Ксенія 1 хвилину тому: 
Уходит муж
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Уходит муж
| Яна Валерьевна Музик (Киев) 23-04-2020 13:07:44 |
Ольга здравствуйте. Сочувствую вам в ваших переживаниях. Какую поддержку вам бы хотелось получить? И какой совет? Может есть у вас какой то конкретный запрос?
Думаю, что актуален сейчас запрос - как справиться с ситуацией и своими чувствами? Вы написали, что невыносимо. Какие чувства для вас невыносимы? Можете прислушаться к себе и попробовать их определить? 
|
| Оксана Сенченко (Львів) 23-04-2020 13:10:14 |
Доброго дня, Ольга.
Помітно як Вам важко і хочу Вас підтримати зараз. Насправді - це нестерпно боляче, коли Ви стільки працювали для того, щоб відпустити людину, пробачити, забути, і раптом - вона знову з'являться у вашому житті та й ще заявляє, що "не хоче жити". Крім цього, зрада - це завжди травматично. Він сказав Вам, чому він Вас зрадив? Скажіть, будь ласка, чи відвідували Ви за цей період психолога і чи зараз Ви його відвідуєте? Чому Ви хочете його рятувати? Наспраді, Ви не повинні бути Рятівником (це лише виснажить Вас ресурсно, а він застрягне у позиції Жетрви та не буде нічого робити зі своїм життям), Ви нічого не винні цьому чоловікові і, перш за все, Ви маєте подбати про себе. Він сам є відповідальним за своє життя і за свій психологічний стан і лише він здатний подолати свої труднощі і сам розібратися у собі (із допомогою психолога). цитата:
Что могу сказать - люблю сильно, не прошу остаться, но состояние у меня уже критическое, умом все прекрасно понимаю. Чи були у Вас стосунки з іншими чоловіками після розлучення? цитата:
Запутался, плачет, говорит, чтобьі моя семья (мои родители его очень любят и тут взаимно) и дочь не отказьівались от него, так как они ближе биологических (его родители не интересуются жизнью сьіна). Ответ отредактирован автором 23-04-2020 13:13:54
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Елена Владимировна Мороз (Киев) 23-04-2020 13:27:33 |
Ольга, здравствуйте! Очень жаль. Мне правда жаль, что вы оказались в такой ситуации. Ситуации, когда умом все понимаете, но куда деть переживания, чувства и эмоции. Это очень сложная ситуация. Можно сказать, что не простая. С вами все в порядке, если вы сейчас оказались в такой ситуации. Знаю, что вам не легко. Не многие люди способны достойно прожить эту ситуацию. Сейчас вам, правда, важно больше заботиться о себе, чем о муже и семье. Я думаю ваш муж сможет разобраться сам, что с ним происходит и сделать свой выбор. А вам важно жалеть себя, жаловаться родным и близким, способным просто сочувствовать вам. Если есть возможность обратитесь к психологу или психотерапевта в индивидуальную терапию. За поддержкой и принятием.
По вашей истории. Вы пишите, что жили идеальной жизнью, что все вокруг вас считают идеальной парой. Смотрите, человеческая психика устроена таким образом, что все наши действия во внешнем мире направлены на удовлетворение наших потребностей. Самые базовые потребности (не физические, а психические) - безопасность, близость и признание. Удовлетворить свои потребности мы может, проявив агрессию. Здесь слово «агрессия» я употребляю в прямом переводе с греческого - движение к... Если наши потребности удовлетворяются, мы чувствуем удовольствие, радость и счастье. Но, чтобы почувствовать, что такое удовольствие, мы должны почувствовать дискомфорт. Это физиологический процесс: дискомфорт, выявление потребности, ориентация в пространстве, кто может удовлетворить потребность, удовлетворение потребности, удовольствие. В вашей истории, похоже, агрессия подавлялась многие годы. И с вашей стороны, и со стороны мужа. Чтобы заниматься сексом нужна агрессия. А вы его простили и даже не упрекнули. Вы все сделали, чтобы снова быть идеальной семьей. Но жизнь берет своё. Чтобы жить важно чувствовать энергию движения к. Депрессия - суть подавленная агрессия. Это моя гипотеза, основанная на ваших словах, описанной истории и чувствах, эмоциях, которые я испытываю, знаниях функционирования человеческой психики и семейных систем и опыте. Гипотеза может отзываться, а может и не отзываться вам. Это нормально. Если отзывается, идите к психологу или психотерапевту. С уважением, Елена Мороз.
|
| Юрій Юрійович Змієнко (Тернопіль) 23-04-2020 14:52:05 |
цитата:
Восемь лет - идеальной жизни. цитата:
Спасибо, что вьіслушали, готова усльішать слова поддержки и совет.
|
| 23-04-2020 16:35:28Дополнение от автора |
|
Дякую, що відгукнулись. Зараз крім болі скаженої не відчуваю нічого. Підозрюю, що співрозмовник та відповідач я зараз ніякий, хоча тішусь зворотньому зв'язку. Вы написали, что невыносимо. Какие чувства для вас невыносимы? Біль, внутрішня порожнеча, крик, розчарування. Скажіть, будь ласка, чи відвідували Ви за цей період психолога і чи зараз Ви його відвідуєте? Ні, не відвідувала, рятувалась літературою, підтримкою близьких та вірою. Я не "варилась" у собі, в мене досить насичений графік - улюблена робота, тренування, спорт, фотографія, приготування незвичної їжі, подорожі... Можливо це не любов, а страх самотності, відчуття провини або "обов'язку" Ні, любов, точно. Страху самотності в мене ніколи не було, у мене ж є Я, донька, батьки... Чи були у Вас стосунки з іншими чоловіками після розлучення? Я не розлучена з чоловіком, ці два роки після зради ми живемо разом, в кінці цього тижня він виїжджає в орендовану квартиру. До одруження, так, залицяльників було достатньо, були стрсунки, але саме цього мужчину я покохала. Вперше в житті) Это моя гипотеза, основанная на ваших словах, описанной истории и чувствах, Дякую, я стараюсь жити не "придушуючи" власні емоції, тобто , прислухаюсь - є, веду аналіз, що є каталізатором. Можливо ви чогось не помічали, або не хотіли помічати? Багато слів про те що все зі сторони ніби ідеально, але... Можливо. Аналізуючи ситуацію (вкотре, та, мабуть, востаннє) з чоловіком, сказав, що справа в ньому, до мене жодних претензій та зауважень, єдине - надто "розпсячила"(дослівно) його. Що він знає та розуміє, як йому та його сімейному життю заздрять (він дуже любив хвалитись сім'єю та стосунками перед аудиторією), але...Тим не менш - маємо те, що маємо. . Скажіть, будь ласка, чи є в історії психології такі історії?Чому люди йдуть звідти, де їм добре? Чоловік не знайшов відповіді на це запитання. Дякую вам ще раз за підтримку. |
| Юрій Юрійович Змієнко (Тернопіль) 23-04-2020 17:41:20 |
|
| Елена Владимировна Мороз (Киев) 23-04-2020 17:56:14 |
Знаете в истории психологии много различных историй, когда идеальная жизнь разрушается не идеальным поступком. Как правило, люди договариваются (осознанно или бессознательно) не замечать чего-то. И какое-то время это у них хорошо получается. Но вытесненная фигура (вот это то, что не замечается) рано или поздно даст о себе знать. Что происходит в вашей семье, что происходит с вами, важно разбираться на индивидуальных встречах с психологом или психотерапевтом.
Вы спрашиваете, почему люди уходят оттуда, где им хорошо? Смотрите, вы пишите: «За два года у мужа минус 10 кг., бизнес в очень большом минусе, кредитьі и, есть подозрение, болезнь кишечника (кровь вьіходит), о которой он мне недавно признался и мьісли о суециде». И это там, где, как вы говорите было хорошо. Или может вы о чем-то другом спрашиваете? С уважением, Елена Мороз.
|
| 23-04-2020 18:48:41Дополнение от автора |
|
Юрій, тут булоб добре запитати чи так насправді було добре? Бо дійсьно, чому б людині йти звідти! Потрібно копати і копати?Поверхневі мої ілюзії та висновки оточуючих? Значить щось (а що саме - загадка) стоїть виключно між нами двома. Це дало тріщину без вороття. Зрада теж не буває на порожньому місці. Чоловік - великий трудоголік, більше часу проводить на роботі, там поруч і ця жінка, яка ще і є моєю знайомою. Протягом робочого дня дзвонив по 5-6 разів "як справи". Останні два роки, відколи ця жінка - ні. Ще чоловік - дуже відкрита людина, ділився сімейними звичаями та звичками і в колективі, і поза. Бо сім'я була настільки дружньою, що зять за своєю ініціативою брав на відпочинок тещу у свої відпустки) Елена Смотрите, вы пишите: «За два года у мужа минус 10 кг., бизнес в очень большом минусе, кредитьі и, есть подозрение, болезнь кишечника (кровь вьіходит), о которой он мне недавно признался и мьісли о суециде». И это там, где, как вы говорите было хорошо. Или может вы о чем-то другом спрашиваете? *суициде, вибачте. Так, ось таке співпадіння. Зрада і ось цей весь набір слідом. При чому - стрімголов. Тобто, останні два роки - ні, не ідеально.Я підсвідомо розуміла, що ситуація може повторитись, це ж день в день спілкування з цією жінкою. А! В чоловіка колектив складається з трьох (+одна в декреті), останні два роки справи йшли дуже погано, то робочий день завершувався в офісі розпиванням спиртних напоїв на трьох: чоловік, ця жінка та ще один працівник. Інколи аж занадто. Коли розумів, що крах фірмі - попросив їх знайти собі іншу роботу, так як зп виплачується з кредиту. Сказали, що його ніколи не залишуть, бо вірять в розвиток фірми. На сьогоднішній день - віддав автівку в лізинг, але справи не налагоджуються поки. Я повністю прийняла його рішення піти, без спроб зупинити, дуже важко, важко прийняти факт, поразку, важко відчувати біль, але хіба є інший вихід? Дякую. |
| Оксана Сенченко (Львів) 23-04-2020 18:55:52 |
цитата:
Я не розлучена з чоловіком, ці два роки після зради ми живемо разом, в кінці цього тижня він виїжджає в орендовану квартиру. цитата:
Попросила уйти. цитата:
Чому люди йдуть звідти, де їм добре? Чоловік не знайшов відповіді на це запитання. Погоджуюся з колегами, що Вам варто сходити разом із чоловіком до сімейного психолога (для прояснення стосунків) + добре, якби Ваш чоловік мав окремого психолога і Ви - окремого . Це дозволить вам краще зрозуміти самих себе і ваші стосунки. Запам'ятайте, що для любові потрібні двоє. Якщо Ви справді бачите своє майбутнє із цим чоловіком то єдиний вихід - це сімейний психолог. Однак не забувайте, що ви маєте працювати над цим спільно, якщо Ваш чоловік не погодиться на співпрацю, то в цих стосунків немає майбутнього, а особисто Ви варті кращого.
|
| Оксана Сенченко (Львів) 23-04-2020 19:18:20 |
цитата:
Я повністю прийняла його рішення піти, без спроб зупинити, дуже важко, важко прийняти факт, поразку, важко відчувати біль, але хіба є інший вихід? цитата:
Две недели назад сказал, что уходит на сьемную квартиру, чтобьі разобраться в себе, так как хочет понять, стоит ли ему жить вообще, а также разобраться в чувствах к той женщине, с которой мне изменил. Якщо Ви не побачите ніякої ініціативи і співпраці з його боку, то ці стосунки, можливо, буде краще для обох завершити. Ответ отредактирован автором 23-04-2020 19:21:04
|
| Юрій Юрійович Змієнко (Тернопіль) 23-04-2020 20:24:10 |
|
| 24-04-2020 12:00:18Дополнение от автора |
|
Оксана, Ви попросили його піти ще тоді, коли дізналися про зраду, чи це відбулося нещодавно? Якщо ще тоді, то чому він не пішов? Так, попросила піти, як тільки дізналась про зраду. Чому не пішов, важко сказати, враховуючи теперішнє його рішення: звичка, не був готовий, комфорт, страх...Сказав, що "не виживу без тебе, ти та людина, з якою я хочу зустріти старість" (дослівно). Саме тому Ви написали лише сьогодні на форум тому, що боїтеся через його переїзд? Це навіть не страх, а розчарування та пустота всередині, вдруге - воно, як виявилось, болючіше в квадраті. Насправді, причин може бути безліч: незадоволення певних потреб, Сказав декілька днів тому, що власні комплекси. психологічні травми в дитячо-батьківських стосунках, Є такий фактор. Довврився мені, що тато з мамою зраджували один одному, що ніколи не бачив любові між ними і не розуміє, для чого вони "прожили разом" подружнє життя мучаючи один одного ненавистю. Коли він подзвонив до них і запитав чи можна пожити в тата (вони живуть з мамою окремо, а на орендовану квартиру потрібні кредитні кошти), вони сказали, що син їм не потрібний на житловій площі. До мене ніхто не передзвонив і не запитав, що сталось і чому він шукає житло. Однак не забувайте, що ви маєте працювати над цим спільно, якщо Ваш чоловік не погодиться на співпрацю На жаль. Категорично не погоджується звертатись по допомогу і до психолога, і до лікаря з признаками хвороби. особисто Ви варті кращого. Дякую)Я у себе одна, так?) Але чому Ви сприймаєте це як поразку? Це, як виявилось, була гра в одні ворота. Я боролась, придушуючи власні принципи. Зробила все, що могла. Залишилось прийняти цей факт. Без ілюзій, без надій, чесно та гідно. Якщо Ви не побачите ніякої ініціативи і співпраці з його боку, то ці стосунки, можливо, буде краще для обох завершити. --- Ініціатива - це коли сіли ща стіл переговорів, це коли крик про допомогу, це коли давай разом... її нема. А не гра кота з недобитою мишею, яку вночі зігріває, стискає в обіймах, розтирає зимні ноги та приносить квіти. Це події вчорашнього вечора. За пів години, як виїхав на роботу дзвінок "що робиш". Це події кожного ранку. Для чого...Совість? Короткий ланцюг поки не обірветься? Емоційне живлення? Що в голові цієї людини, яка не відкривається та не йде на контакт ні з ким? . Дякую за цінний діалог. |
| Оксана Сенченко (Львів) 24-04-2020 13:46:56 |
цитата:
Так, попросила піти, як тільки дізналась про зраду. Чому не пішов, важко сказати, враховуючи теперішнє його рішення: звичка, не був готовий, комфорт, страх...Сказав, що "не виживу без тебе, ти та людина, з якою я хочу зустріти старість" (дослівно). Як Ви думаєте, звідки у Вас це прагнення "рятувати"? Можливо Ви в дитинстві якось рятували своїх батьків? + додатково вплинув Ваш страх залишити дитину без батька та докори Ваших батьків, що Ви не зберегли сім'ю? цитата:
Це навіть не страх, а розчарування та пустота всередині, вдруге - воно, як виявилось, болючіше в квадраті....Це, як виявилось, була гра в одні ворота. Я боролась, придушуючи власні принципи. Зробила все, що могла. Залишилось прийняти цей факт. Без ілюзій, без надій, чесно та гідно Співчуваю Вам і розумію Вас. Ви ж так довго його рятували, але нічого не вийшло. Припускаю, що Ви зараз не лише сумуєте, але і дуже гніваєтеся на нього. Пропоную Вам не лише посумувати, але і погніватися, щоб легше і швидше це все відппустити. Напишіть листа своєму чоловікові (який Ви не будете відправляти) в якому опишіть всі свої переживання, образи, очікування і т. д. Після цього прочитайте його вголос і порвіть або спаліть. Також візьміть та інтенсивно побийте подушку, поки не відчуєте втоми (головне не пораньте себе). Звісно, Ви зараз будете переживати психологічний біль втрати, адже 10 років разом... І пройдете поступово криву втрати (заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття). Припускаю, що Ви вже давно її проходите, ще з того моменту, коли Ваш чоловік заявив про зраду. Але тоді Ви застрягли на стадії заперечення і торгів (можливо, щоб уникнути гніву і депресії). На жаль, стосунки це не завжди злети, але і падіння. Хочемо ми цього, чи ні, але стадії гніву і депресії потрібно пережити. щоб "емоційно очистити свою внутрішню вазу" для наповнення її знову позитивом. цитата:
На жаль. Категорично не погоджується звертатись по допомогу і до психолога, і до лікаря з признаками хвороби. цитата:
Дякую)Я у себе одна, так?) цитата:
За пів години, як виїхав на роботу дзвінок "що робиш". Це події кожного ранку. Для чого...Совість? Короткий ланцюг поки не обірветься? Емоційне живлення? Що в голові цієї людини, яка не відкривається та не йде на контакт ні з ким? Особисто мої гіпотези: 1. він думає, що Ви і далі будете його рятувати, як і раніше, тому несвідомо "кидає Вам гачки", щоб знову не брати відповідальність за своє життя і не вирішувати проблему самостійно; 2. несвідомо він повертається в той період дитячої травми, коли його батьки розлучалися і тому в нього йде ретравматизація. Він боїться остаточного розлучення з Вами (це його повертає у минуле), тому він "чіпляється за Вас", однак, водночас, він відчуває себе беззахисним щось зробити, як і тоді, в дитинстві; 3. йому не вистачає емоційної підтримки і любові (як і в дитинстві), а отримати її він ніде не може крім Вас, доньки і Ваших батьків. Якщо Ви розлучитеся - то все це для нього зникне. Однак, тоді, знову ж таки, якщо Ви будете його рятувати, то він не візьме відповідальності за своє життя і всі в сім'ї будуть нещасні тому, що він не пропрацює себе, а Ви будете лише віддавати. цитата:
Ініціатива - це коли сіли ща стіл переговорів, це коли крик про допомогу, це коли давай разом... її нема.
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться
Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователиЧтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
Похожие онлайн консультации
23-04-2020
Как быть с мужем?
21-04-2020
возбуждают только недоступные мужчины
20-04-2020
Как перестать видеть отца в мужчинах
19-04-2020
С мужчиной должно быть лучше, чем без?
19-04-2020
Как понять чего хочу ототнршений с мужчиной?
19-04-2020
Муж и порнография
