Український державний педагогічний університет ім. Драгоманова (1994), практичний психолог
Український інститут позитивної крос-культурної психотерапії та менеджменту (2010), консультант базового рівня за напрямком Позитивна психотерапія
Досвід психологічної практики
з 1994 р. дотепер: індивідуальне консультування, групова робота, методичний супровід та популяризація діяльності практичних психологів, ведення професійних тематичних колонок
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
✔️ проведення тренінгів✔️ супервізія для колегособистісний розвиток, налагодження стосунків з партнером, в сім'ї, на роботі, подолання кризових та післякризових станів, професійне та життєве самовизначення
Помочь не возможно, это уже так и будет. Все, что Вы можете, это принять то, что происходит. Также можете договорится, что Вам иногда нужен будет мужчина, и, естественно,найти такого мужчину.
Это ситуация, когда страсть и нежность не могут быть объединены в одном объекте (старая как мир фрейдовская диллема)
Что ж, Кристина, смотреть на людей "как на говно", как видите, бывает опасным. Потому что иногда сам можешь оказаться в их роли. Это больно, да. Что бы я Вам хотела сказать? Непростая наука Вас ждет - и она о том, как научиться с уважением смотреть на людей. Как научиться уважать себя. Как научиться уважать чувства других. У Вас много работы. Увлекательной работы. Потому что причина ваших бед не на поверхности, не в тех эпизодах ваших отношений с парнем, которые Вы описали. Причина немного в другом месте, и эти места Вам неплохо было бы попытаться связать.
Что Вам делать? Это и сложный, и в то же время простой вопрос. Сложен он тем, что впереди - неизвестность, и нет сил и уверенности, и еще может чего на новые решения. Ну, а прост Ваш вопрос в том, что Вы начали искать выход, и если вопрос задан, то выход найдется. Не сразу, конечно. Немало времени может пройти, пока Вы сможете что-то поменять в жизни. Но, тем не менее, старт уже задан
Не запитуйте нічого. Люди мають властивість іноді катастрофізувати, перебільшувати свої почуття і ставлення. Тому, коли запитаєте, то можете почути не зовсім те, що юнак відчуває в то момент. Іноді на такі прямі запитання люди дратуються і дають провокативні відповіді, які можуть поранити. Я важаю - і повторю це ще раз - не треба нічого питати, і не треба мучити себе здогадами і припущеннями. Все, що потрібно - це довіритись процесу спілкування. Спілкуватись, і під час спілкування дуже делікатно і екологічно виявляти свої потреби. Зрозумійте, є речі, про які не розмовляють - наприклад, про почуття, які лише-лише розвиваються - бо тут важко щось сказати. Я б сказала, що тут треба більше довіряти якимсь проявам людини,а не словам, які визначають ці прояви
Ви запитуєте, "Тобто зробити перший крок із своєї сторони?". - От чесно, я Вас не розумію - який такий крок? Ви вже цілу вічність спілкуєтесь, ви вже вдвох вже зробили тисячу і один крок, а це буде тисячу другий крок.
І взагалі - я раджу Вам вмикнути довіру до себе і спонтанність. І тоді не треба буде взагалі рахувати будь-яких кроків. Ви ж коли крокуєте по вулиці, то не замислюєтесь, яку ногу і як поставити? Ось вам образ, як вчиняти зі своїми потребами
А Ви не на нього орієнтуйтесь, а на себе. Починайте рухатись йому назустріч, а він підтягнеться. А якщо не підтягнеться, - ну, то тоді згортайте активність і спрямовуйте її в інше русло
Ааа, так у тебя уже есть такой опыт! так чего ж ты спрашиваешь? ))))))))))) Сама все знаешь, сама нам все описала ))))))))))))))))))))) Добро пожаловать во взрослый мир любви во всех ее видах!