Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 4 хвилини тому: «Здравствуйте, Артем! цитата: «Как мне поступить правильно?» Ситуация более-менее понятна мне - у Вас проявились сильные чувства к жене друга, а Вам, что заметно из текста, далеко»
Яна Дмитрівна Кузик
Яна Дмитрівна Кузик 23 години тому: «Здравствуйте. Ваше описание своего состояния довольно ясное в плане ощущений, но даже так его не полностью достаточно что бы ответить "что с Вами". Вы упоминаете выгорание, и это»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 день тому: «Здравствуйте, angelina! цитата: «Я не чувствую себя и как мне дальше жить. Что мне поможет?» Когда не чувствуете себя (от себя добавлю - себя ПРЕЖНЮЮ), возникает тревога, сумятиц»
«Групи смерті» підлітків в Україні

Питання 1

Онлайн-групи, де дітей схиляють до самогубства. Наскільки небезпечними є такі спільноти?

Татьяна Юрьевна Судак
Татьяна Юрьевна Судак
Архівний профіль
Спільноти є небезпечними для тих батьків і підлітків, стосунки яких потребують корекції у плані психологічного здоров’я.
Дитяча психіка дуже вразлива до нової інформації. До того ж, у пубертатний період це посилюється змінами емоційного фону через гормональну "перебудову".
Саме тому такі спільноти становлять небезпеку для підлітків.
Особливо в тих випадках, коли відчувається брак любові та спілкування з батьками.
Анна Лавренюк
Анна Лавренюк
Архівний профіль
За статистикою, кожна третя смерть у підлітковому віці відбувається саме через суїцидальний акт. Проблема ця не нова, вона існує вже досить давно, ще близько 100 років тому, З.Фрейд (засновник психоаналізу) збирав симпозіум у Відні з проблем суїцидів серед школярів. З появою таких груп ситуація ще більше загострилася, і причин цьому безліч. Підлітковий вік сам по собі є складним, не дарма його називають "перехідним" — підлітку доводиться стикатися з багатьма проблемами та труднощами, які, на його думку, часто є нестерпними, і такий вихід із труднощів, як суїцид, підлітками розглядається дуже часто. А якщо ще й групи, до яких підлітки схильні в цілому, підштовхують, то це стає небезпечним удвічі. У групах критика реальності знижується, підліток часто не усвідомлює наслідків таких дій і не має на меті смерть як кінцеву точку.

Питання 2

Що може спонукати підлітка приєднатися до подібних груп?

Анна Лавренюк
Анна Лавренюк
Архівний профіль
Спочатку це викликає цікавість, ніби щось "заборонене" і тому ще цікавіше вдвічі.
Далі, психічні особливості підлітка в цей період — йому критично важливо належати до якоїсь групи, щоб якось визначити себе (згадуємо різні субкультури, емо, панків), коли ти частина чогось, це не так тривожно, у тебе ніби є друзі, люди, які такі самі, як ти, які тебе розуміють. У цьому віці молодій людині здається, що батьки, та й усі дорослі навколо, абсолютно її не розуміють, а в групах — так, там вони всі рівні, і це приваблює. Також важливо те, чим наповнені ці групи — цей контент заворожує і ніби гіпнотизує, це також притягує.
Не думаю, що існує чіткий перелік. Це і слабкий психічний імунітет, і загальний соціальний клімат навколо дитини, і випадкові події, і особливості пубертату. Але думаю, дуже сильний поштовх — це відсутність зв’язку з близькими людьми: душевного, традиційного, інформаційного. Батьки зараз заклопотані проблемами і сподіваються на школу, школа виснажується і кличе на допомогу батьків... Діти просто бовтаються між... І не забуваємо про особливість підліткового періоду — важливість належності до певних спільнот, важливість прийняття в соціумі, відторгнення старого та пошук нового.
Різні фактори, від спроб «пошуку сенсу життя, самотності, неприйняття себе та байдужості батьків», до протилежного, «пізнав життя, втеча від набридливого спілкування, задавила батьківська любов і опіка».

ПС. це і є небезпека — ніхто не застрахований...

Питання 3

Які рекомендації можна дати батькам, які стурбовані поширенням «груп смерті»?

Татьяна Юрьевна Судак
Татьяна Юрьевна Судак
Архівний профіль
Паніка та тривожність батьків, які на кожному кроці розповідають про ці групи — основна й найголовніша реклама таких груп. Подумайте, які солодкі для дітей заборонені плоди. Це їхній шанс довести свою самостійність і незалежність серед однолітків. Тому спокійно й без драми обговоріть зі своїм дитиною, чи знає він про ці групи і що про них думає, як до цього ставляться його друзі та однокласники. Поясніть, як ви стурбовані та стривожені. Довіра — головний крок до взаєморозуміння між дітьми та їхніми батьками.
Анна Лавренюк
Анна Лавренюк
Архівний профіль
Батькам, насамперед, потрібно звертати увагу на своїх дітей і починати, звичайно, краще не тоді, коли діти вже в підлітковому віці, а з самого народження. Довіра — ось ключик. Коли підліток знає, що може прийти до батьків або до одного з них і поділитися чимось, не боячись отримати у відповідь агресію, бути незрозумілим, відкинутим чи покараним. Межі теж потрібні, і покарання в певних випадках необхідні — підліток тестує межі світу на міцність, і завдання батьків — ці межі позначити. Але все ж таки потрібно «бути» у житті підлітка, цікавитися щиро цією людиною, поважати, не лізти перевіряти телефони чи планшети потайки, бо так підліток ще більше замкнеться і перестане довіряти. Бачити в підлітку особистість. І, звичайно, спостерігати, чи не змінюється поведінка, чи не стає підліток замкнутим і постійно сумним, погано спить, говорить про смерть — це можуть бути тривожні дзвіночки.
Думаю, проблема саме у тих батьків, які не занепокоєні і навіть не розуміють, що це небезпека. А рекомендації для всіх батьків без винятку: перегляньте свої стосунки з дитиною, цікавтеся її оточенням, її зайнятістю, спостерігайте за її станом. Якщо щось насторожує — вживайте заходів: консультуйтеся зі спеціалістами, говоріть, говоріть, говоріть з дитиною. Фраза: я люблю тебе, ти можеш на мене покластися, має бути як ранкова молитва — обов’язковою. Але є й конкретні кроки:
1. уважно вивчіть сторінки в соцмережах, коло знайомих, особливо тих, що з’явилися недавно. Що дитина зберігає та публікує: настрій, тони, зображення (ви не помилитеся в оцінці, адже це завжди похмуро), наявність символіки, знаків тощо.
2. уважно проаналізуйте зміни вашої дитини за останній час (зачіска, одяг, режим харчування, режим сну, татуювання, наколки, плакати, музика).
Що має насторожити: схуднення, зловживання кавою та енергетичними напоями, закриті на ключ шафки, паролювання сторінок, комп’ютера.
Стан дитини: смуток, апатія, агресивність, відмова від спілкування.
Яка профілактика? Любов, увага, зацікавленість та завантаження дитини максимально тим, що їй подобається: спорт, гуртки, заняття. Якщо дитина нічого не хоче — шукайте спільно з нею, пропонуйте. Досвід показує, що обов’язково знаходиться ключик, обов’язково знаходиться захоплення.
Батьківство — важка праця, а іноді це ще й кризовий менеджмент.

Питання 4

Що робити батькам, якщо вони помітили, що їхня дитина залучена до однієї з таких груп чи «ігор»?

Татьяна Юрьевна Судак
Татьяна Юрьевна Судак
Архівний профіль
Говорите, обсуждайте, выясните причину. Возможно, это просто здоровый интерес. На данный момент так раструбили об этих группах, что 4 из 5-ти подростков туда желают вступить. Нахождение в группе еще не значит, что ваш ребенок задумал что-то плохое. Понаблюдайте за его поведением, обсудите с классным руководителем его поведение в школе. Главное - не перегнуть палку, чтобы ребенок от вас не закрылся. Не теряйте связь со своими детьми!!!
Анна Лавренюк
Анна Лавренюк
Архівний профіль
Этот момент достаточно тонкий и не простой. Поскольку у ребенка психика еще не досформирована и критичное отношение к смерти, практически отсутствует, одними уговорами, "как это плохо и опасно" не обойтись. Потому, что ребенок не понимает, что такое на самом деле смерь. Для него это некая игра, которая к в компьютере, может начаться заново. На мой взгляд, важно говорить и объяснять ребенку, что эе происходит, когда кто-то умирает. Если есть в семейной истории пример, когда не стало любимой бабушки, дедушки, пусть даже домашнего животного, обращать ребенка сюда, дать ему пережить, прожить эту эмоцию утраты чего-то безвозвратно. Шантажировать, манипулировать, угрожать, я бы не советовала. Разве что в самых крайних случаях, если ребенок точно замечен за намерением причинить себе вред, ограничить доступ к интернету радикально.
И конечно, важно понимать, от чего именно страдает ваш ребенок, если у него возникло желание к таким действиям. Зачастую это обычный месседж: "обратите на меня внимание, любите меня"
Срочно обрубать все контакты, вплоть до изоляции ребенка, но с обязательной параллельной терапией с психологом и если понадобиться с психиатром. За последние 2 дня в профсообществе 3 обращения по поводу суицида детей. И объединяет их все одно: родители размышляли, сомневались, раздумывали и успокаивали себя... Вели с ребенком диалог в стиле "аяяй, что за ерунда, получишь у меня, брось эту гадость!!" Это неверный подход. По поводу методик, применяемых в группах можно только догадываться, но несомненно - это целенаправленное воздействие на все: сознание, подсознание, душу. Дети обрабатываются, а значит диалог невозможен. Нужно вернуть ребенка в нормальное состояние сознания - затем диалог. И если ребенок уже невменяем (спутанность речи, гуляние по крышам, влезание на перила балкона, исчезновения без объяснений, любые иные странные изменения) - срочная изоляция от средств коммуникации, постоянный присмотр взрослого за ребенком и немедленная консультация с психиатром на предмет состояния ребенка и возможной медикаментозной терапии. Далее - психолог. Мое мнение - любая жесткость ограничениях в такой ситуации оправдана. Но общение должно быть максимально мягким, спокойным и доброжелательным.