Question

19-04-2023 00:41:07Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339614 для Ксенія Шалімова

Були ситуації дуже неприємні. І я боюсь, що вони повторяться.

19-04-2023 00:50:45Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339617 для Ксенія Шалімова

Чоловік пив, вживав наркотики, проблеми з поліцією, аварія, бійки - це найгірші моменти

19-04-2023 01:00:38Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339621 для Ксенія Шалімова

Виходить так. Як тоді почати довіряти?

19-04-2023 01:43:18Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339624 для Ксенія Шалімова

Це триває весь час але періодично. Знайомі вже майже 8 років. І це зразу почалось. Періодичність з часом зменшилась. Але останній рік почастішали випадки і ці ситуації уже дуже серйозні, я розумію, що такого терпіти не можу. Останній випадок тиждень тому. Зараз все добре але тривога мене не покидає. Чи можна повернути довіру?

19-04-2023 16:41:03Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339645 для Владимир Анатольевич Тарасенко

В сім'ї мої вчинки засуджували, висміювали, заставляли робити не так як я хотіла. Вибір хлопця теж не такий. Прийшлось розійтись із хлопцем, який мені подобався, після - відносини ніяк не ладились. Коли зустріла чоловіка - закохалась зразу, відчула любов і прийняття. Коли були конфлікти відчувала страх, що залишусь сама. Вибачала і залишалась сама не розуміла чому. А чому? І що з цим робити?

19-04-2023 18:49:48Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339677 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Чи можливе майбутнє з чоловіком? Як зберегти стосунки?

19-04-2023 22:44:37Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339710 для Ксенія Шалімова

Немає куди іти, маленькі діти (6 і 1,5), фінансово залежна від чоловіка, є віра, що він зміниться, люблю, не хочу повертатись до рідних від яких чую ще й досі критику і насмішки. Замкнутий круг

19-04-2023 23:07:44Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339735 для Ксенія Шалімова

Не п'є, проводить час із сім'єю, приходить додому вчасно. Але розумію, що це не гарант того, що все буде так і далі. Мене мучать сумніви. Почала копатись в собі, що зі мною не так. Деколи не знаю чи правильно реагую на конфлікти, стараюсь уникати. Багато плачу, коли зустрічаюсь із труднощами, навіть побутовими чи вихованняи дітей.

20-04-2023 05:25:58Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339743 для Ксенія Шалімова

Колись твердо стояла на своєму, могла спокійно пояснити свою позицію. Зараз спорів уникаю, якщо щось іде не та кричу, найстрашніше те, що в такому стані ловлю себе

20-04-2023 05:29:21Доповнення від автора

Ловлю на думці, що хочу когось вдарити. Були випадки била дитину і навіть. Істерик у мене не було, а тепер зявилися. Було бажання напитись...

20-04-2023 05:36:53Доповнення від автора

Був випадок, що била себе.
В гостях коли чую спори, серце сильно б'ється, хочу втікти. Боюсь просити допомоги у чоловіка, щоб не кричав. Як привести себе в порядок,таке враження я не можу собою володіти, емоції беруть верх.

20-04-2023 05:41:19Доповнення від автора

Як зрозуміти чи мені потрібні ці відносини? Чи може чоловік змінитися? Як зрозуміти чи стосунки кращають чи це самообман?

20-04-2023 05:51:43Доповнення від автора

І найголовніше як краще для дітей. Відчуваю неймовірний страх нашкодити дітям такою поведінкою. Бачать що часто плачу, кричу. Чи це не травматично для дітей?

20-04-2023 12:38:36Доповнення від автора

Справді, мені ввдкрились очі, не знаю чи на все але частково так. Стала розуміти, що зі мною все добре, тільки є інші люди, які мають інші принципи і пріоритети. Зараз проявляється в мені гіпервдячність і співпереживання до рідних і близьких. Не знаю чи це + чи -, але згаю напевне, що нормально.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Нiна Уенем
(Онлайн)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Схожі онлайн консультації

13-04-2023 Внутренний страх

12-04-2023 побороти страх

04-04-2023 Страх змін

03-04-2023 Емоційна привязаність, страх познайомитися

31-03-2023 Страх потерять все достижения из-за смерти

31-03-2023 Тревожность в отношениях, страх что партнёр разлюбил

30-03-2023 Нав\\\'язливий страх хвороби

18-03-2023 Страх стосунків

16-03-2023 Постоянный страх в отношениях

14-03-2023 Страх сказать маме

Ксенія Шалімова (Київ) · Answer 1 · 2023-04-19 00:31:55

Добрий вечір. А коли у вас з'явився цей страх? З чого це почалось?

Ксенія Шалімова (Київ) · Answer 2 · 2023-04-19 00:45:31

цитата:

Були ситуації дуже неприємні. І я боюсь, що вони повторяться.

Які саме? Що відбувалось? Коли страх не на рівному місці, а спровокований реальними ситуаціями, з ним набагато легше розібратися.

Ксенія Шалімова (Київ) · Answer 3 · 2023-04-19 00:56:14

Зрозуміло. Тобто ви живете у цьому страху постійно?
Не можете більше довіряти чоловікові?

Ксенія Шалімова (Київ) · Answer 4 · 2023-04-19 01:06:27

А як давно це трапилось, скільки часу минуло? Чи дає він приводи зараз (якщо вже минув якийсь час)?

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 5 · 2023-04-19 10:13:55

Добрий ранок!

цитата:

Як тоді почати довіряти?

Довіряти зможете в теорії тоді, коли для цього з'являться підстави. А якщо їх нема, то звідки візьметься довіра?! Вона ж виникає не сама по собі. Вам має бути безпечно фізично і психологічно у стосунках з цією людиною. А на сьогодні ви ж цього позбавлені.

На мій погляд, для вас актуальним буде питання з іншої площині - чому ви обираєте бути в постійній тривозі з чоловіком, який поводить себе зазначеним чином??? І не дає ані крихти надії на спокій в майбутньому.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 6 · 2023-04-19 16:56:04

цитата:

А чому?

Напевно ж, через страх залишитись самій. А також через невпененість в собі, яка стала наслідком

цитата:

В сім'ї мої вчинки засуджували, висміювали, заставляли робити не так як я хотіла. Вибір хлопця теж не такий.

Невпевненість в собі призводить до поведінки покори старшим (з продовженням у дорослому житті) і бажання підлаштовуватись, аби не втратити їхню прихильність.
Все тягнеться з дитинства, з того, що сформувалося тоді або не встигло сформуватись.

От через це відповідь на ваше питання

цитата:

І що з цим робити?

лежить в площині співпраці з психологом. Саме вона дозволить відродити віру в себе, допоможе вирівняти самооцінку, а також віднайти ефективні способи реалізації власних бажань... без страху і пригнічення себе.
Обирайте фахівця і починайте з ним взаємодіяти. На цьому сайті багато досвідчених спеціалістів.

Наталия Горская (Київ) · Answer 7 · 2023-04-19 18:03:33

Страх потрібен людині для захисту від того, що дійсно небезпечно.
У Вас є страх.
Який базується на реальній небезпеці.
Ви хочете "відключити" страх, замість того, щоб звернути на нього увагу та подякувати.
Це ніби сидіти в палаючому будинку і намагатись не боятися.
Природа мудріша за нас.

Щодо стосунків, то Вам важливо розібратися в першу чергу з собою.
Страх залишитись одній заважає бачити всі сторони стосунків, заважає розмірковувати, а чи такі стосунки взагалі мають бути, а яких стосунків я б хотіла.
Чи побажали б Ви таких стосунків своїй донечці?
Дуже шкода, що в дитинстві Ви не отримали такої важливої для кожної дитини підтримки та прийняття.
Але зараз Ви вже доросла, і маєте інші можливості.
І зараз вже Ви , доросла, можете захистити ту маленьку дівчинку всередині Вас.
Наприклад, від таких стосунків, які травмують її ще більше.

Ксенія Шалімова (Київ) · Answer 8 · 2023-04-19 21:10:01

цитата:

Чи можна повернути довіру?

Це ж ви не хочете (і цілком обгрунтовано) йому довіряти. Повернути що? Наївні мрії що він зміниться, які будуть жорстоко розбиті його поведінкою? Щоб було ще більше болю?
Скажіть, чому ви хочете бути поруч з ним? Ви живете у постійному стресі, постійно стикаєтесь із розчаруванням. Якщо повернете довіру, буде тільки ще болісніше. Та і в принципі, дивлячись реалістично, наврядчи у цих відносинах десь подінеться болючість та страхи. Чоловік же не спиняється і навіть не планує цього робити.

Ксенія Шалімова (Київ) · Answer 9 · 2023-04-19 22:54:44

Дуже співчуваю вам, що ваші рідні вас критикують та насміхаються. Але жити у такий спосіб - це також нелюбов до себе. Фактично ви продовжуєте у відносинах з чоловіком лінію недбалого відношення до себе. Просто не з родичами.

цитата:

є віра, що він зміниться

А на чому вона базується? Яка вірогідність цього, враховуючи попередні вісім років (і раніше, але без вас). Чому ви думаєте що він може/готовий/буде мінятися?

Ксенія Шалімова (Київ) · Answer 10 · 2023-04-19 23:20:57

цитата:

що зі мною не так.

А що з вами не так? Чому стали сумніватися у своїх реакціях?

цитата:

Багато плачу, коли зустрічаюсь із труднощами, навіть побутовими чи вихованняи дітей.

Тривалий стрес часто так впливає на емоційний, та і взагалі внутрішній стан. У вас так багато відповідальності, готовності реагувати на непідконтрольні вам події. І насправді, так мало місця особисто для вас, для вашого комфортного життя. Ви чомусь зовсім про себе не дбаєте.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 11 · 2023-04-20 09:14:54

цитата:

Чи можливе майбутнє з чоловіком?

Напевно, можливі. А чи буде в них радість і спокій? Тривога і нервування точно будуть, якщо чоловік не почне змінювати свій стиль життя. Але я особисто в це мало вірю.
Ви ж - інша справа.

цитата:

Як зберегти стосунки?

Робіть, власне, те, що зараз робите - хвилюйтесь, тривожтесь, ізводьте себе...Такі, які є, стосунки обов'язково збережуться.

А життя саме по собі ніколи не змінюється, тим більше на краще. Його змінюють люди - своїми вчинками, діями у відповідності до своїх бажань і потреб.
Що помітно з ваших дописів - маховик знервованості розкручується все сильніше. Стан погіршується. Цей процес обов'язково потрібно перервати і зрештою зупинити. І не вагатись зі зверненням до лікаря психіатра або невролога, щоби призначив протитривожні препарати. Коли емоційний стан нормалізується, тоді на терапію до психолога - за відбудовою почуття самоцінності.