Родители и дети

вечные психи, и споры с родными, уже не общаюсь по душам, хочу по быть одна. хоу сбежаь из дома, но что потом дальше? помру с голоду, отравлюсь, не вариант. хочу веселья! но все на роботах, школа, универ, деа, ЕЩЕ ЧТО ТО! скочно мне,головная боль, тошнит, голова кругом, отопления нет! отравой дышу. будто стихи я пишу, так приятн стало, но писать то втетрать намного хуже! но жалоб будто нет, страдаю от оденочиства я, нуже! дайте мне ответ!страдаю я от боли! и не могу дышать, умру я, окончательно. а все говорят нет! так чего же все ждут? факт остоеться фактом! хочу вернуться домой...хоть там и рокеты! но выдержу я. ведь рядом семья! но выросту я, и стану повыш. а жалоюсь я но то что не могу я, вот просто не могу! мечты будто не збываються! только взяла нож, а руки уже в крови, боль есть везде. а моих друзей нет. поимаете, я такой иловек, посмеюсь, а поотом в тоску! я уже порно перестала смотреть, до хоть мне и десять! пиать не могу, хорошего вечера!

Моя мама поїхала у 2016 р до Іспанії і познайомилася з іншим чоловіком він з України і скриває від нас всіх і були вони разом 7 років.
Чи можна розказувати татові ?
Багато болі мені наробила тяжко на душі.
Але моя бабуся каже що нетреба розказувати татові як поступити правильно ?

Вітаю!
Маю чоловіка і доньку (4 роки).
Проблема в тому, що донька взагалі не признає батька, не любить його, погано до нього відноситься.
Ми нормальна сім'я, з чоловіком гарні стосунки.
Але донька дуже погано відноситься до свого батька.
Коли він приходить з роботи може просто проігнорувати його, або навіть сказати, щоб він пішов (коли ж я повертаюся з роботи, то вона завжди біжить, зустрічає і обіймає і цілує). Якщо він робить їй зауваження, то вона починає на нього злитися, огризається, може навіть вдарити (зі мною ніколи так не вчиняє, тим паче, щоб вдарити). Коли він хоче її поцілувати чи обійняти, то вона не хоче, сама рідко коли обніме (хоча за мною ладна обійматися і цілуватися весь день). Сьогодні взагалі: ввечері, як вклали її спати, я поїхала по справам, а чоловік був в туалеті. Вона пішла в туалет, а там батько. Вона ж ломиться, а він каже зачекай. Так вона таку істерику закатала, що це жах. Довелося мені повернутися, щоб її заспокоїти. Питаю в неї, що ти хотіла чого розплакалася. А вона каже, що не хотіла чекати (в туалет вона так і не пішла, бо вона була в туалеті до того, то просто в неї привід не спати). Коли ж я в туалеті, то вона чекає без проблем і ніколи такого не влаштовує.
Буває й нормально до нього, але рідше. Мене вона значно більше любить, і поважає. Хоча я значно суворіша. Я часто її ругаю, кричу, можу навіть дати по дупі. А чоловік ніколи її не бив, не кричить, дуже м'який. Він більше їй дозволяє. Так, я проводжу з нею значно більше часу, так як чоловік багато працює. Але щовечора він вдома і раз на тиждень вони тільки вдвох, бо працюю я. Він дуже до неї ласкавий, дуже її любить, я бачу як він засмучується через таке її відношення.
Я гадки не маю чого так і що з цим робити.