Психологиня Ирина Терещенко Київ

Доброго дня.
Варто попрацювати з почуттям впевненості у собі, розумінням власних кордонів.
Тут багато факторів.
І питання довіри, і можливості чути один одного.
Але повертаючись до питання- приїзд цих людей- можливість подивитися своєму страху в обличчя.
Він і зараз є - проте вы тікаєте від нього.
Якщо зробити вигляд що цієї людини немає- вона ж всерівно ге зникне.
Чим більше інформації буде у вас, розуміння характеру спілкування, і взагалі- що уехала за подруга- тим кращє.

Юлия, добрый день.
Попробуйте посмотреть на ситуацию под другим углом.

1. "на начальных этапах знакомства с парнями, они всегда себя активно проявляли"- ок. А как они проявляли себя дальше? Как происходило развитие отношений и почему они заканчивались?

2.Прочитав о нынешних отношениях у меня сложилось понимание, что они идут по нисходящей.
Вначале симпатия- после внимания становиться меньше.

Теперь о причинах:

"сама такой человек, что поначалу парням первая вообще не пишу, не навязываюсь".
Как вы считаете - взаимный интересно и навязчивость это одно и тоже?
Как вы в отношениях проявляете заинтересованность в человеке, показываете ли свою симпатию или только принимаете знаки внимания?)

Какие мотивы у парня, почему он так ведёт себя кроме него никто не знает.
Для того что бы узнать об этом- нужно поговорить с ним.
Любые предположения не будут иметь никакой достоверности.
Но что касается Вас- вашей модели поведения, анализу вопроса почему все прошлые отношения заканчивались, какая была ваша страиегия? Что общего между всеми парнями? Выбираете вы или выбирают вас?
Какие установки мешают вам строить гармоничные отношения- это будет не лишним проработать и проанализировать.


Відредаговано автором 31-05-2023 09:40:48

Відредаговано автором 31-05-2023 09:41:44

Елена, добрый день.
Плыть по течению - это вариант который редко приводит к желаемому.
Представьте себя в лодке. Вашу лодку несёт течение.
И где вы окажитесь- лотерея.
Но в вашей лодке есть весла. И если грести начнёте вы, управляя лодкой, выбирая маршрут- то и результат будет в поле ваших интересов.
Прошлое, особенно болезненое- колоссальный опыт.
Возможно стоит глубже понять почему так случилось, где возможно вы выбрали не правильную модель поведения, (и тогда в нынешних отношениях этого можно будет избежать), где вы не обращали внимание на сигналы, говорящие о том что человек не честен с вами.
Переносить прошлое в настоящее не нужно.
Но понимать свою стратегию, линию и курс движения, проработать прошлый опыт- однозначно стоит!

Щоб зрозуміти людину- найкращим рішенням буде поговорити з нею. Відверта, щира розмова зможе прояснити ситуацію.
Окрім людини, її мотиви і причини незнає ніхто.

Доброго вечора.
Підкажіть будь ласка, яке питання ви хотіли б задати?
Якщо ця ситуація хвилює вас обох і є бажання знайти рішення- тоді гарним рішенням буде обрати спеціаліста і вдвох звернутися.
Наскільки я,зрозуміла питання, в хлопцеві.
Він не хоче жити в двох.
На це є його особисті причини, переконання, переживання, страхи ітд.
Щоб змінити цю ситуацію- необхідно бажання хлопця на це, його готовність працювати глибше, розуміння причини.

Анна, добрый день.
Читая вашу историю позволю дать вам рекомендацию- поработайте над самоценностью.
Вы несколько раз задаёте вопрос "Я ему не понравилась?". А что вам в этом понравилось? Как вам было при таком отношении к себе?
Почему не прекращайте это сразу же- начиная с грязного отеля, выбрасывания ваших подарком, приготовленых блюд, отстраненности итд.?

Доброго дня.
Ви дійсно не знаєте що робити?..
Поговорити про цю ситуацію з батьками племінника, з самим племінником. Прямо і відверто. 10 років - достатньо свідомий вік. Окреслити червоні лінії, вказавши на неприпустимість такого і звісно відправити племінника до себе додому..
За життя, здоров'я, безпеку вашої дитини відповідальні тільки ви.

Доброго дня.
Ви дійсно не знаєте що робити?..
Поговорити про цю ситуацію з батьками племінника, з самим племінником. Прямо і відверто. 10 років - достатньо свідомий вік. Окреслити червоні лінії, вказавши на неприпустимість такого і звісно відправити племінника до себе додому..
За життя, здоров'я, безпеку вашої дитини відповідальні тільки ви.

Бежите от решений- потому что как бы небыло парадоксально ситуациия с мужем- ваша зона комфорта. И это не про удобства, удовольствие и счастье- а про то что эта модель отношений, ваша реакция, ваши эмоции- стали привычным. И уже не являются стресовыми.
А вот координально что то менять- это неизвестность. Страх перемен.
Но важно не забывать основу- любые отношения должны делать вас счастливее чем их отсутствие.
То что вас тянет к другому- сигнал того что то что есть сейчас- не устраивает.
Но пока вы не решите разобраться с той реальностью которая есть, к сожалению качество жизни не изменится.
Возможно стоит откровенно поговорить с мужем и найти ресурс начать с начала. А возможно стоит отпустить друг друга дав шанс себе быть счастливой.
Искренне желаю вам удачи!

Могу предположить что вы ищите в других людях, того что не хватает в вашей жизни, в отношениях.
Поэтому возможно стоит глубже посмотреть на отношения с мужем.
Можно ли поменять что то? Готовы ли вы оба работать над ними? И дальше либо вдвоём углубляться, признавать что есть сложности, что то менять. Или - прощатся.
Потому что на данный момент вы как будто вытесняете принятие решения в контексте отношений с мужем и все свое внимание и энергию пытаетесь переключить на ваше влечение к другому человеку. Или желанию от этого избавиться.
Но как бы небыло- фокус вашего внимания не на фактических отношениях. Но ответ на ваш вопрос- имено в них.
Когда вы разберётесь в своих потребностях, том что имеете и того чего нет- и поймёте что с этим делать дальше: отпустить или проработать- ваше илюзорное влечение отойдёт на второй план.
Сместите внимание и приоритеты и все решится.

Відредаговано автором 29-05-2023 10:03:12

В первую очередь важна индивидуальная работа со специалистом, не парная.

Добрый день.
То что вы описываете - картина созависимых невротичных отношений.
Это безусловно не здоровая модель.
Вы пишите что обращались к специалистам- какие были результаты?
Вы посещали индивидуальную или парную психотерапию?

Добрый вечер.
Что бы "от этого избавиться?"- нужно в этом разобраться.
Что именно вас,тянет и привлекает.
Какие это эмоции? Чего бы вы хотели в этом общении? Что так манит?
Где вы велючаетесь, если совсем просто)
И второй вопрос- что происходит в отношениях с мужем?
Вы чувствуете себя счастливой, любимой? О чем эти отношения для вас?
Все так как вам бы хотелось?
Или есть желания/потребности которые открыты?
И после этого сопоставить то что вы имеете на данный момент, чего не хватает вам и что привлекает в другом человеке?
И после этого уже решать что делать дальше.
Хорошим решением будет выбрать психолога и индивидуально поработать, что бы действовительно выйти из этого заколдованого круга.

Я щиро вам рекомендую- слухати себе)
Життя ваше, досвід (який би він не був)- також ваш, вибір- тільки за вами.
Інколи складно прийняти щось, навіть розуміючи ситуацію.
Подумайте для,себе чого ви хочете у цій ситуації?
Що залежить від вас?
Яким би не було рішення, я щиро хочу побажати вам не забувати про свою цінність.
Ваші почуття важливі, ви- важливі!
Повага до себе, розуміння своїх кордонів, - дуже важливо для,побудови здорових стосунків.
Дайте собі трохи часу, і будьте з собою відверті.

Є відчуття, що рішення для себе ви прийняли, зокрема поїхати, поговорити з його родичами, ітд- і наразі просто шукаєте підтвердження свого вибору..
Таку позицію хлопця намагаєтеся виправдати будь якими аргументами об'єктивності.
Хвороба мами, суворі батьки, ітд.
Проте насправді ж "
Я боюсь признатись собі , що йому просто не вистачає сили боротись за нас перед батьками".
Наразі ця історія для вас не завершена, є питання "чому так"- відповіді немає.
Хоча якщо відверто- чому так - відповідь є: це залежність від думки оточуючих вашого хлопця, відсутність сепарації від батьків.
Але мені здається, що це не буде дієвим аргументом поки хлопець прямо не скаже поо своє рішення.
І скільки б фахівців не казали про це)- така інформація наче відскакує і не приймається вами внутрішньо.
Щодо розмови з дідусем:..рішення тільки за вами.
Але як ви гадаєте, чи варто будувати стосунки, боротися,за них- якщо такого бажання немає в обох партнерів?
Як це має бути)?
Ви поговорите з дідусем, а дідусь і свою чергу має поговорити з хлопцем і вмовити його? Переконати?
Чи є тут елемент зрілості, свідомого вибору, самодостатності?
Чи комфортно бути у стосунках з людиною яка залежна від думки інших?
І буде з вами, якщо всі авторитетні люди "за"? А якщо проти?
Стосунки будуть залежати від вибору інших людей?
Розумію що вам складно.
Як варіант оберіть психолога і проговоріть цю ситуацію, думаю багато цікавих інсайдів відкриєте для себе.Особливо в контексті самоцінності )