Question

14-02-2024

Я не poзуmію cебе.Я постійно говорю про успіх та хочу бути кращим за інших,але як доходить до діла я вибираю гірший з варіантів і той в якому нічого робити не потрібно. Я легко вигоряю, а моментами коли інші вказують мені на мої невдачі і я дивлюсь на них через призму усвідомлення й хочу себе вбити. В мене складається враження наче я нічого не вартий, а всі мої друзі та знайомі навколо живуть з успішним успіхом. Все своє життя я стараюсь зрозуміти та знайти себе але з кожним роком більше розчаровуюсь і відчуваю себе тупішим

Питання від: aaa; Вік: 18

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

Марія Радченко психолог Дніпро 14-02-2024 14:33:21

Доброго дня!

Успішний успіх - це всього лише суспільне очікування від людини. Так, в масовій культурі воно дуже поширене і тисне на психіку багатьом людям. Проте, саме визначення "успіх" дуже суб'єктивне. Для когось це успішна кар'єра, для когось - материнство/батьківство, для когось - активне соціальне життя, для когось - спокійне життя собі в задовлення, чи багато інших варіантів. І ніхто не має права судити, наскільки Ви успішні, за якимись своїми критеріями. У Вас повинні бути свої власні, плюс почуття самоцінності, завдяки якому можна любити і приймати себе, навіть будучи неуспішним.

Також Ви обмовились за суїцидальні думки. Як давно вони у Вас бувають і як часто? Після яких подій, окрім дорікань неуспішністю, вони виникають? Схоже на установку "Якщо я неуспішний - то мені не варто існувати взагалі." Це, знову ж таки, питання нарцисичної травми, яку варто опрацьовувати в терапії.

Відредаговано автором 14-02-2024 14:33:51

👍 радити психолога:

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

14-02-2024 14:41:12Доповнення від автора

Дякую що приділили мені трохи часу. Так у минулому був досвід в якому мене рідні старались направити на вірний шлях у навчанні. Їх не цікавило абсолютно нічого крім навчання, а в сім'ї на той час були постійні сварки та конфлікти через які я постійно переймався. В один момент я просто ненавидів ті моменти коли рідні хоч на крок лізли в моє життя. Бо також були ситуації як я розійшовся з дівчиною, а вони це згадували і тролили мене довгий час. Я просто хочу бути сильним і ваші слова мене довели до сліз яких я дуже давно не бачив, дякую за це. По житті я стараюсь себе заставляти щось робити але це має обернений ефект. Зараз я майже не маю друзів, работи, навчання, грошей, і розумію що це не можна так лишати тож стараюсь всіма силами щось зробити але не роблю

Виберіть психолога для консультування з приводу складнощів в розумінні своїх потреб, бажань, вчинків та прийняття рішень

Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 14-02-2024 14:47:32

1

Марія Радченко

Співчуваю та радію, що ви ожили і хай ваші сльози вичищають ваш біль! На жаль, ви перейняли ці моделі і самі себе висміюєте чи знущаєтесь як ваші близькі люди. А що потрібно було тому хлопчику, коли він переживав цілу палітру почуттів та стосунки? Спробуйте піти в той час і відзеркалити всі його почуття, сказати, що все що він переживає це нормально і він просто отримує досвід себе, своїх почуттів. Скажіть, що з часом він навчиться балансувати між відкритим люблячим серцем та тверезою головою. Бо вам потрібно і те і інше.
Рекомендую вам йти у розвиток! Книги, лекції, спорт, психотерапія! Ви досить молоді і у вас все попереду. Налягайте на довготривалі цілі, не шукаючи швидкого дешевого успіху!

👍 радити психолога:

Марія Радченко психолог Дніпро 14-02-2024 14:54:19

цитата:

я розійшовся з дівчиною, а вони це згадували і тролили мене довгий час

Шкода, що рідні знецінюють Ваші переживання, це неприємно.

цитата:

По житті я стараюсь себе заставляти щось робити але це має обернений ефект.

А що, якщо спробувати робити щось не тому, що "так треба" а тому, що Вам хочеться самому і цікаво це робити? Знайти заняття, які Вам дійсно по душі, і практикувати свме їх? Пошук таких занять займе певний час, але воно того вартуватиме.

👍 радити психолога:

14-02-2024 15:19:48Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 360702 для Алла Володимирівна

Я стараюсь це робити для того щоб навчитись жити та зрозуміти себе. Останнім часом почав медитувати та планую повернути в своє життя холодний душ. Проте я часто збиваюсь з шляху і мені як я казав важко зібратись. Мені подобається дивитись на короткострокові перспективи але я не можу дивитись на щось більше та строїти плани та цілі. В якійсь мірі я забороняю собі це робити як наприклад забороняю собі мати стосунки, адже знову вибачте за тавтологію думаю за успішний успіх і що без них існувати вони не будуть.
Я боюсь починати щось нове й з дівчатами якщо ми говорим за стосунки. Адже були ті які зробили мені боляче через те що я занурювався в них з головою. Я часто не довіряю собі та шукаю в кожному власному слові брехню яка віддаляє мені від істини. Я стараюсь бути чесним але таким не є якщо по сьогоднішній день я й близько не зміг зрозуміти що зі мною. Також була думка потрапити в армію адже я не хотів відповідати тим вимогам які ставили перед мною мої рідні. Та водночас не хотів лежати на дивані з відчуттям провини хоч все зводиться до цього. В один момент мені було легше померти ніж справитись з тим що я маю зараз. Дякую за ваші відповіді, безмежно вдячний

Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 14-02-2024 16:02:43

1

Марія Радченко

Вам важко, бо у вас там травма, ви відсторонюєтесь та заморожуєтесь. Це свого роду техніка безпеки. Є захист, але нема розвитку…
Тут вам приємно і ви вдячні за те, що я вас бачу та відчуваю і саме це породжує зв’язок. Насправді, ви теплий та чуйний, і там у вас травма… У вас є події, думки та почуття і саме останнє зв’язує перших два. Необхідно прожити все набуте і звільнитись від тягаря, бо ви боїтесь повтору, а він буде при кожній нагоді щоб дожити недоживше. Краще це робити в кабінеті психотерапевта ніж в сліпу з дівчатами. І там і там боляче буде, не буду вам брехати.

👍 радити психолога:

Марія Радченко психолог Дніпро 14-02-2024 19:37:04

цитата:

Також була думка потрапити в армію адже я не хотів відповідати тим вимогам які ставили перед мною мої рідні. Та водночас не хотів лежати на дивані з відчуттям провини хоч все зводиться до цього. В один момент мені було легше померти ніж справитись з тим що я маю зараз.

Піти захищати батьківщину - це благородна ідея, проте Вас би не взяли, бо залученню добровольця передує психологічна перевірка на суїцидальність і на мотиви бажання служити. Навіть якщо людина, схильна до самоприниження і думок про смерть, збереться служити їй спочатку треба буде "пролікувати" нерви. Пролікувати в лапках, бо іноді обходиться суто психотерапією.

цитата:

В якійсь мірі я забороняю собі це робити як наприклад забороняю собі мати стосунки, адже знову вибачте за тавтологію думаю за успішний успіх і що без них існувати вони не будуть.

А стосунки - це про емоційний зв'язок між людьми. Не завжди чоловіка чи жінку обирають за успішністю. Часто люди починають зустрічатися "на старті" своїх можливостей, і зростають разом. Навіть, в якійсь мірі, допомагають одне одному. Але іноді розходяться різними шляхами, бо не підходять одне одному чи не є достатньо емоційно зрілими для стосунків. Ви обрали вірне рішення: спочатку відгорювати минулі невдалі відносини, а тільки потім будувати нові.

👍 радити психолога:

14-02-2024 20:33:38Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 360748 для Марія Радченко

Щодо батьківщини то це не моє бажання, а нав'язане. В мене складається враження наче якщо я піду туди я позбудусь усіх проблем, наче коли я опинюсь там я почну нове життя з чистого аркуша і кожен день буде як новий і в якійсь мірі це справді буде так адже ти не будеш знати де твій кінець. Я хочу щоб рідні відчули як це, переживали за мене й робили те що раніше не робили. Також хочу щоб це відчула й та людина яка зробила мені боляче, адже мені є що сказати але надто багато часу пройшло й це нічого не змінить. Я хочу щоб ця людина відчула мій біль та водночас хочу поговорити з нею відверто про все що було. Я хочу сказати їй що не пробачу того що вона зробила. Та водночас хочу щоб вона переживала за мене та моє життя й пам'ятала про те що було. Щодо сучасних реалій то на фронт забирають всіх хто попав під "гарячу руку". Я спілкувався з військовими і й сам проходив медогляд у свої 16 щоб стати на військовий облік. Клепку там не перевіряють, а якщо хочуть забрати - заберуть. Мене ж у 16 визнали придатним)). Перевірити можуть хіба тих хто сам прийшов, про таких я чув.

Це були мої перші стосунки в яких спочатку я не хотів брати участь, але почуття взяли своє. Ми завжди весело та круто проводили час і доповнювали один одного з пів слова. Це була ідеальна гра, ідеальна взаємодія 2 людей які хоч не знали але розуміли, хоча здавалось таке тільки в книгах. Через якийсь час на одну з наших зустрічей вона прийшла сумною. Тоді ми й пізнали один одного що правда лише з негативної сторони. Якраз в той момент все співпало так що її батько сказав їй розповісти про мене якраз на наступний день після зустрічі. Вона в той день розповіла все лайно що було адже це практично єдине що вона знала. Її батько був проти і в той час лилось багато погроз в мій адрес, тож я прийняв рішення розійтись адже мені справді було страшно. Довго це рішення не протрималось і ми почали таємно зустрічатись. Нас бачили, її обмежували, мені погрожували. Все це переросло в щось пристрасне та нездорове. Один місяць ми були разом, цілувались та весело проводили час, а в інший були абсолютно чужими людьми які "не знали" один одного. З часом у мене склалось враження наче на неї можна покладатись і наче це щось вічне. Та в один момент сварки вже ставались між нами й це стало новою причиною розриву, а цикли коли ми "розходились" ставали довшими. Настав момент коли я довірився всім серцем але цикл цих стосунків обірвався. І це мені досі не дає спокою, хоч з того моменту минуло дуже багато бачу. Кожен раз коли я її бачу мене хапає панічка, стрес ллється рікою по моєму тіло, а емоцій такі наче я зараз лусну. Закричу, заплачу, розізлюсь, розчаруюсь і багато чого іншого. І хоч я стараюсь медитувати я досі не можу опанувати себе при зустрічі з нею. Досі шукаю осколки того що було колись і хочу їх знайти щоб щось сказати але не знаю що. Досі хочу чи повертаюсь в ті місця де це все відбувалось.

Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 17-02-2024 09:53:42

Добрый день!
Вы много пишете о своих проблемах и о том, что вас не устраивает.
Есть ли что-то, что доставляет вам радость и приносит удовольствие?
И как вы хотите, чтобы было?
Какая бы жизнь вас устроила?

👍 радити психолога:

18-02-2024 13:16:15Доповнення від автора

Дякую за увагу Світлана. Так! Звісно є багато речей що мене влаштовують чи так чи інакше мені подобаються. Особливо часто я почав їх помічати після спілкування з психологами вище, за що їм дуже вдячний, адже вже краще розумію свої емоції. Маю визнати що я не заставляю себе робити щось маштабне але тяга до чогось малого в мене поновлюється та навіть якщо брати той самий спорт. Зараз відчуваю багато різних емоцій і час від часу зазтраю в минуле після чого справді стає легше. Щодо речей які роблять мене щасливим то так, є такі речі. Наприклад я люблю грати теніс та навіть тренуватись просто інколи це надоїдає і я відкидаю це на задній план. Щодо питання як я хочу щоб все було то я маю уявлення про це але воно не чітке та розмите. В мене складається враження наче якщо я зараз зберу всі свої думки та бажання в кучу після чого погляну на них, я можу дати задню адже цього всього так багато і я до цього не звик. Та всеж планую глянути та створити в щоденнику свій ідеальний день. Вважаю що варто спробувати цю практику і більше дізнатись про різні психологічні терапії. З тих що використовую то це "2 стільці" та розмовляю з своєю внутрішньою дитиною. Одразу вибачаюсь за хаос в тексті бо пишу все одразу з думок. А щодо того яке життя мене б влаштувало то я хотів би мати мабуть більш просте життя. Я народився та живу в доволі бідній сім'ї і мені хочеться мати власній дім з непоганим сучасним ремонтом, хорошу дружину та достатньо коштів щоб доглядати за цим всі і тратити їх і на власнні хоббі. В моєму уявленні ідеальне життя це щось краще ніж середнє, але ти не сидиш на "золотому унітазі", а швидше просто більше схожий на тих людей які є у Європі. Важко сформувати повну картину адже зараз мені час йти, проте надіюсь ви мене зрозуміли. Жити справді добре, але не як магнат.

Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 18-02-2024 15:44:29

Если вы разговариваете

цитата:

з своєю внутрішньою дитиною

то можете спросить у своего ребенка о том, чего он больше всего хочет.

цитата:

Важко сформувати повну картину

В этом вам как раз и поможет техника

цитата:

створити... свій ідеальний день

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Нiна Уенем
(Онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Схожі онлайн консультації

02-02-2024 Не знаю що зі мною.

31-01-2024 Привлекаю к себе внимание травмами и драматизирую

30-01-2024 История с блокнотами

27-01-2024 Что со мной происходит?

26-01-2024 Чому не виходить спілкуваться у соцмережі, чому хейт?

13-01-2024 Я эгоистка с близкими и хочу это изменить

30-12-2023 як зрозуміти сеье

26-12-2023 Винна

07-12-2023 Дивні сни сняться

29-11-2023 Коли ти на роздоріжжі, як обрати те чого ти дійсно хочеш

score 1 · Accepted Answer · 2024-02-14 14:18:11

Доброго дня!
Ви себе не відчуваєте! У вас 2 полюси: ідеалізація та знецінення. Це життя в голові. Такі собі нарцисичні захисти від вразливості та людяності.
Там де ви відчуваєте себе тупим, сірим, маленьким і вразливим і починається дорога до себе. Це правда вашої реальності, а не образ, до якого ви прагнете. У вас порушений образ самосприйняття. Вам треба вчитись приймати свою недосконалість, сірість, переживати пустоту, сум, безсилля та відчай. Ви всеодно рано чи пізно в них провалюєтесь як і всі люди на цій землі. Ви хочете бути вже на горі, а поки сидите у підніжжя… Ви атакуєте свою внутрішню дитину і одразу хочете успішний успіх. Перепрошую, але це садизм. Доречі хто до вас так відносився? Треба бути лише відмінником?
Рекомендую вам роботу з психологом!

Відредаговано автором 14-02-2024 14:21:59

Я не розумію себе

Поради відвідувачів