Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня! Щоб спробувати Вам щось радити, потрібно знати, у яких стосунках Ви з хлопцем знаходитеся? У вас дружба чи є інтимне життя?

Ви пишете "Я тоже все на взводе, мне тяжело. Нужно его поддерживать ? Не давить разговорами ? Или пустить все на самотёк?". Як це не дивно, але ніщо з Вами перерахованого, може просто поки що не спрацювати, бо Ви сама знаходитеся у неврівноваженому стані. Тому починати потрібно зараз з себе і тільки з себе... І потрібен цілий комплекс дій, щоб спершу самій вийти із такого стану. А вже потім починати думати про допомогу близькій людині. Бо зараз, на превеликий жаль, Ви можете лише ще більше спровокувати оті самі конфлікти, про які він Вам говорить...

Те, що Виможете частіше віддавати дітей бабусям - це чудово! Але, чи вирішать такі дії Вашу внутрішню справжню проблему? "Отношение к себе у меня неуравновешенное, то я обалдеть каккая красивая, то чувствую себя последним "чмом"...". Як це не сумно, але таке ставлення до себе, у тому числі, впливає, і на стосунки з Вашим чоловіком... Тому я б все ж радила, більш глибоко спробувати розібратися, звідки у Вас таке ставлення до себе?.. Адже чоловік-"домостроевец" міг лише загострити ту проблему, яка сформувалася набагато раніше...

Доброго дня! Щоб розібратися, що насправді відбувається з вашими стосунками, потрібно набагато більше інформації. Але, якщо спиратися лише на Вашу розповідь, у Вашого чоловіка іде такий собі важкий життєвий період. Коли він відчуває себе ні на що неспроможним. А для любого чоловіка - це найгірше. Тому бажанн відсторонитися на деякий часцілком обгрунтоване, якщо б не одне але "Он говорит что любит, но не знает как можно все наладить. И что все идёт по спирали и что мы все-равно будем ругаться". Тобто, причина не лише у тому, що він втратив роботу... Коли чоловік почуває себе сильно: у нього є робота, гарний заробіток, його цінують та поважають у соціумі, він ще може якось впоратися з сімейними конфліктами... Та, у момент, коли все "обвалюється" сил на "з'ясування стосунків" вже просто не залишається... Ваша родина зараз находиться у кризовому стані, у чоловіка відсутні сили загалом... Отже, залишається єдиний шанс все налагодити - це Ваша правильна поведінка та правильне внутрішнє налаштування...

Добрый день Яна! Вы пишете "Сама экстраверт. Открытая, не лишенная определенных комплексов (невероятно боюсь совершать ошибки и с большим трудом все же воспринимаю критику). Думаю, что причина Вашего состояния кроется именно в боязни совершать ошибки и неумении воспринимать критику... Что у Вас происходило в детстве? Кто Вас из родных людей сильно критиковал и ругал за ошибки?

Мені не хочеться Вас засмучувати, але заспокійливі можливо зроблять Вас трохи врівноваженішим, але не змінять саму суть - Ваші реакції. Тим паче, поради... Скажіть, скільки разів Ви вже собі говорили, що потрібно стримуватися, міняти свою поведінку і реакції? І як це вплинуло на Ваші емоції, почуття та дії?

Доброго дня Karina! Ви пишете "Год назад у меня были длительные отношения и после их разрыва у меня было подобное, потом я заняла себя работой". Депресивний стан після розриву стосунків може свідчити про те, що Ви так і не змогли прийняті для себе ту травмуючу ситуацію... Тому що депресія - це застрягання в минулому, зупинка... І намагання якось "забути", "перебити" непрожиту травму роботою, насправді, дало лише зовнішній ефект і не на дуже довгий час... Тобто, сама травма так і залишилася у Вас всередині. І судячи з того, що з'явилося компульсивне переїдання, травма "пішла" на рівень психосоматики... А щодо проживання з дівчиною разом... Така вже жіноча природа, що дві господині у одній квартирі якщо і уживаються, то лише титанічними зусиллями, коли є вагома мотивація і кожна намагається іти на зустріч іншій... У інших випадках, конфлікти просто неминучі... Окрім того, Ви пишете "Просто закрылась в себе и ни с кем у меня не складывается доверительных отношений. И в этом я себя, скорее всего,виню, хотя понимаю, что я в этом не виновата абсолютно". Знову ж таки, як на Вашу думку, що так вплинуло на Вас? Чи, знову ж таки, не ота сама травматична ситуація рік тому? І до цього, ще й додалося почуття провини? За що Ви себе звинувачуєте? У чому?

Доброго дня! Я не знаю, чи допоможе Ваша стриманість відродженню стосунків, а от зберегти почуття власної гідності точно стане можливим. Адже така пропозиція з боку хлопця після "заяв" про розставання, як на мене, є такою собі оцінкою його ставлення до Вас... Як до дівчини, якою можна просто скористатися... Інша справа, чому стало так, що він дозволяє до Вас так ставитися?... У всякому випадку, на такому рівні відносин, навіть якщо відродяться стосунки, навряд чи вони будуть мати гармонічну природу... Як на мене, зараз якраз дуже влучний час, щоб розібратися у тому, що таке нормальне ставлення чоловіка до жінки і як такі стосунки вибудовуються...

Как по мне, уже в одних Ваших намерениях и желаниях прослеживается некая путаница. Так, Вы пишете "Я и хочу стать независимой, чтобы ни у кого ничего не просить.". А далее слудет совершенно противоположное желание "Я учусь просить у своего мужчины. И на данный момент я в процессе". Так чего на самом деле Вы хотите: стать независимой (А значит и от мужчины...) Или все же научиться принимать некую долю зависимости в плане раскрытия женских качеств?

Ви робите спроби знайти рішення своїх труднощів на зовнішньому рівні: тобто, намагаєтеся у "ручному режимі" змінити свою поведінку. І, в принципі, ці зусилля коли-небудь, не можливо дуже не скоро, можуть дати ефект.. Але справа в тому, що, коли іде емоційний сплеск або який стрес (навіть незначний) ми реагуємо "автоматично" на рівні емоцій та рефлексивних дій. І проконтролювати це неможливо, в принципі, бо це не рівень свідомості, який ми контролюємо - це рівень недоступний нам, рівень підсвідомості. Який формується далеко не один день, починаючи з народження і до сьогоднішнього дня... Тобто, ваша проблема лежить, як на мене, лежить у площині психо-емоційної сфери і потребує серйозної трансформаційної роботи...

Ви пишете "не могу вспомнить, возможно потому, что максимально пытался выкинуть это из памяти...". Як на мене, у Ваших словах є велика доля істини. Тому, що "непропрацьовані", не завершені психо-емоційно повністю ситуації, зачасти, витісняються у підсвідомість. І це відбувається автоматично, щоб зменшити душевний біль - такий собі захисний механізм, який у момент кризи "рятує" людину. Але, на превеликий жаль, потім "дає про себе знати" поганим настроєм, підозрами, депресивними станами, істериками... Тобто, підісвідомість за допомогою емоцій дає знати, що існує проблема, яку потрібно "витягувати" і вирішувати, бо вже є для цього внутрішні ресурси... Окрім, того, як на мою думку, у Вас є деяка схильність до перфекціонізму, коли "розмиваються" середні варіанти і залишаються лише крайні: або, або... І це також може давати ефект напруги, адже ніхто у цьому світі недосконалий і бажання все щоб було найкращим способом - виснажує непомітно...

Ответ отредактирован автором 16-10-2021 16:42:03

Тобто, у 2015 році щось відбулося? Якісь події, Стосунки?

І Ваша інтуїція Вас не підводить... Почніть працювати над собою і допоможете сину...

Добрый день! Судя по тому, что Вы пишете, до перехода в юридический университет отношения с одногодками у Вас были нормальные?

Добрый день! Да, Вы абсолютно правы, случайностей в этом мире просто не бывает. Вы достаточно четко проанализировали связь с тем, как складывались отношения между Вашими родителями, между мужчинами и женщинами в Вашем роду и Вашими теперишними отношениями.. Мужчина, которого Вы "притянули" - это непроработанные отношени с отцом,однозначно. (Ведь сильный мужчина, на самом деле, абсолютно не обязательно должен быть связан с миром криминала, чтобы быть мужественным и нести ответственность)... Финансовые проблемы, неумение просить о помощи, излишняя активность - это подмена мужских и женских характеристик в роду. Ведь чем больше женщина финансово "тянет" на себе, тем меньше зарабатывает мужчина и тем более инфантильным и ленивым он становиться в решении абсолютно всех вопросов, а не только денежных... В Вашей ситуации прослеживаются достаточно четко родовые программы, детские установки и родительские модели поведения, которые требуют серьезной трансформационной работы... Семейные расстановки в таких случаях бывают очень эффективными, тем более что сейчас их можно делать с тем же результатом и онлайн...Ответ отредактирован автором 16-10-2021 11:49:40Ответ отредактирован автором 16-10-2021 11:51:38

Ответ отредактирован автором 16-10-2021 11:53:11