Боязнь, що про мене подумають люди
Ольга Владимировна Паничева (Київ) 27-03-2023 18:32:08 |
|
Ирина Терещенко (Київ) 27-03-2023 18:42:30 |
1
Доброго дня. Щоб знайти рішення- треба розуміти причину.. звідки все йде. Дуже часто причиною вашого стану є занижена самооцінка, невпевненість у собі,занадто контролюючи батьків або ж занадто тривожні батьки.. Хибні установки що закладені в дитинстві і найголовніше відсутність підтримки, позитивн о го підкріплення.. Думка оточуючих стає важливою коли ми невпевнені у своєму рішення і боїмося помилитися. Помилка- конфлікт, помилюсь- насварять, неприймуть, розчаруються.. Знайомі вам такі тези? |
27-03-2023 19:45:32Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 337639 для Ирина Терещенко Так, знайомі. В дитинстві не сварили так сильно, але контроль був. Мама вчителька, я старалася вчитися добре. Я розумію і її, бо їй було тяжко, тоді бідно жили, двоє дітей, грошей не вистачало,вона втомлювалася дуже сильно. Я не знаю чи це з дитинства але все пішло шкереберть, коли я вступила в академію і влаштувалася паралельно на роботу. Втомлювалася дуже сильно і бажання малювати було все меншим і меншим. Я хотіла вчитися але все так закрутилося, гроші не хотіла в батьків просити, бо якось мама сказала, що не потягне навчання ще одне, хоча я була на державному, але я всеодно поступила і влаштувалася на роботу, щоб бути незалежною. Я обрала не ту професію, що вони хотіли, ну, вони не наполягали на виборі, і дали мені волю вибрати самій, просто, коли я сказала за художню академію, то послідували ті слова від мами. Шкода звісно, я трошки заздрила дівчатам, які просто вчилися і не працювали. Або як і працювали, то небагато, я ж працювала до дванадцятої ночі. Я втомлювалася і мама вже тоді казала, що кидай роботу вчися, але я вже не могла, бо чи то, що в мене були все-таки якісь гроші і я була самодостатньою, чищо це було не знаю. Можливо вдарив карантин ще також, хоча потім як стихло трохи я працювала в магазині. Людей раніше так любила, а після магазину ледь не зненавиділа. Але потім налагодилося, коли пішла на іншу роботу. А потім же почалася війна. Поїхала з сестрою на Захід України, там також працювала і допомагала дивитися за племінником. Робила по 12 годин ранні і нічні зміни. Не малювала взагалі за той час. Якось закрила сесію. Я мусила йти працювати, бо треба було на що жити, сестра з дитиною була. Зараз я в Чехії, бо познайомилася з хлопцем і поїхала до нього. До цього у мене не було відносин, тому не думайте, що я якась легковажна і поїхала до людини, яку ніколи не бачила, просто тому що я так зажди робила. Ні, я ніколи не була за кордоном. Були і тут проблеми звісно, бо не все що на картинці, таке і в житті. Я не знаю чому я не відмовила, не сказала, що довчуся і тоді побачимось, я забралась і поїхала, хоча мала на пару днів всього але, знову таки, не знаю чому залишилася. Зараз наче все добре, але у мене останній курс, мама постійно питає, а що там навчання, як будеш робити, коли будеш їхати. Я розумію все це і я хочу поїхати, але я не знаю як про це сказати хлопцю. Я не боюся його, ні, і він добрий, але звісно що засмутиться. Він дуже наполегливий. Я говорила, що я не зможу тут малювати, бо місця небагато, і на роботу я не зможу ходити, і йому прийдеться тягнути все на собі. На що він відповів, що бери все що тобі треба,замовляй, мольберта чи ще там щось і працю тут. І щоб більше я не думала про таке. Мене тримають тут, ну не в прямому сенсі, а буквально, я знаю але я боюсь сказати чого хочу я. Що я хочу поїхати в Україну і ходити в майстерню малювати, хоча б ці пару місяців. Я не малювала вже півроку мабуть. Боже, я стільки всього написала, вибачте. |
Виберіть психолога для консультування з приводу самооцінки та впевненості в собі, відчуття власної гідності та цінності, любові до себе
Ирина Терещенко (Київ) 27-03-2023 20:27:55 |
Вы молодець що все написали. Це нормально, немає за що вибачатися.
"До цього у мене не було відносин, тому не думайте, що я якась легковажна і поїхала до людини, яку ніколи не бачила" Ось дивіться- це робота вашої установки на практиці) Я насправді так зовсім не думала, адже це жодним чином не характеризує вас як легковажну дівчину. Це просит внутрішньо хибна установка "чи не подумають про мене погано". І цей страх, ці погані думки інших про які ви боїтеся всередині вас. Коли ми самі в чомусь сумніваємося, нам здається що й інші сумніваються. Важливо внутрішньо бути впевненою- я молодець! Я роблю все правильно! Я собою пишаюся! Подивіться, ви описали свій шлях. Непростий, складний, і невже це не привід сказати собі- мені було так важко, але я пишаюся собою! Своєю цілеспрямованість, працелюбністю, порядністю, завзятістю. Адже все це - про вашу історію. Ваш шлях через терени до ваших зірок і мрій. По хорошому, варто обрати психолога для себе та певний час попрацювати, зрозуміти вектор особистого розвитку, і найголовніше- пропрацювати невпевненість, відчути свою силу та цінність! Відредаговано автором 27-03-2023 20:28:43 |
27-03-2023 20:55:52Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 337641 для Ирина Терещенко Щиро дякую вам! Це справді так. |
Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) 27-03-2023 21:52:39 |
Доброго вечора!
цитата:
Підкажіть будь ласка, як впоратися з цією проблемою, навчитися простіше, м'яко кажучи, дивитися на світ? Натомість маєте ставити себе на перше місце. У своїх вчинках виходити із власних бажань і потреб. Упевнений, що в чомусь Вам допоможе психолог, але все одно долати шлях виходу з залежності доведеться особисто Вам. Тому практикуйте щодня дії без очікування на реакцію інших. Довіряйте собі. Набувайте досвіду оптимальної автономії. Ну, а психолог і підтримає, і направить, коли буде потрібно. |
Павел Леонидович Басанский (Київ) 28-03-2023 02:08:50 |
Доброго, Kvitusia!
цитата:
В дитинстві не сварили так сильно, але контроль був. Мама вчителька, я старалася вчитися добре. Я розумію і її, бо їй було тяжко, тоді бідно жили, двоє дітей, грошей не вистачало,вона втомлювалася дуже сильно Цієї гіпервідповідальності можна позбутись, але для того потрібна психотерапія з психологом. Одними порадами тут не обійтись. |
Алла Григорівна Веленко (Київ) 28-03-2023 13:38:34 |
1
Доброго дня! Читала і перечитувала написану Вами сповідь... Ви - людина дуже творча за своєю натурою, і маєте тонке відчуття оточуючого світу. Для художньої натури надзвичайно важливо весь час перебувати у стані творчості, щоб висловлювати свої почуття малюванням... А це - стан, найперше, внутрішньої свободи Та замість цього - обмеження та рамки, які, насправді, існують лише у Вас всередині і створюють от ті всі ситуації, в яких Ви періодично перебуваєте... В дорослому житті нам, нерідко, здається, що все, що відбувається - випадково, що так просто складаються обставини... Тоді як навіть не здогадуємося, що нами керують установки, які сформувалися в дитинстві, коли надважливим було ставлення до нас найближчих людей... Чи не ці самі установки змусили Вас вперто горбатитися на роботі, відмовляючись від маминої допомоги (нехай і запізнілої)? Кому і що Ви намагалися так вперто доводити? І чи не ці ж самі внутрішні обмеження та стереотипи не дають Вам можливості бути самою собою і знищувати себе як особистість у стосунках з хлопцем? При чому, як мені здається, йому ці жерти Ваші не потрібні і з ним можна встановити більш глибокі стосунки, за яких у Вас з'явиться можливість і відновити себе, і зберегти хлопця... Як на мене, всі обмеження в Вас самій і з цим можна впоратися, зробивши повне перезавантаження себе, певне, якщо Ви вже втомилися жити не своїм життям... Відредаговано автором 28-03-2023 13:41:05 |
Тетяна Гергель (Київ) 16-04-2023 09:45:17 |
|
Анна Борисовна Королёва (Одеса) 25-04-2023 18:42:00 |
Добрий день. Навіщо Вам ця думка? Що дає, чим корисна?
цитата:
як боязнь, що про мене подумають люди. цитата:
але не можу себе заставити перестати переживати цитата:
навчитися простіше, м'яко кажучи, дивитися на світ? |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо
Неуверенность в себе. Что такое подлинная уверенность? Независимость от мнения окружающих? Самостоятельность? Уверенность – это вера в подлинное Я, вера в себя. Про эффект самозванца.
Ложные убеждения о самооценке, вроде «высокая самооценка — это нарциссизм». Самооценку принято делить на высокую и низкую, адекватную и неадекватную. Миф первый — бывает завышенная и заниженная самооценка.
Психологический тест, предложенный Мэрилин Соренсен, психологом, поможет определить, страдаете ли вы от низкой самооценки.
О самооценке и принятии сейчас не говорит только ленивый. Всем хочется видеть рядом с собой сдержанных, спокойных, щедрых, благородных, а вернее, удобных людей. С ними ведь спокойно: они не позарятся на чужое, не проагрессируют и предпочтут ваши инт