Психологиня Анастасія Львівна Ковальчук Львів

Добрий день! Те,про що ви говорите - право на власний простір, і мати спокійні умови, щоб повчитися - це справді важливі речі. Якщо батьки не чують вас, залишається самій шукати способи, як з цим собі зарадити. Ви вже на четвертому курсі, а як було всі ці попередні роки? Як ви давали з цим раду? Чому проблема гостро виникла саме зараз? Чи є можливість переселитися в гуртожиток, і чи було би це виходом для вас? Ви кілька разів згадували про шум,чи помогли би вам бірюши, як думаєте? Ну і з батьками варто не полишати говорити. Найкраще тет-а-тет з тим із батьків, з ким у вас краще взаєморозуміння. Але говорити спокійно, без звинувачень, узвучувати, що ви хочете, у формі прохання, а не вимоги.

Добрий день! Інформації ви надали досить мало, залишається лише фантазувати. Як правило, коли жінка вибирає значно старшого мужчину, у неї є якісь не вирішені моменти у стосунках з батьком. Подумайте в цьому напрямку. А можливо також, це своєрідна втеча -- стосунки у фантазіях безпечні, в той час як у реальних стосунках буває боляче. Найкраще би було розібратися з цим всім на психотерапії.

Добрий день! Не всі любителі говорити про секс, і це нормально. Якщо для вас ця тема неприємна, то ніхто не має права вас змушувати. І скільки часу пройшло від народження дитини? В перші місяці після пологів лібідо в жінки може знизитися, і це теж абсолютно нормально. Ваш організм зараз не налаштований на репродуктивну функцію. Окрім того, може додаватися втома. І чи немає у вас зниження настрою? Треба також виключити післяпологову депресію.

Добрий день! Можливо, це ваш спосіб отримати близькість і підтримку? Можливо, щось пішло не так як ви очікували у вашому житті, щось вас не влаштовує? Які емоції криються за бажанням, як ви кажете, нити? Інколи причину пригнічення не на поверхні, і треба пошукати її, розібратися в собі.Що можна зробити на прийомі у психолога. Або, принаймні, спробуйте кожен вечір перед сном, згадувати, що приємного трапилося з вами впродовж дня. Важливо навчитися переключати фокус з негативу на позитивні речі. Впевнена, вони у вас є!

Добрий день! Дуже співчуваю вашій ситуації. Така поведінка вашого чоловіка - це психологічне насильство. Ще й донька, що найгірше, потерпає від цього. Ви, звичайно, можете спробувати поговорити з ним, донести, що ви почуваєте, наскільки вам нестерпна ця ситуація (як варіант - написати). Але мало ймовірно, що поведінка вашого чоловіка зміниться. Як правило за цим стоїть дуже непростий досвід дитинства, і глибокі травми. Чи є у вас друзі, підтримка? Спробуйте звернутися в якусь із жіночих правозахисних організацій (наприклад, ЛаСтрада, у них є гаряча лінія), там вам зможуть щось порадити, надати юридичну підтримку. Щасти вам!

Добрий день! Розумію, наскільки важливо для вас знайти друзів. Дуже важливо при цьому не пробувати сподобатися всім, не прагнути завоювати прихильність, поступаючись вашими власними інтересами та цінностями. Чи є люди у вашому оточенні, які вам справді цікаві, з якими справді би хотілося зблизитися. Що заважає це зробити? А можливо, ви перебуваєте просто не у своєму середовищі? І ті однолітки, які вас оточують насправді не є близькими вам по духу? Тоді можна спробувати знайти нове середовище.Можливо, вам допоможе якесь хобі. Подумайте, що вас цікавить? Заняття танцями, спортом,театральний гурток? Шукайте середовище, де би вам було комфортно. Ну і не хабувайте, що у вас справді є ви самі.Спробуйте налагодити контакт зі собою, навчитися давати підтримку собі. Стосовно сім'ї вашої, то вони можуть вас не розуміти,не вміти підтримати, але це не значить, що ви є не важливою для них, ви завжди будете для них рідною! Успіху вам!

Найкращий спосіб налагодити контакт - говорити. Розкажіть їй, що ви відчуваєте,з приводу її зради, розкажіть про свій біль, і свою злість. Послухайте, що вона вам скаже. Можна написати, якщо не виходить поговорити. Ну і теж думаю, що тут би добре було піти на сімейну психотерапію.

Якогось такого загального рецепту що робити немає. Важливо розуміти потреби дитини. У дітей є дві основні потреби - потреба прив'язаності та потреба автономії. Потреба прив'язаності полягає в тому, що дитині поруч потрібний люблячий дорослий. який буде приймати її не залежно від ніяих умов, буде поруч, буде захищати її. Це дає дитині відчуття безпеки. Коли привязаність в нормі, включається інша потреба - потреба автономії. Вона полягає в тому, щоб мати можливість самій приймати рішення, і слідувати їм. Дитині важливо мати вибір, мати можливість вільної гри, це необхідно для повноцінного розвитку. Важливо, щоб обидві потреби задовільнялися. Прив'язаність формується, коли ми задовільняємо потреби дитини, спілкуємося з нею, обіймаємо, лагідно говоримо, заспокоюємо, коли дитина хвилюється. А порушується, коли ми дитину ігноруємо, кажемо, що віддамо її дяді, якщо буде не чемна, чи що не будемо любити, якщо вона буде так поводитися. Автономність формується, коли ми даємо дитині простір для власних рішень, вільної гри, дозволяємо самій вдягатися, їсти. Тобто. в розумних рамках даємо свободу. Порушується автономія при надмірному контролі. Важливо, щоб ці дві потреби були задоволені, тоді і криза легше мине. Ну і, загалом, треба розуміти, що будь яка криза минає, головне ваша любов, терпіння, і зрозумілі для дитини чіткі правила. Терпіння вам!

Добрий день! Раджу вам почитати книжку Петрановської "Тайная опора привязаности". Там дуже гарно описано, як вибудовувати стосунки з дитиною, зокрема, і про кризу 3 років згадується. Тут важливо зрозуміти, що це для дитини - протест і спроба проявити свою волю(а це і є суть кризи 3 років), чи їй бракує контакту з вами, прив'язаності, а чи справді тривога? В будь-якому випадку, дитині потрібно відчувати, що батьки її люблять, що батьки поруч, що захищають її. Це дає відчуття безпеки. І коли ви впевнені, що у вас є хороший контакт з дитиною, що вона почувається у безпеці, пробувати впливати на її поведінку. Найкраще заохочувати, хвалити її за то, що вона сама буде йти, навіть якщо трошки, обіцяти щось, що вона любить. Домовлятися, ту частину дороги ти сама ідеш, а далі я тебе трохи можу понести. Зрештою, в такому віці ще цілком нормально інколи користуватися візком для прогулянок. Ну і я би радила також піти до ортопеда і виключити якісь фізичні вади (якщо ви ще цього не зробили)

Добрий день! Тут непроста ситуація. З одного боку, ревність до колишньої - це абсолютно нормально, тим більше, що вони досить часто спілкуються. Може навіть бути. що почуття цієї дівчини не охололи, і вона, все ж, на щось надіється. Тут є два варіанти - або поставити питання руба, і вимагати, щоб він припинив з нею спілкуватися. Але тоді є загроза, що він може сприйняти це, як спробу контролювати його життя, і ви можете його втратити. Або діяти хитріше, прийняти цю дивну дружбу, і спостерігати, намагатися м'яко переключити його зі спілкування з нею на себе. Хай щастить!

Добрий день! Я думаю дівчина вас почула, і зрозуміла. що може на вас розраховувати. Занадто нав'язливі спроби надати допомогу часто можуть відштовхнути. Питання в тому,чому для вас так важливо допомогти? Які ваші власні потреби ви при цьому хочете задовільнити?

Добрий день! Чи завжди у вас були труднощі у спілкуванні? Як було в школі? Деяким людям важко буває спілкуватися з іншими, через страх, що інші погано про них подумають. Тут треба працювати з самооцінкою. Ну і таки пробувати. спершу зав'язати одне знайомство, з кимось, хто вам симпатичний. Спробуйте знайти щось спільне, якусь тему для розмови, чи спитайте про щось. Як не вийде, то з цим можна розбиратися з психологом.

Добрий день! По-перше, подумайте, яка для вас мотивація іти працювати. Гроші? Професійна реалізація? бо треба (всі працюють. і я мушу)? Змалюйте собі результат, чого би ви хотіли, яка у вас робота мрії? І тоді пробуйте шукати щось максимально наближене. Зараз світ дуже змінився, робота це не обов'язково зранку до вечора в офісі, можливостей є багато. Ну і ще один нюанс. Апатія, нічого не хочеться, труднощі з ранковими підйомами - за цими симптомами може ховатися депресія. Добре би було для вас розібратися, що, загалом, відбувається у вашому житті. Успіху вам!

Добрий день! Додам, що для дитини бачити, як батько б'є маму - дуже велика травма! Шукайте підтримку в родичів, друзів, і втікайте від нього. До речі, абьюзери, завжди звинувачують свою жертву, класика, так би мовити.

Добрий день! Плач - це цілком нормально, діти плачуть, і хлопчики також. Так дитина проявляє свої емоції. Плач помагає знизити напругу, позбутися стресу (гормони стресу виходять зі слізьми, а якщо стримувати плач - залишаються у тілі, що шкодить здоров'ю). Важливо до дитини донести (і самій зрозуміти), що переживати різні емоції це нормально.
Про те, що дитина має право не ділитися своїми речами - вже написали вище.
Стосовно постояти за себе, то тут не зовсім зрозуміло, про що саме йдеться, якіконкретно ситуації?
П.С. Раджу поситати вам книжку Дебори Макнамар "Игра, покой, развитие".