Question

11-03-2024

Вітаю! У мене з хлопцем сьогодні стався конфлікт через те, що він пішов на день народження друга, а повернувся аж через 9 годин. Коли він уходив, я попросила його повернутися якомога раніше і сказала, що дуже чекатиму його вдома, на що він пообіцяв повернутися раніше. В результаті він прийшов додому майже о 9 годині вечора, мене дуже розізлило, по-перше, те, що він так довго не повертався, а, по-друге - він не дотримався своєї обіцянки і навіть не попередив, що затримується. Коли він повернувся, звісно, я була зла, а він на це образився і не балакає зі мною...

Питання від: Xena; Вік: 26

подобається запитання?

Підберіть психолога для пар онлайн або в містах України.

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

11-03-2024 09:56:12Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362542 для Ирина Константиновна

Дякую за відповідь! Насправді, у нас зараз важкий період у стосунках, часто виникають сварки через якісь дрібниці( Ми разом вже більше 5 років, можливо це криза...
Ні, нічого з перерахованого я не робила, просто відчувала злість всередині... Просто після його обіцянки повернутися раніше, я розраховувала на те, що ми проведемо разом вечір, а він не повернувся раніше і навіть не попередив про те, що затримується і саме це мене образило, всередині я відчула себе начебто непотрібною і не важливою... Сьогодні він сказав мені, що це і було раніше в його розумінні, а не раніше - це через 11 годин

Виберіть психолога для консультування з приводу романтичних відносин, конфліктів між закоханими

11-03-2024 10:11:41Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362546 для Тетяна Миколаївна

Дякую за відповідь, Тетяно! Я не не хотіла його відпускати, просто хотіла, щоб він повернувся раніше додому, до того ж вони поїхали на природу, а зараз ще темніє дуже рано... Він пообіцяв, що повернеться якомога раніше і я його чекала додому саме коли стемніє (для мене це раніше, а не о 9 вечора), щоб провести разом вечір, але весь цей час, що він був відсутній я не сиділа і просто чекала його, у мене було чим зайнятися... Просто ми останнім часом дуже мало проводимо часу разом, бо він працює вночі, а вдень спить, можливо, саме через це мене так зачіпило те, що він затримався...

11-03-2024 10:24:36Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362552 для Володимир Анатолійович

Дякую за відповідь, Володимир! Я звернулася на цей сайт, бо насправді не розумію чому мене це так зачіпило, є лише припущення. Я чудово розумію, що йому потрібно спілкуватися з друзями, до того ж він з ними бачиться рідко, але через цю ситуацію відчула, що не важлива для нього... Я сказала "дрібниці" бо в основному це сварки через побут... У нас була критична точка у стосунках - дуже сильна сварка, під час якої ми майже не розійшлися, але потім емоції вщухли і ми вирішили спробувати врятувати та покращити наші стосунки, ми намагаємося розмовляти і обговорювати проблеми, але не завжди це виходить, бо хлопець вважає, що він завжди правий, а я ініціюю сварки і, як він каже "виношу йому мозок"...

11-03-2024 14:50:42Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362554 для Володимир Анатолійович

Я просто хочу розібратися, по-перше, зі своїми емоціями і відчуттями щодо цієї ситуації, зрозуміти в чому справжня причина такої реакції. Ні, моїм припущенням є те, що таку бурхливу реакцію на цю ситуацію у мене викликав брак спільного часу та уваги з його боку, тобто мені його і так не вистачає, а у цей день він ще пішов на 9 годин і знову я лишилася одна.
За тими трьома крапками знаходиться біль і страх, що він, можливо, вже не кохає мене так, як раніше.
Насправді, ні, я розумію, що у кожної сварки через побут є своя причина, щось, що лежить глибше всередині.
Насправді, я не знаю, як змінити цю модель поведінки( Щодо звернення до психолога, також не знаю чи погодиться хлопець

11-03-2024 14:57:00Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362557 для Марія Радченко

Дякую за відповідь, Марія!
Останнім часом конфліктуємо дуже часто, щодо довіри та поваги, мені важко з упевненістю відповісти "так".
Батьки розлучилися, коли мені було 10 років, з мамою дуже гарні стосунки, а з батьком спілкуюся дуже рідко. Та ні, у мене завжди були довірливі стосунки з рідними, начебто не було жорсткого контролю. Через такий непростий період у стосунках зараз, мабуть, підсвідомо я все ж таки боюся, що він з кимось познайомиться і це переросте у щось більше. Ні, такого досвіду не було, це мої перші стосунки.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Нiна Уенем
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Схожі онлайн консультації

10-03-2024 Відносини

07-03-2024 Отношения с бывшей

06-03-2024 Эмоциональные качели в отношениях

05-03-2024 Проблема с отношениям с девушкой

04-03-2024 Что делать?

03-03-2024 Отношения

03-03-2024 Неконтролируемая агрессия

02-03-2024 отношения с мужчиной

02-03-2024 Что делать в данной ситуации чтоб сохранить отношения

02-03-2024 пауза у відносинах

score 2 · Answer 1 · 2024-03-11 04:46:07

Вашу ситуацію бажано обговорити з психологом. Вона не про те, що хлопець затримався у друга, а про ваші стосунки, про вміння вирішувати конфліктні ситуації.
Ви пишете "я була зла". А що це означає?
Ви кричали, били посуд, ображали? Яка у Вас була реакція, як вона проявилася?
Перш ніж злитися, Ви повинні подумати, чому хлопець затримується? Може йому не дуже хочеться повертатися до Вас і з іншими людьми йому краще?
Ситуація серйозніша, ніж Ви її уявляєте.

Відредаговано автором 11-03-2024 04:53:41

score 1 · Answer 2 · 2024-03-11 09:22:21

Добридень, Xena)
Ваш хлопець звичайно поводився не найкращим чином. Але це доволі передбачено в такій ситуації. Кожен з нас має не одну, й не дві потреби і одна з них - спілкування з друзями. Саме різнобічність робить життя повнішим, гармонійнішим. Тому усіх нас так дратують ревнощі - бажання привласнити, обмежити у чомусь. І це якоюсь мірою були саме вони. Ви поставили хлопця у ситуацію, де він повинен був обирати з ким проводити час. Свідомо чи ні, але дуже очікувано він опирався. Як, до речі, і ви. Вас ситуація чомусь теж не влаштовує. Або друзі не подобаються, або відносини не достатньо "довершені", або щось інше. І ви теж цьому опираєтеся. Але от спосіб опору вибрали ви обидва не дуже свідомий.
Краще б без емоцій сісти та подумати, а потім обговорити.
- чому ви так не хотіли його туди відпускати? - що з ним там такого могло трапитися, що вас не влаштовує? - чому ви не змогли себе зайняти, поки його не було? адже ви доросла жінка, а не мала дівчинка, яку мама кинула сама вдома і пішла у кіно?
А головне - чому він вас тепер шантажує образою!? Дуже поганий симптом у відносинах. Це означає, що у вас немає більш здорового способу реакції на психологічний тиск. Ось над чим слід було б порозмірковувати.
Таке трапляється, коли люди замовчують проблеми, не доносять одне до одного свої потреби, погано вибудовують кордони у відносинах

score 2 · Answer 3 · 2024-03-11 10:15:46

Доброго ранку, Хena!

цитата:

КОНФЛІКТ ІЗ ХЛОПЦЕМ ЧЕРЕЗ ЙОГО ДОВГУ ВІДСУТНІСТЬ ВДОМА

Хочу привернути Вашу увагу на те, що у дописі немає жодного питання до психологів(!)
На що, по-вашому, вони в такому разі мають реагувати?
На Саму ситуацію?
Шукати "винних"?
Схвалювати "правих"?
Робити припущення стосовно підгрунтя описаної вами події?

цитата:

В результаті він прийшов додому майже о 9 годині вечора, мене дуже розізлило, по-перше, те, що він так довго не повертався, а, по-друге - він не дотримався своєї обіцянки і навіть не попередив, що затримується.

Необхідно, на мою думку, дивитись в корінь проблеми. Верхівка вже очевидна. Вона в самому конфлікті і ще

цитата:

у нас зараз важкий період у стосунках, часто виникають сварки через якісь дрібниці

Невже через дрібниці? Яка користь применшувати глибину протиріч і непорозумінь, називючи їх зовнішні прояви ДРІБНИЦЯМИ?!
Якщо партнери люблять одне одного, довіряють одне одному, можуть домовлятись на основі постійного відкритого діалогу, то частих сварок НЕ БУДЕ(!)
Отже, що між Вами відсутнє?
Що не спрацьовує?

score 3 · Answer 4 · 2024-03-11 10:41:42

цитата:

Я звернулася на цей сайт, бо насправді не розумію чому мене це так зачіпило, є лише припущення.

Це вже щось наближене до питання. Може, все-таки його сформулюєте?
А я тим часом уточню: Ваше "припущення" це -

цитата:

не важлива для нього...

?
До речі, за тими трьома крапками що знаходиться?

цитата:

Я сказала "дрібниці" бо в основному це сварки через побут... У нас була критична точка у стосунках - дуже сильна сварка, під час якої ми майже не розійшлися

Обов'язково поцікавлюсь - Ви, дійсно, вважаєте, що сварки через ПОБУТ?

цитата:

потім емоції вщухли і ми вирішили спробувати врятувати та покращити наші стосунки

Рішення і намір, на мою думку, доречні. Проте, як же їх можна реалізувати, коли

цитата:

хлопець вважає, що він завжди правий, а я ініціюю сварки і, як він каже "виношу йому мозок"...

?
Наскільки об'єктивною є Ваша оцінка ситуації, важко сказати, адже будь-яке судження людини буде суб'єктивним за визначенням, бо людина є суб'єктом.
Водночас, її власні почуття, емоції, стани, думки так само не можна не враховувати, бо це вона і є. Вона ТАК живе. Так реагує. Так мислить. І у власних діях спирається на те, що відчуває.

Отже, модель "я завжди правий, а ти завжди винна" виглядає руйнівною і шкідливою для відносин. А що ж тоді робити? Як її змінювати? Яким чином змінювати? У Вас є думки з цього приводу?

Чи розглядаєте Ви варіант звернення до психолога, що працює з парами?

Відредаговано автором 11-03-2024 10:43:57

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 5 · 2024-03-11 13:15:27

Доброго дня!

Можете детальніше описати свої стосунки з хлопцем? Чи є між вами довіра, взаємна повага, чи часто ви конфліктуєте?

Які у Вас стосунки з власними батьками, чи є вони контролюючими людьми? Чи намагались ріді контролювати Вас, коли Ви були дитиною і підлітком? Адже ця звичка могла перекочувати у Ваше доросле життя.

Чого Ви боїтеся, коли хлопець довго не вдома? Чи був у Вас досвід зради або покинутості в минулих стосунках?

Ірина Миколенко психолог Полтава · Answer 6 · 2024-03-11 14:21:35

Доброго дня!

А вы всегда его так питаетесь контролировать?
Не даете ему свободы - вот он и обижается.
У каждого человека - должна быть своя личная свобода - по действиям, словам, взглядам, мыслям.
Вы сильным контролем его давите... ( причины разные - ревность, властность, недоверие ему)
А вас же злит, что он не делает, так как вы от него хотите.
И что он свои обещания не исполняет.
Тут и вам нужна психотерапия - чтоб лучше понять откуда у вас такой гиперконтроль идет.
И семейный психолог нужен - если парень согласится. И если ему это важно и нужно. Чтоб понять друг друга лучше.
Доверия нет - вы ему не доверяете... он видимо вам уже не доверяет.

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 7 · 2024-03-11 17:12:41

Доброго вечора!
Мої колеги написали вже багато корисного, тому я, щоб не повторюватися, спробую, написати лише те, що на мою думку, є основним.
Перше. Ви живете з чоловіком 5 років і називаєте його "хлопцем". Це як? Адже, навіть проживши разом рік, пару вже можна вважати сім'єю. Тобто, не усвідомлюючи цього, Ви його чомусь не вважаєте своїм чоловіком. А коли жінка не сприймає чоловіка як свого, він "своїм" стати просто не може від слова "зовсім". Бо це іде на рівні сприйняття.
А тепер далі. Якщо жінка, живучи 5 років з чоловіком, не сприймає його як свого чоловіка, то чому він її повинен сприймати як свою дружину? А якщо він її не сприймає як свою дружину, то чому він повинен їй звітувати, загалом, де і з ким він був, тим паче, якщо просто затримався... Ви ж не матуся, і не дружина, правда?
Третє. Якось я проводила тренінги серед молоді як психолог по сімейному вихованню. І у мене був один цікавий тест стосовно от таких неофіційних проживання разом. Дівчата всі як одна вважали, що повинні поводити себе з хлопцями як дружини, у тому числі, звітувати, де і з ким були... А от хлопці...
На моє питання, як би вони відреагували, якщо б дівчина, з якою вони проживають, почала їм дорікати, що вони пізно повернулися додому, Всі як один відповіли: " А хто вона мені така, щоб я перед нею відчитувався? Вона що, мені дружина? Вона мені ніхто!"
Тому, у мене питання до Вас. Ви живете п'ять років разом, це дуже довгий строк, чому досі не в шлюбі? Він Вам робив пропозицію одружитися? І чи не от таке Ваше незрозуміле становище і турбує Вас найбільше? Тільки Ви собі в цьому чомусь не зізнаєтеся, чи боїтеся зізнатися?
От Ви пишете "бо насправді не розумію чому мене це так зачіпило, є лише припущення..." А потім додаєте сама: "через цю ситуацію відчула, що не важлива для нього..."
Як на мене, ви дуже психо-емоційно залежні від нього. А чоловіки такі речі одразу відчувають і жінку не поважають. Бо як можна поважати того, хто сам себе не дуже і поважає...
Складається враження, що Ви повністю втратили себе і почали жити лише своїм хлопцем...
У Вас є якісь інтереси окрім хлопця і побуту? Жінка залежна від чоловіка одразу стає негарною, нецікавою..
А потрібно, щоб було навпаки...
Як на мене, Вам потрібно стати самодостатньою ( не плутати з самостійною), тобто, внутрішньо наповненою, а отже, дуже гарною та цікавою... Тоді Ви від нього відчепитися не зможете, а не те що перебувати в ролі приниженої жебрачки, яка чекає його біля дверей...

Відредаговано автором 11-03-2024 17:15:09

Конфлікт із хлопцем через його довгу відсутність вдома