Психологиня Алла Анатоліївна Дребот Львів лише онлайн

Вітаю!
Те, що Ви описуєте не є проявом нарциса. Це про незакриту потребу у визнанні, яка є базовою потребою людини. Визнання людям потрібно так саме, як і їжа, вода або сон. Якщо в дитинстві значимі дорослі не дають дитині визнання, тобто не хвалять її або занадто мало хвалять, знецінюють її і її справи, висміюють, то потреба у визнанні може бути гострим і болючим питанням в житті людини. Така людина буде шукати визнання скрізь і у всіх, навіть в касира супермаркету. Такі старання забирають у людини дуже багато ресурсу, що може призвести до вигорання. Ви розумієте, що Ваша поведінка є деструктивна і приносить Вам шкоду, а змінити нічого не можете, тому що така поведінка заклалась на підсвідомому рівні ще в дитинстві. З даним питанням добре працює Транзакційний аналіз. З фахівцем даного напрямку Ви зможете розібратись в тому, що пішло не так в дитинстві, як це впливає на Ваше теперішнє життя. І саме головне з позиції дорослого змінити дану поведінку.

Вітаю!
Розумію ваші страхи та тривогу, пов'язані із початком сесії та навантаженням, яке ви відчуваєте. Співчуваю вам у цей період нестабільності та напруги. Пам'ятайте, що ці почуття, хоч і складні, але абсолютно нормальні. Багато студентів відчувають аналогічні тривоги перед сесією. Важливо знаходити способи управління стресом та підтримки власної емоційної стабільності.
Щодо вашого запитання, як дипломований психолог, я також мала страхи і тривогу під час сесій у часи навчання, як і більшість студентів. Однак кожен переживає це індивідуально. Важливо знайти свій власний ритм, методи вивчення та ефективні стратегії зняття стресу. Створіть розклад для вивчення та визначте пріоритети. Розбийте матеріал на невеликі частини і робіть паузи для кращого засвоєння. Обговоріть свої страхи та побоювання з друзями, родиною чи колегами. Поділіться своїм досвідом, і ви виявите, що ви не самі в цьому. Не забувайте також про важливість здорового сну, правильного харчування та фізичної активності. Це допоможе зберегти фізичне та емоційне здоров'я. Пам'ятайте про свої успіхи та досягнення. Ви вже подолали певний шлях, і здатні на багато.
Бажаю вам, нехай цей період стане для вас не тільки викликом, але також можливістю виявити власні резерви для росту. Я вірю, що ви зможете впоратися із навантаженням. Якщо вам потрібна будь-яка підтримка чи поради, не соромтеся звертатися до фахівців.

Доброго дня! Розумінням та визнанням своїх почуттів ви вже зробили крок в правильному напрямку. Сприйміть, будь ласка, свою ситуацію як виклик, а не як показник вашої слабкості. Важливо зосередитися на своїх сильних сторонах та ресурсах, які допоможуть вам впоратися з цією складною обстановкою.
Варто розглянути можливість консультацій з психологом, який допоможе вам зрозуміти, як краще впоратися з тиском та стресом на роботі, а також розвивати позитивне сприйняття самої себе.
Виправдовувати свої емоції і дозволяти собі відчувати те, що ви відчуваєте, є важливим етапом. Робота має приносити задоволення та комфорт, а не завдавати страждань. Розгляньте всі варіанти, зважте плюси та мінуси, і, можливо, вирішення знайдеться, якщо ви будете виходити зі своєї зони комфорту.
Не забувайте, ваше емоційне благополуччя є пріоритетом, і ви маєте право шукати таке оточення, яке вас підтримає.

Вітаю! Ви вірно підмітили, що Ваша проблема йде з дитинства, а саме зі стосунків з мамою. Потреба в прив’язаності є базовою для людини, вона супроводжує нас від народження й протягом всього життя. З ваших слів "я не получал никакой любви, никаких проявлений чувств не было, только холод да еще и унижения" Вашу дитячу потребу в прив’язаності було не закрито. Тепер це проявляється в дорослому віці через руйнування зв’язків. Щоб не відторгали і не було від цього боляче, людина знецінює об'єкт симпатії і відторгає його. "Я покину тебе перш ніж ти раниш мене".
"Тем не менее какие могут быть способы вылечить такой литромантизм?" - психотерапія, робота з Его-станами.

Вітаю! Питання до Вас, навіщо Вам ця дружба? Чи у Вас є інші друзі, є з ким провести вільний час? Чи є у Вас хобі або цікава діяльність? Він відразу відверто Вам сказав, що не хоче серйозних стосунків. Що шукаєте чи від чого тікаєте Ви в ці стосунки? Це може бути самотність, страх залишитись самій, невпевненість в собі, страх взяти відповідальність за розрив стосунків (я погана) і т.д. Стосунки з надією "стерпиться, злюбитсься" можуть дати очікуваний результат, але питання скільки часу потрібно терпіти, рік, два... А можуть і не дати результату. Скільки років Ви готові чекати і чи готові? Витрачаючи свій час та енергію на цього чоловіка Ви втрачаєте можливість знайти стосунки, які Вам будуть комфортні.

Звичайно Ви можете його просити не робити цього чи йти в терапію, це Ваше право. Але Ви маєте розуміти, що рішення щодо змін буде приймати він. Якщо Вам важко зараз з ним говорити, Ви можете написати лист, про те, що саме Вам не подобається і про свої відчуття стосовно цього. Дуже важливо, щоб в листі не було звинувачень, а йшлось саме про Вас і ваші переживання. Потрібно розуміти, що така поведінка чоловіка не взялась просто так, щось її спровокувало і це може бути сильна травма, як правило, дитячого віку. Розуміння та підтримка можуть допомогти Вашому чоловіку побачити цю проблему та працювати над нею.
Щодо почуття огиди, то це є нормальна захисна реакція нашої психіки, відчувати її нормально. Будь-які почуття можуть виникати в якійсь конкретній ситуації і з часом пропадати. Якщо самостійно важко впоратись з почуттями і вони негативно впливають на якість Вашого життя, то варто звернутись до психолога.

Невизначеність в стосунках може підіймати ряд негативних емоцій і почуттів з якими може бути важко впоратись самостійно. Спробуйте це донести до своєї дівчини. І обговорити з нею як кожен з вас бачить сімейне життя, спільне майбутнє, та роль кожного з вас в цьому. Якщо вам самостійно не вдається це зробити зверніться за допомогою до фахівців.

Вітаю! Ваша реакція на поведінку чоловіка є цілком нормальна. І тільки Вам вирішувати чи готові Ви з цим миритись, чи подавати на розлучення.
"Чи є шанс, що чоловік зміниться?" - так, є. Але при умові, що він цього захоче і буде над собою працювати. Але тут є питання, чи вважає він це проблемою для себе?
"Чи можу я якось повпливати на ситуацію?" - річ у тому, що ми можемо впливати виключно тільки самі на себе. Без бажання і готовності до змін іншої людини жоден вплив неможливий.

Співчуваю вам за те, що ви пережили такий важкий досвід в дитинстві. Вам важливо зрозуміти, що ніколи і не при яких обставинах жертва сексуального насилля не може бути в ньому винна, а особливо, якщо це стосується дитини. Відповідальність за скоєний злочин лежить виключно на насильнику і ніяким чином не може бути виправданою. Зверніться до психолога, який надасть Вам підтримку і зможете в безпечному середовищі опрацювати свою травму. Ваша емоційна та психічна благополучність є пріоритетом, і підтримка фахівців може допомогти вам знову знайти рівновагу та гармонію в житті.

Вітаю! Перший рік спільного життя буває досить нелегким випробуванням для подружжя. В першу чергу це налагоджування спільного побуту, проживання на одній площі та збільшення спільного проведення часу. Проте, Ваше бажання до відкритості в стосунках є надзвичайно цінним ресурсом для покращення ваших взаємин. Також дуже важливо набратись терпіння і дати відчути партнерці, що вона може відверто висловлювати свої почуття, бажання та емоції. На жаль, не всі люди можуть це робити відверто і на це може бути багато причин. Якщо людину в дитинстві багато критикували, висміювали, знецінювали, то таким людям і в дорослому житті важко розкриватись. Наберіться терпіння і спробуйте зрозуміти та підтримати свою дружину в її переживаннях. Важливо не тільки говорити, але й чути один одного. Спробуйте дізнатися про її очікування від відносин та обговорити чого кожен з вас очікує від відносин. Це може допомогти побачити, де можна знайти спільні точки. Створіть план, разом визначте, як ви можете працювати над вашими відносинами.Також беріть до уваги вагітність дружини, гормональні зміни в цей час можуть мати неабиякий вплив на психіку жінки.
Якщо ситуація продовжується, можливо, варто розглянути можливість консультацій у сімейного психолога.
Важливо пам'ятати, що будь-які відносини вимагають роботи та зусиль обох партнерів.

Так, людині іноді важко вибирати між залишенням там, де є родина, і можливістю самостійного життя за кордоном. В будь-якому випадку рішення приймати Вам, навіть, якщо Вам дадуть пораду, то прислухатись до неї чи ні вирішуєте тільки Ви.
Перед тим, як приймати рішення, ретельно проаналізуйте всі аспекти. Важливо врахувати не тільки потреби та бажання, але й можливості та відповідальності. Для більш детального розгляду Вашого запиту Ви можете записатись до мене на консультацію або написати мені в приватні повідомлення. Проте, майте на увазі, в повідомленнях відповідаю в міру можливості у вільний час.
Щодо питання про типаж хлопців, що мені подобаються, то "я ціную книгу по змісту, а не обкладинці".

Це безумовно важка ситуація, і я вам дуже співчуваю. Такі обставини можуть викликати надзвичайні емоції та непевність щодо того, як правильно діяти. В таких випадках важливо виявити свою емпатію і підтримку. Постарайтеся вести відкритий та чесний діалог. Самогубства - це серйозна справа, намагайтесь зрозуміти його біль. Розкажіть йому про свої почуття та про те, що Вам важливо йому допомогти. Запитайте, як саме ви можете йому допомогти. Зберігайте баланс між підтримкою та не перенавантаженням. Іноді людям потрібен час на одужання. Важливо також враховувати своє емоційне благополуччя.
Ви можете звернутися за порадою до фахівців або груп підтримки для себе. Також важливо, щоб ви самі не відчувалися занадто обтяженою цією відповідальністю і розуміли, що відповідальність за життя Вашого партнера лежить в першу чергу на ньому. Не соромтеся обертатися за професійною підтримкою для вас обох.

Вітаю! Розумію, що ви переживаєте труднощі та в пошуку свого місця у світі. Хочу Вас підтримати, та надати кілька напрямків вирішення Ваших труднощів. Встановіть реальні цілі, пам'ятайте, що успіх полягає не тільки у досягненні великих цілях, але й у невеличких, постійних змінах. Будьте лагідними до себе і встановлюйте реальні цілі.Визначте маленькі цілі, почніть з чогось маленького, що Ви можете зробити кожен день. Це може бути прогулянка, читання цікавої книги або фізичні вправи вдома. Малі кроки можуть привести до більших змін. Спробуйте створити розклад дня, щоб він був більш структурованим. Визначте час для саморозвитку, розваг, навчання чи занять, які можуть вас зацікавити.
Помітно, що ви зараз відчуваєте відчуженість від оточуючих. Можливо, подумайте про заняття, які дозволять вам поступово зміцнювати соціальні навички, такі як групові заняття чи волонтерство. Не соромтеся просити підтримки від близьких та розмовляти з ними про свої почуття. Пам'ятайте, ви не самотні в цьому, і є шляхи вперед.
Важливо також розглянути можливість звернення до професійного психолога чи терапевта. Розмова з фахівцем може допомогти вам зрозуміти свої емоції та знаходити шляхи подолання труднощів.