Question

22-09-2022

Я знаходжусь в дикретній відпустці. Синочку зараз 4 місяці. З чоловіком напружені відношення тому що я розчарована в його відношенні. Я з дитиною 24/7 він майже не проводить з дитиною часу і тільки у моїй присутності, хоча це він більше хотів дитину. З появою дитини в його житті нічого не змінилось. Вечора в телефоні і ніяких турбот. Мені дуже тяжко морально, якась спустошеність. Таке враження наче я все втратила роботу,кар'єру себе. Життя проходить мимо а я десь збоку. Я обожнюю свого хлопчика він у мене саме цінніше що є,але якийсь роспачь на душі. І немає ніякої підтримки.

Питання від: Irina; Вік: 34

подобається запитання?

Підберіть сімейного психолога онлайн або в містах України.

22-09-2022 00:59:20Доповнення від автора

Так і неоднократно але він мене нечує. Мені здається що настровді робить вигляд. А я незнаю що мені робити з цим, тому що я лавою себе на думках що мені було б краще без нього і дитини. Хоча я дуже сильно люблю свого синочка. Незнаю навіть як пояснить

22-09-2022 00:59:36Доповнення від автора

Так і неоднократно але він мене нечує. Мені здається що настровді робить вигляд. А я незнаю що мені робити з цим, тому що я лавою себе на думках що мені було б краще без нього і дитини. Хоча я дуже сильно люблю свого синочка. Незнаю навіть як пояснить

Виберіть психолога для консультування з приводу розладу комунікації між різними членами родини, відсутності підтримки, неспівпадіння поглядів на виховання дітей тощо

22-09-2022 01:14:03Доповнення від автора

Я синочка дуже сильно люблю, я навіть не уявляю свого життя без нього. Просто я б хотіла донести чоловіку що і мені потрібно якийсь час на себе,щоб хоча побути на одинці.І щоб він більш проводив часу з сином, намій погляд це важливо. А сина я ніколи в житті не зможу залишити

22-09-2022 01:38:28Доповнення від автора

До народженя дитини також не дуже дослухався до моїх переживань але на той час напевне для мене це не було так тяжко.

22-09-2022 01:39:02Доповнення від автора

До народженя дитини також не дуже дослухався до моїх переживань але на той час напевне для мене це не було так тяжко.

22-09-2022 10:44:34Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 326046 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Я коли з ним розмовляю,пояснюю що мене турбує, що не влаштовує він наче розуміє каже що виправиться. Але все так само. Так за психолога я казала але він категорично відмовляється. Щоб звернутися по допомогу до рідних це не варіант. В моєї мами погляди такі що я повинна підлаштовуватися під чоловіка раз я його вибрала. А тато ніколи не суперечить мамі. Я з мамою не можу нічим поділитися бо це завжди так,що сама винна треба було дивиться, сама винна, да в тебе характер і т.д

22-09-2022 12:34:22Доповнення від автора

Так буду звертатися до подруг. Я вам дуже вдячна. Поділившись з вами мені стало трохи легше. Буду шукати вихід. Ще раз дякую

22-09-2022 14:34:19Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 326058 для Валентина Михайловна Жемчужникова

До рождения ребенка наверное было так же просто я воспринимала не так остро. Сколько я непиталась с ним поговорить ,обяснить он как бы соглашался говорил что будет исправляться и всё впустую. И если так будет продолжаться будущего я с ним невижу. Хотелось би конечно что б всё наладилось,чтобы Син жил в полноценной симье. На щёт няни Можна подумать, но я нестоль устаю от ребёнка чем от безразличия мужа и от беспомощности.

22-09-2022 16:13:07Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 326066 для Оксана Анатольевна Бамбура

Дякую вам за пораду. Буду дотримуватись ваших рекомендацій. Надіюсь все буде добре

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Схожі онлайн консультації

21-09-2022 Що мені робити?

12-09-2022 Дефіцит любові

08-09-2022 36 лет в браке, семья на грани распада

06-09-2022 Разные темпераменты

02-09-2022 я росорилась с прнем и он хочет розстаться а я не хочу

30-08-2022 Отношения

28-08-2022 Чоловіку нічого не потрібно

28-08-2022 Стосунки зі свекрухою

23-08-2022 Муж ужасно ко мне относиться.

22-08-2022 Безответственный муж

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer 1 · 2022-09-22 00:53:13

Павел Леонидович Басанский (Київ) 22-09-2022 00:53:13

Розмовляли про це з чоловіком?

👍 радити психолога:

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer 2 · 2022-09-22 01:09:14

цитата:

Так і неоднократно але він мене нечує.

Погана справа. І раніше теж не чув? До народження дитини. Не прислухався, ігнорував?

цитата:

А я незнаю що мені робити з цим, тому що я лавою себе на думках що мені було б краще без нього і дитини

Звісно, можна піти від обох, залишити синочка на чоловіка та піти. Як Вам такий варіант?

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer 3 · 2022-09-22 02:40:11

цитата:

Я синочка дуже сильно люблю, я навіть не уявляю свого життя без нього. Просто я б хотіла донести чоловіку що і мені потрібно якийсь час на себе,щоб хоча побути на одинці.І щоб він більш проводив часу з сином, намій погляд це важливо. А сина я ніколи в житті не зможу залишити

Це добре, що запропонований варіант Вам не підійшов. Тому що я пропонував його не в серйоз, а тільки щоб включилися Ваші материнські почуття і Ви зайняли правильну для себе позицію.
Але ж як можна йому це донести?! Бо Ви ж самі написали, що

цитата:

До народженя дитини також не дуже дослухався до моїх переживань але на той час напевне для мене це не було так тяжко.

Тобто для нього така поведінка є властивою, егоїзм - це риса його характеру, як же її змінити?
Єдине, що лишається, це просити чоловіка в певні моменти, щоб він трохи посидів з дитиною, а Ви трохи відпочинете. І якщо він інколи на це погодиться, то це і буде той максимум, який можна вижати з нього.
А так, більш ефективно для Вас буде шукати собі поміч серед своїх родичів та подруг. Вони мабуть швидче погодяться, ніж чоловік.

Ну ще, як варіант, якщо дуже довго буде Вас ігнорувати, можете ще трохи його провчити: поігноруйте його, коли йому буде щось вкрай потрібно від Вас (їжа, секс тощо). Може до нього і дійде. Хоча не факт.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 4 · 2022-09-22 10:13:29

Доброго ранку, Irina!

цитата:

І немає ніякої підтримки.

Це від чоловіка ніякої підтримки - я правильно розумію?

А що з Вашими рідними? Чи є хтось поблизу, можливо, батьки, родичі?

цитата:

Вечора в телефоні і ніяких турбот.

Чи бере участь чоловік у задоволенні матеріальних та побутових проблем - гроші в родину, закупи продуктів, хатнє прибирання?

цитата:

З чоловіком напружені відношення тому що я розчарована в його відношенні. Я з дитиною 24/7 він майже не проводить з дитиною часу і тільки у моїй присутності, хоча це він більше хотів дитину.

Зрозуміло, що напруження в сім'ї Вас виснажує. Більш того, Ви вказуєте на розпач... Проте, допоки ситуація не буде вирішена по суті, вкрай варто дбати про себе, про своє здоров'я і самопочуття, про благополуччя дитини. Маю на увазі - повноцінне харчування, можливо, прийняття вітамінів (групи В - для підтримки нервової системи), прогулянки на природі, провітрювання приміщення, догляд за зовнішністю. Як би не було скрутно, потрібно відшукувати час на себе, на якісь приємні речі, що можуть принести бодай не радість, так хоч крихту задоволення.

цитата:

Таке враження наче я все втратила роботу, кар'єру себе. Життя проходить мимо а я десь збоку.

Зверніть увагу, саме ВРАЖЕННЯ виникає на тлі сімейних подій. Але ж, насправді, зараз у Вас найвижливіша робота - догляд и виховання дитини, яку Ви любите. І це варто цінувати, принаймні, не обезцінювати(!)
А кризи трапляються, ніхто від них не застрахований. І думки, подібні Вашим, та почуття жалю за ніби втраченим - теж не рідкість. Ви ще повернетесь до роботи, нікуди вона не втече. І синочок підросте, а у Вас з'явиться більше вільного часу.

Отже потрібно шукати підтримку в собі, там, де можливо, - в чоловіка. Також звертатись по допомогу до рідних та близьких, аби вистояти. Важливо вірити в себе і в те, що складні часи минуться.

Скажіть, чи не виникало у Вас думки запропонувати чоловікові звернутись до сімейного психолога, аби спробувати знайти порозуміння і налагодити нормальні стосунки?

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer 5 · 2022-09-22 12:16:02

цитата:

Я коли з ним розмовляю,пояснюю що мене турбує, що не влаштовує він наче розуміє каже що виправиться. Але все так само.

Не слід його переробляти, бо з цього нічого не вийде - виховати чоловіка, як і жінку теж - неможливо. Ви обоє - вже сформовані особистості і будь-які зміни можливі тільки за власним бажанням кожного.
Але Ви можете робити так, як я й писав вище: звертатися до нього по допомогу в якийсь конкретний момент. А не чекати, що сам буде розуміти необхідність цього для Вас і пропонувати свою поміч. Цього не буде. В найближчий час точно.

цитата:

Щоб звернутися по допомогу до рідних це не варіант. В моєї мами погляди такі що я повинна підлаштовуватися під чоловіка раз я його вибрала. А тато ніколи не суперечить мамі. Я з мамою не можу нічим поділитися бо це завжди так,що сама винна треба було дивиться, сама винна, да в тебе характер і т.д

А це і є тією основою, на якій виросла ця Ваша проблема. З дитинства Ви ніколи НЕ отримували бажану допомогу, або її не було достатньо. Це і сформувало установку, що треба тягнути лише самій. Але ж прийшла втома та виснаженість і Ви задумалися, може й вперше: "А як же я? Я не можу і не повинна все тягнути". І це була правильна думка, інсайт. Але Ваше оточення не приймає цю позицію, бо воно заточене на протилежне. І чоловік, і мама з татом. Тому вони Вам у цій справі - у видстоюванні себе, своїх інтересів, не союзники, а зовсім навпаки. Звісно тоді чого від них чекати - осуду та роздратування, а в кращому випадку - ігнору. І не чекайте іншого. Щоб не розчаруватися.

Але ж я вище писав ще про подруг. Чи вони не погодяться допомогти і не посидять якийсь час із дитиною? Чи їх не існує?

Валентина Михайловна Жемчужникова (Київ) · Answer 6 · 2022-09-22 14:16:07

Как правило, рождение ребенка усугубляет те проблемы, которые были и раньше, просто на них удавалось закрывать глаза.
Декрет же, когда женщина уставшая, зависимая от мужчины, более уязвимая, расставляет все по своим местам.
Какие были отношения с мужем до рождения ребенка?
Что для вас означает такое поведение мужа?
Каким вы видите ваши дальнейшие отношения?
Если муж не хочет уделять время ребенку, есть смысл подумать про няню почасово. Вам время свободное и отдых будет, меньше ссор будет с мужем, которые забирают вашу энергию. Толку все равно никакого, судя по всему

Оксана Анатольевна Бамбура (Київ) · Answer 7 · 2022-09-22 15:44:10

Ірина, дуже шкода що ви не можете знайти спільну мову з чоловіком.

Але, по-перше відпочиньте, я так відчуваю, що втома по догляду за маленькою дитиною вас виснажила! При першій можливості йдіть спати або на манікюр кудись де вам добре.
По-друге ви з чоловіком в такому своєму стані нічого не вирішите. Не робіть різких рухів до розлучення чи розриву відносин.
По-третє у чоловіків батьківський інстинкт вмикається пізніше, є винятки, але однозначно років до 2 він не буде розуміти що з сином робити!!!

Рекомендація - відпочиньте примусово! Здорова весела мама = весела та здорова дитина!!!

З батьком потім розберетесь!
Потихеньку привчайте чоловіка до сина, спочатку залиште сина на чоловіка (дайте йому в руки) та йдіть до ванни, там ще й насмієтесь з чоловіка)). Потім навчите його гуляти з сином в колясочці, поки мама спить, потім ще й ще...
Все вийде, якщо чоловік хотів дитину, кохає маму!

Ответ отредактирован автором 22-09-2022 15:57:15

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 8 · 2022-09-23 06:14:45

цитата:

Просто я б хотіла донести чоловіку

Если Ваш муж не хочет идти вместе с Вами к семейному психологу, тогда для Вас остается вариант идти самой в индивидуальную психотерапию.
Если начнете меняться Вы, изменится и Ваш муж, так как семья - это система.
И только таким образом Вы сможете получить от него то, что хотите.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 9 · 2022-09-23 09:36:17

цитата:

Щоб звернутися по допомогу до рідних це не варіант. В моєї мами погляди такі що я повинна підлаштовуватися під чоловіка раз я його вибрала. А тато ніколи не суперечить мамі. Я з мамою не можу нічим поділитися бо це завжди так,що сама винна треба було дивиться, сама винна, да в тебе характер і т.д

Про рідних зрозуміло. В них уже усталені погляди і тому будь-яке відхилення буде сприйматись негативно. На жаль, їхня викривлена філософія життя і стосунків загалом шкодить Вам. Тобто Вам і вирішувати, що належить переглянути, від чого відмовитись, а що наповнити своїм власним змістом і сенсом. Це я про співпрацю з психологом. Самотужки з таким завданням навряд чи можна впоратись.

Ірино, я ще помітив таку особливість - відповідаєте на запитання вибірково. Наприклад, ось на це

цитата:

Чи бере участь чоловік у задоволенні матеріальних та побутових проблем - гроші в родину, закупи продуктів, хатнє прибирання?

ніяк не зреагували? Можливо, не помітили чи не приділили уваги?..

цитата:

Я коли з ним розмовляю, пояснюю що мене турбує, що не влаштовує він наче розуміє каже що виправиться. Але все так само.

Очевидно, мало казати і пояснювати. В усякому разі стосовно Вашого чоловіка. Щоби в його поведінці відбулись зміни, вони насамперед мають відбуватись з Вами. По-перше, в свідомості. А, по-друге, на рівні поведінки. Про що йдеться? Передусім більше поваги до СЕБЕ, що має відобразитись на ставленні чоловіка до Вас. Бо того, хто сам себе поважає, поважають інші.

Що робити?