Соломія 1 година тому: 
Осіння меланхолія
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
| Марія Радченко психолог Дніпро 14-09-2023 22:42:51 |
2
Наталия Горская Доброго Я б радила почати з медичного огляду. З відвідування психіатра на предмет діагностики депресії, в першу чергу. Також можна звернутися до сімейного лікаря, щоб здати аналізи крові (на гормони щитоподібної залози, на анемію, на нестачу якихось вітамінів та мікроелементів в організмі). Бо так може проявляти себе як початок психічного розладу через порушений обмін серотоніну в мозку, так і якась соматична проблема. Суто психологічні питання за темою: Ви так почуваєте себе кожної осені чи цього року - вперше? Після яких подій в житті таке самопочуття взагалі почалося? 
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 15-09-2023 00:02:00 |
3
Анна Борисовна Королёва Наталия Горская Меланхолія зазвичай немає причин. Вона виникає сама по собі, коли в житті все начебто нормально, і так само йде. Боротися з нею немає сенсу, а ось навчитися з нею жити дуже корисно. Дозволяйте емоціям вийти назовні. Трохи поплакати чи поскаржитися на поганий настрій – це нормально, і після повного відчуття туги Ви відчуєте себе набагато краще. Не пригнічуйте власні емоції, це корисніше, ніж тримати все в собі, дозвольте емоціям вийти. Іншими словами, якщо Вам хочеться плакати - плачте, хочеться нити і скаржитися на життя - зробіть це і не звинувачуйте себе ні в чому. Це лише спосіб «вивести» всі емоції назовні і нарешті позбутися їх. Щоб відчути щастя, треба іноді й відчути смуток І все ж таки бажано проаналізувати причини Вашого настрою. Меланхолія часто виникає тоді, коли людина позбавляється чогось важливого, але не усвідомлює цього. Меланхолія повідомляє людині, що вона має нереалізовану потребу — що потрібне рішення, новий пошук. Можна записувати свої думки, щоб потім їх проаналізувати. Можете за допомогою звернутися до психолога.
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 15-09-2023 06:42:53 |
|
Виберіть психолога для консультування з приводу апатії та депресивного стану
| 15-09-2023 09:23:44Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350587 для Марія Радченко Доброго дня! Дякую за відповідь.Минулої осені такого не було, тому думаю, що справа не в порі року. Стресових ситуацій перед цим ніяких не було. Але я 1,5 місяці тому припинила прийом Золофту (сертралін), який приймала пів року (за показаннями психіатра). У мене ОКР, але легкої ступені і я вже вилікувалася (принаймні я сама так відчуваю і це бачать рідні). Зараз це зовсім не те, що при ОКР. Навпаки, коли в мене було загострення ОКР я носилася як навіжена, все мила, терла, чистила, не могла пройти повз краплинку води на столі. А зараз всюди бруд, а я переступаю і просто йду лежати. Можливо це і є прояв синдрому відмови, але пройшло вже досить багато часу і я закінчувала його прийом дуже плавно(перейшла на пів таблетки на день, потім пів таблетки через день, потім пів таблетки через два дні). |
| 15-09-2023 09:29:31Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350591 для Ирина Константиновна Доброго дня! Дякую за відповідь.Як я писала вище, з першого що приходить на думку, то це відміна прийому Золофту. А якщо покладатися, то ще я нарешті закінчила університет (навчалася 7 років, потім пішла на 3 роки в декрет і ось нещодавно вийшла з декрету і закінчила останній курс університету). Місяць тому були намагання взяти себе в руки, я почала займатися спортом, правильно харчуватися, лягати й прокидатися вчасно. Але потім сили наче остаточно мене покинули і я припинила все це. Через це в мене постійні докори сумління, що не маю сили волі і не доводжу почате до кінця. |
| 15-09-2023 09:33:18Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350599 для Светлана Владимировна Доброго дня! Дякую за відповідь.Так, я б була б рада знайти спосіб впоратися з цим самостійно. Маю на увазі якісь медитації, або просто поради як діяти, коли в тебе меланхолія. Може треба максимально в неї поринути (типу просто реально нічого не робити), або навпаки через силу загрузити себе безліччю справ. Маю на увазі це, що мені робити зараз конкретно? Бо я наче живу життя в режимі енергозабезпечення: відвозю й забираю дитину з садочку, прибираю, коли вже прям капець, готую коли вже прям нічого їсти. |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 15-09-2023 09:48:29 |
Доброе Утро!
Встряхнуть врядли получиться... у вас и так внутренние раздражение идет... вы и так себя уже встряхиваете психологически... Тут много вопросов возникает? Были ли у вас такие случаи раньше - такое состояние? И с какой переодичностью? Свойственно ли вам часто раздражаться по мелочам? Свойство ли это вашего характера и темперамента? Не болит ли чтото по здоровью - на что давно закрываете глаза? Вы пишите - "Стресових ситуацій перед цим ніяких не було." А про войну забыли? Война для всех большой стресс! Только каждый ее по своему переносит. Стресс однозначно есть даже если и фоном. Нужно пройти обследование у врача - возможно так у вас гормональный фон меняется. Или чтото подлечить надо. То есть исключить физическое недомогание. А уже потом делать выводы. Насчет ОКР - то у вас с одного полюса, когда вы все чистили и боролись так со своим страхом... перешли в другую стадию... когда вообще уже всеравно чисто или не чисто... Так проявляет себя синдром... так психика расслабляется после сильного напряжение... когда вы боролись с микробами и все мыли... теперь стадия расслабления психики... потому нечего не хочется и на все наплевать... Нужна консультация психотерапевта или психиатра однозначно. ОКР - возникает чаще всего на фоне сильной тревожности... тоесть таблетками это можно заглушить... но это не борется с источником проблемы... Тревожность у вас видимо как была так и осталась... и вот периодически триггерит - это все надо с психотерапевтом разбирать. Глубинные причины ваших страхов и тревожности. И как следствия раздражения и усталости от жизни. Сейчас вам психика явно показывает - я устала мне нужен отдых... нет радости в жизни... настоящей радости для вас. Хотя для других людей, они б наоборот радовались, если б у них было столько достижений сколько у вас - и закончили институт и родили ребенка, и сами сказали все хорошо у вас. А радости глубинной всеравно нет... есть усталость сильная. На данный момент больше спите и отдыхайте. Не нагружайте себя. И радуйтесь хотя бы мелочам - но что действительно вас искренне радует. И ищите психотерапевта. Відредаговано автором 15-09-2023 10:03:44
|
| Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 15-09-2023 09:58:35 |
цитата:
що мені робити зараз конкретно? Если же вы себя просто нагрузили долгами - цитата:
були намагання взяти себе в руки, я почала займатися спортом, правильно харчуватися, лягати й прокидатися вчасно цитата:
енергозабезпечення: відвозю й забираю дитину з садочку, прибираю, коли вже прям капець, готую коли вже прям нічого їсти цитата:
просто реально нічого не робити цитата:
я б була б рада знайти спосіб впоратися з цим самостійно
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 15-09-2023 10:36:07 |
3
Анна Борисовна Королёва Наталия Горская Анастасія, Ви трохи рухаєтеся не в тому напрямі. Медитації – це непогано, але вони не вирішать проблему. ОКР – це прояв неврозу. І психіатр зняв симптоми, але не виявив причини. А це й не входить до його обов'язків. Тому при ОКР бажано підключати психолога, тому що за ОКР стоять особливості особистості. Дуже часто ОКР проявляється після народження дитини. До речі, у Вас виникає тривожність? Як у Вас виявлялося ОКР? Цей синдром проявляється у нав'язливих діях чи думках. Але Ви нічого про це не написали.
|
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 15-09-2023 10:51:25 |
1
Доброго ранку! цитата:
Зараз це зовсім не те, що при ОКР. Отже, нагальною залишається повноцінна психотерапія.
|
| Анна Борисовна Королёва психолог Одеса 15-09-2023 12:18:17 |
1
Добрый день. Сочувствую Вам. Очевидно жизненная энергия уходит на переживание цитата:
Зовсім немає ні сил ні бажання щось робити. цитата:
Все дратує, якісь перепади настрою. Похоже какая-то потребность (или же их несколько) не удовлетворяются. Важно увидеть из за этими состояния и (плакать, агрессировать, не двигаться) цитата:
хочеться або плакати, або агресувати на всіх, або просто лягти й не рухатися. цитата:
Як вийти з цього стану? Чи є якісь практики, за допомогою яких можна себе встряхнути?
|
| Наталия Горская психолог Київ 15-09-2023 15:23:16 |
1
"Зараз зовсім не те, що при ОКР"- фізіологічно це може бути від відміни препарата (тут треба радитися із психіатром), а психологічно схоже на зворотний бік того ж ОКР- якщо я не можу ВСЕ ідеально зробити, то вже яка різниця, "переступаю і йду ". Коли занадто багато є того, що всередині викликає потяг "прибрати/помити/скласти/...", то розуміння того, що все це зробити сил немає , може призвести до апатії "все одно це неможливо все зробити ". Це як припущення.
|
| 15-09-2023 16:16:08Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350607 для Ірина Миколенко Доброго дня! Дякую, що відповіли. \"Были ли у вас такие случаи раньше - такое состояние? И с какой переодичностью?\" - Так, раніше таке частенько зі мною траплялося (може раз на рік, може трохи частіше або рідше). Але останнім часом (останні роки 1,5) все було добре, я якось оживилася після того як виїхала закордон. Після пережитого в Україні стала більше цінувати життя і якось, як би це дивно не звучало, але мене війна навпаки вилікувала від моїх психологічних проблем. \"Свойственно ли вам часто раздражаться по мелочам? Свойство ли это вашего характера и темперамента?\" - Так, я насправді дуже емоційна людина. Навіть, емоційно нестабільна було б сказати вірніше. Такою була завжди. По темпераменту я типічний холерик. На все реагую криком. \"Не болит ли чтото по здоровью - на что давно закрываете глаза?\" -Ні, зі здоров\'ям проблем ніяких немає, почуваюся добре. |
| 16-09-2023 10:20:10Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350614 для Ирина Константиновна Під час лікування ОКР я працювала комплексно і з психіатром і з психологом. Спільно ми повністю пропрацювали цю проблему, тому зараз я і не розповідаю про своє ОКР. Тривого зараз немає взагалі. Раніше моє ОКР проявлялося в бажанні все контролювати, складання все "по своїх місцях" (важлива була послідовність тарілок, веделок, щоб все стояло точнісінько там де треба, обов'язково етикеткою на мене), ще натирала поверхні, складала іграшки дитини і речі чоловіка (навіть в той час, коли вони ними користувалися). Зараз цього зовсім немає. Корінь проблеми ми знайшли і активно пропрацювали. Зараз взагалі немає з цим ніяких проблем. Мій нинішній стан зовсім не має нічого спільного з моїм ОКР (це як головний біль і вивих плеча, і те і те проблеми зі здоров'ям, але не мають один до одного жодного відношення. Я "вилікувала своє плече", але зараз мене турбує "головний біль"). |
| 16-09-2023 10:29:15Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350619 для Владимир Анатольевич Доброго дня! Дякую за відповідь.Як я писала вище, в лікуванні ОКР був комплексний підхід: робота з психіатром і психологом. Ми знайшли корінь проблеми і пропрацювали її. Зараз немає ні тривоги, ні нав'язливих думок і бажання все натирати і складати . Я вважаю, що я повністю звільнилася від ОКР. Зараз я маю зовсім іншу проблему: відсутність сил, небажання взагалі нічого. Я просто хочу лежати сама в ліжку в повній тиші і не рухатися. |
| 16-09-2023 10:54:44Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350640 для Наталия Горская Доброго дня! Дякую за відповідь.Мені відгукується ваше припущення, але не в плані чистоти. Я зараз взагалі відношуся до чистоти і прибирання простіше: якщо це не приносить дискомфорт мені чи моїй родині, значить ще чисто і порядок. Бажання вичистити все навіть і немає. Але є таке до самоорганізації. Мені майже 30 років (буде через 4 місяці). Для мене 30 років завжди було наче якийсь рубіж , типу до 30ти років ти ще можеш йти до успіху, а в 30ть вже маєш бути успішним. Моя ціль в 30 років була: родина (чоловік і дитина), закінчина вища освіта, гарна робота, матеріальний достаток, психічне здоров'я, гарний і здоровий вигляд , і знання англійської (цей пункт додався в ході останніх подій, так як я переїхала до Англії). Останній рік я активно працювала, над тим щоб всі ці пункти виконати. В мене вже була родина, я вийшла з декрету і нарешті закінчила університет, має фінансову подушку безпеки, я вилікувалася від ОКР, частково підправила зовнішність (за допомогою брекетів зробила гарну посмішку, зробила перманентний татуаж і вколола гіалуронку в губи, відростила довге гарне волосся). Але пункти який я так і не досягла: вивчити англійську і привести своє тіло в ідеальний стан. Я намагалася це робити, але результату немає, руки опускаються і вже не хочеться взагалі нічого. Думаю, що чим ближче мої 30 років , тим більше наростає моя депресія (бо я так і не виправдала своїх очікувань). Я уявляла себе в 30 років трохи кращою, ніж я ж зараз і мене це дуже турбує. І хоча головою я розумію, що все не так і погано (я маю люблячого чоловіка, здорову і розумну донечку, я маю гарну професію, ми нормально почуваємося фінансово, я досить добре виглядаю на свій вік(164 см, 54 кг, немає сивого волосся і майже немає зморшок), мені навіть дають зовні не більше 25 ти років), але все рівно, я ж то знаю, що могло бути краще. Якби в мене було більше сили волі, моя фігура могла б бути краще, і шкіра була б краща, якби я робила щоденний догляд за нею, і англійську знала б , якби регулярно її вчила, і могла б бути біль освіченою, якби замість соц мережі цікавилася культурою і наукою, і була кращою дружиною і мамою , якби навчилася контролювати свої емоції. А так я наче на 70 % зі 100 % і мене це прям дуже пригнічує. Головна проблема, що я знаю Я Б МОГЛА Б БУТИ НА 100 %, але я лінива і в мене не вистачає сили волі. Тому мене так і хвилює те що я зараз наче якийсь слимак, який себе не в змозі зібрати до купи. В мене ще є 4 місяці і я сподіваюся ще досягти своїх цілей, головне зібрати себе до купи, хоч би як. |
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 16-09-2023 10:56:44 |
2
Наталия Горская цитата:
Зараз я маю зовсім іншу проблему: відсутність сил, небажання взагалі нічого. Я просто хочу лежати сама в ліжку в повній тиші і не рухатися. ОКР була потрібна для чогось. То був інструмент від чогось закритись, щоби не помічати, не зустрічатись ... і не відчувати біль. Ви знайшли, чого Ви уникали? До коренів докопались? Відсутність сил і небажання взагалі нічого теж про щось свідчить. Можливо, про втрату сенсу існування, бо саме сенс дає нам сили і натхнення чогось прагнути. Жити з любов'ю до себе, насамперед. цитата:
Я просто хочу лежати сама в ліжку в повній тиші і не рухатися Це може бути послання близьким... І водночас це може бути актом ПОШУКУ себе і етапом концентрації на собі, аби ПОЧУТИ себе справжню. Мій висновок залишається актуальним - Ваша терапія була не повною, скоріше за все симптоматичною.
|
| Ірина Миколенко психолог Полтава 16-09-2023 12:58:25 |
1
Ощущение - что вы больше себя уговариваете, что ОКР у вас уже прошло и все нормально... Потому что, это не приятно осознать... что а вдруг не прошло и снова рецидив... только уже с другой стороны. Психика человека очень пластична... она по разному может реагировать и в разное время. С того, что вы описали, я уже писала и другие психологи вам написали... что у вас как бы пошла полная апатия безразличие... так психика расслабляется... от сильного контроля, который был раньше при ОКР ( все мыть и чистить - этож жуткий контроль) А сейчас в другую сторону качнуло... сначала была стадия напряжение (ОКР контроль) - затем стадия расслабления пошла сейчас у вас, в виде апатии и безразличия. Советую вам найти психотерапевта и поработать с ним. Плюс ваш контроль, все мыть и чистить - перешел в контроль саму себя... теперь прям дрессируете... надо еще и еще... все недостаточно успешна... красива... молода и т д... Но это просто бег на месте... если так себя загонять... то так к срыву не далеко... и истощению... которое у вас сейчас уже наблюдается... лежите и спите целыми днями... потому что загоняли себя. А просто наслаждаться моментом вы не пробовали? Зачем вам идеал? Понятно, что себя развивать можно всю жизнь. Но это должно быть в удовольствие и с любовью. А не в наказание и порицание... К тому же, надо учится принимать данность этой жизни - все мы не молодеем. Это факт. Вечно молодым быть нельзя! Увы... Толку из за этого так переживать? ( кризис среднего возраста у вас видимо, начинается у всех к 30 годам так... переоценка своей жизни) Просто учится принимать себя любой - вот залог Счастья! Відредаговано автором 16-09-2023 13:13:25
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 16-09-2023 13:55:19 |
1
Анастасия, Вы считаете, что у Вас нет ОКР. Но я не могу не согласиться с Владимиром Анатольевичем, что проблема недоработана. Об этом свидетельствует Ваше стремление к совершенству во всем. А ведь перфекционизм часто коррелирует с ОКР. Часто бывает, что психолог работает профессионально, но нет результата, потому что есть медицинская проблема. Низкий уровень ферритина в крови может вызывать состояние, подобное Вашему (упадок сил). Как только уровень ферритина нормализуется, состояние человека улучшается. И еще хочу заметить, что я не навязываю Вам свое мнение. Прислушиваться или нет к моим рекомендациям - Ваш выбор. Відредаговано автором 16-09-2023 13:56:31
|
| 16-09-2023 14:09:24Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350688 для Владимир Анатольевич Так, в ОКР з психологом докопалися до кореня проблеми: батько-тиран, для якого я завжди була не така як треба і все робила не так. В досить молодому віці я залишилася жити вдвох з батьком (мама поїхала на заробітки) і всю хатню роботу робила я сама і за це отримувала лише критику. Тому в дорослому віці я жила наче в очікуванні, що знову наругають, знову знайдуть недоліки. Хоча вже не було необхідності робити все ідеально (чоловік адекватний, ніколи не очікував від мене стерильної чистоти і часто сам допомагає), я все рівно продовжувала все робити, як того вимагав батько, завжди наче очікувала що він мене похвалить. Після терапії я зрозуміла, що то було в минулому, а зараз моє життя в моїй новій сім'ї і правила тут нові (без примусу, де можна не натирати, де ніхто не розкритикує , а навпаки оцінить). За батька вже й не згадую, в цьому плані я наче обнулилася і почала жити з розумінням, що критики не буде і я сама можу вирішувати, якою господинею мені бути.Зараз корінь проблеми мені також більш менш зрозумілий, в мене завжди був синдром відмінниці, і зараз я не можу дозволити собі бути не відмінницею в житті. Розумію, що наче нормально, але ж себе не обманиш, я злюся на себе , що не змогла краще, постійно сама себе корю, прям злюся на себе. Є два варіанти, прийняти себе такою як є - не ідеальною, або прикласти максимум зусиль і стати таки ідеальною. Але прийняти ніяк не вдається (це як змусити себе полюбити цибулю, яку ти терпіти не можеш), а стати ідеальною не вдається бо, як я написала щ самого початку : в мене повна апатія. Тому і сиджу в замкнутому колі, гризу себе за те, що така НЕДО, і кращою не вдається стати, бо сил немає через постійне цькування самої себе. От я і намагаюся зрозуміти з якого боку цю проблему вирішити, через "не можу" йти до своєї цілі чи все ж насильно переконати себе, що "цибуля смачна"? |
| 16-09-2023 14:14:13Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350694 для Ірина Миколенко Та я б і рада прийняти себе "такою як є", але себе ж не надуриш. Я намагалася сама себе вмовити, типу "і так нормально, живи і радій життю", а не виходить. Все рівно злить ця недопрацьованість. Все ж хочеться взяти себе в руки, встряхнути. Як би ж були якісь ліки чи вправи які вдихнуть в мене сили і енергію. |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 16-09-2023 15:40:43 |
Вам надо учиться балансу!
С одной стороны работать над собой. Но по желанию не заставлять себя. А делать, то что нравится для себя в удовольствие. ( гулять, ухаживать за телом, за домом, самообразовываться) Но по желанию. А не заставляя себя и обвиняя. Мышление тут надо менять. ( это только с работой с психологом) А с другой учиться наслаждаться и расслабляться. Не гоняться за идеалом. Чувствовать когда перебарщиваете. Но это все надо нарабатывать со временем
|
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 16-09-2023 17:20:58 |
2
Ірина Миколенко цитата:
Зараз корінь проблеми мені також більш менш зрозумілий, в мене завжди був синдром відмінниці, і зараз я не можу дозволити собі бути не відмінницею в житті. цитата:
Але прийняти ніяк не вдається (це як змусити себе полюбити цибулю, яку ти терпіти не можеш), а стати ідеальною не вдається бо, як я написала щ самого початку : в мене повна апатія. Ви не цибуля і тому порівняння недоречне. Цибуля - об'єкт без свободи волі. А Ви суб'єкт, який може мислити, відчувати, переглядати свої переконання. І, головно, може змінювати ставлення до себе. Може виростати із застарілих шаблонів. Прийняти себе для Вас буде означати свідоме позбавлення себе необхідності комусь (образу батька щось доводити, наприклад свою ідеальність, з метою отримати його любов). І нарешті навчитись прислухатись до себе, а також йти за своїми бажаннями, отримуючи задоволення від самого процесу життя.
|
| Наталия Горская психолог Київ 16-09-2023 19:01:12 |
2
Владимир Анатольевич Тарасенко "батько-тиран, для якого я завжди була не така як треба і все робила не так."- "гризу себе за те, що така НЕДО". Знаєте, Анастасіє, після вашого доповнення про всі ваші "вдосконалення", які Ви змусили себе робити, щоб здійснився план про "100% в 30 років " мені дуже захотілося тепло та щиро обійняти... ту маленьку Настюшу, яка сидить всередині Вас і поглядає на цей дивний зовнішній світ зі страхом "невідповідності" тим чи іншим критеріям. Бо це так страшно- бути маленькою недосконалою дівчинкою в світі отих всіх "ідеальних /багатих/розумних/успішних/... барбі ". Так страшно, що готова виснажувати себе дієтами, або спортом, колоти щось в своє чудове обличчя, створювати ідеальний побут, приносячи в жертву навіть своє здоров'я... Дуже хочеться просто сказати, що це все не працює. І що та маленькая дівчинка всередині Вас буде шукати нові і нові недосконалості, або ж будувати нові "плани" про 35, 40, 45 ... Доки не відчує, що все це немає ніякого значення. Що всі ті ідеальні "барбі/батьки/колеги/сусіди/друзі/..." - тільки великі красиві мильні бульбашки. І всім їм насправді є діло тільки до самих себе, а не до інших. Що важливе зовсім в іншому. В справжньому. В тому, що маєте. Розумію, що "просто сказати"- так зміни не відбуваються. Але все ж таки. Можливо ваша апатія є вашою найкращою помічницею, адже оберігає Вас від нікому непотрібних "досягнень", а натомість дає можливість відчути всю класність того, що у Вас є , нікуди не поспішаючи.
|
| Ірина Миколенко психолог Полтава 16-09-2023 19:17:56 |
1
Додам - читая вас... видно как вы подсознательно копируете роль отца... себя изнуряете... все спешите и спешите себя улучшить... это причина вашего и ОКР... и тревожности и теперь апатии... Не знаю насколько вы этот момент осознаете... ( это все с психотерапевтом надо разбирать - именно как вы отыгрываете эту роль отца неосознанно... и мучаете себя... как мучил морально вас отец...) Задача переключить эту роль ( роль надзирателя - контролера - учителя) Или скинуть ее с себя. ( эту шелуху ) Но это только в работе с психологом - слишком глубоко въелось в подсознанку - одна не сможете, нужна помощь и корректировка специалиста )
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
11-09-2023
Прстійна втомленість та депресивний стан
11-09-2023
Як жити
08-09-2023
Не справляюсь с жизнью
31-08-2023
Депресивний стан чи що це?
22-08-2023
Это депрессия или просто усталость?
12-08-2023
як позбавитись внутрішнього пекла?
05-08-2023
Виписали дуже маленьку дозу антидепресантів
04-08-2023
Відчуття повної апатії, постійна втома, немає бажання спілкуватися з людьми, вставати з ліжка
31-07-2023
Я постійно плачу, з причин і без.
Рекомендуємо
Честно о депрессии. Как себе помочь
Я знаю, что такое депрессия, так как сталкиваюсь с этим в своей работе практически каждую неделю. Я знаю, что такое депрессия, потому что 10 лет назад я сама столкнулась с реактивной депрессией, и прошла медикаментозное лечение и психотерапию.
Тест на депрессию – шкала Занга
Шкала Занга является мощным инструментом для предварительной оценки глубины депрессивного состояния.
Депресія - погляд 2023
За даними з різних джерел, депресію сьогодні виявляють лише у 50% клієнтів, які звернулися на консультацію до психолога, психотерапевта. Депресію людина не обирає. Не можна сказати, що хтось слабкий, не зміг впоратися зі стресом і тому зайшов у депр
Обесцененный человек
Люди, которым в детстве много и часто приходилось сталкиваться с обесцениванием со стороны своих родителей, во взрослой жизни вынужденно попадают в ситуации, где их ценность, как партнеров, специалистов, как людей, с равными другим правами ...
Постійно поганий настрій-норма чи депресія?
Депресія небезпечна тим, що настає поступово і непомітно для людини, є прогресуючим захворюванням і швидко переходить у хронічний стан. В нормі настрій у людини зі здоровою психікою коливається в широких межах – від радості і захоплення до смутку, печалі і розпачу...
Депресія. Ознаки та як допомогти близькій людині з ознаками депресії
Депресія - це не просто сумний настрій і аж ніяк не лінь. Це боротьба із щоденними завданнями, які можуть викликати відчуття безсилля, безпорадності і самотності.
