобождение от созависимости" (книга є у вільному доступі в інтернеті), Б. Уайнхолд та Дж. Уайнход "Бегство от близости" (поки що зустрічала лише в паперовому варіанті) та виконуйте практичні впави, які там зазначені.

Якщо Ви не змогли знайти зазначені книги в інтернеті - киньте свою електронну пошту, я Вам їх надішлю.

Ответ отредактирован автором 19-03-2020 12:06:32

Доброго дня, nik8ad!::smile::
Для того, щоб допомогти вам у цій ситуації, будь ласка, дайте відповіді на запитання:
1. Чому саме зараз Ви звернулися із цим запитом? Що Вас спонукало?
2. Чому Ви хочете зустрічатися із хлопцем, яка Ваша основна мета?
3. Ви болісно переживаєте почуття самотності? Вам важко знаходитися на одинці з собою? (якщо так, тоді пошук хлопця може бути несвідомою спробою задоволення потреби в прийнятті та любові через створення созалежних стосунків. У цьому випадку потрібно працювати із самоприйняттям та невирішеними завданнями на одному із етапів психологічного розвитку).
4. Чому ви вирішили, що нікому не подобаєтеся? У вас був негативний досвід взаємодії із чоловіками? (можливо Ваші попередні травми заважають Вам встановлювати соціальний контакт із чоловіками, або ж Ви проектуєте своє негативне ставлення до самої себе на соціальне оточення. Тоді потрібно працювати або із травмою, або із самооцінкою, або ж комлексно).
5. Розкажіть детальніше про свої стосунки із батьком та матір'ю.
6. Ви зазначили, що є сором'язливою. Вам важко втановлювати та підтримувати соціальну взаємодію? Чи проявляєте Ви ініціативу у знайомстві із чоловіками? Якщо Вам подобається хлопець, як Ви себе зазвичай поводите? Як Ви реагуєте на прояви уваги до себе з-боку чоловіків? (можливо потібно розвивати основні навички соціальної взаємодії та мистецтво флірту, як написала колега вище).
7. Яким Ви бачите свого майбутнього хлопця (основні вимоги)? Які у Вас очікування?

Відповіді на ці запитання дозволять краще зрозуміти Ваш внутрішній світ та надати Вам ефективнішу допомогу.

Ответ отредактирован автором 19-03-2020 10:55:24