ДНУ імені О.Гончара (магістр)
Відвідувала додаткові семінари з психології кризових ситуацій, суїцидальної психології та психології втрат.
Пройшла курс "Знати, як допомогти" (Ознайомчий онлайн-курс про базові принципи психології для роботи з травмами дітей та дорослих)
Досвід психологічної практики
Проходила виробничу практику у Дніпровській міській дитячій лікарні №5, у якості помічника клінічного психолога. Проводила психологічні тести з пацієнтами лікарні та психологічні консультації з пацієнтами та їх батьками.
Консультую онлайн з 2020 року.
Звернутися до мене можна, надіславши повідомлення у Telegram або Viber. Консультую також в цих месенджерах.
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
ПРАЦЮЮ З ТЕМАМИ:
- Суїцидальні думки, депресивні стани
- Міжособистісні відносини (дружні, сімейні, романтичні, професійні, тощо)
- Проблеми з мотивацією, самоорганізацією, вибором професії, життєвого шляху
- Криза ідентичності, пошук відповіді на запитання "Хто я?"
- Творча криза, розкриття власної креативності
- Втрата сенсу життя або задоволення від життя
- Втрата близької людини або тварини
- Стрес через перебування в екстремальних умовах або адаптації до нових умов (нова робота, місце навчання, новий колектив, нова країна)
- Знижена емпатія, складність у розпізнанні своїх або чужих емоцій
- Підозра на психічні розлади (даю контакти психіарта, надаю психологічний супровід людям з не психотичними розладами, які паралельно проходять лікування у психіатра)
- Труднощі у визначенні власної сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності
- Просто бажання отримати інформацію або підтримку стосовно Вашої проблеми
- Якщо не можете сформулювати запит - можу допомогти з формулюванням
- Можу надати консультацію англійською мовою, якщо буде така необхідність
НЕ ПРАЦЮЮ з:
- Невнолітніми
- Темами пологів і материнства/батьківства
- Психотичними розладами
- Людьми, які мають інтелектуальну інвалідність (не маю належної компетенції)
- Хімічними залежностями (алкоголь, психоактивні речовини)
- Ігровою залежністю
- РПП
- ПТСР
- Військовими, які мають психологічні травми через війну (не маю належної компетенції)
- Темою сексуальної травми
- Людьми, які скоїли фізичне або сексуальне насильство
- Людьми, які жорстоко поводяться з тваринами
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
На учёт не поставят. Сейчас нет такого понятия, как "учёт". В частных клиниках - точно.
В государственных клиниках пациенты с хроническими психическими заболеваниями (например, расстройствами личности, психотическими расстройствами) могут раз в какой-то промежуток времени наведываться к психиатру для проверки своего состояния. И то, при этом информация о здоровье человека не сообщается третьим лицам, и принудительно в больницу не кладут, если в даннный момент времени человек вменяем.
С неврозами, тревожными и фобическими расстройствами, единичными эпизодами депрессии человека не обязывают посещать психиатра на регулярной основе, помощь оказывается добровольно.
Очень хорошо, что Вы обращаетесь за поддержкой сюда и к другим близким людям. И жаль,что в семье обесценивают Ваше состояние и агрессируют. Психическое здоровье требует такого же внимательного отношения, как и физическое. И забота о себе совсем не означает, что Вы не видите никого кроме себя: напротив, это здоровое конструктивное поведение.
С депрессивным состоянием стоит обратиться за помощью к психиатру для уточнения диагноза. Можно записаться на приём в психоневрологический диспансер по месту жительства. Или, если есть знакомые, которые лечились у психиатра, можно попросить их порекомендовать Вам хорошего врача.
P.S. Депрессия не проходит с возрастом, она проходит только если обращаться к специалистам и принимать их помощь.
1) Психотерапевты придерживаются принципа конфиденциальности. Они не имеют права сообщать третьим лицам о том, что Вы посещали психотерапию и какие темы в ходе неё обсуждали. Так что, соблюдается анонимность.
2) Нет. Нервный срыв не является основанием для принудительной госпитализации.
Насчёт конкретно клиники неврозов не знаю, но в психоневрологический диспансер могут "положить" принудительно человека, если он опасен для себя или окружающих (например, попытка суицида или тяжёлый приступ физической агрессии). Просто срыв - нет.
3) Исходя из пункта один - нет, об этом не будут знать все. Утечка информации не произойдёт, так как психотерапевты придерживаются принципа конфиденциальности.
На работу берут и людей с неврозами (вылеченными и нет), если конечно это не работа где требуется эмоционально стабильное состояние (полиция или пожарная служба, например). Работодатели, зачастую - не психологи и не психиатры, и "вычислить" человека, который лежал в клинике неврозов, не могут. На собеседованиях говорить о том, что Вы посещали психотерапию или лежали в стационаре - не обязательно. (Да, на территории СНГ есть много предрассудков, касающихся ментального (не)здоровья, но правда в том, что человек, посещавший психотерапию, может полноценно функкционировать в обществе.)
С болью в груди стоит показаться врачу-терапевту, для начала, чтобы оценить состояние физического здоровья. Если соматических причин этого состояния не окажется - можно поработать с психотерапевтом.
А если есть симптомы ОКР (навязчивые мысли и действия) - то стоит обратиться к психиатру для уточнения состояния психики.Ответ отредактирован автором 31-01-2021 22:11:44
К психологу не всегда приходят с конкретным запросом. Если не знаете, в чём точно состоит суть Вашей проблемы, психолог поможет Вам вопрос сформулировать. Задаст наводящие вопросы о том, что Вас беспокоит и о тех моментах, которые покажутся психологу важными для формулировки и уточнения запроса.
Более того, в ходе психологической консультации или терапии запрос может меняться, в зависимости от пожеланий клиента и от новых проблем, "откопанных" вместе с психологом.
За фразами "Згодом він поїхав на тривалий час на роботу, одного дня він просто написав що відновив колишні стосунки, за які обмовлявся не дуже позитивно і говорив що вони були без логічного завершення." і "Згодом він написав знову я проігнорувала, після чого вони поставили статус , що зустрічаються" у мене склалося враження, що у Вашого колишнього є давно сформована звичка не завершувати стосунки повністю. Чому він так робить - це його особиста проблема, причини якої ми не знаємо, бо не вміємо читати думки.
Вам, напевно, нелегко у такій ситуації, коли нема логічного завершення стосункам. У психології це називається "Незавершений гештальт". Які почуття у Вас залишились після розриву? І які думки та емоції, що не встигли виразити раніше, Ви хотіли би висловити колишньому?
Писати йому чи ні - це Ваш особистий вибір. Але думаю, що не обов'язково напряму ділитися почуттями з людиною, яка, скоріш за все, не зацікавлена у продовженні стосунків і вже зробила свій вибір. Можна взяти папір і ручку, і записати туди все, чим хотіли б поділитись, але не встигли, щоб якось полегшити свій емоційний стан. Можна записатися до психолога або психотерапевта, щоб попрацювати з ним над почуттям незавершеності.
"Часто замечаю,что мне постоянно нужна похвала,одобрение от других,чтобы чувствовать себя значимой." - Потребность в похвале и одобрении естественна для человека. Но кроме внешней поддержки со стороны значимых людей, важно ещё иметь какой-то внутренний ресурс, который помогает чувствовать себя значимой.
Есть что-то, что Вам нравится делать, помогает почувствовать себя довольной собой? Бывали в Вашей жизни моменты, когда Вы чувствовали себя значимой вне зависимости от оценки окружающих?
Здравствуйте.
На развитие отношений в паре влияют два человека. Стало быть, если один человек хочет продолжать отношения, а другой - нет, их планы на будущее не совпадают.
Как психолог, я не могу предсказать будущее и узнать, сможете Вы вернуть девушку или нет. Но по Вашему рассказу видно, что она сейчас общаться не хочет, так что стоит уважать её выбор.
Можно переключиться с мыслей о том, как влиять на девушку, находящуюся вне зоны Вашего влияния, на мысли о том, как Вы собираетесь дальше справляться с возникшей ситуацией? Какие эмоции испытываете, какой помощи ждёте от психологов на форуме?
Если с родителями также подавляли эмоции, то возможно, с тех пор у Вас выработался такой стиль в общении - избегание конфликтов. Но всё время держать в себе очень трудно, и может привести к таким срывам.
А в какой форме Ваш муж высказывает критику? На какие его слова у Вас такая реакция?
Здравствуйте!
Это хорошо, что у Вас в планах записаться к психологу: о своём ментальном здоровье важно заботиться.
Вы говорите, что стараетесь "быть адекватной", то есть, не выражать в общении с мужем никаких негативных эмоций. Но первая мысль, которая у меня возникает при прочтении этой фразы "Настолько адекватных людей в природе не существует. Это уже не человек, а робот какой-то."
То есть, практически у всех людей есть эмоции, каждая из которых несёт в себе эволюционно заложенную полезную функцию.
Когда человек чувствует себя недовольным - это сигнал о том, что в жизни что-то идёт не так: есть какая-то проблема, с которой надо разобраться. А если подавлять недовольство и делать вид, что всё в порядке, боясь показаться неадекватной - эмоции будут скапливаться и может произойти "большой взрыв". Как муж относится к ситуациям, когда Вы обижаетесь или начинаете конфликт? Что будет, если Вы расскажете ему о своих переживаниях прямо, не дожидаясь очередного нервного срыва у себя?
Рада слышать, что вызвали полицию, и что родители - на Вашей стороне.
Надеюсь, что ситуация разрешится благоприятным образом.
Беспокойство за свою репутацию перед коллегами - естественно. Но, как Вы правильно сказали, здравомыслящие люди не поменяют мнения о Вас, даже если увидят фото. А если кто-то станет относиться хуже, близкие люди Вас поддержат.
Ви кажете, що Вам не хочеться більше жити. Чи думаєте Ви зараз про самогубство? І як часто Вам не хочеться жити після конфліктів з батьками, після яких конкретних ситуацій це відбувається?
Відчай і небажання жити - це реакція людини на становище, яке здається їй безвихідним. Можливо, у інших, більш сприятливих обставинах, людина і хотіла би жити, але наразі не бачить іншого шляху подолати проблеми.
Тоді у людини вмикається так зване "тонельне мислення": коли здається, що є лише один вихід з ситуації, і нема інших варіантів дій. Ключове слово тут - "здається", бо більшість проблем. на щастя, мають вирішення.
Якщо стан відчаю у Вас тривалий (від двох тижнів і більше), можу порадити звернутись по допомогу до лікаря-психіатра (у районному психоневрологічному диспансері), щоб перевіритись на наявність депресивного стану (зайвим не буде).
І як при тривалому, так і при ситуативному стані тривоги та відчаю, важливо піклуватися про себе: розставляти кордони у спілкуванні з батьками і уникати "тригерних" тем, що провокуюсь Вас на відчай; нагадувати собі, що Ваша проблема не вічна (рано чи пізно, Ви подорослішаєте та зможете жити окремо від батьків); більше спілкуватись з людьми, які Вас підтримують психологічно, звертатись по допомогу до професіоналів (чи то на цьому сайті, чи то до шкільного психолога, районного психіатра або телефону довіри), робити те, що Вас заспокоює (у кожної людини свої методи) і пам'ятати, що проблеми - вирішувані.
Здравствуйте!
Получить юридическую помощь в такой ситуации было бы уместным решением, но советовать этого не буду, поскольку Вы просили так не делать.
Единственное, чего точно не стоит делать в общении с шантажистом - это потакать его прихотям и соглашаться на его условия. "Переговоры с террористами", как говорится, не ведём.
Вижу, что Вы боитесь того, что парень выложит Ваши фото. А что самое худшее может произойти, если он это сделает?
Думаю, в сложившейся ситуации виноват только Ваш бывший-манипулятор, поскольку он угрожает Вам противозаконными действиями, грубо самоутверждаесь за Ваш счёт. Если он выложит фото - это будет очень неприятная ситуация, но она выставит в "плохом свете" его, а не Вас.
Надеюсь, что с психологической помощью и поддержкой близких Вы справитесь, в любом случае.
Нет единственно верного способа решить конфликт с матерью и добиться у неё разрешения на переезд, поэтому не могу дать конкретного совета.
Могу сказать, что похвально с Вашей стороны, что Вы хотите стать независимой от матери и начать жить самостоятельно. Вы делаете шаги в сторону взрослой жизни, и надеюсь, что у Вас получится переехать (даже если не сейчас, то после наступления совершеннолетия).
Можно начать с расставления личных границ в общении с матерью. Вы имеете право на личное пространство (и в психологическом смысле тоже), на личную жизнь, на свободное общение с людьми и отношения, в которые никто не вмешивается. Можно вежливо объяснять, что Вам неприятно вмешательство в Вашу личную жизнь, и что Вы уже можете принимать самостоятельные решения и о себе заботиться.
Родителям бывает страшно осознавать, что их дети взрослеют и не нуждаются в них, как раньше. Но сепарация от родителей - естественный процесс, и я желаю Вам, чтобы он прошёл хорошо.
Публикації психолога 1
Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно
зареєструватися або увійти як користувач.
Років досвіду: 8
