Чотири кроки в подоланні образи

» Сімейна психологія » Чотири кроки в подоланні образи

Не вірте, що складні особисті, соціальні та політичні проблеми
можна вирішити простим способом.

(за Філіпом Зімбардо)

- Якщо вас хтось образив – напишіть йому листа і спаліть його!

- Гаразд. А з листом що робити?

(анекдот)

Взаємодія з близькими людьми – це найчастіше приємні моменти. Близькі нас підтримують, допомагають, надихають... Все це – джерела наших ресурсів.

Але часто пригадуються й неприємні, незавершені ситуації. На жаль, взаємодія з близькими й не дуже людьми, окрім приємностей, може бути джерелом напруження, непорозумінь та образ.

Підберіть сімейного психолога онлайн або в містах України.

З досвіду своєї практики можу сказати, що образи займають ледь не перше місце серед того, що непокоїть людей найбільше у стосунках. Особливо у найближчих стосунках.

Для того, щоб побачити наскільки ця тема стосується вас, задайте собі два запитання:

Чи ображався / ображалась я коли-небудь на когось?

Чи бувало так, що хтось ображався на мене?

Якщо ваші відповіді на ці питання «Так», то ви навряд чи назвете будь-який з цих досвідів приємним.

Взагалі, образа – цікаве явище. Наші образи є, як правило, найяскравішими (хоч і не найприємнішими) моментами нашого досвіду. Важливо зауважити, що образа – ознака прив’язаності і виникає у значимих для нас стосунках. Тож найчастіше ми пригадуємо такий досвід у стосунках з близькими або небайдужими одне одному людьми. Разом з тим, не кожна значима людина є для нас близькою. Наприклад, керівник може бути зовсім не близькою людиною для підлеглого, але його ставлення може мати велике значення. Але навіть якщо ми ображаємося на малознайому людину (що на практиці буває рідко), то за цією постаттю досить легко розгледіти чийсь інший, більш впізнаваний Образ.

Оскільки образа – це взаємодія, яка виникає у стосунках, то в ній є обов’язково дві сторони:

1. Той, Хто Ображається
2. Той, на Кого Ображаються

Я б охарактеризував образу одночасно і як стан, і як певну активність. Можна сказати, що це робота, яку ми виконуємо для того, щоб опрацювати певний складний досвід стосунків. Хочу зауважити, що ця робота, хоч і є непростою, та може стати джерелом важливих ресурсів для вас. Таким чином образа є ще і способом будувати стосунки.

Однак, більшість з нас без спеціальних знань та підготовки не вміє ефективно долати негативні наслідки образи.

Наприклад, жінка образилася на чоловіка за те, що він забув дату їхнього знайомства. Та чи мав він на меті образити її? Зате у них точно є можливість звернути увагу на стосунки: що відбувається та чого там не вистачає. Наприклад, через демонстрацію образи жінка може повідомити чоловікові, що вона злиться на нього і одночасно має труднощі з тим, щоб заявити про це про це ясно, а також, можливо звинувачує його у чомусь чи очікує від нього.

Цей приклад може бути і навпаки – чоловік ображається на жінку. Або дитина ображається на батьків. Як правило, образа означає, що сторони відмовляються від рівної відповідальності за ситуацію і хтось є «винним», а хтось є постраждалою стороною.

Цей стан (образа) може тривати досить довго і є тісно пов’язаним з проживанням, зокрема, таких складових (емоцій, станів, дій):

• Гнів
• Безсилля
• Звинувачення

Від того, як ви дієте під впливом власної образи або того, що ображаються на вас залежатиме результат – деструктивний чи конструктивний.

Важливо зауважити, що не завжди образа проживається як неприємний стан. Окремі люди описують навіть певну насолоду від цього. Наприклад, хтось може переживати щось близьке до насолоди від переживання емоції гніву. Або образа в стосунках може давати обом сторонам приховану вигоду. То ж не дивно, що ми можемо свої образи «носити» з собою довший час.

Психологи називають таку ситуацію амбівалентним ставленням. Тобто, одночасно і позитивно, і негативно забарвленим.

Щоб проілюструвати як це відбувається, пригадайте ситуацію, коли ображалися на когось і відповісти собі на такі питання (варто письмово):

• які почуття я помічаю, коли ображаюся і чи помічаю серед них гнів?
• якщо так, то на кого саме і за що я гніваюсь?
• що я змінити не можу, а що в моїх силах (для чого у мене достатньо можливостей)?
• чи вважаю я винним когось у цій ситуації і за що конкретно і як оцінюю ті чи інші збитки (борги, провини)?
• що мені може дати помста (до чого це може призвести)?
• які мої сподівання стали розчаруваннями?

В стані образи ми можемо діяти парадоксальним чином: «нагнітати» ситуацію, замість того щоб «розрядити» її. Саме у цьому полягає складність виходу з такого стану. Так відбувається тому, що ми з одного боку, стаємо ізольованими від тверезої оцінки ситуації, можемо надміру піддаватися впливу деяких своїх емоцій, переживаємо погіршення здатності до емпатії (співпереживання та розуміння, що відбувається з іншими). З іншого боку, ми можемо підтримувати такі деструктивні стосунки (або їх відсутність) не прояснюючи нічого тривалий час – іноді навіть роки. Прикладами таких ситуацій є не тільки сімейні ситуації, але навіть ряд художніх історій.

То що ж усе-таки робити, коли у стосунках виникла образа? Перш за все, вважаю за необхідне зауважити, що варто поглянути на рівень складності ситуації. Тобто, на скільки просто або ні вам вирішити цю проблему. Далі варто детально описати ситуацію та своє ставлення до неї, у першу чергу, факти, почуття та потреби (див. Крок третій нижче). Це можна зробити у обговоренні з партнером або самостійно проаналізувати, записавши на папері.

При цьому, поради, на кшталт «забудь і відпусти», «просто не ображайся, бо тільки дурні і слабкі люди можуть ображатися», «помста – найкращі ліки від образи» тощо, найчастіше не допомагають. Навіть навпаки – можуть підвищити рівень руйнування.

Незалежно від складності проблеми, майже завжди можна зробити те, що допоможе наблизитися до вирішення ситуації. Або навіть, і повністю розв’язати її.

Не всі ситуації, коли ви ображаєтеся або хтось ображається на вас, є настільки складними, щоби це потребувало від вас нереальних зусиль та часу.

Тож якщо у стосунках виникає ситуація образи і:

• ситуацію не вдається завершити в розмові
• вона вимагає незвично багато зусиль
• емоції беруть гору і легше додати проблем, ніж їх розв’язати
• ситуація повторюється і погіршується
• ви вважаєте, що зайшли в глухий кут, то – спробуйте зробити декілька наступних кроків.

1. Крок перший

   «Створення безпеки».

   Зверніть увагу, на те чи мова йде про свідоме приниження, позбавлення прав і примус до певних дій. Якщо так, то є імовірність, що це спроба вчинити насилля (фізичне сексуальне, психологічне, економічне тощо) або боулінг (синонім до «цькування»).

   В такому випадку – перш за все – необхідно вийти з ситуації загрози для вас. Також треба звернутися по допомогу!

   Також ви можете помітити, що ображаєте когось. Якщо ви бачите, що втрачаєте контроль над собою і можете зашкодити комусь, то вийти із ситуації – одне з найкращих рішень.

2. Крок другий

   «Дати собі «охолонути», а тоді повертатися до вирішення ситуації».

   Намагайтеся вийти з ситуації, де емоції керують вами, а не навпаки. Такі ситуації – це ризик руйнувань. Чим сильніші почуття і чим більшою вам здається проблема, тим більше часу може знадобитися для вирішення питання. Кита можна з’їсти по маленьких шматочках.

   Також на цьому етапі може стати корисною стороння допомога і сторонній погляд на ситуацію. Наприклад, підтримка друзів або інших близьких людей. Проте, часто необхідна допомога сторонньої людини, незацікавленої у підтримці конфлікту. Маю на увазі фахівця: медіатора, психолога, сімейного консультанта, духівника тощо.

3. Крок третій

   «Вийти із ситуації залежності від Іншого та обвинувачення».

   Дайте собі відповідь на такі чотири запитання:

   1. «Чи дію я зараз, керуючись гнівом, безсиллям, виною?»

   2. «Чи порушую я зараз ті правила, рамки і норми, які вважаю цінними і особисто прийнятними, або дію під впливом мотивів вини, які пропонують мені інші?» або «Що саме є підставою для обвинувачення і які (якщо є) порушення норм моралі, правил, законів власної етики мають місце?»

   3. «В який момент у цих стосунках я втрачаю можливість опиратися на себе і стаю залежним / залежною від іншого?»

   4. «Як я можу повернути собі свободу вибору і прийняття рішення?»

   Це можливість повернутися до взаємної відповідальності у стосунках, перейти від деструктивної боротьби та конкуренції до конструктивного обміну і вдячності.

4. Крок четвертий

   «Ділитися своїм станом з Іншою Стороною».

   Образа найбільше емоційно напружує, поки є невисловленою. Це треба робити у безпечній обстановці. Якщо можливо, поговоріть з тим на кого ви ображаєтеся (чи з тим, хто образився на вас). Якщо ні – знайдіть посередника (психолог, медіатор).

   Доброю допомогою у здійсненні цього кроку можуть стати навички ненасильницького спілкування (автор: Маршал Розенберг): вміння говорити про свої спостереження, почуття, потреби та висловлювати прохання. Це окрема велика і цікава тема, тож планую про це розповісти більш детально іншим разом.

Окрім запропонованих кроків ви можете зробити наступні дії для подолання образи:

-        Задайте собі запитання «Чи залишаюся я собою, зустрічаючись із конкретною образою?». Спробуйте відповісти на нього розгорнуто (можна навіть письмово): що втрачаєте, а в чому залишаєтеся собою, не залежно від ситуації.

-        Зробіть «обмін ролями». Поставте себе подумки на місце тієї людини, на яку ви ображаєтеся. Опишіть ситуацію від її / його імені. Запишіть цю історію. Далі можете відкласти на певний час, а тоді прочитати. При написанні зверніть увагу на такі моменти: що відчуваєте, що думаєте.

У проживанні образи (а як я вже казав – то є робота, що потребує певних затрат зусиль і часу) можуть виникати й інші складності. Зокрема, стан образи може мати нав’язливий характер. Наприклад, нав’язливе думання про того, хто образив може не давати спокою та навіть порушувати задоволення фізіологічних потреб (сон, їжа). В такому разі може стати в нагоді наступний спосіб роботи з образою:

Не уникайте проживання образи. Але й не робіть це недбало! Створіть умови для того, щоб ображатися «правильно». Найкраще – виділіть для цього певний час. Це може виглядати дивно, проте дану інструкцію необхідно виконати якомога чіткіше. Протягом тижня (якщо треба – більше, але не менше) щодня виділіть собі час на проживання образи. В цей час ви маєте забезпечити собі таку обстановку, щоб вас нічого не відволікало. Найкраще, щоб це було в один і той самий час щодня протягом 30 – 60 хвилин. Для цього поставте таймер на мобілці чи годиннику, наприклад, на 30 хвилин і не цей час зосередьтеся на проживанні і відчутті цього стану. Робіть це навмисне і спробуйте докласти до цієї роботи свідомо максимум зусиль. Як тільки час буде вичерпано – завершіть цю роботу до наступного дня. Для посилення ефекту можете записати свої враження від цієї роботи в щоденник. Якщо є така можливість обговоріть це зі своїм консультантом або у групі підтримки.

Успіхів вам і легкого життя без образ! А якщо цих кроків та підказок буде замало, то дивіться Крок №2 (звернення до фахівця) і пам’ятайте що у складних ситуацій нема простих рішень.

Опубликовано 2019-01-30 в 21:01:28

Опубліковано на сайті 30-01-2019

» Сімейна психологія » Чотири кроки в подоланні образи