Question

22-07-2020

добрий день)
зустрічалась з хлопцем рік і розійшлись через постійні сварки. Проти цих стосунків його батьки і через це він здався. Так як ми 11 клас, ми хотіли навчатись і жити разом, але цього вже не буде. Десь вже 4 місяці ми постійно в сварках, кричимо один на одного, говоримо образливі речі...я забагато погрожувала йому суїцидом, знаючи, що я і так це не зроблю, бо слабка. В нашій симпатії і любові я впевнена, але він казав, що розлюбив, але це тільки через те, щоб не завдати мені болю. В мене почались істерики, я дуже сильно плакала, але замість того щоб заспокоїти мене, просто обійнявши, він назвав мене істеричкою...Я не впізнаю себе...Ми до того ж сусіди і начебто мало б бути все добре, але це не так...Мені дуже важко, розумію що це не кінець світу, але як пережити це бачучи його кожен раз в під‘їзді чи чути голос з його квартири...Я просила шанс, щоб показати, що я готова до змін, але він і цього мені не дав, а коли він просив кучу раз то я завжди давала...Я знаю, що у нас все взаємно, але я хотіла від нього рішучості, він не вирішує конфлікт, а відкладає його, ми лиш миримось і знову сварка. Я старалась мовчати і змиритись з тим, але не можу, мені не подобається таке ставлення...Я просто дуже люблю його, незважаючи на біль який він мені завдав все одно люблю...Я хочу повернути його, бо самій мені важко, я боюсь залишитись сама навіть не в плані стосунків, а в загальному, я боюсь лишитись без підтримки і хороших слів...Я так сумую за ним, мені боляче...Він заперечує ті слова які сам говорив чи писав мені...я не можу його зрозуміти, навіщо було дарувати таке щастя, щоб потім кинути? Я думала, що діло в мені суто в моєму характері, намагалась стати тою в яку він закохався, але я не можу, бо знаю, що таке вже неможливо...Ми брали паузу на 2 тижні, це допомогло, ми продовжували зустрічатись, а потім становище погіршилось, колись він мені казав, що зробить все заради мене і цих стосунків, а зараз просто здався...Я так хочу йому помститись, але не можу, бо люблю, я не знаю як його повернути, мені важко без нього....

Вопрос от: decker; Возраст: 16

понравился вопрос?

22-07-2020 15:09:46Дополнение от автора

після розлучення пройшло майже 2 тижні, ми вчора говорили, але це ні до чого не привело....він сказав, що не хоче, щоб я страждала і плакала через ці стосунки...мене підтримують подруги, але вони втомились слухати моє ниття, з батьками в мене стосунки ніякі, з мамою я не спілкуюсь, а татові боюсь сказати, бо скаже мені, що я ще дитина і щоб я забула про це, всім легко говорити, а зробити це важко...він такий хлопець який буде зранку говорити як кохає мене, а ввечері як ненавидить(вже був такий випадок), я просто відчуваю, що я йому все ше не байдужа, але він цього не хоче визнавати...Він прийняв мене такою як я є, я йому відкрилась повністю, він був першим кому я розповіла про все що діялось в моєму житті, він хороший співрозмовник, але в нього характер скажемо так агресивний, він став кричати на мене, а я така людина, що від крику в мене зразу навертаються сльози....він мені заміняв навіть батьків, заміняв мамину підтримку якої не було, я отримувала все що хотіла так само як і він...він мені говорив, що якби батьки не були проти то ми б спокійно далі зустрічались, в нас конфлікти були дуже рідко на початку стосунків, перший раз він мені збрехав коли відвів мене додому, а сам пішов напився через те що його батьки принижували через мене, а тепер ми почали сваритись через дрібниці, хтось зось не сказав, не відписав, не подзвонив, не зустрів...найголовніша причина наших конфліктів це те що я при таких конфліктах завжди говорила «ми розходимось», видно його це дістало... в основному конфлікти були через брехню і довіру, яку ми знищили.

23-07-2020 12:30:01Дополнение от автора

я розплакалась біля подруг і недалеко був він і подруги його привели, щоб мене заспокоїти. Ми з ним говорили, начебто вийшли на компроміс і примирення, але він став дуже різко змінювати свою думку. За ниття мені подруги сказали прямо мені, бо вони намагаються розрадити мене, а я все ще більше плачу і жалію себе. Я нікого ще так близько не підпускала до себе. Я помалу відкривалась йому, розповіла що сталось зі мною за весь цей період. З мамою я не спілкуюсь так як на це є особисті та сімейні причини, тому я категорично відмовляюсь з нею розмовляти, а татові я боюсь відкритись і розповісти все, бо можуть з‘явитись проблеми. Тато може піти до хлопця і насварити. В мене з хлопцем є секрети про які знаємо лише ми. Цього ніхто немає знати. Я дуже добре знаю Арсена і так як це перша любов, знаю, що він все ше відчуває щось до мене, 2 дні тому він це і говорив...Я ще натворила кучу дурниць, я дійшла до того, що говорила з його мамою і нічого не допомогло, потім між нами був великий скандал, але ми були помирились...Перших півроку стосунків все було чудово, хоча і батьки надокучали, він завжди казав «ми разом і це головне»...Мені не віриться, що така людина, як він так легко здалась...Я довіряю йому, але знаючи, що було в минулому, я перевіряю інформацію, яку він мені каже...Мене лякає те що я залишусь без нього, з своїми спогадами сам на сам...я просто не можу втратити його, я відчуваю, що це соя людина, так сасо як і він...Я хочу все назад. Я хочу бути з ним...

23-07-2020 12:50:15Дополнение от автора

Я намагалась відпускати його, але в мене не виходило, як би я не відволікалась я не можу викинути його з голови, я не зможу ще когось так підпустити до себе, нехай це звучить по дурному, вле в мене такий принцип. Я попри всю біль досі люблю його...Зранку коли я просинаюсь настрій веселий, а потім все псується, я зразу починаю плакати, вчора я цілий вечір проплакала не через розрив, в через обіду і образу з його боку.Він постійно казав, що лише я тебе можу втратити, а ти мене ні...Я просто не уявляю, що його буде торкатись інша, так само я не уявляю себе з іншим...Я його з таких ситуацій витягувала в яких сама б не врятувалась...Я щоб врятувати стосунки, вибачилась за минулі помилки так само як і він, але це не допомагає...Казала йому давай спробуймо ще раз, бо почуття є...а він нічого не каже.Мені обідно, що все так вийшло. я віддала в ці стосунки всю себе, скільки пожертвувала...Я не вірю, що це так закінчується.Я хочу показати зміни, бо насамперед хочу сама змінитись, але він не підпускає.Мій найбільше страх здійснився я втратила його...

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Катерина Вовк
(Київ)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Похожие онлайн консультации

04-06-2020 Проблема в стосунках

20-04-2020 Холод в стосунках

07-01-2020 Що робити коли не впевнена у стосунках із чоловіком

30-12-2019 Як виправити недороозуміння в стосунках?

22-11-2019 Доброго дня,проблеми в стосунках

11-11-2019 Не можу зрозуміти що відбувається в стосунках

18-10-2019 Проблеми в стосунках

26-07-2019 Як розпалити вогонь в стосунках знову?

05-02-2019 Проблема в стосунках з дівчиною

12-12-2018 Якщо в мене проблеми в стосунках з чоловіком я його люблю до безтями всім серцем а він равнодушни

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 1 · 2020-07-22 14:48:13

Доброго дня, decker.
Скажіть, буь ласка, скільки вже пройшло часу після розлучення? Як хлопець обгрунтував причину розтавання? Чи є люди, які могли б підтримати Вас зараз (батьки, друзі тощо)? Які у Вас стосунки з батьками?

цитата:

В нашій симпатії і любові я впевнена, але він казав, що розлюбив, але це тільки через те, щоб не завдати мені болю....Я знаю, що у нас все взаємно.

Ви не можете почувати за інших людей. Помітно, що хлопець не зацікавлений у стосунках із Вами, проте Ви заперечуєте цей факт (стадія "заперечення" на кривій втраті).

цитата:

Я думала, що діло в мені суто в моєму характері, намагалась стати тою в яку він закохався, але я не можу, бо знаю, що таке вже неможливо...

Кохання є безумовним. Ви і не маєте ставати іншою особою, щоб Вас любили. Ви - це Ви. Ваш партнер має любити і приймати Вас такою, якою Ви є.

цитата:

Я хочу повернути його, бо самій мені важко, я боюсь залишитись сама навіть не в плані стосунків, а в загальному, я боюсь лишитись без підтримки і хороших слів...Я так сумую за ним, мені боляче...

Дуже сумно це читати, співчуваю Вам. На жаль, ми не можемо змустити іншу людину "повернутися", якщо вона цього не хоче. Ви написали, що боїтеся самотності - припускаю, що проблема лежить значно глибше, Ви вибудували із цим хлопцем созалежні стосунки. Любов - це прагнення стосунків не через страх самтоності, а через бажання бути разом і отримання задоволення від такого перебування.

Скажіть, будь ласка, через що, зазвичай, у Вас виникали конфлікти?

Ответ отредактирован автором 22-07-2020 14:49:18

Ирина Андреевна Терещенко (Киев) · Answer 2 · 2020-07-22 17:01:11

Ирина Андреевна Терещенко (Киев) 22-07-2020 17:01:11

Доброго дня
Якої допомоги очікуєте від психолога?

👍 рекоммендовать:

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2020-07-23 11:57:21

цитата:

після розлучення пройшло майже 2 тижні, ми вчора говорили, але це ні до чого не привело....

Два тижні - це досить мало часу для того, щоб відпустити минулого партнера. Розлучення - це завжди втрата і, як будь яка втрата, Ви будете переживати наступні стадії: шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Для того, щоб Вам якомога безболісніше пережити цей період, Ви маєте якомога більше говорити про свою втрату із іншими. Якщо Ви бачите, що Ваш стан просто нестерпний, то зверніться індивідкально до спеціаліста.
Пропоную Вам наступну техніку: напишіть листа хлопцеві, у якому опишіть всі свої переживання, слова, які б Ви йому хотіли сказати наостанок. Після цього перечитайте про себе лист та порвіть його, викиньте, спаліть.

Крім цього, хто був ініціатором телефонного дзвінку і якою була причина?

цитата:

мене підтримують подруги, але вони втомились слухати моє ниття

Вони Вам це самі сказали, чи це Ваші здогадки?

цитата:

з батьками в мене стосунки ніякі, з мамою я не спілкуюсь, а татові боюсь сказати, бо скаже мені, що я ще дитина і щоб я забула про це, всім легко говорити, а зробити це важко...

Чому Ви не спілкуєтеся з мамою? Що найгірше може трапитися, якщо Ви поговорите з батьками?

цитата:

я просто відчуваю, що я йому все ше не байдужа, але він цього не хоче визнавати...він мені говорив, що якби батьки не були проти то ми б спокійно далі зустрічались

Знаєте лише "небайдужості" для любові недостатньо. Якби ці стосунки були справді важливі для Вашого хлопця, йому було б всерівно на думку батьків. А він, на жаль, обрав не Вас. Помітно, що Ви проектуєте своє "заперечення" цієї ситуації на хлопця.

цитата:

він мені заміняв навіть батьків, заміняв мамину підтримку якої не було, я отримувала все що хотіла так само як і він...

Ви не можете говорити за хлопця, а лише за себе. Водночас, помітно, що у Вас були созалежні стосунки, що, можливо, і сприяло розриву. Стосунки - це дві автономні особистості, що вирішили бути разом, а не дві половинки одного цілого. Ви компенсували всю недостачу уваги і підтримки у хлопцеві, що, безумовно, вичерпало ваші стосунки.

цитата:

найголовніша причина наших конфліктів це те що я при таких конфліктах завжди говорила «ми розходимось»

Помітно, що Ви і самі бачили, що ці стосунки є деструктивними, проте афективна сфера Вас утримувала (созалежна модель).

цитата:

в основному конфлікти були через брехню і довіру, яку ми знищили.

Взаємодовіра - це основа стосунків. Якщо її немає, то вони, рано чи пізно, розпадуться. Скажіть, будь ласка, що Вас зараз найбільше лякає в усвідомленні того, що ці стосунки завершенні?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 4 · 2020-07-23 12:40:16

цитата:

я просто не можу втратити його, я відчуваю, що це соя людина, так сасо як і він...Я хочу все назад. Я хочу бути з ним...

На жаль, лише Вашого бажання недостатньо, а вплинути на почуття, дії іншої людини без її бажання ми не можемо.

цитата:

За ниття мені подруги сказали прямо мені, бо вони намагаються розрадити мене, а я все ще більше плачу і жалію себе.

Ваш сум є цілком природнім, адже зараз Ви горюєте. Дозвольте собі сумувати, таким чином, Ви швидше відпустите ці стосунки.

цитата:

Я нікого ще так близько не підпускала до себе. Я помалу відкривалась йому, розповіла що сталось зі мною за весь цей період... В мене з хлопцем є секрети про які знаємо лише ми...Мене лякає те що я залишусь без нього, з своїми спогадами сам на сам...

Безумовно, у ваших стосунках були і чудові моменти. Ні Ви, ні він їх не забуде. Зараз Вам важко його відпустити ще і тому, що Ви замінили ним все своє життя, що, насправді, негативно впливає на будь-які стосунки. Вам варто зробити висновки, щоб надалі, Ви не повторювали ту саму помилку. До зустрічі із ним Ви навіть і не підозрювали, що зустрінете таку людину, то чрму Ви не впенені, що не знайдете в майбутнього хлопця, з яким побудуєте ще кращі стосунки?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 5 · 2020-07-23 12:55:34

цитата:

Я намагалась відпускати його, але в мене не виходило, як би я не відволікалась я не можу викинути його з голови, я не зможу ще когось так підпустити до себе, нехай це звучить по дурному, вле в мене такий принцип. Я попри всю біль досі люблю його...

Безумовно, ніхто не каже, що Ви одразу зможете відпустити ці стосунки і розпочати нові - на це потрібен час. Ви маєте право гніватися на хлопця, сумувати. Чим скоріше і повніше Ви звільните свою "внутрішню вазу", тим швидше Вам стане психологічно легше.

цитата:

Я хочу показати зміни, бо насамперед хочу сама змінитись, але він не підпускає.

Ви не зможете змусити людину "підпустити" Вас, якщо вона цього не бажає. Єдине рішення - прийняти ситуацію і погорювати.

Ответ отредактирован автором 23-07-2020 12:55:51