ДНУ імені О.Гончара (магістр)
Відвідувала додаткові семінари з психології кризових ситуацій, суїцидальної психології та психології втрат.
Пройшла курс "Знати, як допомогти" (Ознайомчий онлайн-курс про базові принципи психології для роботи з травмами дітей та дорослих)
Досвід психологічної практики
Проходила виробничу практику у Дніпровській міській дитячій лікарні №5, у якості помічника клінічного психолога. Проводила психологічні тести з пацієнтами лікарні та психологічні консультації з пацієнтами та їх батьками.
Консультую онлайн з 2020 року.
Звернутися до мене можна, надіславши повідомлення у Telegram або Viber. Консультую також в цих месенджерах.
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
ПРАЦЮЮ З ТЕМАМИ:
- Суїцидальні думки, депресивні стани
- Міжособистісні відносини (дружні, сімейні, романтичні, професійні, тощо)
- Проблеми з мотивацією, самоорганізацією, вибором професії, життєвого шляху
- Криза ідентичності, пошук відповіді на запитання "Хто я?"
- Творча криза, розкриття власної креативності
- Втрата сенсу життя або задоволення від життя
- Втрата близької людини або тварини
- Стрес через перебування в екстремальних умовах або адаптації до нових умов (нова робота, місце навчання, новий колектив, нова країна)
- Знижена емпатія, складність у розпізнанні своїх або чужих емоцій
- Підозра на психічні розлади (даю контакти психіарта, надаю психологічний супровід людям з не психотичними розладами, які паралельно проходять лікування у психіатра)
- Труднощі у визначенні власної сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності
- Просто бажання отримати інформацію або підтримку стосовно Вашої проблеми
- Якщо не можете сформулювати запит - можу допомогти з формулюванням
- Можу надати консультацію англійською мовою, якщо буде така необхідність
НЕ ПРАЦЮЮ з:
- Невнолітніми
- Темами пологів і материнства/батьківства
- Психотичними розладами
- Людьми, які мають інтелектуальну інвалідність (не маю належної компетенції)
- Хімічними залежностями (алкоголь, психоактивні речовини)
- Ігровою залежністю
- РПП
- ПТСР
- Військовими, які мають психологічні травми через війну (не маю належної компетенції)
- Темою сексуальної травми
- Людьми, які скоїли фізичне або сексуальне насильство
- Людьми, які жорстоко поводяться з тваринами
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Можливо, це фіксація на якомусь дитячому механізмі поратися зі стресом. Коли Ви нервуєте - то берете ведмедя як антистрес.
Само по собі це не є проблематичним, проблематичною є Ваша соціальна тривожність і почуття себе не у безпеці. Ви можете попросити батьків записати Вас до психолога чи відвідати психолога в школі самостійно, щоб поділитись своїми переживаннями і отримати допомогу.
То, что дети 9-11 лет буллили Вашего брата 4-х лет - это очень обидно. Тем более, применяя физ.насилие и снимая это на телефон. Дети в таком возрасте уже осознают, что делают, но за их действия и за их воспитание по закону ещё несут ответственность родители.
Если такое произошло, значит, в воспитании детей родственников есть огромный пробел, за который Вы ответственность не несёте. Поэтому пытаться воспитывать этих детей (кроме как настойчиво просить их прекратить свои действия), а тем более, пытаться физически мстить за брата, не стоит.
Пусть Ваши родители поговорят с теми родственниками, чьи это дети, и попросят провести со своими детьми беседу, что нельзя никого травить, тем более, обижать младших. Если не будет адекватной реакции с их стороны - просто не приглашать тех родственников в гости, т.к. психотерапия для младшего брата обойдётся гораздо дороже отношений с ними.
« меня всегда и все детсво унижали и издивались постарше я их сегодня возненавидел»;
А это уже запрос на психотерапию для Вас. Я не думаю, что Вам было бы всё равно на буллинг брата, если бы Вас самого не обижали, ведь это Ваш брат и Вы его любите. Но эта ситуация подняла в Вас травматичные воспоминания, которые стоит проработать с психологом. Удачи!
«Взял аскезу на год по отказу от любых веществ, продержался 5 мес»;
Когда Вы начали употреблять вещества, после каких событий в жизни? Что мотивировало отказаться от травы?
«Перфекционизм зашкаливал во всех сферах жизни»;
Это не всегда здоровая тактика, т.к. идеальных людей, у которых всё в порядке, в принципе не бывает. Медитации и йога - это хорошо для здоровья, но какие Ваши потребности покрывал перфекционизм? И почему тот период, что Вы занимались личностным ростом, у Вас не было отношений?
«неудачная попытка построить отношения»;
Опишите, пожалуйста, подробнее, эту попытку.
Любой психотерапевт, имеющий опыт работы с химическими зависимостями, в помощь.
Если Вы обратились за помощью к психологам, значит чувствуете, что самостоятельно уже не справляетесь, и нужно к специалисту, чтобы разобраться, что происходит с Вашей жизнью и чего Вы от неё хотите.
Вряд ли можно полностью избавиться от фетиша. Работа с психологом и сексологом может только снизить влияние фетиша на Вашу жизнь, то есть, Вы сможете жить более полно и осмысленно в разных сферах, включая сексуальную, а не только одним футфетишем.
Что касается девушек. Похоже, что есть типажи, которые Вас привлекают романтически и сексуально. И что романтическое влечение - это одни критерии, а сексуальное - совсем другие.
В то же время, каждый человек имеет на свои критерии выбора потенциальных партнёров. Так что Вы можете поискать девушку с комплиментарными сексуальными предпочтениями и устраивающей Вас внешностью + личной совместимостью. Это нелёгкая задача, но думаю, что решить её можно.
Описане Вами схоже на самогазлайтинг. Імовірніше за все, у Вас є ментальні проблеми і вони валідні в будь-якому випадку (не просто ж так Ви пішли до психіатра з підозрою на щось, або принаймні з якимись симптомами). Офіційно діагноз може поставити лише психіатр, але навіть не маючи ніяких розладів, Ви можете іноді почуватися погано, тому що Ви жива людина.
Тому моє питання полягає в тому, чи казав Вам хтось з близьких, що Ваші проблеми не мають значення, що Ви все собі вигадуєте, чи що просити про допомогу (навіть фахівця) значить бути тягарем? Якщо так, то ймовірніше за все, Ви були під дією газлайтингу (навіювання Вам почуття неадекватності власного сприйняття і недовіри до самої себе). І тепер робите те саме з власною психікою, бо інтроектували газлайтинг всередину себе.
Ця проблема вирішується з психологом. Психіатра продовжуйте відвідувати, якщо у Вас є певні розлади. Якщо не довіряєте конкретному фахівцю - йдіть до іншого.
Стосовно вторинних вигод - сумнівно в тому плані, що є у Вас розлади чи нема, Вам в будь-якому разі треба буде робити щось зі своїм життям. Питання в тому, що саме.
Від сексуальної фантазії людина, зазвичай, отримує задоволення, і вона може бути як довільною, так і мимовільною. Нав'язлива ж думка виникає автоматично і викликає в людини сильну тривогу і бажання якось зняти напругу за допомогою нав'язливих дій чи подавити саму думку.
Я думаю, що у Вас нема сексуальних розладів, просто у Вас дуже висока тривожність, і психіка інтроектує (проектує на себе) ті теми, яких боїться. Люди, які страждають від інтрузивних думок, не є небезпечними для суспільства і не спроможні на скоєння навмисного немотивованого насильства, тож про це можна не хвилюватися.
Для діагностики обсесивно-компульсивного розладу слід звернутися до психіатра, а для психологічної допомоги - до психотерапевта.
Возможно, Вы привыкли к "мини-абьюзу" и эмоциональным качелям, как к чему-то знакомому, возможно ещё с детства. И эмоциональная нестабильность партнёра воспринимается Вами как что-то нескучное, вызывающее острые ощущения, поэтому Вас сейчас привлекают такие люди.
Эта тема прорабатывается в психотерапии, потому что влечение к определённым типажам людей - это одно, но позволение к себе нехорошо относиться - это уже другое.
Касаемо парня, с которым Вы встречаетесь. Ответьте себе на вопрос, почему Вы сейчас с ним, любите ли Вы его? Что именно в его действиях вызывает отвращение и желание расстаться? Он Вам не нравится и вы вместе только из жалости к нему? Или же Вы не привыкли к доброжелательному отношению со стороны парня, поэтому оно Вас отталкивает?
«А если парень якобы настаивает на том что у меня есть проблемы но я так не считаю,что тогда делать? Это плохо для отношений или это можно как-то решить?»;
Это "плохо" для отношений тем, что у Вас с парнем очень разные взгляды на эмоциональность, на решение конфликтов (Вы решаете их активной агрессией, он - пассивной агрессией, т.к. уход от конфликтов тоже её форма), а главное - нежелание менять что-либо в себе, как с его стороны, так и с Вашей. Расставаться или нет - это сугубо ваш с парнем выбор, но без индивидуальной терапии для каждого из вас и/или парной для вас обоих вряд ли вы легко сможете сосуществовать.
Счастье - субъективное понятие, правота, часто - тоже.
Поэтому никто из вас с парнем не может быть эталоном того, как надо жить свою жизнь, равно как и никто из людей в целом не может.
Видимо, парень привык избегать конфликтов и называет это здравомыслием, а Вы раздражаетесь на его пассивность и выплёскиваете гнев во время ссор. И то, и другое можно назвать проблемой, если вы считаете это проблемой и хотите решать. Если Вы сами хотите обратиться к психологу с тем, что Вас беспокоит, - это хорошая идея, если не считаете что у Вас есть проблемы - это плохая идея, потому что тогда терапия не поможет.
Если парень не считает, что у него есть проблемы, - ему тоже терапия пока что не поможет.
Очень рекомендую обратиться к врачу-психиатру в психоневрологический диспансер Вашего города или области для диагностики депрессии. Поскольку, Ваще нынешнее состояние очень похоже либо на депрессивный эпизод, либо на тревожно-депрессивное расстройство (точнее может сказать только врач). При этом требуется медикаментозное лечение (антидепрессанты) и психотерапия.
Вы эмоционально выгорели на прошлой работе, плюс война Вас "подкосила", а это всё нормальная реакция на трудные жизненный обстоятельства. Депрессия заставляет Вас думать, что Вы делаете недостаточно, но Вы делаете достаточно для человека в таком состоянии, как сейчас и в таких условиях, как сейчас. Антидепрессанты помогут выровнять эмоциональный фон, психотерапия поможет понять, куда уходит Ваш ресурс и чего Вы хотите от своей жизни.
«Він відмовляється, наголошуючи, що корінь ситуації в мені»;
Тоді варто звернутися до психолога самій. Парна консультація не матиме користі, коли хтось з партнерів не хоче отримувати психологічну допомогу і працювати над відносинами.
У Вас в посте смешались в кучу кони и люди. Объясню, почему.
В официальной психиатрии (в МКБ-10/11 и в ДСМ-5) нет такого расстройства, как ГОКР. Есть просто ОКР (обсессивно-компульсивное расстройство, с преимущественными навязчивыми мыслями, преимущественными навязчивыми действиями, или смешанное, с тем и другим поравну). Характер мыслей при этом бывает самый разный. Одного и того же ОКР-щика может беспокоить как одна тема (например, религиозная), так и несколько (например, что если я гей, что если я не помою руки и все умрут и т.д.). Мозг просто фиксируется на навязчивых мыслях, но не обязательно они на одну тему.
Далее. Нет, невозможно стать геем, помастурбировав много раз. Это действительно похоже либо на тревожную навязчивую мысль, либо на сексуальную неосведомлённость. Гомосексуалами рождаются. Бисексуалами тоже. 100% гомосексуалов в популяции немного, и если Вы возбуждаетесь от вида девушек, то Вы к ним не относитесь. Точное число бисексуалов не известно. Какие-то психологи считают, что бисексуальны вообще все люди, какие-то, что только некоторые. Какие-то - что это выбор человека, какие-то - что это врождённое.
Я считаю, что это врождённое и поменять нельзя ни помастурбировав, ни позанимавшись сексом, ни приняв целибат. И что бисексуальны определённо не все люди, но явно больший процент, чем принято считать в традиционных обществах.
Если Вас эпизодически возбуждает свой пол, в этом нет ничего страшного. Чем больше будете тревожиться насчёт своей ориентации и бояться, тем сильнее будете себя отвергать и мучиться от навязчивостей. Так воспринимайте и возбуждение, и тревогу без осуждения, и обращайтесь за помощью к психотерапевту, если не можете различить, где что.
На мою думку, Ваші емоційні потреби не надмірні, бо кожній людині потрібно від стосунків щось своє. Тож, Ви маєте право на власні очікування і бажання у відносинах.
Інша справа, що хлопець, судячи з усього, не може повною мірою Ваші потреби задовольнити. З одного боку, він на антидепресантах, а значить, знаходиться у депресивному стані. І це добре, що він лікується. Але варто розуміти, що в депресії людина часто має знижене лібідо і не має багато енергії на спілкування. Це може впливати і на відносини також.
Якщо обидва партнери щиро хочуть зберегти стосунки і добре ставляться одне до одного, то це не є показанням до розставання саме по собі. Головне, щоб цінність відносин перевищувала їх складність.
Але якщо в когось нема бажання робити посильний вклад у стосунки і приділяти увагу іншому (чи то через нестачу ресурсу, чи то через просту незацікавленість), то пара рано чи пізно розпадеться.
Ми не знаємо, який Ваш хлопець за поведінкою, коли в нього нема депресії, тому не можемо робити прогноз на рахунок що буде, коли він одужає. Але те, що він сердиться на Ваше невдоволення - для мене виглядає як червоний прапорець, а конкретно - невміння конструктивно конфліктувати. Тому, зберігати стосунки чи ні- вирішувати Вам. Якщо складно розібратись в собі, звертайтесь до психолога.
«зараз я більше маю можливості "контролювати" обстановку в сім'ї»;
Тобто, Ви підсвідомо намагаєтеся "врятувати" батьків. Але ж вони теж дорослі люди, і самі відповідальні за своє життя. Якщо Ви намагаєтесь вплинути на їхнє життя зсередини і якось покращити його, в той час як вони самі не збираються нічого змінювати, це уже співзалежність.
Дорослі діти алкоголіків та діти розлучених батьків часто відчувають провину за те, що відбуваєтья в їх родині, тому приймають на себе роль рятівника батьків. Це однозначно потребує довготривалої терапії з фахівцем, який має досвід консультування співзалежних.
Це запит на індивідуальну терапію по темі сеперації від батьків, адже Ви доросла, але Вами поки що керує страх образити батьків і страх повторити їхню долю.
Їхню долю Ви навряд чи повторите, адже Ви кажете, що у Вас хороший хлопець, я так розумію, не схильний до алкоголізму. Так, конфлікти навіть в здорових стосунках можуть бути, але вони вирішуються за допомогою конструктивного діалогу і парної терапії.
Постає питання, чого хочете саме Ви, і що заважає Вам жити своє життя, а не батьківське?
Публикації психолога 1
Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно
зареєструватися або увійти як користувач.
Павел Леонидович 6 хвилин тому: 
Років досвіду: 8
