Алла Володимирівна 25 хвилин тому: 
Як перестати думати увесь час про майбутнє
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
| Ольга Владимировна Головченко (Дніпро) 28-11-2022 12:31:42 |
2
Людмила Александровна Павлова Добрый день! цитата:
Останнім часом все більше помічаю, що більшість часу не знаходжусь тут і зараз, а думаю про майбутнє, точніше про негативні сценарії, що можуть трапитися. Я розумію, що в деяких випадках це навіть необхідно, щоб бути готовою до " чорного дня" , але ці думки у мене дуже нав'язливі і заважають бачити позитив. 
|
| Ирина Григорьевна Инститорова (Одеса) 28-11-2022 13:04:16 |
3
Ольга Владимировна Головченко Владимир Анатольевич Тарасенко Доброго дня! цитата:
будь яке корисне заняття допомогає тимчасово Можу порадити вам більше ходити пішки. Не менше однієї години на день. Якщо ваша тривога не дає вам спати або нормально функціонувати, зверніться до психіатра і він підбере вам легке заспокійливе або протитривожне.
|
| Ирина Николаевна Островерх (Харків) 28-11-2022 13:51:10 |
|
Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог
| 28-11-2022 14:01:00Доповнення від автора |
| Дякую усім за відповіді! Ольга Вдадимировна, так чоловік є поруч і підтримує, але йому легше вдається бути тут і зараз і думати про роботу та актуальні справи, а не тільки війну |
| 28-11-2022 14:07:04Доповнення від автора |
| Ирина Николаевна, війну не можу контролювати ( І від цієї відсутності контролю є відчуття безісходності, бо є ворог, який може знущатися з нас як захоче починаючи з того що не буде світла, газа і води і закінчуючи тим, що взагалі може скинути ядерну бомбу. І моя задача усе це терпіти стільки, скільки буде потрібно, доки не закінчиться війна, якщо, звісно, пощастить залишитися живою. І від цієї думки, що я не сама обираю свою реальність, а значною мірою вона залежить від хворих фантазій путіна та його орків від цього огидно і не приємно. Розумію, що це трохи про позицію жертви |
| Ольга Владимировна Головченко (Дніпро) 28-11-2022 15:15:16 |
|
| 28-11-2022 15:31:44Доповнення від автора |
| Ольга Вдадимировна, так , роблю але значна частина думок все одно в темі війни. Мабуть тому що емоційна заряженність різна війни та побуту. В війні купа емоцій при чому негативних та дуже заряджених |
| Віта Баковська (Івано-Франківськ) 28-11-2022 16:31:05 |
Доброго дня, Iri.
Допомагає участь у групах підтримки. Бажано в реальному житті, або онлайн. Таке спілкування і допомагає відключитися від думок про майбутнє, і дає підтримку. Важливо ділитися вашими переживаннями з іншими людьми. Добре, що чоловік вас підтримує. Тривожний фон - це наше теперішнє, поки йде війна. Думки добре відганяє робота. Коли ви не автоматично щось робите, а повністю зайняті в процесі. Ходіть пішки, приєднуюся до колеги, дихайте усвідомлено, медитуйте. Щоб відігнати в ці моменти думки, треба не відганяти їх (бо тоді їх ще більше стає), а зосередитися на тому, що ви відчуваєте в тілі, коли йдете, чи коли вдихаєте повітря (наприклад, як повітря рухається дихальними шляхами, як розширюється грудна клітина, які м'язи скорочуються і т.і.) Грайте з чоловіком в ігри (в дурня, наприклад). Або знайдіть, кому потрібна допомога, та допомагайте. Пробуйте, шукайте те, що підійде вам. На сайті є інтерв'ю з психологами на тему війни. Можливо там знайдете для себе щось корисне. https://upsihologa.com.ua/interview.php?id=157
|
| Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) 28-11-2022 17:24:52 |
Добрий день!
цитата:
Підкажіть, будь ласка, як навчитися бути тут і зараз і вимикати цей режим тривоги за майбутнє хоча б тимчасово? Вправа має назву "динамічна медитація." Це коли людина вчиться бути в контакті зі своїм внутрішнім Я і зовнішнім світом, минаючи серединну зону (фантазії й таке інше). Паралельно йде робота з власними бажаннями, почуттями і сенсами, які реалізує або не наважується людина. От Ви зараз, які сенси реалізуєте? Від яких занять не можете відмовитись, навіть в умовах війни? Від чого отримуєте справжні радість і задоволення?
|
| Оксана Юрьевна Селезнева (Дніпро) 28-11-2022 20:34:18 |
1
Вітаю, Iri. З одного боку, в нашій країні війна, тому Ваше відчуття тривоги-це нормальна реакція на ненормальну ситуацію. З іншого- в нас завжди є вибір, як реагувати на обставини. Ви не можете контролювати дії ворога, але можете контролювати власні думки та настрій. Тільки Ви обираєте турбуватися Вам чи ні, Ви обираєте свою реальніть: жити в страху або вирішувати проблеми по мірі їх надходження ( заздалегідь потурбувавшись про себе). На мою думку, турбуватись та все контролювати було властиве Вам ще до війни. Але зараз це набуло більшого масштабу. Раджу звернутись на індивідуальну консультацію до психолога де Ви зможете пропрацювати ці питання.
|
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо
Як не з’їхати з глузду, не випасти в депресію, а витримати і вистояти фізично і морально тоді, коли
Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути
Вина или комплекс выжившего. Как справится.
Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.
Способы преодоления стресса и кризиса
Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен
Причини підтримки агресії: страх, заперечення, нездоровий патріотизм…
Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму
ЧАС ІДЕ, ВІЙНА ТРИВАЄ… ПРО ТЕ ЯК РУХАТИСЯ ДАЛІ.
З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,
Психологічні поради, щодо адаптації дітей в умовах війни
«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...
