Question

20-08-2023

Я дуже боюсь своїх однокласників. І навіть класну керівницю. Якщо подумати, більше я боюсь хлопців. У мене є щось на кшталт стереотипу, що хлопці загалом грубіше, небезпечніші, більш байдужі і само задоволені ніж дівчата. Багато жінок бояться чоловіків в плані сексуального насилля. Але у мене щось інше... Мені здається, що вони вважають себе кращими за мене через стать і можуть мені зашкодити, ставитись до мене зверхньо. Я не розумію чому, адже вони адекватні і відносно добрі, це зі мною щось не так. Від думки про 1 вересня я від страху фізично напружуюсь, мені плакати хочеться. Я не хочу бачити їх більше ніколи і мене заспокоювала думка про те, що якщо цей останній рік буде дистанційним, мені практично не доведеться більше їх бачити...Але, скоріш за все, ні. Менш страшно було на дистанції, бо я не бачило їх особисто. Але мені було надзвичайно складно просто ввімкнути мікрофон і видавити з себе голос коли мене питали. Іноді мені так і не вдавалося змусити себе. Я ніби фізично не могло говорити. А деякі уроки я пропускало, бо не вистачало вже сміливості навіть з ввімкненою камерою сидіти. Це надто страшно. Матір, як завжди, знецінювала мої страхи і ставилась до них агресивно. Мабуть не до страхів, а до мене...Це те, що я роблю зараз. Знецінюю і засуджую, всього себе. Вона казала "Чого там боятись? Вони що повбивають тебе?". Але іноді мені так і здається. Я почуваюсь небезпечно, некомфортно і напружено з ними. Мені дуже страшно. Постійно здається, що зі мною щось не так, я виглядаю незграбно і недолуго і вони це знають, вони теж так думають. Вони викликають у мене відразу і я не хочу з ними спілкуватися. Я бачитись з ними не хочу в одному приміщенні. А з вчителями я також боюсь контактувати і завжди сподіваюсь, що для цього не буде нагоди. Мені здається, що вони всі ставляться до мене з відразою просто тому, що це я. Це так само нереалістично як і з однокласниками, бо насправді всім всеодно на мене, але я постійно думаю, що вони мене нанавидять. Якщо це взагалі можливо, навіть на дистанцію я не хочу переходити, бо я боюсь розмовляти хоч з вчителями. Де в школі шкільний психолог я не знаю, а питати в красної керівники не хочу. Тим паче, що для цього мені доведеться все ж таки прийти до школи в перший день.

Питання від: Ніка ; Вік: 15

подобається запитання?

Підберіть психолога для підлітка онлайн або в містах України.

20-08-2023 14:26:04Доповнення від автора

Я розумію, що мені цього не уникнути навіть якщо я істерику перед школою влаштую кажучи, що не хочу більше туди ходити. Мої батьки ніколи не намагались зрозуміти мене. Вони просто накричать на мене і змусять, бо так потрібно. Вони ніколи не хочуть сприймати мої страхи серйозно, а не як дитячі капризи. А я дуже боюсь. Як я вже писало, мені там весь час некомфортно і стресово, навіть не ходжу в їдальню, бо там людей найбільше....Я з першого дня першого класу відчувало дискомфорт і мені було страшно йти з ними на контакт. І сюди я пишу тому, що це вже стало нестерпним. Розумію, що це всього навсього останній рік, але рік в стресі це не мало...Я просто сиджу 6 годин за партою, не виходжу ні в їдальню ні в коридор. Через це у мене до кінця уроків і настрій жахливий і спина болить через нерухливість. Приходжу я додому, і там не знаю спокою. Я ніде не почуваюсь в безпеці і ніколи не можу розслабитись. Фізично

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Виберіть психолога для консультування з приводу підліткового віку, підліткових криз, відносин підлітка з батьками

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.

Поради відвідувачів

Висловилося: 1

aske2c636

23-08-2023 Чи раніше ваші однокласники-хлопці вас ображали? Або зі сторони хлопців/чоловіків(однокласників з іншого класу, з старших класів, з подвір'я/гуртків, і там де ви буваєте) були якісь намагння вас образити? В чому причина що ви так ставитесь до хлопців? Чи було раніше що до вас ставились зверхньо хлопці? Мені здається що деякі думки щодо того як ви думаєте про себе ви перекладаєте ці думки на інших і думаєте що вони тоже так про вас думають. Чому вам так важливо що про вас думають? Що міняє те що про вас думають інші люди? Якщо вони думають про вас добре то і ви тоді починаєте думати про себе добре? А коли про вас думають погано то ви автоматично про себе починаєте думати погано? Чому? Чого ви найбільше боїтесь коли підете до школи? В кожному віці є свої проблеми і переживання. Тому навіть якщо ваші батьки вас не розуміють, не знецінюйте свої почуття продовжуйте досліджувати: що з вами відбувається? чому ви так реагуєте? що ви зараз відчуваєте? чому?. Ваші почуття є важливі і те що ви переживаєте це теж важливо. Яка причина що ви так сильно боїтесь своїх однокласників? Чому ви не можете перейтись по школі щоб розімятись? Коли почався цей стан "не почуваюсь ніде в безпеці і не можу розслабитись"? Що для вас означає почуватись в безпеці і бути розслабленою? Як це виглядає?

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Схожі онлайн консультації

10-08-2023 я абсолютно не понимаю что со мной происходит

08-08-2023 Я не понимаю как воевать со всей фигней в своей голове.

08-08-2023 Помогите мне

07-08-2023 Что мне делать?

05-08-2023 Дитина б'є однокласників

02-08-2023 нормально ли вырывать себе волосы и получать удовольствие?

28-07-2023 Чем заменить селфхарм?

28-07-2023 Добрый день, как рассказать маме что меня домагался друг когда мне было 12 лет.

28-07-2023 Резкие перепады настроения, но при этом всё равно ярко ощущается подавленное состояние

25-07-2023 В чём цель жизни?

Answer 1 · 2023-08-20 16:34:59

Ви знаходитесь у постійному стресі і Вам, звичайно, потрібна допомога та підтримка дорослих, особливо психолога.
Якщо немає такої можливості, займіться творчістю: малюйте, ліпіть Ваші страхи, тривоги.
Запишіться на танці, в спортивну секцію. Там Ви знайдете інших людей, з якими Ви зможете спілкуватися без страху. Це допоможе Вам повірити в себе, дізнатися, що ви можете бути легкою, життєрадісною, усміхненою, сміливою і дуже різною.
І майте на увазі – Ви ходите до школи, щоб здобувати знання. У однокласників свої справи, а у Вас свої. Ви дуже багато думаєте про однокласників, а вони в цей час зайняті своїми проблемами і їм не до Вас.
Давайте подумаємо, а що буде, якщо Ви почнете спілкуватися з однокласниками?

Відредаговано автором 20-08-2023 16:36:59

Answer 2 · 2023-08-20 19:48:50

Доброго дня, Ніка. Страх - емоція, яку не можна просто так знехтувати і ви це знаєте на власному досвіді, описуючи як вам нестерпно постійно перебувати у напруженні, викликаному існуючими страхами. Якщо батьки ігнорують ваш страх і не переймаються вашим станом, то чи є у вашому оточенні люди, з якими у вас більш довірливі стосунки (інші родичі, можливо просто ті, хто живе з вами поруч)?
Ви вже наважились описати свої переживання на цьому сайті. І це добре. Якщо письмовий спосіб спілкування поки що уявляється вам більш безпечним, то, можливо його можна застосувати й для пошуку контакту з шкільним психологом (як правило його номер має бути на шкільному сайті, а посилання на нього можна знайти на сторінці в соцмережі вашого навчального закладу). В Україні також існують безкоштовні гарячі лінії психологічної підтримки та допомоги (можна знайтм за допомогою пошуковика в мережі Інтернет). Звернення на них (гарячі лінії) може стати першим кроком для організації собі допомоги у ситуації, що склалася.

Відчуваю безвихідь через те, що доведеться йти до школи.

Поради відвідувачів