Страх
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Страх
| Ксенія Шалімова (Київ) 19-04-2023 21:35:34 |
|
| 19-04-2023 21:46:24Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339714 для Ксенія Шалімова Я не можу контролювати ситуацію. |
| Ксенія Шалімова (Київ) 19-04-2023 21:55:58 |
|
| Ксенія Шалімова (Київ) 19-04-2023 22:36:22 |
1
цитата:
бо сама заглиблена в страх 
|
| Ксенія Шалімова (Київ) 19-04-2023 22:58:16 |
|
| 19-04-2023 23:01:38Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339737 для Ксенія Шалімова Тоді я і мої близькі втратять безпеку, здоров'я, життя |
| Ксенія Шалімова (Київ) 19-04-2023 23:23:55 |
|
| Павел Леонидович Басанский (Київ) 19-04-2023 23:35:58 |
2
Ирина Константиновна Зубиашвили Viktoriia, Ваше питання - не для переписки на сайті, це повноцінний запит на індивідуальну психотерапію з психологом. А по тому, що Ви написали, можна провести діагностику проблеми - з чим треба буде працювати на терапії: цитата:
Не важливо яка ситуація: у доньки болить живіт, подзвонили шахраї. Я стаю безпорадною. Хочу щоб хтось вирішив за мене ситуацію, бо сама заглиблена в страх і не можу приймати рішення цитата:
Цей страх про те, що я не можу контролювати ситуацію, що багато подій котрі не залежать від мене, я не зможу прийняти вірне рішення. І я впевнений, що й те, й інше було у Вас ще ДО війни. А сама війна тільки підштовхнула Вас до вирішення цих питань, які Ви відкладали раніше на потім. Так що прийшов час їх вирішити.
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили (Київ) 20-04-2023 02:11:25 |
Вікторія, страх - це прояв тривожного розладу. І я згодна з колегою, що вам потрібна індивідуальна консультація психолога.
Але спочатку зверніться за консультацією до лікаря- гастроентеролога. Стресова ситуація могла спровокувати захворювання жовчного міхура. Дуже часто проблеми з жовчним міхуром викликають немотивований страх.
|
| Тетяна Гергель (Київ) 20-04-2023 11:52:08 |
|
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 20-04-2023 14:32:15 |
Доброго дня Вік!
Ви пишете, що маєте страх втрати контролю над ситуацією... "Цей страх про те, що я не можу контролювати ситуацію, що багато подій котрі не залежать від мене, я не зможу прийняти вірне рішення". І дійсно, цей страх спровокувала війна.... Та, як на мене, він є лише верхівкою айсбергу... Щоб дійсно впоратися з тривогою та страхом, потрібно усвідомлювати першопричину... Такі гострі реакції на втрату контроля бувають лише тоді, коли ми надміру схильні до контролювання оточуючого світу... Тобто, ця проблема, як мені здається, могла бути і раніше. Просто війна стала тригером для того, щоб проблема "вийшла" у вигляді страху. Як Ви до війни реагували на ситуації, які від Вас не залежали? Як реагували, коли помилялися і приймали неправильні рішення? Як в дитинстві батьки реагували на Ваші помилки?
|
| 20-04-2023 15:56:28Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339804 для Тетяна Гергель Страх в горлі і голові. Думок немає. Тільки одна, як вирішити проблему, але це все ледь пробивається.Потім вже починаю себе заспокоюватися і опановуюсь, повертаюся до реальності. Часто звертаюся по допомогу, раніше у мене не було можливості. |
| 20-04-2023 16:06:56Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339834 для Алла Григорівна Веленко Ви праві, це з'явилося в дитинстві. Оді мені не можна було помилятися, бо мене мама наказували, часто принижувала. Мені здається, що після народження моєї сестри, я не мала права бути дитиною, а мені було 1,5 року. Коли помер тато, мені було 10, взагалі стало важко.Тому звичайно я важко переживаю помилки. Ситуації котрі від мене не залежали? Таких взагалі не було в моєму житті. Тільки років зо п'ять, як я стала це розуміти, а після початку війни усвідомлювати. Всі хто жив раніше мене, вишукувати мої помилки і згадували їх багато років, бо то були поодинокі випадки. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 20-04-2023 16:13:18 |
Щодо "Ситуації котрі від мене не залежали", як на мене, Ваші уявлення трохи хибні... Якщо Вам не можна було помилятися, бо мама наказувала, то хіба не мама керувала всім, нехай бо і дистанційно, неусвідомлено. Такий собі власний внутрішній цензор?
А тепер, коли сталася війна, все просто загострилося, щоб Ви нарешті набралися сміливості зазирнути вглиб себе... Щоб нарешті стати самою собою і знайти ту саму, таку необхідну опору в собі для життя далі... Відредаговано автором 20-04-2023 16:16:54
|
| 20-04-2023 16:24:56Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339864 для Алла Григорівна Веленко Як же ви праві. Якраз цим зараз і займаюся. Може щось порадите? Як повернутися до себе? Я слухаю своє тіло, розмовляю з Дитиною, кожен день роблю зарядку, змінила оточення, пишу свої тривоги та страхи. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 20-04-2023 17:13:20 |
Це все дуже правильно! Але у Вашому випадку, як на мене, недостатньо... Саме тому такі повільні зміни... Необхідне пропрацювання внутрішніх установок та моделей поведінки... Зробити це знаходячись в середині системи дуже важко, а зачасти, і неможливо... Бо починаються "ігри розуму", тобто, самообман...
Отже, потрібний спеціаліст, який допоможе здійснити внутрішні трансформації.
|
| Павел Леонидович Басанский (Київ) 21-04-2023 04:46:03 |
цитата:
мені не можна було помилятися, бо мене мама наказували, часто принижувала. Мені здається, що після народження моєї сестри, я не мала права бути дитиною, а мені було 1,5 року. Коли помер тато, мені було 10, взагалі стало важко. Тому й випадання в Дитину відбувається, бо там багато незакритих сторінок з відчуттям надмірної відповідальності, знецінення та відторгнення мамою... Співчуваю. Пропрацюйте це з психологом на терапії. Самостійно подібне не робиться - надто болюче.
|
| 21-04-2023 05:39:43Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339902 для Павел Леонидович Басанский Дякую за відповідь |
| 21-04-2023 06:09:30Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339746 для Ксенія Шалімова Дивно, я була впевнена, що проробила це питання. Коли мені було 10 років, мій тато потонув і ми пливли разом. Зразу, як "доросла", я відмовилася!, бо то було не безпечно. Але як дитина, котра обожнює свого тата, я попливла із ним. Мене врятували, а його ні.Я працювала з психологом над провиною, що прийняла фатальне рішення, але страх. Він не випливав тоді. А зараз я його там побачила. |
| 21-04-2023 06:27:29Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339746 для Ксенія Шалімова Коли почалася війна, я прийняла рішення вивезти з України свою доньку та онучок з невісткою. Нова робота, язик, купа питань, котрі треба вирішити і війна, де гинуть мої українці, чоловік у війську. За останні два місяці ми розлучилися з чоловіком і я прийняла рішення залишитися в чужій країні, 3 тижня я пролежала з болем у спині, а наостанок мене пограбували на велику суму. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 21-04-2023 11:07:32 |
А що стало причиною розлучення і хто був ініціатором його?
Це має величезне значення, як на мене. Біль у спині - це взяте на себе надмірне навантаження. Або неправильно прийняте рішення, у тому числі - можливо, залишатися закордоном або розлучатися... Або і те, інше, разом. Пограбували - це або неправильне ставлення до фінансів, або... у такий спосіб Ви себе за щось караєте... Тобто, такий собі процес самоїдства, що призводить до запуску програми самознищення у вигляді хвороб та непрємностей Та, в любому випадку, тепер потрібно відштовхуватися в роботі від того, що вже є на сьогоднішній день. Щодо "думали, що пропрацювали" травму... Всі дитячі травми ідуть глибоко у підсвідость. Тому для реального "пропрацювання" лише одного усвідомлення проблеми замало. Потрібна фахова робота з підсвідомістю та трансформацією негативних програм і установок у щось більш конструктивне та гармонічне... Наш розум дуже "хитрий", і нерідко приховує саму травму, особливо дитячу, так глибоко, що зовні, здається, ми вже все забули і прожили... Відредаговано автором 21-04-2023 11:14:39 Відредаговано автором 21-04-2023 11:15:48
|
| 21-04-2023 18:43:54Доповнення від автора |
|
Причина розлучення? Чоловік пішов від мене. Якщо вірити йому, то із-за того, що я не можу жити в місті де по 3 рази на день сирени, я не можу повернутися поки іде війна, а він не хоче чекати. Але не віриться мені в цю історію. А з грошими, скоріше, це установка від мами "не жити". Вона часто мені казала, якби не я ,все було би в її житті добре. Я стала непомітною для неї. Травми я не тільки усвідомлювала. Ми працювали з картами, я переписувала установки, робили медитації, малювала іншу реальність, вела щоденник емоцій. Тобто то була робота з психологом з різних сторон. Інше питання, що цю роботу треба продовжувати. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 21-04-2023 19:40:13 |
|
| Ксенія Шалімова (Київ) 21-04-2023 20:41:47 |
цитата:
Але як дитина, котра обожнює свого тата, я попливла із ним. Мене врятували, а його ні.
|
| 21-04-2023 20:55:35Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339977 для Ксенія Шалімова Дякую за підтримку. Я обов'язково підтримую себе: розслаблення йогою, пишу листи в щоденнику. Добре працює коли пишу без відриву. У мене є чудові друзі. Пишу картини.От звернулася до вас і у мене вийшло неймовірне відкриття. Сьогодні розмовляла зі страхом. Зараз відчуваю неймовірний спокій. Наповнююся природою. Коли відчуваю тривогу, повертаю себе практикою п'яти, повертаю себе в реальність. По іншому вже була б у депрессі. Я вже проходила через це, тому завжди підтримую себе. |
| Ксенія Шалімова (Київ) 21-04-2023 21:02:36 |
цитата:
Сьогодні розмовляла зі страхом. Зараз відчуваю неймовірний спокій. Наповнююся природою. Коли відчуваю тривогу, повертаю себе практикою п'яти, повертаю себе в реальність. цитата:
Я обов'язково підтримую себе: розслаблення йогою, пишу листи в щоденнику. Добре працює коли пишу без відриву. У мене є чудові друзі. Пишу картини.
|
| 21-04-2023 21:20:16Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339982 для Ксенія Шалімова Дякую. Приємно чути. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 22-04-2023 14:23:53 |
Знаєте, Viktoriia, от зараз перечитала ще раз Ваш запит та доповнення... Я не просто так запитала як саме пропрацьовували установки...
Спало на думку, що війна "підняла" не просто страх смерті, а страх смерті в узагальненому його сенсі... А цей страх дуже глибинний, архаїчний. Тим паче, у Вас він посилений ще й трагічними подіями в дитинстві... Цей страх, ще й дуже міцно пов'язаний із світоглядними питаннями. І потребує повної ревізії, як на мене...
|
| 22-04-2023 14:26:23Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 340027 для Алла Григорівна Веленко Скоріш за все, що так. Дійсно треба попрацювати знову над цим страхом. |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
19-04-2023
Страх стать геем
18-04-2023
Страх
13-04-2023
Внутренний страх
12-04-2023
побороти страх
04-04-2023
Страх змін
03-04-2023
Емоційна привязаність, страх познайомитися
31-03-2023
Страх потерять все достижения из-за смерти
30-03-2023
Нав\\\'язливий страх хвороби
18-03-2023
Страх стосунків
