Question

25-11-2023

Я за кордоном, мій коханий вдома на окупоааній території України. Я виїхала звідти, бо не бачила там майбутнього, а він не хотів покидати рідню і не вірив що це можливо для нього. Ми підтримували стосунки, і тримали надію що він приїде до мене. Але потім через те що він багато почав працювати, ми рідко спілкувалися і він віддалився від мене, і не розказував чому. Потім я не витримала цього холоду і сказала, що мене не влаштовують стосунки де я б*юся як риба об лід і без толку. А він під час сварки зізнався, що думає про смерть і що думає що не вартий мене і йому потрібна допомога. А я сказала, що не знаю як йому допомогти і ми розійшлися і він більше не відповідав. А потімпрошло 3 тижні без відповідей на мої звінки і повідомлення, а одного ранку він відповів. І виявилося, що він весь цей час лежав у лікарні у комі, бо наступного дня після нашої сварки зістрибнув з 5того поверху... Розповів, що йому нестерпна думка, що він чинить мені боляче і що від впевнений, що без нього мені буде краще. А я розгублена, я дуже хочу до нього і не знаю як з ним говорити і як його ще підтримати... Бо він так само закритий і не говорить про свої почуття і тільки чекає, коли зможе ходити, щоб знайти багатоповерхівку ще вище...

Питання від: Алекс; Вік: 27

подобається запитання?

Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог

26-11-2023 18:48:17Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 355345 для Тетяна Штапова

"Чи звинувачуєте Ви себе в тому, що зробив Ваш коханий?"
Ні, свідомо не звинувачую себе. Я думаю, що розумію причини його такого вчинку. Ви праві, там багато чинників. І я вважаю, що зробила все, що могла, щоб зберегти наші стосунки. І хочу робити все, що зможу зараз. Але я маю багато сумнівів як краще для нього, як краще для мене. Бо я би зробила все, що завгодно, щоб бути разом, але чи не граю я в "рятувальницю", і чи це не ще гірше для нас обох?
"Ви плануєте до нього приїхати чи хочете, але не готові їхати? Він хоче, щоб Ви приїхали?"
Я хочу, але не готова всім жертвувати (я ж і поїхала, бо не бачила майбутнього на окупованій території, а тут я маю хорошу роботу, житло). Я хочу поїхати, щоб забрати його з собою закордон. Я і тоді хотіла щоб він зі мною поїхав, і ми мали надію, що він пізніше приїде, але це занадто важко для нього, як я розумію. Він вагався. А зараз взагалі втратив надію, що це можливо. Він в важкому стані в лікарні і про це ніхто з його рідних не знає, він не хоче говорити. Я не розумію чому про це не кажуть родичам лікарі. Він має сумніви чи взагалі знають лікарі, що то була спроба самогубства. Він пише мені, але тільки щось нейтральне, про ємоції не говорить. Коли я кажу, що приїду і заберу його, він говорить, що не треба, бо він не вартий того і що я не повинна взагалі для нього щось робити. Говорить, що не вартий мене. Я не знаю, чи хоче він щоб я приїхала, та я думаю, що хоче, бо кохає, але він зараз в такому ємоційному стані, що не скаже про це, бо не хоче, щоб я для нього щось робила і вважає що мені буде краще без нього.

27-11-2023 17:15:10Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 355434 для Тетяна Штапова

Зараз він вже не говорить так багато про себе знову. Тільки вперше. Я багато йому пишу, про те як він мені важливий і що ми впораємося з цим усим, він погоджується, але сам нічого такого не говорить. А про лікарню - це ж окупована територія, я не впевнена, що там все як годиться, і з*язок там теж поганий, не завжди в нього є змога навіть написати... А він навіть ходити ще не може. Я дуже переживаю за те що з ним відбувається і чи достатньо якісне лікування він має. І думаю, що він потребує допомоги. Але він говорить, що все нормально і все. В нас бувало такі відносини і раніше, що він мав якісь думки неприємні і не говорив про них, бо казав що впорається сам, а потім ми віддалялися, і я не витримувала і допитувала його і допомагала як могла з тими думками впоратися, і все знову було добре. А потім я вирішила, що більше не буду допитувати, бо це й мені було боляче чути відмову довіритися, наче я якась зайва. І я сподівалася, що він і справді сам впорається і зробить кроки на зустріч зближенню. І от через кілька місяців я не витримала холоду і вирішила, що нам треба закінчувати стосунки, і в цій розмові він таки сказав, що йому потрібна була моя допомога, і я так зрозуміла, він чекав поки я знову буду допитувати як завжди, а коли я цього не робила він сприймав це як мою байдужість. І вже після того сталося це - спроба самогубства. І от знаву я не розумію як поводитись. Я не хочу бути рятувальницею, але виходить так, що він закликає мене до цього. А з іншого боку не хоче буди слабким тягарем для мене, та й сам не може, не хоче, або не вміє чи просто не розуміє як попросити допомоги напряму, а може вважає що не вартий допомоги. А тим паче зараз, коли він в такому важкому ємоційному і фізичному стані.

27-11-2023 23:28:46Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 355458 для Тетяна Штапова

Я розумію, що зі мною щось не те. І я обрала чоловіка якого треба рятувати, бо чомусь схильна бути "рятувальницею". Я це усвідомила, до цього випадку і були думки, що мені спочатку з цим би треба розібратися, а потім вже відносини будувати, і скоріш за все не з цією людиною, власне через це я і покинудла його тоді. І я думала про те, що мені потрібно як найскоріше підти в терапію.. Але сталося ось це. І я не можу тепер просто кинути його і дозволити йому померти. Це надто важко для мене. І як би я добре не усвідомлювала, що "кінь вже здох - злізь" - це я про наші відносини. Я все одно кохаю вже цю людину і десь далеко тримаю надію, що ми впораємося з цим усим і зможемо налагодити стосунки. І я не думаю, що справа у відчутті провини, бо ця надія ще була до того, як я дізналася, що з ним сталося. Я не знаю, чому я прагну рятувати, в мене таке вперше у відносинах, раніше були інакші зовсім проблеми (в попередніх різних стосунках) . Мабудь хочу бути особливою, потрібною, дорогою і отримати за це любов прийняття і ту саму "жертву". Я це пишу і розумію, що це якась хиба. Що він лиш більше почуватиметься винним мені і ніякої цінності в мені за це все не буде. Бо я дорога йому була і так, без цього всього "блага" з мого боку. Я й так буда найцінніша і кохана, а потім цього стало менше і я наче хочу це все повернути і досягти ще більшого. А виходить лиш так, що я збільшую прірву, це якесь насильство з мого боку. Але як це припинити, я вже не знаю... Я намагалася, а сталося ще гірше.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Нiна Уенем
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Ирина Островерх
(Харків)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Схожі онлайн консультації

20-11-2023 .

19-11-2023 как принять ситуацию

08-11-2023 Як правильно виховувати доньку сестри , що зараз на війні ?

02-10-2023 Син, 25 років, (зараз військовослужбовець) грає в дуже жорстокі компьютерні ігри. Хвилююсь.

01-10-2023 Відчуваю себе на межі

27-09-2023 Дитина забороняє вчити іноземну мову

26-09-2023 Я вагітна під час війни

24-09-2023 Відчуваю страшну втому

20-09-2023 Батьки та родичі підтримують росію, я не в змозі переїхати (неповнолітня)

27-08-2023 Если бы я не смогла жить с калекой, я плохой человек?

Алла Анатоліївна Дребот психолог · Answer 1 · 2023-11-26 07:43:34

Це безумовно важка ситуація, і я вам дуже співчуваю. Такі обставини можуть викликати надзвичайні емоції та непевність щодо того, як правильно діяти. В таких випадках важливо виявити свою емпатію і підтримку. Постарайтеся вести відкритий та чесний діалог. Самогубства - це серйозна справа, намагайтесь зрозуміти його біль. Розкажіть йому про свої почуття та про те, що Вам важливо йому допомогти. Запитайте, як саме ви можете йому допомогти. Зберігайте баланс між підтримкою та не перенавантаженням. Іноді людям потрібен час на одужання. Важливо також враховувати своє емоційне благополуччя.
Ви можете звернутися за порадою до фахівців або груп підтримки для себе. Також важливо, щоб ви самі не відчувалися занадто обтяженою цією відповідальністю і розуміли, що відповідальність за життя Вашого партнера лежить в першу чергу на ньому. Не соромтеся обертатися за професійною підтримкою для вас обох.

score 2 · Answer 2 · 2023-11-26 11:49:44

Вітаю, Алекс.
---
Це дійсно жахливо, коли твоя кохана людина говорить про самогубство. І те, що
"я розгублена, я дуже хочу до нього і не знаю як з ним говорити і як його ще підтримати... " цілком зрозуміло, бо звичайна людина ( більш того,любляча) й буде відчувати все те, що відчуваєте Ви зараз .
Вашому МЧ потрібна допомога фахівця( психіатра та психотерапевта). Я думаю, що після спроби самогубства, він її отримує. Якщо ж ні,чи її не достатньо, Ви можете допомогти знайти спеціаліста, який працює з такими випадками. Можливо, Ваш хлопець не говорить нікому,окрім Вас,що не залишив думку про самогубство. Тоді, Вам варто розказати про це його рідним, щоб вони запобігли цьому( це й буде допомога).

Як його підтримати- говорити про те,який він для Вас важливий, як Ви його кохаєте, про те,який він сильний, тому може з цим впоратись; що Ви вірите в нього та ваше майбутнє разом та ін..

Думаю, Ви також потребуєте допомогти психолога, тому що витримувати таке психічне навантаження дійсно дуже важко. Є можливість " впасти" в сильне відчуття провини та зробити необдумані кроки. Також супровід спеціаліста допоміг би Вам налагодити більш " правильне" спілкування в данній ситуації з Вашим коханим

Тетяна Штапова психолог Київ · Answer 3 · 2023-11-26 13:35:52

цитата:

Ми підтримували стосунки, і тримали надію що він приїде до мене. Але потім через те що він багато почав працювати, ми рідко спілкувалися і він віддалився від мене, і не розказував чому.

Алекс, доброго дня. Це був вибір Вашого партнера, менше з Вами спілкуватись, збільшити між вами дистанцію, не розказувати, що з ним відбувається.

цитата:

Потім я не витримала цього холоду і сказала, що мене не влаштовують стосунки де я б*юся як риба об лід і без толку. А він під час сварки зізнався, що думає про смерть і що думає що не вартий мене і йому потрібна допомога.

Якщо людина думає про смерть, це означає, що вона не витримує життя з тими проблемами, що має. До такого стану вона приходить із-за багатьох чинників, починаючи з того, в якій сім'ї народилась, які були відносини з батьками в дитинстві (що суттєво вплинуло на формування психіки), і закінчуючи тим, як живе на даний момент.

Чи звинувачуєте Ви себе в тому, що зробив Ваш коханий?

цитата:

я розгублена, я дуже хочу до нього і не знаю як з ним говорити і як його ще підтримати... Бо він так само закритий і не говорить про свої почуття і тільки чекає, коли зможе ходити, щоб знайти багатоповерхівку ще вище.

Ви плануєте до нього приїхати чи хочете, але не готові їхати? Він хоче, щоб Ви приїхали?

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 4 · 2023-11-26 14:50:32

Доброго дня Алекс!
Певне, ситуація дуже складна, але, як на мене, найперше, що потрібно зрозуміти, - кожна людина сама несе відповідальність за своє життя. Тому, якщо людина вже прийняла рішення піти звідси, завадити їй в цьому доволі складно, але не неможливо...
Окрім тих чинників, які пов'язані з дитинством, батьками, середовищем та останніми складними часами, є ще один, чи не найважливішим чинник, який впливає на прийняття рішення про самогубство. І це повна відсутність розуміння сенсу життя, знань про те, як наше життя влаштоване і за якими законами воно будується. Людина не може жити без ідеалів та цінностей, але якщо вони суто матеріальні, тоді зречені на повну руйнацію і приносять лише повне розчарування в житті. Що, як на мене, і сталося з Вашим коханим.
Ви пов'язані між собою невидимими зв'язками, тому навіть якщо на відстані, все одно можете впливати одне на одного. Окрім того, що будьте максимально уважними до його почуттів, почніть від усієї душі за нього молитися кожного дня, щоб він укріпився у бажанні жити. Адже, хто знає, чи принесе йому смерть полегшення, чи тільки збільшить страждання його душі? Спробуйте пошукати таку інформацію... Можливо хоча б страх перед невідомістю зможе його зупинити...
Зараз він дуже ослаб і практично здався. Але вже те, що признався Вам у своєму намірі, дає надію, що шукає щось, що могло б йому допомогти, що може з ним бути поруч завжди, навіть, якщо руйнується звичний світ і кохана людина дуже далеко... Можливо, це віра у те, що душа вічна і не живе одне життя, і що все одно потрібно буде здавати свої екзамени, і що все проходить, навіть найбільші проблеми...

Тетяна Штапова психолог Київ · Answer 5 · 2023-11-27 15:46:43

цитата:

я вважаю, що зробила все, що могла, щоб зберегти наші стосунки. І хочу робити все, що зможу зараз. Але я маю багато сумнівів як краще для нього, як краще для мене. Бо я би зробила все, що завгодно, щоб бути разом, але чи не граю я в "рятувальницю", і чи це не ще гірше для нас обох?

Стосунки будують дві людини. Що б Ви не робили для того, щоб зберегти стосунки, для цього мало тільки Ваших зусиль, якщо партнер не робить аналогічних вчинків.

цитата:

Я хочу поїхати, щоб забрати його з собою закордон. Я і тоді хотіла щоб він зі мною поїхав, і ми мали надію, що він пізніше приїде, але це занадто важко для нього, як я розумію. Він вагався. А зараз взагалі втратив надію, що це можливо.

Це вже схоже на позицію "рятувальниці". Забрати можна дитину чи стару людину, яка сама не приймає такі рішення. А дорослий чоловік сам вирішує, буде він їхати чи ні. Ваш хлопець відмовляється від переїзду. Напевно, ви по-різному сприймали цю ситуацію. Ви мали надію, що він рано чи пізно наважиться на переїзд, а він від Вас віддалявся.

цитата:

Він в важкому стані в лікарні і про це ніхто з його рідних не знає, він не хоче говорити. Я не розумію чому про це не кажуть родичам лікарі. Він має сумніви чи взагалі знають лікарі, що то була спроба самогубства.

Це дуже дивно насправді. Якщо людина потрапила в лікарню у важкому стані, про це якомога швидше повідомляють родичам. Також має підключатись поліція, якщо була спроба самогубства.

цитата:

Коли я кажу, що приїду і заберу його, він говорить, що не треба, бо він не вартий того і що я не повинна взагалі для нього щось робити. Говорить, що не вартий мене. Я не знаю, чи хоче він щоб я приїхала, та я думаю, що хоче, бо кохає, але він зараз в такому ємоційному стані, що не скаже про це, бо не хоче, щоб я для нього щось робила і вважає що мені буде краще без нього.

Як думаєте, навіщо він Вам розказує про свої проблеми, стверджує, що не вартий Вас, якщо планує вчинити самогубство?

Відредаговано автором 27-11-2023 15:48:02

Тетяна Штапова психолог Київ · Answer 6 · 2023-11-27 23:09:44

цитата:

він навіть ходити ще не може. Я дуже переживаю за те що з ним відбувається і чи достатньо якісне лікування він має. І думаю, що він потребує допомоги. Але він говорить, що все нормально і все.

Він має право як приймати, так і не приймати допомогу від інших людей. Тим паче, крім Вас, в нього є ще рідня, яка знаходиться поряд, і із-за якої він залишився на окупованій території. Напевно, він би звернувся до них, якби хотів, щоб йому допомагали. Також він би міг сказати лікарям, що йому потрібна консультація психотерапевта. Ви можете запропонувати йому звернутись до тих людей, які знаходяться ближче до нього, ніж Ви.

цитата:

Я не хочу бути рятувальницею, але виходить так, що він закликає мене до цього.

Він закликає, а Ви погоджуєтесь на цю роль. Думали про те, навіщо Вам це потрібно? Чому Ви знаходитесь у відносинах з чоловіком, якого потрібно рятувати?

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 7 · 2023-11-28 10:48:17

От Ви пишете "Мабудь хочу бути особливою, потрібною, дорогою і отримати за це любов прийняття і ту саму "жертву"
Таке бажання не виникає на рівному місці, а лише тоді, коли ми чогось недоотримали у стосунках з батьками.
З ким в дитинстві Ви могли почувати себе недолюбленої, неприйнятною? В чиїх очах і руках хотіли б відчути себе дорогою?
І певне, Ви праві, зараз у Вас ситуація, коли Ви повинні якось реагувати...
Розумію, що напишу досить дивні речі, але ..
Скажіть, а Ви впевнені, що хлопець дійсно стрибнув з п'ятого поверху?(якщо не помилилася з поверхом). Важко залишитися непокаліченим... А він Вам жодного слова не сказав, що тепер каліка І ще, коли людина дійсно хоче закінчити з життям, то діяла б вже щоб без ризиків залишитися живим і обрала б, як мінімум, вищий поверх...
Якщо чесно, мене якось трошки насторожує його відповідь Вам, адже навряд чи б він зміг з Вами так швидко спілкуватися після такого стрибка, якщо б, взагалі, з такої висоти залишився жити. Три тижні - це не так вже і багато після важких травм. Можливо, я помиляюся, та все ж... Чи не є можливість, що у такий спосіб він намагається вами маніпулювати, перекинувши відповідальність на Вас за стосунки? Ви перевірили сказане ним? І чи, загалом, маєте змогу перевірити?

Відредаговано автором 28-11-2023 10:57:12

Тетяна Штапова психолог Київ · Answer 8 · 2023-11-28 23:46:36

цитата:

Я це усвідомила, до цього випадку і були думки, що мені спочатку з цим би треба розібратися, а потім вже відносини будувати, і скоріш за все не з цією людиною, власне через це я і покинудла його тоді. І я думала про те, що мені потрібно як найскоріше підти в терапію.. Але сталося ось це. І я не можу тепер просто кинути його і дозволити йому померти.

Ви знову пишете про нього як про малу дитину, яка повністю від Вас залежна. Але ж це не так. Напевно, у Вас є потреба відчувати себе всесильною. Людиною, яка може врятувати іншого від смерті. Навіть якщо той інший обирає смерть чи думки про неї. Хоча, як правило, люди, які вчиняють самогубство, нікому про це не говорять. А ті, хто розказують, як вони планують це зробити, привертають таким чином увагу до себе. Хлопець неначе перекладає на Вас відповідальність за своє життя, і Ви берете на себе цей тягар.

А в терапію можна йти, коли відчуваєте, що самостійно Вам складно справлятись зі своїми проблемами, коли живете не тим життям, яким би хотіли жити. Звичайно, для Вас було б більше користі, якби Ви звернулись до психолога раніше. Але, напевно, Вам і зараз не буде зайвою підтримка та можливість з'ясувати, що з Вами відбувається, і що можна змінити в даній ситуації.

цитата:

Бо я дорога йому була і так, без цього всього "блага" з мого боку. Я й так буда найцінніша і кохана, а потім цього стало менше і я наче хочу це все повернути і досягти ще більшого.

Ви хочете знову відчувати те, що було на початку відносин. Але вони змінились, ви живете в різних країнах, хлопець від Вас віддалявся, це було його рішення. Зараз він щедро ділиться з Вами своїм болем. Ви все пропускаєте через себе. А варто усвідомити, що багато чого змінилось за цей час. Ейфорія від закоханості не може продовжуватись довго. Напевно, Ваші фантазії про стосунки та спогади про минуле відрізняються від реальних стосунків.

Можна задати собі питання: що Ви отримуєте зараз від партнера? наскільки це співпадає з тим, що б Ви хотіли отримувати? якщо Ви прикладете багато зусиль і хлопець погодиться жити так, як Ви пропонуєте, яке майбутнє на вас чекає?

як допомогти коханому