Донька хоче краситися. Коли дозволяти користуватися косметикою.

батьки можуть користуватися косметикою «свої дівчата», звичайно ж, з її дозволу :)

Вік та потреби дитини.

Бажання самої дівчинки. Особливості ситуації — наприклад, якщо в школі виникнуть проблеми через використання косметики, обговоріть з дитиною наслідки.

Той простий факт, що це, власне, її зовнішність і її імідж, а не ваш, а отже, заборони мають мати під собою реальні та дуже вагомі підстави, правдиві, які можна щиро обговорити з дитиною. Не у стилі «ще зарано».

При прийнятті рішення щодо використання косметики, батькам насамперед варто звернути увагу на вік доньки та на те, якою саме косметикою вона хоче користуватися (туш, помада, тіні, тональний крем чи лак для нігтів тощо). Звичайно, існує й дитяча косметика. Маленькі спортсменки часто її використовують, коли беруть участь у змаганнях — це своєрідна спортивна культура.

Єдиний фактор це:
виробництва гігієнічної помади.
Про якусь косметику дітям і мови бути не може.
Про це вам розповість будь-який дитячий лікар чи дерматолог.
Це не питання психології.

Мне кажется значимым такой фактор: как отреагирует окружение на девочку в косметике?
Не травмирует ли девочку возможное отвержение, порицание других значимых взрослых (кроме родителей) или детей?
Если у девочки достаточно психологической поддержки для таких ситуаций — пусть реализует своё желание подражать маме!

- то, что для ребенка может быть просто развлечением, позитивными эмоциями и, конечно, подражанием взрослым, это нормально
- нужно быть в контакте с ребенком, общаться с ним о его действиях, убрать негативную оценку
- нужно убедиться, что косметика, которую ребенок может использовать, безопасна для него

дозволяти все, окрім насильства

Маленьким дівчаткам потрібно прищеплювати почуття смаку та навички догляду за собою, здоровий спосіб життя тощо. А навички користування декоративною косметикою в цьому віці (якщо це не стосується театральних студій чи кіно) не дозволяють дитині насолодитися своєю природною красою та помітити свою цінність без зовнішніх прикрас.

Хай навіть у будні. Починати прищеплювати дитині навички догляду за собою та своєю зовнішністю ніколи не пізно.

За цим питанням мені вчувається побоювання, що дитина буде виглядати «невідповідним чином». Ну, хіба що є виправдання у вигляді свята.

Мені здається найкращим кроком розвивати в дитини гарний смак, уміння та навички формування іміджу. Якщо вже дівчинка почала тягнутися до косметики — чому б не розвинути ці навички.

Мені здається, нічого поганого немає в тому, щоб дозволяти дівчаткам дошкільного віку краситися на свята. Але тут дуже важливо стежити, чим саме вони користуються. І знову ж таки, робити акцент на дитячій, а не на дорослій косметиці.
Швидше за все, бажання краситися в дошкільному віці проявляється через бажання бути схожою на маму (на жінку), і в цьому немає нічого соромного. Діти вчаться через наслідування.

До гігієнічної помади можна додати дитячий крем — найкраща косметика для дітей дошкільного віку.
І шкільного теж.
І до чого тут свята?
Тобто, на свята ти, донько, будеш красива, а по буднях ходиш як лялька?

Если это вопрос про испорченность или распущенность, то я не вижу связи между этими явлениями и возрастом, с которого девочка начала краситься.
Я наблюдала примерных с виду девочек, которые пускались во все тяжкие, наевшись слишком жёстких родительских ограничений.

Разрешать не только на праздники, а когда ребенок хочет. Быть в контакте с ребенком, быть ему другом прежде всего.

поясніть дівчинці, що це не її вибір, а ваші упередження. Думаю, вона має зрозуміти :)

Важливо з дівчиною-підлітком мати довірливі стосунки, і не лише диктувати свою волю, а й намагатися мамі почути потреби підлітка та, виходячи з цього, співмірно дозволяти чи забороняти. І якщо це дійсно важливо та безпечно для дитини, дозволяти незалежно від того, що вважають інші батьки.

Щиро.

Якщо раптом є реальні об’єктивні причини для обмежень, повідомте про них і обговоріть. Якщо обмеження суб’єктивні, тобто це — ваша думка про те, що «ще зарано», інші якісь ваші побоювання чи переконання — так і говоріть. Підлітки цінують щирість.

Але взагалі варто задуматися, що з вами відбувається, якщо реальних причин відмовлятися від використання косметики немає, однокласниці дочки нею вже користуються, а ви своїй доньці — забороняєте. З яких мотивів? Бо це, власне, її тіло, обличчя, імідж і спосіб виражати себе.

Дуже складно узгоджувати свої заборони з заборонами інших батьків. Це дуже залежить від оточення, а воно буває різним — як розпущеним, так і ні. Мені здається, у такому випадку важлива золота середина: вії фарбувати можна, нігті — можна, волосся — ні, не можна. Щось на кшталт цього.
У підлітковому віці важливо регулювати *багатошаровість* косметики в дівчинки, але важливо намагатися робити це лагідно. Говорити доньці, що коли вона нафарбована, то схожа на жінку легкої поведінки, однозначно не варто.

Якщо мама звикла наносити сантиметр косметики і виглядати як актор японського театру, то обмежуй чи не забороняй, результату не буде.
І навіщо, щоб дитина відрізнялася від мами?
Це конфлікт.
Маленька донька буде прагнути бути схожою на маму.
Як ми збираємося з цим діяти?
Мамі варто подивитися в дзеркало, і питання зніметься.
А що стосується «бути як усі»...
Мене насторожило — що значить у «підлітковому віці стає дуже важливо».
Важливо для кого?
Для дитини?
Чи для батьків?
Мені видається важливим на кожному етапі дорослішання дитини всіляко руйнувати її бажання та примус суспільства «бути як усі».
Інакше, коли дитя виросте, стане клієнтом цього порталу і буде судомно шукати «хто ж він насправді».

Объяснять подростку уже поздно. Он уже вам сам всё может объяснить.
И запрещать, ограничивать уже тоже поздно.
Можно обсуждать, когда подросток обратится за помощью. И в любом случае оставаться рядом и быть готовыми дать поддержку. Это намного сложнее, чем выдвигать условия.
Сравниваться с другими родителями не стоит. Подросток ведь и так стремится к стадности. Поэтому ему важно будет видеть противоположный пример. Со временем он ему последует.

Нужно искать аргументы, те, которые ребенок услышит и поймет.

какая все таки самостоятельная девочка :)

Ваша дочь уже начала краситься, она знает ,что вам это не нравиться и все равно продолжает. У родителей есть 2 варианта выхода из этой ситуации либо вы продолжаете ей запрещать и наказывать , но она будет это делать косметикой плохого качаства либо вы станете союзником ее взросления и красоты и расскажете,поддержите и направите , как лучше заботиться о своей внешнешности девочке соотвествественно ее возрасту,(если она дошкольница, то декоративная косметика в ежедневном макияже ей не нужна,а если подросток то тут нужен индивидуальный подход из позиции не навредить), чтобы сохранить свою красоту на долгие годы.

А о каком уговоре идет речь, если его "тайком нарушают"? Тогда, похоже, вы ни о чем не договорились. Был не уговор, а ваш запрет, а девочка соблюдать его не согласна.

Просто ей - пока - не хватает сил, чтобы противостоять вам в открытую, вот она и отстаивает свой выбор, свои вкусы и свой имидж тайком. Ситуация прогрессивно ухудшает взаимное доверие между вами.

Будете продолжать давить - противостояние будет нарастать и ситуация будет становиться все дискомфортнее. А косметика, возможно, все более броской - в знак протеста.

Если противостояние не будет нарастать, то все еще хуже - значит, девочку все-таки сломали, и она отказалась от попыток отстаивать свои желания. Много психотерапии в перспективе по вопросу "чего я хочу на самом деле".

Потому что, на самом деле, изначальное право любого человека - выбирать, как ему выглядеть. А дело и право взрослых - корректировать возможные ошибки по неопытности. Учить пользоваться косметикой, например. Прививать вкус. Обращать внимание на последствия противостояния по этим вопросам с учебными заведениями. Поддерживать творческое самовыражение и обеспечивать безопасные возможности.

Наказывать, конечно, можно, но будет ли от этого какой-то толк? Если дочка начала краситься тайком, разве смогут наказания её остановить? Вряд ли. А вот отношения испортить таким способом очень легко. Мне кажется, есть смысл помочь девочке выбрать неброскую косметику, подходящую её возрасту, и отправить учиться, например, на курсы макияжа.

Если дочь тайком красится, то, если родители еще не прозевали, то вот-вот прозевают...
У маленького существа будет нарушено ощущение и понимание красоты.
Красота накрашеной женщины и женская красота - это разные вещи.
Если мама и папа понимают разницу - объяснить дочурке эту разницу не составит труда.
Наказание и поощрение же в воспитании детей неуместны в любом случае.
Это инструменты дрессировщика в цирке.
Босса или работодателя.
Без этого нельзя, но прибегать к ним нужно крайне редко.
Нас, к сожалению, не обучают другим методам воспитания.
Поэтому тут могут возникнуть непонимание и недоразумение со стороны родителей.
Если мы любим своих детей, то найдем способ воспитания, отличный от кнута и пряника.

Я против давления и наказания за любые проступки в любом возрасте. Эффективнее когда ребенок ощущает последствия своих действий и по возможности их расхлебывает.
Ничего зазорного и плохого я в косметике не вижу, поэтому и смысла в запрете не вижу.
А вот покупать ли девочке косметику - это уже вопрос распределения финансов в семье.

Якщо дівчинка порушує умови договору, в першу чергу потрібно звернути увагу на якість ваших стосунків, на саме життя дівчинки, можливо вона це робить через якісь її дитячі стреси. Також можливо ваш договір був одностороннім, в ньому було більше ваших потреб чим дитини.