Question

06-10-2023

Доброго дня!
Мене вже 6 місяців мучить питання, чи правильно я поступила з людьми, які допомогли моїй сімї в скрутний час.

1.5 роки тому моя сімя переїхала до іншої країни з вимушених воєнних причин. Двоюрідний брат мого чоловіка запросив нас до себе. Він пообіцяв допомогати. Так і було, за що велике йому дякую. Він домоміг нам з житлом на перший місяць, зробити документи, давав свою автівку. Але завжди є але...
В мене не нормальне відношення до дружини того брата. Хочу наголосити, що в мене до неї, а не в неї до мене. Вона, на мою думку, не поважає інші життя та людей. Я була вихована життям, що не можна судити людину доки не походиш в її взутті (не побудеш в чужій шкурі). Я цілий місяць вислуховувала від неї осудження інших людей. Як хтось знайомий не може рік знайти роботу, значить щось в нього не так. (хоча сама вона не працює). Як в гостях стейк не такий як їй хотілось би.

В якийсь момент я зрозуміла що знаходжуся в її негативно-пасивно-агресивному світі, і я нікуди не можу дітися, бо вони нас пустили пожити до себе. Я зрозуміла що проблема вирішиться як тільки ми зїдемо на своє житло. Так і сталося.

Але проблема стала гострою і вирішальною, коли вони запросили нас на Різдво до себе додому. Це було перше Різдво в чужій країні, далеко від моєї родини, батьків. У нас з нею стався конфлікт, бо наша сімя не підтримала ідею піжамної вечіркиб яку вони запланували. Нам було не до вечірок. Нам було складно - морально і матеріально. Наша сімя переживала на той момент гостру кризу вимушеної еміграції. Я три рази писала в чаті що ми будемо без піжами, і на четвертий раз вибачилася і сказала що відчуваю від неї пресинг постійним нагадуванням про піжами. На слово пресинг її знатно словесно понесло. Вона висказалася що не бачить ніякої в цьому проблеми щоб прийти в піжамі (знову наполягає!) і взагалі я не вважаю їх дім своїм, бо вони ж наша сімя. Слова про дім були дуже болючі, бо мені прийшлося залишити свій дім в Україні. Взагалі мені здалося, що вона напала на мене після моєї відмови.
Я вирішила викреслити її зі свого кола спілкування. Мені так було простіше всього.
Ми не спілкуємося півроку. Вони це помітили, але нічого не питають.

Моє питання полягає в наступному:
1. Чи мала я право викреслювати з кола спілкування людину, чоловік якої допоміг нам в скуртні часи?
2. Як мені позбутися того ядовитого відчуття образиненавистіне знаю , яке мене зїдає з середини, коли я згадую про цю людину та ситуацію?

Дякую!

Питання від: Olena; Вік: 38

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Виберіть психолога для консультування з приводу перепадів настрою, збудливості чи роздратованості, гніву, провини тощо

06-10-2023 16:29:47Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 351956 для Светлана Владимировна

цитата:

Вас мучает чувство вины?

Так, відчуття провини що викреслила людину зі свого життя\спілкування. В мене не було ще таких ситуацій, я зі всіма спілкувалась. А тут таке... Я розгублена як бути, коли зустрінеш цю людину на вулиці, чи коли її чоловік запросить нас в гості. Я не розумію як мені діяти. Адже рішення в голові прийняте, а дії не сформовані.

06-10-2023 16:35:50Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 351956 для Светлана Владимировна

цитата:

Что это за ядовитое чувство?
Это злость, ненависть, обида или что-то другое?

Відчуття огиди до неї, бо поки ми в неї проживали (1 місяць), мені доводилося терпіти її відношення, нарікання до моєї дитини. Але в мене не було виходу, ми не могли переїхати бо ще не знайшли житло. Для мене це було свого роду психологічне насилля.
В мене така огида, що навіть не хочу її бачити, бо вона мені нагадує ті часи, і здається знову почне свої невинно- ядовиті виказування.

06-10-2023 16:44:07Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 351963 для Ірина Миколенко

Я вам дуже вдячна за відповідь. Кожне слово і кожне речення відгукнулися в серці.
Так,

цитата:

Такие люди видят только себя и живут только для себя - эгоисты.
У них все всегда виноваты - но только не они.
И они в упор не видят желания других людей. И навязывают свои желания.

ви дуже гарно її описали. Вона ніби нічого поганого не робить, відкрито не грубить, але в кожному її слові відчувається якась не повага. Я не могла сформувати, а ви гарно написали.

Також дякую за пораду не згадувати її. Дійсно, я весь час в думках повертаюся до тієї ситуації і прохожу її знову і знову. Я шукаю де я була не права, але все одно вирішую що я поступила вірно.
Я буду намагатися не згадувати. Я ще не знаю як це зробити коли думки лізуть в голову, але може час розставить все на свої місця.

Буду фокусуватися на своєму житті

06-10-2023 16:46:31Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 351965 для Тетяна Штапова

Дякую вам за пораду та коментарій.
Я викреслила її, але так як вона дружина двоюр. брата, то вийшло що і його, бо вони разом живуть. Але в мене не було цілі викреслювати його.

06-10-2023 16:52:08Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 351966 для Владимир Анатольевич

Дякую вам за відповідь!
Мене більше мучає те, що це все залишилось без логічного завершення. Подія сталася, ми поконфліктували в чаті, і все. І потім я перестала спілкуватися, бо мені так зручно. А що вона думає, чому я перестала спілкуватися? Чи повязує це с тим конфліктом? І чи потрібно мені взагалі щось їй поясняти чому я не спілкуюся. Ось ці питання мене мучають. Я розумію, що ні, мабуть, бо просто так зручно і спокійно. Я вже вийшла з конфлікту і не хочу туди залазити знову. Але ось ця невпевненість, чи то образа, сидить в середині і не дає жити.

06-10-2023 19:20:21Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 351975 для Оксана Юрьевна

Я вам дуже вдячна за вашу відповідь. Так ви праві. І про дитячу позицію, і про чиюсь настанову хто правий а хто ні. Так, дійсно я не можу прийняти рішення і шукаю його десь на стороні.
Ваші слова дали мені наснаги стати до себе більш строгою в прийнятті рішень, а саме конкретно в цій ситуації, бо за мене тут ніхто не вирішить.
Але я відчула в вас підтримку, якої не вистачало.
Дякую!

06-10-2023 19:21:59Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 352014 для Тетяна Штапова

Десь в глибині думок я вже готова до цього сценарію і навіть прокручую бесіду як це йому правильно донести.
Дякую ще раз)

06-10-2023 19:26:46Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 352019 для Светлана Владимировна

Я прокручую в голові декілька разів момент, коли ми зустрінемося з її чоловіком і він мені задасть питання куди я пропала, чому не спілкуюся, чому видалилася з сімейного чату... І так, як би я не була чесною з ним, він в любому випадку займе сторону своєї дружини. І це мене також гризе з середини)
Але ви підмітили дуже тонкий момент, про який я не написала, але я про нього думаю часто також.

06-10-2023 20:27:28Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 352035 для Владимир Анатольевич

Дякую!

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Алексей Лемещук
(Одеса)

Катерина Вовк
(Київ)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Схожі онлайн консультації

05-10-2023 Что делать с чувством вины

03-10-2023 постоянное чувство пустоты и безысходности

28-09-2023 Я не розумію що відчуваю

20-09-2023 Чи можна відновити свою совість?

30-08-2023 У меня нет энергии жить

21-08-2023 Мне сложно проявлять чувства и эмоции

16-08-2023 Негативні емоціі

08-08-2023 почуття провини

06-08-2023 Пропадає інтерес до хлопців. Допоможіііть!

29-07-2023 Як впоратися з агресією

Answer 1 · 2023-10-06 07:27:40

Добрый день!

цитата:

1. Чи мала я право викреслювати з кола спілкування людину, чоловік якої допоміг нам в скуртні часи?

Вас мучает чувство вины?

цитата:

2. Як мені позбутися того ядовитого відчуття образиненавистіне знаю , яке мене зїдає з середини, коли я згадую про цю людину та ситуацію?

Что это за ядовитое чувство?
Это злость, ненависть, обида или что-то другое?

Ірина Миколенко психолог Полтава · Answer 2 · 2023-10-06 09:15:58

Доброе Утро!

"Вона висказалася що не бачить ніякої в цьому проблеми щоб прийти в піжамі (знову наполягає!)"
Такие люди видят только себя и живут только для себя - эгоисты.
У них все всегда виноваты - но только не они.
И они в упор не видят желания других людей. И навязывают свои желания.
А если даешь отпор - обижаются, делают виноватой.
Но это мнимая вина - иллюзорная.

Осознайте пожалуйста, вы и так многое прошли и испытали за войну...
(лишились дома - эмиграция... чужая страна.)
Да вообще, после всего этого - всеравно, что и кто там про вас подумает!
Как вы верно написали -
"Я була вихована життям, що не можна судити людину доки не походиш в її взутті (не побудеш в чужій шкурі)."
Пусть для начала пройдет сама ваш путь - и потом посмотрим захочется ли ей, пижамной вечеринки.
Такие люди не умеют, и не хотят ставить себя на место другого!
Это просто надо осознать. И не искать еще каких то смыслов в ее поведении.

"Взагалі мені здалося, що вона напала на мене після моєї відмови."
Вам не показалось! Так и было - нападение - лучшая форма защиты.
Она начала злиться, что вы ей даете отпор и не слушаете ее.
И начала нападать словесно, используя давления и обвинения.
"Я вирішила викреслити її зі свого кола спілкування. Мені так було простіше всього."
Все правильно вы сделали! С такими людьми только так. Вы защитили свои границы и защитили свое спокойствие.

А теперь главное -
"1. Чи мала я право викреслювати з кола спілкування людину, чоловік якої допоміг нам в скуртні часи?"
Вы имеете полное право выбирать с кем вам общаться, а с кем не общаться!
(И не важно кто это.) Если вас не уважают - вы не обязаны это все терпеть.
Вы не виноваты, что она такой человек. ( это уже ее не доработки)
Ваша задача была защитить себя - и вы это сделали!
А ее муж, будьте ему отдельно - от его жены благодарны и все.
Просто разделяйте их - как два разных человека.
Не воспринимайте как пару - будет легче ( не грузить себя виной)
Это его выбор жить с таким человеком. (не ваш!)
"2. Як мені позбутися того ядовитого відчуття образиненавистіне знаю , яке мене зїдає з середини, коли я згадую про цю людину та ситуацію?"
У вас естественная реакция на нее. Просто примите это. Вы заслужено на нее злитесь да.
Другой вопрос, что уже прошло полгода - уже надо отпускать ситуацию.
Уже пройденный этап.
Вам эта ситуация дана была - чтоб увидеть, (что есть и такие люди ядовитые ... )
и что вы благополучно от туда ушли! Это самое главное.

Теперь важно, не допускать больше к себе таких людей ( заранее видеть их манипуляции)
(Это лучше с психологом обговорить и обиды тоже. Проговариваем обиды и отпускаем их.)
А про эту женщину старайтесь не вспоминать - было и было и слава Богу, что ушло...
Потому что, чем больше вспоминаете - тем больше это вас держит.
А задача отпустить...

И фокус внимания на себе переключите - дайте себе любви и внимания.
На свои цели и мечты - так будет легче, уже на своей жизни фокусируйтесь.
Как вы сейчас живете, и как хотите дальше жить?
Людей может быть, много вокруг - главное вы и ваша Жизнь!

Тетяна Штапова психолог Київ · Answer 3 · 2023-10-06 09:33:15

цитата:

Я три рази писала в чаті що ми будемо без піжами, і на четвертий раз вибачилася і сказала що відчуваю від неї пресинг постійним нагадуванням про піжами. На слово пресинг її знатно словесно понесло. Вона висказалася що не бачить ніякої в цьому проблеми щоб прийти в піжамі (знову наполягає!) і взагалі я не вважаю їх дім своїм, бо вони ж наша сімя. Слова про дім були дуже болючі, бо мені прийшлося залишити свій дім в Україні. Взагалі мені здалося, що вона напала на мене після моєї відмови.

Olena, доброго ранку. Ви маєте право приходити на вечірку в тому одязі, в якому Вам зручно, або взагалі не приходити. Дружина двоюрідного брата на Вас дійсно тиснула, вимагаючи, щоб Ви все робили за її правилами.

цитата:

Чи мала я право викреслювати з кола спілкування людину, чоловік якої допоміг нам в скуртні часи?

Ви викреслили тільки її чи й свого двоюрідного брата?

цитата:

Як мені позбутися того ядовитого відчуття образиненавистіне знаю , яке мене зїдає з середини, коли я згадую про цю людину та ситуацію?

Поведінка цієї жінки запустила якісь Ваші болючі процеси. Можливо, щось схоже вже відбувалось з Вами раніше. Наприклад, в дитинстві Ви могли відчувати свою залежність від дорослої людини, яка на Вас тиснула і вимагала те, що Ви не хотіли робити. Навіть якщо зараз нічого більше не згадаєте, але ці почуття Вам не дають спокою, краще зверніться до психолога, щоб з'ясувати, що з Вами відбувається, і знайти вихід із ситуації.

score 3 · Answer 4 · 2023-10-06 09:37:48

Доброго ранку!

цитата:

Моє питання полягає в наступному:
1. Чи мала я право викреслювати з кола спілкування людину, чоловік якої допоміг нам в скуртні часи?

Якщо ТАК ставите питання, то, очевидно, є сумніви у власних правах як особистості.
Скажіть, будь ласка, хто в світі може позбавити Вас цих прав? Наприклад, права, вирішувати і діяти згідно своїх бажань, почуттів і переконань?
На мою думку, до Ваших вагань долучене опасіння відчути себе зрештою невдячною. Мовляв, сім'я двоюрідного брата (точніше, сам брат) допомогли Вам у скрутний час і через те маєте бути їм вдачними до останнього подиху.

Натомість вдячність Ви й так висловили. А от, коли на Вас тиснуть, примушують до того, що Вам не подобається, то ознакою психологічно зрілої людини буде -
ЧИНИТИ опір, не погоджуватись, захищати себе.

цитата:

2. Як мені позбутися того ядовитого відчуття образиненавистіне знаю , яке мене зїдає з середини, коли я згадую про цю людину та ситуацію?

З цим, вважаю, варто звернутись до психолога. Чому? По-перше, він допоможе дослідити природу Вашого зависання на негативних почуттях і нездатності перегорнути ту сторінку, щоби жити далі у злагоді з собою.
Цей механізм "вбудований" у Ваш характер і особистість. Якась в'язкість психіки, напевно, проявляється.
І тому, по-друге, - супровід психолога, його підтримка будуть доречними у формуванні спроможності жити в теперішньому часі, в моменті "тут і тепер" - відчуттями, емоціями, думками. Не тягнути в сучасність негативні переживання з минулого.

Відредаговано автором 06-10-2023 09:39:58

Яна Дмитриевна Кузик психолог · Answer 5 · 2023-10-06 10:55:17

Доброго дня.
З приводу 1 Вашого питання - а погоджуючись на запрпоновану ними допомогу, Ви підписували поневільний контракт? Почуття вдячності до когось, не означає, що Ви повинні применшувати всі інші почуття та реакції. Можна бути і вдячним за допомогу, але не мати бажання спілкуватись. Це дуже добре, що Ви так уважно ставитесь до своїх почуттів та відслідковуєте що саме викликає ті чи інші реакції у Вас. Тут можна довго думати і шукати способи, щоб зменшити конфлікти із цією жінкою і навчитись з нею комунікувати, але чи варте воно того? Іноді найкращий спосіб це той який Ви і обрали.

А ще у Вашому питанні звучить про "право" - а хто мав би його дати? Як можна було б його отримати взагалі?
Так чи інакше, хочеться пдкреслити, що якщо Ви відчуваєте щось - то це виправдано і апріорі має право на існування.

А от з почуттям образи вже складніша ситуація. Можна злитись на будь-кого і це абсолютно нормально, але ящо це прям розїдає Вас(а так воно часто і буває), тоді краще корінь застиглості цього почуття пропрацювати із спеціалістом.
Але можете ще про себе подумати чи у цій злості і образі є якесь очікування направлене на цю жінку? Буває важко відпустити образи, коли навіть попри злість і віддторгнення до людини, ми чекаємо від неї чогось - виправлення, вибачення, покарання її поганих вчинків, і це не дає нам попрощатись і з людиною і з негативом до неї.

score 2 · Answer 6 · 2023-10-06 11:26:17

Вітаю, Olena
"1. Чи мала я право викреслювати з кола спілкування людину, чоловік якої допоміг нам в скуртні часи?"

Ви- доросла людина та маєте повне право вирішувати з ким спілкуватися а з ким- ні. Здавалося, все просто. Але, у Вас " затик" в цьому питанні,бо Вам потрібні " права"( дозвіл) на це. Кто може дати Вам це " право" ? Як Ви відчуваєте себе в ролі " невдячної"? Скільки часу потрібно бути " вдячною" та яким чином виражати цю " вдячність"?
Це питання про батьківськи настанови, нічого поганого в них не має. Дійсно, бажано бути вдячною людиною. Але, якщо ці настанови не аналізуються згідно до ситуації, не переглядаються з часом та не змінюються або взагалі, викреслюються, це приводить до внутрішнього конфлікту, який Ви зараз відчуваєте. З одного боку відчуття вдячності( настанова) з іншої- небажання спілкуватися з неприємною людиною. Тому потрібен "Дорослий" ( зараз це психолог), який оцінить ситуацію та скаже Вам як "правильно " вчинити. Вибачте, це про " дитячу" позицію в цьому питанні, про страх бути "поганою". Ви завжди намагаєтесь бути хорошою?

"Як мені позбутися того ядовитого відчуття образиненавистіне знаю , яке мене зїдає з середини, коли я згадую про цю людину та ситуацію?"
Для цього, спочатку треба зрозуміти що за свої відчуття відповідальні Ви. Тобто, Ви вирішуєте ображатися на людину чи ні, любити людину чи ні, поважати її чи ні. Людина, своїми вчинками, "підсвічує" Вам "больові місця". Тоді, треба себе запитати: на що я дійсно ображаюсь? Чому це в мене визиває таку реакцію?

З тієї ситуації, що Ви описали, помітно, що Ви відчуваєте свої кордони але не вмієте їх відстоювати:
"В якийсь момент я зрозуміла що знаходжуся в її негативно-пасивно-агресивному світі, і я нікуди не можу дітися, бо вони нас пустили пожити до себе."
Не слухати негатив, не підтримувати розмову, сказати, що Вам неприємно спілкуватись(це про кордони)- не варіант? Ні, бо треба бути чемною, вдячною, хорошою дівчинкою.
З піжамною вечіркою- якщо Вашу сім'ю не влаштовувала ця ідея й ви не змогли знайти компроміс, варіант залишитись дома та відсвяткувати родиною не розглядався? Кожна з сторін має право на власне бачення як відсвяткувати Різдво. Дуже бажано поважати цей вибір й по- дорослому домовлятись. Якщо ж не змогли, думати що завадило, а не кто винен.
Образу та ненависть, на мою думку,Ви відчуваєте тому, що не змогли захистити себе, свої інтереси. У стані сильного стресу, людина може регресувати до дитячих реакцій в де яких питаннях. Тому, можливо, Ви й не змогли дати достойну відсіч, а тепер " гризите" себе.
Щоб собі допомогти, треба повертатися у Дорослий стан, брати на себе відповідальність , обирати себе та не боятись бути незручною.

Тетяна Штапова психолог Київ · Answer 7 · 2023-10-06 17:15:44

цитата:

Дякую вам за пораду та коментарій.

Будь ласка.

цитата:

Я викреслила її, але так як вона дружина двоюр. брата, то вийшло що і його, бо вони разом живуть. Але в мене не було цілі викреслювати його.

Ви можете спілкуватись тільки з братом, якщо хочете цього, і розказати йому, чому не готові підтримувати відносини з його дружиною.

Answer 8 · 2023-10-06 17:57:08

цитата:

Я буду намагатися не згадувати.

Есть такой феномен, как "не думай о желтой обезьяне".
То есть чем больше вы будете стараться

цитата:

намагатися не згадувати

тем сильнее вас будут одолевать эти мысли.

Поэтому вам будет необходимо проработать

цитата:

відчуття провини

А

цитата:

Відчуття огиди

придется разбирать на составляющие, потому что туда может входить злость, раздражение, неприятие и т.д.
И прорабатывать это все также придется по отдельности, как и обиду.

К тому же надо понимать, как вам сейчас

цитата:

діяти

в отношениях с вашим двоюродным братом, потому что у вас

цитата:

не було цілі викреслювати його

Ведь ваши неправильные действия могут только усугубить отношения с ним.

Например, нельзя рассказывать брату о том, почему вы не готовы поддерживать отношения с его женой.
Потому что брат, конечно же, займет сторону своей жены, а не вашу (даже если вы будете правы, при этом) и это приведет к еще большему конфликту между вами.

Євгеній Олексійович Ортенберг · Answer 9 · 2023-10-06 19:09:45

Доброго вечора!

Було дуже цікаво читати Вашу історію, дякую, що Ви поділились. Ви дуже тверезо та чітко все пояснили.

Стосовно Ваших питань - гадаю у Вас і так є усвідомлення того, що Ви нікого не вбиваєте, викреслюючи зі свого кола спілкування, але особливості виховання, Вашої сформованості дають про себе знати. Можна сказати, що відчуваєте якесь гнітюче почуття провини, сорому за те що ніби таким чином загресували таким чином, припинивши з нею спілкування, хоча вони поставились до Вас по-доброму.
З точки зору логіки, якщо Ваші стосунки дозволили допомогти Вам, отже Ви цього заслуговуєте власне своєю цінністю для цих людей. Те, що Ви не змогли вибудувати гармонійний контакт з конкретною особистістю, оскільки Ви не підійшли одне одному за своїй психологічним наповненням це просто даність обставин, таке в житті трапляється.
Ви пишете таким чином, можливо, ніби вважаєте, що певною мірою "зірвались" на комусь або нашкодили, але в ситуації такого неймовірного напруження, болю та невизначеності, Ви все ще залишаєтесь людиною, з огляду на Ваш хід міркувань.
Я гадаю, що ВИ зробили щось для того, щоб зняти з себе певне навантаження отруйних для Вас переживань. Як бути далі - варіантів мінімум. Виглядає так, що Ви не втратите нічого, прояснивши стосунку та пояснивши те, що сталося та те, що відчували. Ви маєте право на те, щоб не розвивати з кимось стосунки і ВИ цим скористались. Це не виключає можливості дій для зниження напруги між Вами та покращення відносин без необхідності подальшого спілкування. Але це все суто на Ваш розсуд та наявний ресурс)

Answer 10 · 2023-10-06 19:30:21

цитата:

Подія сталася, ми поконфліктували в чаті, і все. І потім я перестала спілкуватися, бо мені так зручно.

Ну і добре. Ви себе захистили перервавши спілкування. На момент прийняття того рішення воно здавалось, ймовірно, найкращим з багатьох теоретично можливих.

А що зараз - треба вирішувати зараз.

цитата:

А що вона думає, чому я перестала спілкуватися?

Вам може бути всеодно, що вона думає. Однак Вам, судчи з усього, не байдуже.

цитата:

Чи повязує це с тим конфліктом? І чи потрібно мені взагалі щось їй поясняти чому я не спілкуюся.

Щодо поставлених питань, знову виходимо на Вашу здатність жити за власними бажаннями і переконаннями. Бачите сенс і хочете порозумітись з нею, то можете поспілкуватись. Звісно, без виправдань з позиції жертви і нерозумної дівчинки.

Чи вийде з цього щось путнє - важко сказати. Але Ви це можете зробити більше для себе, мовляв, я сильна людина, яка не боїться складних моментів у спілкуванні з іншими. І при цьому поводить себе чемно і гідно.

цитата:

Але ось ця невпевненість, чи то образа, сидить в середині і не дає жити.

Можу сказати про себе. Намагаюсь не залишати незавершених ситуацій. Вирішую, розв'язую як можу. І дивлюсь на себе та інших, не опускаючи очей донизу. Вважаю, що важливо пройти СВІЙ шлях. А чи пройде його інша сторона - то вже її відповідальність.

Наталия Горская психолог Київ · Answer 11 · 2023-10-06 20:38:47

Олено, люди Вам допомогли, і Ви їм за це вдячні .
Прочитавши ваші доповнення, впевнена, що Ви не один раз їм дякували, проживаючи у них.

Але вдячність НЕ передбачає згоду з людьми в усьому.

Ви не погодились на піжами.
Це ваше право.
Вони наполягали- Ви себе захистили, як змогли.
На той момент Ви змогли тільки так.

Люди не могли Вас зрозуміти, бо вони не мали такого досвіду, як ваш.

Ви не змогли інакше відстояти себе, бо не мали на це ніякого внутрішнього ресурсу після всього, що пережили до цього.

Щодо спілкування, питань "куди поділась ".
Ви побачили, що ці люди навряд чи стануть дуже близькими друзями вашої родини, отже і відповісти їм можна, як "просто знайомим".
Щось нейтральне по типу "ой, замоталися", або "та ми і так вам вже набридли мабуть за місяць, то вирішили дати вам відпочити ".

Якщо вже самі назвуть причину, яка співпаде з вашою, то можна спокійно і впевнено пояснити, що Ви не звикли , щоб Вас примушували щось робити, і щоб не чули ваших відмов. От Ви і вирішили не роздувати проблему і зробити паузу.

Ви не зможете пояснити людям свій стан.
Не зможете довести, що та дружина вела себе з неповагою, та Вам це і не потрібно .
Хай живуть так, як їм хочеться.
Просто подалі від Вас.

Кожен сам обирає коло спілкування з тих, кого хочеться бачити і чути.
Ці люди, по суті, випадкові у вашому житті, хоч і родичі.

Якщо турбує, що Ви недостатньо висловили свою вдячність, то можна в розмові обмовитись щось по типу "кожного разу, як згадую наш приїзд, то хочу ще раз висловити вдячність".

Ви маєте право на будь які рішення стосовно вашого життя.
До того ж, Ви не вчинили нічого поганого, просто перестали спілкуватись
Доречі, з Вами ж також перестали спілкуватись .
Отже, це двостороннє рішення, тому може питань і не буде.
Займайтесь своїм життям, в чужій країні це і так не просто)

score 1 · Answer 12 · 2023-10-06 20:55:21

цитата:

коли ми зустрінемося з її чоловіком і він мені задасть питання куди я пропала, чому не спілкуюся, чому видалилася з сімейного чату...

Если это произойдет, то вы имеете право, как минимум:
1. Не чувствовать вины за свои действия.
2. Не извиняться и не объяснять свое поведение.
3. Не знать ответов на какие-то вопросы, не понимать чего-то и не переживать по какому-то поводу.
4. Сказать: "Я не знаю".

А также:
5. Самостоятельно оценивать себя и свои поступки.
6. Не отвечать за мысли и чувства других людей.
7. Не позволять другим манипулировать вами.
8. Иметь свои убеждения.
9. Вести себя уверенно и отстаивать себя.

И это все - в соответствии с Ассертивными правами человека.
Но для того, чтобы вы смогли это все применить, вам будет необходимо развивать ассертивность и уверенность в себе.

Ірина Миколенко психолог Полтава · Answer 13 · 2023-10-06 21:06:37

додам -
Спасибо!)
"Вона ніби нічого поганого не робить, відкрито не грубить, але в кожному її слові відчувається якась не повага. Я не могла сформувати, а ви гарно написали."
Я описала четко - потому что знаю таких людей, в жизни, а не просто из книг.
То как они себя ведут, и как манипулируют другими людьми.
Смотрите такие люди, они ядовитые и если с ними общаться - потом и получается, что они уже отравляют и вас и вашу жизнь.
Потому лучше всего - от таких манипуляторов держаться подальше.
Они обесценивают людей, специально, так самоутверждаясь... потому и были подколы с ее стороны и не уважение к вам. Она прекрасно знала, что вы на ее территории - что вам ехать не куда, и она этим пользовалась - вашим положением зависимым от нее. САМОУТВЕРЖДАЛАСЬ ТАК!
" Для мене це було свого роду психологічне насилля."
Это и было психологическое насилие - после которого вы не как в норму не придете ( прошло уже полгода)
Вы написали что у вас был шок - конечно будет шок - когда столкнулись с очень наглым и властным человеком.
В вашей картине мира - это чтото нереальное было. Вы для себя подобное никогда не представляли, что вообще так можно... точнее может и слышали, что такое бывает в мире... но одно дело слышать... другое реально столкнуться... потому и шок...
Повторяю самое главное, что вы себя защитили и свои границы! Ушли от туда! Дальше все - отпустите ситуацию - не держите ее.

И живите своей жизнью!

Вам надо на личную консультацию к психологу - (сами не справляетесь... как жвачку носите ее у себя в голове...)
Потому что вам больно от несправедливости... за то что она над вами так поиздевалась психологически... именно это вы и чувствуете... потому поранены сейчас.
Плюс вам стыдно перед родственником, за то что он помог - и вы не общаетесь.
Но в жизни не бывает все идеально... иногда приходиться выбирать - жестко выбирать - чтоб сохранить себя.
Вам надо Справедливость включить - понять, что не надо жалеть, тех кто с вами по подлому поступил, и автоматически и вина уйдет... и вот эти душевные метания.
Она так поступила ... Бог ей Судья!

Вам же это урок - вы теперь мудрее!
С такими людьми как не парадоксально - если сталкиваешься - можно проработать свои страхи -
Страх покинутости - страх что, ты не кому не нужна, что отвернулись от тебя, что тебя не оценили, что тебя не принимают, что тебя обесценивают.
Если все это проработать то можно стать сильнее!
Она вам просто подсветила ваши страхи - с которыми вам надо в дальнейшем работать - но уже с психологом.

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 14 · 2023-10-07 04:15:45

Доброї ночі, Olena!

цитата:

1. Чи мала я право викреслювати з кола спілкування людину, чоловік якої допоміг нам в скуртні часи?

Так. Якщо людина виявилася для Вас токсичною - маєте повне право це зробити. Тим більше, що це НЕ вона виявила ініціативу допомогти, а її чоловік.
І бути вдячною - це одне, а дозволяти себе абьюзити нарцисичним особам - це зовсім інше. Будь-яка людина має право на САМОЗАХИСТ.

цитата:

2. Як мені позбутися того ядовитого відчуття образиненавистіне знаю , яке мене зїдає з середини, коли я згадую про цю людину та ситуацію?

Воно з'явилося ТОМУ, що Ви не змогли ВЧАСНО відповісти цій нарцисичній особі ТЕ і ТАК, як Вам цього хотілося через УСТАНОВКУ, яку, вірогідно, виховали в Вас батьки: "НЕ ображати людей, уникати конфліктів та бути вдячними за все". І тепер, Олено, Ви не можете себе за це пробачити, так?

Відчуття провини перемішане з відстоюванням кордонів.