Чоловік йде воювати
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
Наталия Павловна Венглинская (Київ) 04-02-2023 00:27:05 |
1
Обіймаю Вас. І - так, це страшно, боляче, в цьому є і гнів і розпач, і біль і кохання.. і дуже важливо знайти де Ви зможете всі ці переживання відпустити. У Вас є хто Вас підтримує? А відповіді прийдеться шукати поступово і лише після того, як знайдете те, на що можете спиратися в собі, в своєму оточенні і взагалі в цьому світі. Якщо Ви з києва - є така органцзація - Ветеран Хаб - там окрім ветеранів є спільнота дружин воїнів. Вам зараз дуже доречно знайти оточення тих, хто розуміє через що Ви проходите і може Вас підтримати порадами свого досвіду, або просто побути поряд. Такі Хаби є не тільки в києві, але центральний тут, і якщо ви в іншому місці - можете дізнатися чи є вони десь біля Вас. Скільки років доньці? Відредаговано автором 04-02-2023 00:31:08 |
Інна Олегівна Горошко (Київ) 04-02-2023 00:41:56 |
1
Доброго дня! цитата:
Мені страшно цитата:
Як взагалі знайти сили йти далі? Можливо волонтерство? цитата:
А що роботи коли донька буде плакати і нервувати за нього? Діти відчувають внутрішній стан батьків, навіть якщо Ви намагаєтеся його приховати. І вони транслюють ваші емоції, можливо, трішки по іншому. Це наче відображення в дзеркалі. Тому не варто казати, що все добре чи вдавати, що нічого не трапилося коли це не так. Діти відчувають фальш. цитата:
Як заспокоїти її, коли самій вити охота? Дуже хочеться Вас підтримати та обійняти! Відредаговано автором 04-02-2023 00:44:13 |
Виталия Юрьевна Мельник (Харків) 04-02-2023 01:59:22 |
1
Добрий день. цитата:
Як знайти сил дивитися, як він їде і не боятися, що це остання мить, коли його бачиш?Чому в мене не має сил це зупинити? Як тепер спати, не знаючи, як він? І це неможливо контролювати. Вам треба навчитися заземлятися, і жити тут і зараз. Не лякати себе майбутнім, про яке ніхто нічого не знає. Вам треба спробувати зробити все сьогодні, що в ваших силах. цитата:
А як не плакати, поки він ще вдома, аби не засмучувати його? Це дуже важко, і вам важливо найти сенси і опори,задля свого ментального здоров'я та своєї донечки. Відпустіть те, на що ви не впливаєте. |
Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог
Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) 04-02-2023 04:27:31 |
цитата:
А як Пока Вы будете сопротивляться, тому что происходит, Ваше состояние будет таким, как описываете. Ваши страхи усугубляют желание контролировать будущее, но это невозможно, к сожалению. В противовес контролю существует доверие. Вам надо верить своему мужу, его сослуживцам в том, что они справятся и вернутся домой. Верить в высшие силы и/или бога, которые помогут Вашей семье. цитата:
Мені страшно цитата:
Як взагалі знайти сили йти далі? Потому что "если у человека есть "зачем" жить, он может выдержать любое "как". цитата:
А що роботи коли донька буде Если Ваша дочь будет видеть, как минимум, спокойную, а как максимум - уверенную в себе маму, тогда она не будет цитата:
плакати і нервувати за нього |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо
Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути
Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.
Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен
Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму
З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,
«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...