У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психологиня Яна Дмитрівна Кузик Чернівці лише онлайн

психолог  Психолог для підлітків.  Яна Дмитрівна Кузик
17-08-2019 Яна Дмитрівна Кузик додати у вибрані

коментар
Сьогодні онлайн
Років досвіду психологом Років досвіду: 6
Освіта
– Чернівецький Національний університет ім. Ю. Федьковича, реабілітолог;
- GLE International - Освітня програма екзистенційного аналізу та логотерапії
- Базовий курс "Основи логотерапії В. Франкла"
- Навчально-практичний курс „Giocare in Corsia” – основи психологічного супроводу дітей в умовах госпіталізації;
- Курс "Теорія та практика арт-терапії"
- Пропедевтика та психіатрія
- Базовий курс "Основи травмотерапії"
Досвід психологічної практики
- On-line консультирование (Skype)
- Психолог-волонтер в центрі кризової психологічної підтримки;
- Групові логотерапевтичні сесії;
- Індивідуальна приватна практика з 2019 року.
Працюю з запитами
- Проблеми або порушення особистої екзистенції:
- екзистенційна криза (втрата сенсу, мотивації, відчуття беззмістовності)
- екзистенційна ізоляція (міжособистісна та внутрішньоособистісна ізоляція, почуття втраченості, самотності, вантаж відповідальності та вибору)
- Втраченість "я" у світі (почуття занедбаності, втрата орієнтирів, відсутність опори)
- Втрата цінностей;
- емоційні труднощі (долаючи почуття провини, сорому, агресії, нудьги; агресія, страхи і тривоги тощо.)
- проблеми самовизначення, самоцінності, самоприйняття, відсутність ресурсів;
Але оскільки будь-який список не буде вичерпним, терапія потрібна тим - хто відчуває в ній потребу
Використовую підходи та техніки
Арт терапія
Логотерапія
Екзистенційна психотерапія

Персональний Екзистенційний Аналіз(ПЕА), Аналіз фунтаментальних мотивацій.


Основне
диплом перевірено
Сертифікати про додаткову освіту
Giocare in Corsia
Ассоциация детских и семейных психологов Буковины "Территория семьи"
місяців: 12
УСП із підтримкою GLE Internationale
місяців: 46 годин: 496 Сенс життя
Екзистенційна психотерапія
GLE International
місяців: 45 годин: 516 Сенс життя
Екзистенційна психотерапія
Міжнародний інститут післядипломної освіти
годин: 28 Травми
Травматерапія

Відповіді 206
Кризис отношений, которым 12 лет.
Ваше к нему теплое отношение воспринимается даже через текст) Но если конкретней про его слова и действия:
«Для не романтика это легкость и самое главное он всегда говорит «естественность»»; - окей, но что это в действиях? Ему не хватает романтики-романтика это естественность- что естественного и романтичного Вы конкретно или вы оба можете делать, что бы удовлетворить и восполнить эту нехватку? Это могут быть какие-то действия, слова, подарки, жесты внимания. Но можно пытаться угадывать и сжать ваше общее пространство еще больше, приделив слишком много внимания. А можно спросить и попытаться прояснить это. Можно даже прямо узнавать - чего бы тебе хотелось? Что я могу сделать? Чем мы можем заняться?

«Мы видимся 24/7 это тоже утомляет, я понимаю. Поэтому стараюсь решать этот вопрос.»; - вот именно, Вы уже над этим работаете так что возможно это вопрос времени. Но схема простая - больше пространства, времени отдельно друг от друга.

«Он хочет общаться с другими женщинами просто коммуникацировать,»; - Как комуницировать? очень интересно для чего? Что именно он получит из этого? Понимаю, это вопрос не к Вам, но если получится узнать больше, Вы сможете лучше понимать потребность партнера.

«но есть страх у меня»; - страх чего именно? Говорили ли Вы ему, что мысли об этом вызывают у Вас такие чувства?

«то ситуацию просто надо прожить и жить как жили,»; - никакие ситуации не проходят бесследно, если они уже вызывают недовольства, неприятные чувства и т.п. Просто игнорирование этого и "просто жить дальше так как есть" может привести к ухудшению отношений еще больше, может порушить чувства, создавать напряжение и давление.

Вы пытаетесь найти путь что бы экологично и эффективно для партнера справиться к этим, что замечательно, но включаете ли в эти решения партнера? Пытаетесь ли Вы Вместе с этим справиться? Потому что по написанным словам это пока что "ВЫ о НЕМ", и в таком формате это понятно. Но важно что бы в жизни это было "МЫ с НИМ Вместе".
Если занимаетесь этим только Вы из-за переживаний о нем, это сложное одностороннее действие, что может и не иметь результата, ведь партнер пытается просто "прожить дальше".



Пауза в отношениях
Здравствуйте.

«Правильно ли я сделала ,что решила не переписываться с ним и общаться только на встречах в живую?( раз в неделю)»; - для кого должно быть правильным это действие? Ощущаете ли Вы что оно правильное для Ваших отношений? Помогает ли оно? Есть ли ожидаемый результат?

Но если говорить про улучшение Вашего состояния в целом, а не попытку контролировать себя и свои переживания, то тут правильным и бережным по отношению к Вам будет работа с психологом. на темой растворения в партнере и неуверенности в себе, доверия к чувствах другого и прочие темы, что Вы упоминали.

Кроме того, те тревожные и множественные вопросы, которыми Вы задаетесь по поводу парня и того, что может произойти с его чувствами - а можете ли Вы действительно на них влиять? Есть ли в Вашем представлении идеальная и возможная к реализации форма поведения, которая гарантирует что он Вас не разлюбит? Потому что описанные Вами слова словно метают из стороны в сторону, на каждой из которых плохой вариант.

Конечно, наши действия влияют на отношение к нам. Вы можете поступать приятно и улучшать отношение, можете поступать плохо и ухудшать его. Но когда мы говорим про любовь или симпатию, тут нет такой однозначности. Вы можете вести себя плохо - но чувства у партнера останутся, можете пытаться быть идеальной - но они пройдут. Самое важное что нужно напоминать себе - Вы не ответственны за чувства другого человека. Вы можете только быть собой и стараться честно и искренне обращаться с партнером, показывая ему свои чувства.

Конечно, я говорю очень упрощенно сейчас, ведь есть очень много нюансов, которые, повторюсь, лучше исследовать и проработать в личной терапии.
Кризис отношений, которым 12 лет.
Здравствуйте.

То что Вы описываете, похоже на кризис в длительных отношениях, что является вполне нормативным. Такое случается, когда отношения длятся долго и прежнее действия и отношения что приносили радость и подкрепляли чувства работают хуже.

Можно проходить такие этапы самостоятельно с партнером, можно так же заручиться поддержкой и направлением от парного терапевта, для безопасности и эффективности.

На что можно обратить внимание самостоятельно:
«Он сообщил, что его съел быт, пропала романтика»; - говорили ли Вы с ним о том что может то исправить? каких ощущений не хватает? Что хотелось бы добавить? Как вместе можно романтику возобновить в новых формах?

«Я чувствую, что он хочет общения и не только с другими женщинами»; - этот момент не до конца поняла. Если у партнера не хватает общения межличностного его можно восполнять, поиском новых занятий, кругов общения. Как это для него связано з Вашими отношениями? Как это влияет на Ваше общение?

« Говорит, что это другая романтика не семейная»; - понимаю, что это не к Вам вопрос, но Вы можете обсуждать это с партнером. А что именно ему нужно? Легко сказать "это не такое как хочу", но пока нет четкого "хочу вот это и вот так" - удовлетворения желания не будет. Если же в его желании есть другие отношения с женщинами как такие - думаю, будет справедливо. что бы Вы так же об этом знали.

Общие обсуждения проблем и переживаний, поиск новых общих занятий, переорганизация общего времени, может каждому необходимо больше личного пространства, новые традиции и действия, в том числе сексуальные и т.д. - это общие рекомендации к преодолению подобных кризисов.

Но к общему важно учитывать и частное, возможно Вашей паре нужно что-то еще. Что-о другое, и узнать что именно только Вам будет сложно.

И еще, хоть это не звучит в Вашем вопросе, но кажется важным что бы вынести - А как Вам в отношениях?? Вс ли устраивает Вас? Довольны ли вы?


Бесплатная рассылка интересностей!

Не розумію чому я так сильно прив\\\'язана до іграшки
Доброго дня.

Складно сказати навіть приблизно, чому цінність і місце цієї іграшки таке важливе, по короткиому описі. Проте, ведмідь хоч і не з дитинства, але з дитинства може бути перенесена і пов*язана з ним форма та механізм справляння зі стрессом.
Щось із речей, місце чи людина що приносять Вам почуття комфорту і безпеки розміщуються та фіксуються на іграшці.
Може бути пов*язно із часом і подіями. при яких Ви його отримали.

І насправді добре, що у Вас є свій механізм справлятись із стресом і напругою, і що він судячи з усього ефективний. І якийсь час це нормально, проте прив*язка до різних зовнішній інструменів буває небезпечною, бо колись вони ламаються, губляться чи їх залишають при переїзді.
Тому тут варто було б поговорити із батьками, про важкі стани з якими Ви стикаєтесь і справляєтесь через ведмедя, і вже з допомогою психолога сформувати інші способи. Ті які ніколи не втратяться, бо будуть у Вас всереденині.
тревожные мысли
Здравствуйте. Что бы сказать как можно облегчить самостоятельно подобное состояние, стоит более точно его прояснить.
Конкретней как звучат мысли? Что ощущаете в такие моменты? Как часто мысли возникают? При какой деятельности особенно? Почему важно чем-то заниматься? Что Вы ощущаете? Что будет если не заниматься? Какая Вы когда ничем не занимаетесь Вы какая? И много прочих.
Можете почитать литературу посвященную тревожностям и навязчивым мыслям, таких есть много.

Но по опыту, без сопровождения и правильной поддержки - полностью и надолго избавиться - практически невозможно.
Поэтому, если есть возможность, лучше обратиться к специалисту
Разрыв отношений
Доброго дня.

А рекомендації стосовно чого Ви хотіли б отримати? Що хотіли б почути?

І так, якщо ми кажемо про свідоме рішення, яке хоч і суперечить почуттям, відчувається правильним - далі тільки час та самопідтримка, щоб з цим впоратись. Пошук ресурсів і способів їх відновлення, приділення уваги своїй втраті, переживання тих неприємних почуттів, що з цим пов*язані. І поступове відновлення.
Занадто відповідальна
Доброго дня)

Власне дійсно правильним буде провести роботу із психологом, оскільки турботи про які Ви пишете, як часто буває, стосуються не тільки теми відповідальності.
Ваші кордони, Ваше проявлення іншим, зони відповідальності, самоцінність та самосприйняття, і вже далі не виключено теми вміння співвідноситись із іншими.

Корегування поведінки не зменшить Вашого напруження, а тільки додасть його. Адже крім тиску, відповідальності і образи, з якою Вам доводиться справлятись, Ви ще навішаєте на себе тиск того, що треба "поводитись якось інакше і робити щось іншакше". Бути інакшою. Але цього вистачить тільки на короткий проміжок часу.

Те, що необхідно, це розбиратись і дослдіжувати корінь цього, Вашу потребу та необхідність бути "толковою", "відповідальною", все могти і вміти. А чи знаєте Ви як можна інакше? Чи можна бути інакшою і не стати при цьому "ледачою" і "наглою"?
Можете поки спробувати почитати літературу, про вміння спостерігати за своїми емоціями та станами, фіксувати їх та розглядати.
Что делать с социофобией
Здравствуйте.

Даже сквозь текст ощущается так много напряжения и тревоги, наверное Вам очень не просто. Но очень важно, что Вы готовы делать что-то для улучшения своего состояния и даже написали сюда.
Но, к сожалению, вопросы социальной тревожности и фобий трудно разбирать в формате сообщений.

Могли бы Вы сообщить родителям, что Вам нужен терапевт? Смогли бы обратиться? Сейчас есть разные форматы работы онлайн или очно, с постепенной социальной активностью, которая для этого нужна.
И это было бы намного эффективней для Вас. Для уменьшения напряжения, тревоги, страхов. Что бы получать заслуженные положительные эмоции от общения, от других людей)
Вроде есть чуства к парню вроде нету
Здравствуйте. А для чего Вам вообще эти отношения? Помимо положительных описаний этого парня, что за чувства у Вас к нему? То что с человеком приятно говорить и проводить время, еще не значит что к нему испытывают чувства. И если, например, Ваше отношение к нему отличается от его отношения к Вам - Вам просто с ним не интересно? Что показывается в общении не лично и чувстве перебора. (Если его внимания Вам много в любом случае можно сказать ему, что Вам нужно больше пространства и реже видеться или общаться онлайн. Это так же даст возможность лучше понять свое к нему отношение.)

К тому, отношения с мини-абьюзом о которых Вы упоминаете. Если мы говорим в идеале, то здоровые отношения всегда со временем ощущаются более скучными тем, кто умеет размещать себя и, скажем, привык к драматическим качелям с партнером.
ЭТо нужно рассматривать, в идеале с психологом, ведь дальнейшее повторение одинаковых сценариев может усложнять Ваши отношения в принципе.

И последние. Вы не несете ответственность за его чувства. Вы причастны к ним, но не ответственны. Ему может быть больно, и грустно, и обидно - но это нормальные чувства с которыми сталкиваются все люди. И они проходят. И дальше он будет их испытывать к кому-то еще. И это здоровая позиция.

А заставлять себя оставаться в отношениях когда это ощущается больше долгом и грузом, несправедливо и тяжело, по отношению к Вам. Сколько еще так сможете быть? Что Вы получаете от этого?
Вы давите на себя, заставляя быть там и с тем, с кем возможно совсем не хотите таких отношений. И скоро это может отображаться не только на Вас но и на парне.
Выбирайте то, что будет лучше и комфортней для Вас.
Как избавится от эмоционального голода?
Здравствуйте. Учитывая Ваше дополнение, это действительно может быть эмоциональным голодом или даже скорее мимолетной стратегией быстрого успокоения, снятия стресса. Поедание сладостей или вредной еды, вредные привычки и прочее, способ получения быстрый удовольствий, что резко снижают стресс и "успокаивают" мысли.
Только это не работает в одной и той же мере длительное время. Нужно будет всё больше еды и даже малейшие волнения и тревоги, будут вызывать резкий голод.

Если говорить про самостоятельную работу с этим, то пробуйте для начала его различать. Если это желание возникает резко и интенсивно. Когда только что всё было нормально, а сейчас будто умрете от голода и невозможно справиться с желанием чего-то вкусного - это оно. Если же Вы можете отложить желание поесть на минимум пол часа без смены настроения(то есть это не вызывает раздражение, злость, обиду и т.д.) - то скорее всего это просто голод.

Когда это первый случай - пытайтесь понять, спрашивая себя, а что собственно случилось? Если я пытаюсь вкусностями скрыть и избавиться от переживаний - то от каких? И т.д. Так как сам метод заедания довольно деструктивный и влечет за собой последствия.

Если же такие случаи будут учащаться, не прекращаться более месяца и приносить сильный дискомфорт - лучше поговорить с родителями и обратиться к психологу, что бы изменить стратегию и предотвратить формирование плохой пищевой привычки.
Тяжело разобраться в себе и чего хочу
Здравствуйте.

Такие обстоятельства действительно тяжело выносить, и Вы показываете большую внутреннюю силу, справляясь такое уже продолжительное время. И так же верно то, что долго в таком режиме очень трудно. И как одно из решений, Вы говорите о том что бы бросить свою мечту, ради которой все начинали.
А как будет для Вас жизнь после этого? Это избавит Вас от части напряжения, но всё ли это? Не принесет ли такое игнорирование своих желаний и стремлений больше фрустрации, напряжения и обиды?

Так же касаемо ребенка. Быть с малышом 24/7 не гарант того, что ему всего будет достаточно. Вина так же очень несправедлива по отношению к Вам, ведь отказываться от других частей своей жизни ради ребенка не принесет счастья ни Вам, ни ему.

Мне хотелось бы узнать, есть ли аспекты Вашей жизни, кроме этих двух? Вы говорили про маму мужа, а где же сам супруг? Есть ли варианты, при котором он может помочь Вам разгрузиться? Хотя бы на время.
Есть ли вариант получить больше помощи из вне? Попросить ее, на то время, что Вам необходимо.

И касаемо последнего - а как Вы вообще отдыхаете? Где "выдыхаете"? С чего черпаете силы и ресурсы? ЧТо вносите в свою жизнь роме работы и ребенка? Любить их обоих это нормально, но где-то тут не хватает Вас как личности которая делает и хочет для себя.

Вобщем, все эти нюансы можно пытаться продумать самостоятельно, провести диалог с мужем, с свекровью, найти компромисс в распределении времени и т.д.
И так же Вы можете заручиться помощью психолога, что бы разделить и разгрузить себя.
Дитині 11 років розлад поведінки
Доброго дня. Вживаючи такі конструкції, чи не ставите Ви самі клеймо на власній дитині?
Більшість оосбистісних і емоційних розладів добре супроводжуються та купірюються. У який лікарів Ви були?
Варто пройти повний комплекс лікарів, і туди звісно входить ендокринолог, невропатолог, дитячий психолог та психіатр. І кожен з них дасть Вам рекомендації та прогнози.
Як побороти ці відчуття
Доброго дня.
Ви говорили з хлопцем про те, чого Вам не вистачає? Чи є для Вас з ним нормальним говорити про свої потреби і бажання взагалі?

А стосовно його мами. А що Вам заважає відмовитись від її надмірних прохань(чи вимог)? Чи Ви давали якусь обіцянку стосовно турботи за помешканнями?
Вони можуть просити що завгодно, опираючись на свої норми моралі та обов*язків, але що змушує Вас раз за разом погоджуватись на це?
Як хлопець реагує на таку взаємодію?
Проблеми з батьками: не відпускають на ночівлю
Доброго дня.
Ви не зможете прийняти рішення при якому всі сторони були б задоволені. І особливо хочеться підмітити, що вказуєте про те що не хоітли б сваритись із батьками і хлопцем - але не випускаєте те, яке рішення хоітли б для себе? У цьому конфлікті Вашої сторони і Ваших інтересів ніби немає, ніби вони не значимі.
Хтось точно буде менш задоволений.

Важливим аспектом є сепарація від батьків. І хоч сепаруватись ділючи спільну територію складно, проте можливо. Поки відповідальність за Ваші рішення позначатиметься впливом батьківських фігур чи фігури, всі вони будуть склдані і не на вашу користь. (мається на увазі стосовно Вас та Вашого особистого життя).

Чи пробували Ви пояснювати батькам, відстоювати своє право на власне дозвілля? ЧОму вони проти того, щоб Ви з*їхались?
Чи думали Ви, а що трапиться якщо, наприклад, матір образиться на Вас? Чим це Вам загрожує? Чим загрожують сварки із хлопцем? Такі остороги дуже тиснуть та обмежують нас у виборі.

Взагалі рекомендувала б спробувати пропрацювати це питання в терапії, адже складно вмістити всі нюанси в такому форматі.
Чи варто зберігати відносини з хлопцем? Хто з нас є причиною сварок
Доброго дня. Хочеться одразу відмітити, що Ваші бажання стосовно партнера зовсім не звучать надмірно. Проте, чи знає і чи готовий Ваш хлопець їм відповідати?

Перше, на що важливо звернути увагу - Ваші стосунки можуть змінитись, хлопець може стати активніше да і антидепресанти припинить вживати, можливо буде більше дослухатись до Вас. Але питання чи готові і скільки ще готові цього чекати? А якби Ваші стосунки назавжди залишились такими ж - Ви були б щасливі? Хотіли б залишитись в них, якби взагалі нічого не змінилось б?

Стосовно його пасивності - складно змінити щось характерне людині, крім того, характерне все життя. МОжна просто знайти способи домовленості про те, як обходитись із цим разом. Звісно, про спонтанність мова йти не буде, в тих чи інших подарунках чи приємностях, але потреба яка є буде так чи інакше задовільнятись. Умовний компроміс. Це ж стосовно і інших бажань.

Скрізь тут можна спробувати знайти компроміс, якщо і Ви готові на нього. АЛе чи є бажання у хлопця? Чи його влаштовує все як є і більше нічого не потрібно? Не вияснивши його бачення стосунків і його потреби, стимулювати хлопця на діалог і домовленість буде особливо складно.

Тому спробуйте прояснити ці моменти. Але не забувайте, що Ви маєте право хотіти і вимагати від парнетра чогось, що в цих стосунках Вам необхідно. Як і Він має право від цього відмовитись. Знову ж таки, принаймні, поки Ви у цих стосунках є.
Публикації психолога 2
Інтерв'ю 8
УЧАСТЬ В ІНТЕРВ'Ю
Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

qr