Психологія відносин

Так получилось что после войны перебрался в Киев и уже больше года живу здесь и работаю. Последнее время работаю на удаленке. Мало кого здесь знаю в принципе кроме соседей. Хожу в магазины, тренажерный зал, ну и пару раз в месяц езжу в свой небольшой родной город в соседней области проведываю родных. Посещать какие-то развлекательные центры и рестораны просто не с кем. Пробовал пытать счастья на сайтах знакомств, хватило на месяц. Мало того что они платные, так еще и знакомиться не с кем, молодежи нет в принципе. Либо это встречи на коммерческой основе. Одинокие дамы за 40 бывает идут на контакт, часто с детьми, их там большинство. Но мне они не интересны, семью и детей с ними вряд ли построишь, такие отношения рано или поздно потерпят крах. Много заброшенных женских анкет, так как сами женщины разочаровываются видимо в этих сайтах. Бывает пошла женщина на контакт, а через пару дней она забросила сайт или удалила анкету. Периодически я грешу и пользуюсь услугами ночных фей. Ходят слухи, что в небольших городах страшный дефицит мужчин, так как многих забрали в армию, мол там в провинции надо искать. С другой стороны также много и молодых женщин, табунами покидавших страну последнее время. Мужчины по понятным причинам остались, думаю поэтому мужских анкет в разы больше чем женских. Только в моем окружении несколько друзей, девушки и жены которых сидят за границей. А сколько таких по всей стране? Теперь я начал понимать почему на сайтах знакомств они вертят носом и всё им не так. На молодую женщину до 35 средней внешности сейчас огромный спрос среди мужчин и до 35 и старше, еще и иностранцы добавились. Их заваливают сообщениями и комплиментами, они купаются во внимании. Интернет, соцсети делают свое дело. За бугром полно одиноких богатых стариков, которые также на них претендуют. И выехать из страны девушкам не проблема. На женщин за 40 уже конкуренция меньше, вот они и ведут себя более сдержанно. И некоторые реально настроены были встретиться, но нужно ли мне это не знаю. А так мой круг общения в реальности это тренажерный зал, пара магазинов, соседи, пассажиры бла бла кар когда езжу куда-то за город. Лет 15-20 назад мужчина с жильем, машиной, который не пьет и может уважительно относиться к женщине и просто адекватен - это был невероятный дефицит, на которого было обращено огромное женское внимание. Сейчас аппетиты явно выросли, ибо конкуренция зашкаливает. Мой месячный доход сейчас 1200-1500 долларов, работаю почти без выходных. И я считаю себя бедным.

Доброго дня спільното! Ситуація наступна. З партнером перебуваємо у стосунках 1.5 роки. До цього саме перед тим як познайомився зі мною - розійшовся з дівчиною за його ініціативи. Це було стосунки на відстані, вони бачились раз у кілька місяців, так як проживали у різних країнах. Десь через півроку наших стосунків, я взнала випадково що вони і досі спілкуються. Більше її іціатива. Вона пише, він просто відповідає. Я нічого не говорила, але через певний час, поглянувши переписки я помітила що це спілкування стало тіснішим і регулярним. Нічого інтимного але жваве спілкування і зідзвони в тч. На відео. Я поговорила з ним. Точніше на підвищеному тоні пояснила що мені це не подобається. Він завірив що це всього лиш спілкування і нічого такого немає тут. Я намагалась дізнатися чому і навіщо йому це - конкретної відповіді не отримала. Він після того як я йому сказала про це заблокував її. Вони не спілкувалися. Але через місяць розблокував і знов почалося. Останній раз знову я сказала йому що я знаю що вони спілкуються і мені від того боляче і неприємно. Він знов тихенько її заблокував і знов через місяць розблокував. Цього разу я помічаю що вона почала надсилати йому інтимні фото. На що він реагує стриманно але не просить такого не слати. Останнє що просто не на жарт схвилювало він написав що він її ще згадує досить тепло. Вона йому пропонувала зустрітись на каву. Він погодився, коли буде в її краях. А він буде через кілька місяців.
Я читаю переписку щоб він не знав, якщо признаю що читаю відповідно він поставить інший пароль. У нас у відносинах все ок. Бувають якісь сварки але по дрібницях.
Якісь розмови з ним важко даються, він людина інтровертна, замкнена. Багато не любить говорити.
В стосунках нічого не змінилось. Не можу сказати що він став холодним або відчуженим. Все як завжди. Він піклується про мене так як живемо на його території в іншій країні. Забезпечує. Якщо забрати цей нюанс з переписами то взагалі чудові стосунки. Просто мені це дуже важко і просто вбиває морально зсередини.

произошла такая проблема, что мы с аней расстались, но общаемся все так же и ведём себя будто мы в отношениях. она начала общаться с парнем, я не могу это принять, мне тяжело просто, она знает об этом и хочет закончить с ним общение, чтобы мне было легче, я этого хочу, но буду чувствовать свою вину. ей нужно общение с другими, новые знакомства и она это сделала, без них она будет без настроения, получается я тоже.