Психологиня Оксана Сенченко Львів лише онлайн

«Мне не всё равно на этого человека, я понимаю что лучше и правда разойтись и не трогать его. Но я переживаю что из-за наших разборок, по голове может получить его брат. Бывший агрессивный, они уже один раз долгое время не общались из-за «ревности». Его брат хороший, я была бы не против попробовать с ним отношения. Когда напрямую задавала вопрос (до того как в чс кинул) он сказал: та мне всё равно, общайся с кем хочешь. А вот брату он запрещает общаться »;

Якщо Ви цінуєте цього нового хлопця, Вам подобається проводити з ним час і Ви, можливо, навіть бачите продовження стосунків із ним, то не варто жертвувати своїми бажаннями і розривати стосунки лише через Вашого колишнього (він цього і хоче). Припускаю, що для нього набагато травматичнішим буде втратити Вас, ніж конфліктувати із братом. Чому Ви прагнете рятувати хлопця без його згоди на це? Він доросла людина і сам відповідає за своє життя і вчинки. Просто розкажіть йому про свої побоювання та хвилювання за нього і запитайте, як Ви можете його підтримати у цій ситуації.

Я впевнена, що між ними існуюють накопичені взаємні образи і справа не лише у Вас. Це їхні сімейні стосунки як братів. І дійсно, між сиблінгами часто існує несвідома конкуренція за увагу і прийняття ще з дитинства.

Ответ отредактирован автором 27-03-2020 16:58:41

Доброго дня, Артём.
Повністю погоджуюся із колегою і хочу додати, що страх перед нанесенням шкоди іншим не є ознакою психопатії, а антиознакою. Крім цього, припускаю, що у Вас досить добре розвинена емпатійність і Ви просто співпреживаєте атагоністам (добре входите у їхню роль) і це є цілком нормальним. Це означає, що Ви добре вмієте децентруватися та маєте гарні артистичні задатки ;).

Скажіть, будь ласка, чи є Ви тривожною людиною? З якого віку Ви помітили у себе такі побоювання?

Ответ отредактирован автором 27-03-2020 16:47:48

Доброго дня, nik613.
На жаль, ми не можемо прочитати думки інших людей (це стосується і поведінки Вашого колишнього). Дізнатися можна, лише запитавши прямо: "Чому ти не дозволяєш спілкуватися зі своїм братом?". Причин може бути безліч.

Проте, насправді, мене турбує інше питання: Скажіть, будь ласка, чому Вас турбує думка і поведінка Вашого колишнього хлопця, якщо Ви із ним вже не зустрічаєтеся? Ви очікуєте відновлення стосунків із ним? Чому Ви спілкуєтеся із братом свого колишнього, чи розглядаєте Ви його як потенційного хлопця і хотіли б продовжувати більш інтимні стосунки із ним?

Ответ отредактирован автором 27-03-2020 16:36:09

«Так .Ви праві.І Я це розумію.Але і ьез неі не можу.Але переносити це все також важко.Не знаю просто як бути.Відпустити чи добиватись.Такіх відчуттів ніколи не відчував ні до кого як до неї.Іноді вона ссилається на те що вона старша на 7 років що я награюсь і кину іі.А Виходить все наваки.»;
Якщо Ви справді цінуєте ці відносини і хочете більшого, то запитайте її прямо. Відмова, скандали - поважайте себе і свої почуття. Не тримайтеся за людину, яка Вас використовує, далі буде тільки больніше та нестерпніше. Тим паче, якщо Вона постійно вказує на Ваш вік, не довіряє Вам, говорить прямо, що її і так все влаштовує.

Ви говорите, що не відчували нічого подібного перед нею. Але подумайте - Ви раніше не могли і уявити, що зустрінете цю жінку і зможете таке пережити. Хіба це вже не означає, що існують ще не звідані місця? Можливо Вас чекає інша людина, яка справді буде вас любити і цінувати, так як і Ви її. І те, що Ви переживаєте зараз буде нічим у порівнянні із майбутніми почуттями.

Чи буде боляче розлучатися? Так, звичайно. Проте, чим скоріше Ви розлучитеся, чим повніше Ви переживете цей біль завершення стосунків, тим швидше Ви звільните місце для набагато кращого.
Я співчуваю Вам, проте ви заслуговуєте справжніх стосунків та взаємної любові.

Ответ отредактирован автором 27-03-2020 14:21:18

Доброго дня, Каріна.
Ви не можете зробити ніяких висновків (чи покинув, чи розлюбив Вас хлопець), поки він із Вами не поговорить. Зараз Ваше завдання - це заспокоїтися і чекати, поки з'явиться можливість з ним поспілкуватися і він знову буде на зв'язку. Коли він з'явиться - запропонуйте і заплануйте серйозну розмову (бажано очну, а не по телефону), щоб він пояснив, що відбулося, які у нього виникли проблеми і чому його телефон був вимкненим так довго. Обов'язково розкажіть йому про свої почуття (як Ви хвилювалися за нього; як на нього гнівалися, що він не відовідає; як боялися того, що Ваші сосунки припинилися; як сумували за ним у період вашої розлуки).

Ви зазначили, що помітили наскільки важко було Вашому хлопцеві, однак не обговорювали із ним деталей проблеми. Можливо він просто турбується про Вас і не хоче Вас засмучувати своїми проблеми. Проте, насправді, близькість і стосунки формуються лише у таких ситуаціях взаємного обговорення і підтримки. Скажіть йому, що Ви цінуєте його і бачите, як йому тяжко. Повідомте, що Ви хочете його підтримати та зрозуміти, бо так і будуються відносини.

Крім цього, хотіла додати, що стосунки на відстані досить важко підтримувати і це потребуває віддачі обох партнерів. Якщо Ви побачите, що цей хлопець ніяк не хоче йти із Вами на контакт, то це означає, на жаль, що він не Ваш партнер і Ви повинні розірвати ці стосунки. Я впевнена, що Ви зустрінете люблячу людину, яку Ви також будете безмежно любити. Сприймайте це як Ваш життєвий досвід, що допоміг Вам краще зрозуміти, що таке справжні стосунки.

Ответ отредактирован автором 27-03-2020 14:09:16

Доброго дня, Alina.
В еру соціальних мереж (особливо інстаграму) та кінематографу ми часто бачимо "ідеальних" людей, порівнюємо себе із ними і цим користується сучасна "бьюті індустрія". Нещодавно у психології ввели таке поняття як "мережевна депресія" - це коли наша самооцінка починає знижуватися через величезну кількість небачених порівнянь із "айдолами" акторами та блогерами. Але подивіться на всих цих красунь, всі прагнуть до єдиного стандарту. Справжня краса та ідеальність - в неідеальності та унікальності :). Головне завдання - це прийняти себе такою, яка Ви є.

Мої рекомендації:
- менше слідкуйте за блогерами, відпишіться зі сторінок "бьюті" красунь, більше проводьте час у реальності;
- відкрито просіть свого хлопця про те, що Ви хочете від нього почути. У цьому немає нічого ганебного. Навпаки, це лише дозволить Вашим стосунками розвиватися і зміцнить їх. На жаль, люди не можуть читати наших думок та не завжди розуміютть наших почуттів, поки ми не скажемо їм про це. Тренуйтеся!
- концентруйтеся не лише на своїй зовнішності, але і на своєму духовному розвитку: розвивайте свої інтереси, кожного дня читайте якусь нову інформацію, дивіться пізнавальні канали, спілкуйтеся і пізнавайте нові місця;
- Вам однозначно потрібно попрацювати над Вашою самооцінкою, можливо, навіть над глибинними травмами та деструктивними переконаннями (Чи казали Ваші батьки Вам компліменти про Вашу зовнішність? Чи були у Вас випадки, коли Вашу зовнішність знецінювали, або говорили неприємні речі?). Травми пропрацьовуються виключно із психологом, щодо базової самооцінки - тут все залежить від Вашої дисциплінованості у виконанні психологічних технік та підтримки з боку інших людей. Звісно, відвувати психолога ніколи не є зайвим :).

Щодо літератури, я не можу пригадати виключно якусь окрему книжку, але можу запропонувати Вам деякі ефективні техніки:
а) уявіть себе у віці 5-6 років. А тепер спробуйте пофантазувати, що Ви говорите цій дівчинці всі ті негативні фрази про її зовнішність, які Ви зараз говорите сама собі. Які у Вас почуття? А Ви і досі продовжуєте кожного дня булерити цю маленьку дівчинку в собі, а вона на це не заслуговує. Тому візьміть своє дитяче фото і говоріть кожного дня цій маленькій дівчинці, якою прекрасною і вродливою вона є;
б) станьте перед дзеркалом, у якому Вас видно у повний ріст. Погляньте на себе уважно. Знайдіть ті риси або частини Вашого тіла, які Вам подобаються найбільше у собі. Не концентруйтеся на недоліках, лише на перевагах. Запишіть на папері те, що Вам подобається у своїй зовнішності. Після того, як проведете цю процедуру, скажіть вголос своєму тілу "дякую" за те, що воно може подобатися. Пам'ятайте, що в будь-якому тілі є частина, яка подобається. Не вірите? Можете додатково запитати свого хлопця, яка Ваша частина тіла найбільше подобається йому.
в) напишіть 10 подяк своєму тілу (наприклад, тіло дозволяє мені рухатися, відчувати, або ж я сьогодні отримала задоволення від того, що потягалася у ліжку).

Не забувайте хвалити себе не лише за зовнішність, але і за свої риси характеру, дії, знання, вміння і навички. Та навіть просто за те, що Ви вже існуєте! Особистість не зводиться лише до зовнішності.

Не забувайте, що ці техніки потрібно робити щодня регулярно! Бажаю успіхів!

Ответ отредактирован автором 27-03-2020 13:50:29

Процитую Ваше передостаннє доповнення: "Нам же и так хорошо". У цих словах є відповідь на Ваш запит. Вона бачить Ваші відносини лише у сексуальному плані і не розглядає Вас як свого майбутнього, єдиного чоловіка, при цьому, вона не враховує ваших потреб. Чи потрібні Вам і надалі такі стосунки? На бажання іншої людини ми, на жаль, вплинути не можемо.

Чому вона і досі не розлучилася із своїм чоловіком? Запитайте її про це прямо. Якщо знову почнуться відмови і заперечення, то це означає, що вона не готова до серйозних, повноцінних стосунків із Вами.
Агресія і втеча - це одна із найбільш поширених захиснних реакцій під час фрустрації. Вона хоче задовольнити лише свої потреби, не враховуючи Ваші. А для любові потрібні двоє.

Ответ отредактирован автором 27-03-2020 13:02:10

Доброго дня, bekc777.
Я так зрозуміла, що Вас першопочатково влаштовували стосунки лише сексуального характеру, проте зараз Ви б хотіли більш психологічно близьких стосунків із тією жінкою. Ви конкретно говорили їй, що хочете більшого, ніж секс і її розлучення із чоловіком, проте вона або уникає розмови із Вами на цю тему, або перетворює це у скандал.

Але чого насправді хоче вона? Запитайте її. Будьте відверті зі своїми почуттями. Не продовжуйте цю психологічну гру та не створюйте марних очікувань для себе і для неї. Якщо вона не готова покинути чоловіка і вибудовувати сталі стосунки із Вами, то це її вибір і Ви нічого із цим не вдієте. Поважайте себе, свої потреби і прагнення повноцінних, здорових, близьких відносин. Звісно, розлучення буде болісним, проте всі психологічні рани можна залікувати та виробити імунітет для майбутніх, щасливих стосунків.

Також запитайте себе, чи зможете Ви у майбутньому 100 % довіряти жінці, яка попередньо зраджувала свого чоловіка.

Ответ отредактирован автором 27-03-2020 12:56:24

nikbc3, дуже часто в нашому соціумі існує безліч заборон обговорювати тему сексу, проте це природній процес як і менструація. Звісно, Ваша матір буде шокована, однак, водночас, вона буде вдячна Вам за довіру і відвертість. Припускаю, що набагато гіршим буде, якщо Ви приховаєте правду, а потім це з'ясується рано чи пізно. Крім цього, те, що стосується Вашого здоров'я і самопочуття є важливим для обговорення і не соромтеся цього. Будьте відповідальною за своє тіло і любіть його.

Боїтеся заборони на продовження стосунків? Ваша матір колись Вам забороняла займатися сексом?

Ответ отредактирован автором 26-03-2020 20:46:04

Доброго вечора, nikbc3.
Скажіть, будь ласка, чому Ви боїтеся розповісти своїй матері про втрату цноти? Чи обговорювали Ви із нею тему сексу? Чи колись у Вас були із нею інциденти, після яких Ви тепер боїтеся їй про це говорити? Якої реакції від матері Ви найбільше боїтеся? Чи знає Ваша матір про те, що у Ви зустрічаєтеся із хлопцем і як вона ставиться до побачень?

Ответ отредактирован автором 26-03-2020 20:29:06

Доброго вечора, nikc40.
Із Вашої розповіді помітно, як сильно Ви страждали (і досі страждаєте) в дитинстві від поганого ставлення батька і як Вам бракувало (і досі бракує) безумовного прийняття, підтримки і любові. Мені дуже прикро, що у 17 років (припускаю, що навіть і раніше) Вам потрібно було швидко стати дорослою і взяти таку величезну відповідальність на себе. Цей весь тяжкий психологічний багаж та додаткові стресори у Вашому житті впливають на Ваш психологічний стан.

Зараз мене хвилює, що Ви займаєтеся селфхаромом і у Вас були спроби самогубства. Припускаю, що Ви відчуваєте на стільки величезний психологічний біль, що намагаєтеся його редукувати через аутоагресію. Водночас, Ви боїтеся прожити цей біль (і можливо свого гніву) і уникаєте його висловлення і "проживання" із іншими.

Однозначно рекомендую якнайшвидше розпочати ідивідуальну психотерапію та додатково сходити на консультацію до психіатра. Вірю у Вас.

Ответ отредактирован автором 26-03-2020 20:15:08

Я бачу, що Ви хочете покращити і відновити стосунки із нею, проте Ви дієте не тим шляхом. Потрібно не надсилати "спам" у вайбер, а запропонувати їй зустрітися і серйозно, поговорити (як я зазначала у попередньому дописі).
Зараз карантин і Ви, зрозуміло, не можете із нею зустрітися, щоб вберегти себе і її - я це поважаю і підтримую. Напишіть їй у повідомлені, чому Ви не змогли вийти тоді і не можете зустрітися із нею зараз (бо сусідка приїхала з Польщі, а Ви можете мати латентний період захворювання, який не проявляється). Зазначте, як Ви цінуєте стосунки і зараз готові її вислухати і підтримати в режимі онлайн. Поясніть, чому Ви надіслали тоді їй спам (тому, що не знали, як почати розмову і боялися ще більше її образити).

Крім цього, завжди можна назначити серйозну розмову і через відеодзвінок у скайпі чи вайбері.

Щодо її батьків. Вам жити із нею, чи її батьками? Вас має турбувати саме ваші стосунки із дівчиною, а не з її батьками. Розумні батьки оцінюють хлопця по щасливому вигляду своєї доньки (хоча їхня оцінка немає Вас взагалі турбувати).

«Це працювати над собою,щоб колись стати кращим і щоб вона пошкодувала про те,кого вона втратила.А тоді вже я буду верішувати,чи бути нам разом чи ні. Можливо це звучить зухвало,проте саме це мене штовхає до кращого і до того,щоб перш за все самому собі доказати,що я можу бути щасливим і без когось,а з часом все прийде,головне не показувати свою слабкість.»;
Ціль гарна, проте мотивація хибна. Не варто нікому нічого доводити (навіть самому собі), потрібно лише навчитися бути в паритетних стосунках. Якщо Ви і розлучитеся (а я сподіваюся, що Ви з нею поговорите і цього не відбудеться), то не потрібно тримати цей біль у собі. Чим повніше Ви його переживете, тим швидше Ви відпустете старі стосунки і будете готовим до нових, кращих (із пропрацьованим фундаментом попередніх).

Сподіваюся, що хоча б чимось змогла Вам допомогти. Бажаю Вам успіхів! :)

Ответ отредактирован автором 25-03-2020 22:12:01

Хтось Вам казав, що у Вас "важкий характер"? Якщо так, то хто саме? Хто казав, що Ви всіх контролюєте? Як саме Ви їх контролюєте? Можливо це просто відстоювання своїх кордонів і потреб, що є цілком нормальним. Щодо емоційності: бути емоційною цілком природньо і нормально, такий у вас темперамент і цього не варто соромитися. Прийміть себе такою, яка Ви є і насолоджуйтеся своєю емоційністю. Якщо Ви будете це в собі придушувати, то Ваші емоції потім будуть вибухати із більшою, руйнівною силою, або перетворюватися у невроз чи психосоматику.

Припускаю, що Ви зараз боїтеся близькості через те, що Вам хтось колись зробив боляче.

«Але та людина яку я зі страхом підпустила до себе(і не "зря"),це був найкращий друг,з яким я познайомилась ще влітку.Ця людина підтримувала мене 24/7,завжди питала як я себе почуваю,що робила вдень,ця людина дійсно піклувалась про мене.Почала я з ним спілкуватись після того як розійшлась з хлопцем.»;
Напевно це та людина, після якої Ви тепер боїтеся, що Вам зроблять боляче. Що сталося?

«Те що він пішов,він обумовив тим що втомився від усього,і його це аж ніяк не оправдовує,і я не знаю чи повністю вибачила його тому,що я часто згадую те,що сталось.Єдиної підтримки я в ньому не шукаю,просто я дуже звикла до цієї людини за тей час поки ми були разом і так і не змогла його відпустити. »;
Те, що Ви це зараз обдумуєте вже говорить про те, що Ви йому не пробачили. Якщо людина втікає при найменших труднощах - це вже перший дзвіночок для обдумування, чи потрібна Вам ця людина в стосунках. Відносини - це не лише періоди злету, але і падінь. А справжня близькість набувається лише при конструктивному вирішенні конфліктів та обопільному подоланні труднощів. Якщо Ви не бачите з боку цієї людини прагнення до серйозних відносин, то це вже не Ваша людина. Так, Ви цілком правильно зазначили, що це може бути звичкою + страхом залишитися одною, але звільніть місце від старого, щоб привнести в своє життя нове і краще.

Варто додати, що втрати бувають не лише у вигляді смерті, але і у вигляді втрати стосунків. Можливо це нашарувалося одне на одне, запустило реактивний лацюг і відтягнуло Вас до старих травм, саме тому Ви так болісно переживали розтавання (і зараз Вам важко відпустити минуле). Також раджу написати листа всим людям, яких Ви втратили. Опишіть детально, що Ви відчуваєте, що б Ви хотіли їм сказати, але не встигли; на що ви, можливо, гніваєтеся на них; за що хотіли подякувати або пробачити їх (раджу не писати всі листи одразу, бо це може бути психологічно виснажливим). Перечитайте ці листи, а потім спаліть їх. Не бійтеся плакати під час процесу. Думаю Вам стане легше.

Я дуже радію, що у Вас є люди, які здатні Вас підтримати (сестра, мама, подруги), скористайтеся цим, спробуйте ризикнути і відкритися, попросивши про підтримку зараз.

Ответ отредактирован автором 25-03-2020 21:48:03

Доброго вечора, Viktor.
Бачу як Вам тяжко і боляче, проте біль - це ознака, що Ви любите. Це не слабкість, коли Ви висловлюєте, те що почуваєте - це свобода і сміливість у відвертості.
Скажіть, будь ласка, чи Ваша дівчина вже повідомила Вас, що остаточно розлучається з Вами? По її діям помітно, що її слова суперечать тому, що вона робить (пости і сторіс в Інстаграмі). Як на мене, це психологічна гра.

Ви зазначили, що терпите її зневажливі слова щодо Вас, що викладаєте всього себе у стосунках, проте справжня близькість полягає у відвертості, взаємній повазі та довірі. Ви не маєте "терпіти", а відкрито заявляти про свої потреби та почуття у конструктивній формі. Насправді конфлікти - це родючий грунт для розвитку психологічно близьких стосунків (якщо їх правильно розв'язувати). Для любові потрібні двоє, які дивляться не один на одного, а у одному напрямку разом. Сварки можуть виникати через накопичення незадоволених потреб, невибудуваних чітких особистісних кордонів.
Проте запитайте себе, будь ласка, чи потрібна Вам дівчина яка Вас не цінує?

У ситуації із карантином хочу сказати, що Ваші дії були цілком доцільними, Ви дбаєте про свою безпеку і в цьому немає нічого ганебного. Інший момент - чому вона так зреагувала. Можливо у неї був поганий день, або накопичені образи, а це стало лише тригером, бо ситуація, насправді, не є катасрофічною. Ви не маєте бути "лицарем у блискучих обладунках" та робити все заради неї, ризикуючи і нівелюючи будь-які Ваші бажання. Це не любов.

Що я можу порекомендувати на зараз. Якщо Ви обдумали запитання і все-таки хочете зберегти ці відносини - запропонуйте їй зустрітися і серйозно поговорити про Ваші стосунки. Якщо вона не погодиться - зачекайте, нехай її емоції охолонуть. Під час зустрічі скажіть їй відверто все, що Ви почували і почуваєте за останні дні (Ваш сум, біль та Ваші згадки про неї ). Вкажіть, що Ви помітили суперечність між її словами і її діями (що вона пише в інстаграмі і переписується із Вашою мамою), що є свідченням якогось внутрішнього конфлікту. Запитайте її відкрито, чого вона хоче від стосунків, що її турбує і чого вона боїться. Обов'язково скажіть, що не подобається саме Вам у її ставленні до Вас, як Вам сумно чути від неї образи у Вашу сторону. Створіть домовленість, що Ви будете відкрито і конструктивно, без взаємних образ, виражати свої почуття та просити про задоволення власних потреб (Наприклад, "(ім'я), я зараз гніваюся тому, що ти назавала мене "козлом". Будь ласка, не роби цього більше. А зараз я хочу трохи охолонути).

Якщо Ваша дівчина не хоче з Вами домовлятися, якщо вона постійно порушує домовленості, якщо вона продовжує Вас ображати, тоді це просто не Ваша людина і потрібно розлучитися. Так, це може звучати страшно і здаватися "кінцем світу", проте дозвольте собі поплакати, погніватися, а після цього настане полегшення і прийняття ситуації. Я впевнена, що на Вас чекає людина, яка Вас полюбить так само, як полюбите і Ви її.

Удачі Вам!::smile::

Ответ отредактирован автором 25-03-2020 19:52:23

Доброго вечора, nik93e.
Співчуваю Вашим багатьом втратам, помітно як Ви страждаєте. Таке відчуття, що Ви не дозволяєте відчути собі гнів (або сум) і перенапрявляєте його на себе (не харчуєтеся вчасно, перегружуєте себе фізичними вправами). Наче Ви хочете відволіктися від болісних переживань і думок, переключаюсь на щось інше (наприклад, навчання), прагнете знайти підтримку, але, водночас, боїтеся про неї попросити (батьки, відновлення стосунків із хлопцем, який Вас покинув). Ви намагаєтеся зменшити свій психологічний біль через фізичний біль (тяжкі тренування).

Перш за все, Вам потрібно пережити втрату, пройти цілком всі її стадії (заперечення, гнів, торги, депресія та прийняття) під керівництвом психолога, щоб відпустити тяжке минуле та людей, яких Ви любили. Однозначно необхідна додаткова підтримка з-боку інших, близьких Вам осіб (наприклад, Вашої мами). Якщо Вам важко її попросити - пропрацювати цей момент із психологом. Крім цього, варто підвищити Вашу самооцінку та самоприйняття (зазвичай ми відштовхуємо інших людей, бо є невпевненими, що варті любові).

Також мене турбує, що у Вас немає друзів (Чому? Ви зазначили, що відштовхуєте хороших людей. Як саме?) та момент, що Ви знову зійшлися із хлопцем, який Вас покинув. Чому він Вас покинув? Як Ви це сприйняли? Чому Ви знову вирішили із ним зійтися? Можливо Ви шукаєте у ньому єдину підтримку, проте чи справді Ви його пробачили?
Я вірю, що Ви варті кращого і Ви велика молодець, що звернулися за порадою на цей форум.

Ответ отредактирован автором 25-03-2020 19:17:19