У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?

 
RoboCop

Активність на форумі

RoboCop (robocop)

Ниже отображены сообщения пользователя на нашем форуме. Больше информации и контакты вы найдёте на личной страничке.


цитата:

Тобі вже 30+ і може проблема саме в тому, що ти все ще не знайшов свою жінку. То тоді треба йти до психолога і розбиратися, чому саме в тебе не складається. А не гоцати по феміністкам. Або намагатися розібратися в собі самотужки, читаючи книжки з психології.

Я і раніше почував себе ніби винним за те, що дівчата мені подобаються частково через зовнішність, а не лише за особисті якості. Здавалося, що в цьому є якась несправедливість. Було б справедливіше, якби люди закохувалися один в одного лише за особисті якості, якби зовнішність взагалі не мала значення для таких речей. Я думав (і, можливо, досі думаю), що, можливо, зі мною щось не так. Можливо, я не здатний на справжню любов, якщо мені подобаються не лише особисті якості, але й зовнішність. Трохи розібравшись у цьому, поговоривши з людьми на цю тему, я трохи заспокоївся. Я почав схилятися до висновку, що це нормально, коли подобається також зовнішність, а не лише особисті якості. Але цей випадок із календарем змусив мене знову сумніватися.
цитата:

Якщо тобі кортить про це побалакати, можу додати, важливе слово "тільки" дійсно пропущене там, де вже тут вище написали. Але якраз під час сексу це взагалі-то нормально, коли двоє перетворюються на сексуальні об'єкти - тоді нарешті він і виходить)) Але тільки під час.

Якщо довести логіку цих феміністок до логічного завершення, то буде виходити, що будь-яке сприйняття жінки як сексуального об’єкта є аморальним і завдає шкоди жінкам, навіть якщо це не повна, а лише часткова об’єктивація. Якщо об’єктивація шкідлива тому, що жінки починають хвилюватися про своє тіло і доводити себе до анорексії, то яка різниця, повна вона чи часткова, ця об’єктивація.
цитата:

А в моєму поколінні було так, що чоловіки дійсно сприймали жінок =в першу чергу= як сексуальні об'єкти. І це ще було добре, коли тільки як сексуальні об'єкти, - значно гірше, коли до того ж ще й як безкоштовних: самок, посудомийок, прибиральниць, поварів. А ще гірше, коли й "заробляти ти теж маєш сама", і "жінка ж має ще бути і психологом безкоштовним у хаті" - під це теж підводилась теоретична база - а інакше саме вона ж у всьому і винна як "хранітельніца очага, яка не справилась".

Мені здається, що я до такого зовсім не схильний. Але після того, як я отримав велику порцію агресії та бруду у свою адресу від феміністок у коментарях на Фейсбуці, я почав у цьому сумніватися. Вони звинувачують мене в тому, що я жінконенависник, прихильник патріархату і виродок. І я починаю сумніватися: а може, справді я такий? Я ніколи не робив і навряд чи схильний робити таке, як ви описали, але феміністки звинувачують мене в тому, що в мені, мовляв, є якась прихована мізогінія. Наприклад, якщо мені подобається календар 5-го каналу і я не бачу в ньому об’єктивації, то, на думку цих феміністок, я поганий.
цитата:

Тому не дивуйся, коли знаходиш серед феміністок оцих жінок, які пройшли через таке, або їх дочок. Взагалі не дивуйся.

Можливо, так і є — зіткнувшись з несправедливістю та агресією у свою адресу, деякі жінки самі стають агресивними та починають про всяк випадок звинувачувати всіх чоловіків.
цитата:

І якщо ти їм того "іншого" не даєш, то вони і сприймають тоді тебе як сексуального використальника, і правильно роблять.

Ахах. Це точно не про мене. У мене була всього одна дівчина за все життя.
цитата:

Порно дійсно шкідливе для подальших нормальних сексуальних відносин, краще використовувати фантазію.

Порно допомагає фантазії, розвиває її. 90% порно — огидне, але трапляється класне, якщо добре пошукати. Особливо якщо воно не професійне, а аматорське.
До теми: Учора феміністки добили мене...

↩ Реакція на пост від valepsy

цитата:

Вітаю!
Жінки теж мають повне право сприймати чоловіків як сексуальний об'єкт або джерело задоволення. Якщо вам не подобаються жінки з феміністичними поглядами - не спілкуйтеся з ним. Впевнена, що є достатньо дівчат та жінок, які готові бути для чоловіка сексуальним об'єктом.

Дійсно, мабуть, це можна сприймати простіше, ніж я сприймаю.
цитата:

Якщо вам не подобаються жінки з феміністичними поглядами - не спілкуйтеся з ним.

Не можу сказати, що усі жінки з феміністичними поглядами мені не подобаються. Я ще не достатньо добре розібрався у цьому всьому, але прийшов до такого попереднього висновку, що існує адекватний і корисний фемінізм, а існує токсичний і навіть шкідливий.
цитата:

Впевнена, що є достатньо дівчат та жінок, які готові бути для чоловіка сексуальним об'єктом.

Сприймати представника протилежної статі частково як сексуальний об’єкт — це нормально і природно. Здається, об’єктивацією вони називають випадки, коли жінка сприймається ЛИШЕ як сексуальний об’єкт. І тут для мене є декілька незрозумілих моментів. Наприклад, не зовсім зрозуміла межа між об’єктивацією і допустимою, на їхній погляд, демонстрацією оголеного тіла.
До теми: Учора феміністки добили мене...

цитата:

Що зараз відбувається або відбувалося перед тим, як наснився сон, у Вашому житті?

Перше, що спадає на думку — до нас якраз незадовго до того приїхала бабця, щоб пожити у нас якийсь час, тому що в неї в селі немає газу, а дровами палити їй важко, тому що вона старенька. Це з нового. А так усе як завжди — війна, ненависть до свинособак, постійні роздуми про те, що, можливо, Бог хоче, щоб я себе вбив. У мене психічний розлад з історією у пів життя.
цитата:

Як Вам було перебувати у самій будівлі уві сні?

Навіть не знаю. Найважливіший момент для мене у цьому сні — це дуже сильні, тривожні, але не дуже зрозумілі емоції в той момент, коли я дивлюся із вікна у прірву. Можливо, це найяскравіший сон у моєму житті.
цитата:

Що було всередині будівлі?

Всередині будівля була дуже занедбана і зруйнована. На вікнах не було скла. Але на мене більше враження справило те, що було за вікном, ніж те, що всередині.
До теми: Сновидіння...

цитата:

Як почуваєте себе зараз, коли згадуєте описаний сон?

Радію, що хтось його прокоментує.
цитата:

Хочете розглянути це сновидіння у цьому чаті чи приватно?

У цьому чаті можна.
До теми: Сновидіння...

Бесплатная рассылка интересностей!


↩ Реакція на пост від dara

Ахах. Мене також це цікавить.
До теми: Чому нема ЖОДНОГО нормального українського психологічного форуму? Конструктивна ідея для авторів сайту...

Добрий день. Декілька днів тому мені снився дуже яскравий сон, який справив на мене дуже сильне враження і викликав дуже сильні емоції.

Спочатку я йду лісовою дорогою. У сні мені здається, що це та сама дорога, якою я багато разів ходив із автобуса до села моєї бабці, але потім це вже сприймається як не зовсім та дорога або зовсім не та. Але я знаю, що коли закінчиться ліс, я повинен вийти в поле. Але я не виходжу в поле, а розумію, що я пішов не тією дорогою, і опиняюся в якійсь закинутій будівлі.

Я дивлюся із цієї будівлі вниз із вікна і бачу, що вікно виходить прямо у глибоку прірву. Будинок ніби стоїть на краю гори. Той бік гори, на який виходить вікно, майже вертикальний. І я з вікна дивлюся у цю прірву. Здається, там текла якась річка і росли якісь дерева. Той момент, коли я дивлюся із цього вікна у цю прірву, — це, можливо, одне із найяскравіших вражень у моєму житті. Мені важко описати, що я відчував, але це щось дуже сильне. І там точно була тривога. Ніяке мистецтво, яке я коли-небудь бачив, не може зрівнятися за силою емоцій із цим моментом з цього сну. Можливо, мені снилися коли-небудь настільки яскраві сни, але згадати не можу. Зараз мені здається, що кількісно і якісно це найяскравіший сон, який мені коли-небудь снився. Не весь сон, а саме цей момент, коли я дивлюся із вікна закинутої будівлі у прірву над річкою.

Далі я підходжу до другого вікна і бачу, що воно виходить у якийсь ніби цех закинутого заводу. Цей цех знаходиться набагато нижче рівня вікна, також знизу. Там були якісь дуже великі квадратні труби. Я дивлюся на них і дивуюся тому, наскільки вони великі, і наскільки великі взагалі ці споруди. Це також був дуже сильний емоційний момент, але не настільки сильний, як попередній.

Потім там були ще якісь події, але я вже забув.
До теми: Сновидіння...

↩ Реакція на пост від borodavko

цитата:

Граница проходит на уровне уважения и признания равноценности. Объективация - это сведение женщины до уровня животного или предмета, восприятие ее ТОЛЬКО как тела. Если Вы женщин уважаете и не видите в них не людей, а объекты ниже себя по статусу, всё в порядке.

Мне кажется, что никогда не вижу в женщинах объекты ниже себя по статусу.
І це одна з причин, чому я не можу до кінця зрозуміти, у чому мене звинувачують.

Вони пишуть, що оскільки жінки на тих фото без голови, значить вони сприймаються як об’єкти. Я у таких випадках не сприймаю їх як об’єкти, тому що я зазвичай у таких випадках дофантазовую собі голову. І навіть не лише дофантазовую голову, але й уявляю якусь ситуацію, про що я з нею говорю тощо. Феміністки заперечують мені й кажуть, що я все одно в таких випадках сприймаю їх як об’єкти, тому що я використовую їхні фотографії для задоволення своїх потреб. Але за такою логікою будь-яка еротика є об’єктивізацією. І взагалі люди постійно використовують один одного для задоволення своїх потреб. Наприклад, коли я щось купую в магазині, я ж не думаю про особистість продавця, а лише використовую його для задоволення своєї потреби щось купити. Або коли я викликаю електрика. Або коли я користуюся послугами адвоката. Люди постійно використовують один одного. Я раніше думав, що це нормально. Але тепер я трохи збитий з пантелику.
цитата:

У меня сложилось ощущение, что эти женщины не уважали Вас, как равноценного субъекта по общению.

А в мене склалося враження, що я натрапив на якихось радикальних феміністок. Хоча, звісно, можу помилятися. Не знаю, чи всі феміністки такі, чи лише деякі.
До теми: Учора феміністки добили мене...

↩ Реакція на пост від viktorypsy

цитата:

Почему Вас так волнует тема ,что Вы кому-то приносите страдания , и почему Вы не ориентированы на свои чувства

Ну если мои чувства кому-то приносят страдания, то какое я имею на них право?
цитата:

Где в Вашей жизни вы встречали насилие?

У моєму житті було багато насильства. Усе життя я постійно з кимось б’юся. Точніше до мене постійно хтось чіпляється. Є щось у мені таке, що змушує агресивних людей до мене чіплятися. І постійно доводиться відбиватися. Навіть на кікбоксинг ходив через це. Тут для справедливості треба сказати, що у дорослому віці, і особливо після закінчення університету цього стало менше (мені зараз 30+). Але все одно знаходячись серед людей, я живу у постійному страху, що до мене може хтось вчепитися і захотіти зі мною битися.
цитата:

Запреты?

Запретов каких-то особенных не было.
Ну, мама в дитинстві час від часу щось забороняла, але це не було чимось надмірним, мені здається.

А чому ви про це питаєте? Як саме насильство і заборони у моєму попередньому житті можуть бути пов’язані із цією проблемою з фемінізмом?
До теми: Учора феміністки добили мене...

Я відчуваю, що мені погано просто на фізичному рівні. Сексуальне бажання приглушилося, і я зараз його не відчуваю. Я майже добу нічого не їв. Просто не хочу жити. Це безвихідна ситуація.

У спілкуванні з феміністками сьогодні я дізнався, що будь-яке порно є аморальним, тому що воно об’єктивує жінку, а також тому, що жінки в цій індустрії стикаються з багатьма проблемами, особливо після закінчення кар’єри. Тобто якщо я дивлюся порно, я підтримую індустрію, яка завдає страждань жінкам.

Деяка еротика, на думку тих феміністок, з якими я сьогодні спілкувався, може бути прийнятною. Але деякі еротичні фото можуть об’єктивувати жінку. Де ця межа, я так і не зрозумів.
До теми: Учора феміністки добили мене...

Також я натрапив на статтю під назвою "Єдиний хороший чоловік — це чоловік, який себе ненавидить". У ній автор (чоловічої статі, до речі), стверджує, що сучасні чоловіки постійно, на кожному кроці роблять щось таке, що дискримінує, утискає жінок або якось змушує їх страждати. Він стверджує, що дискримінаційне і зверхнє ставлення до жінок запрограмоване в самій сутності світогляду і світовідчуття сучасних чоловіків. І прямо пропонує чоловікам ненавидіти себе.

Цитата (мій переклад з англійської):
цитата:

Ненависть до себе не є недоліком для чоловіків. Навпаки, у 21 столітті єдиний хороший чоловік — це чоловік, який себе ненавидить.


Особливий відчай, на межі з бажанням померти, викликає у мене уривок, в якому він описує сцену з дитинства, в якій він дивився на свою подругу і йому подобалась її шкіра. Як я зрозумів, він вважає це чимось ненормальним або аморальним. Він вважає, що якщо чоловікові подобаються якісь аспекти жіночої зовнішності, то це одна із тих речей, за які чоловік повинен себе ненавидіти.

Мабуть, я не читав у своєму житті нічого більш деструктивного, ніж ця стаття. Я без перебільшення не хочу жити. Відчуваю, що все посипалось. Виходу нема.

Посилання на статтю: https://archive.ph/WqtJy
До теми: Учора феміністки добили мене...

Сьогодні я продовжив вивчати цю тему. Я натрапив на книгу Джона Столтенберга під назвою "Відмовляючись бути чоловіком: есе про стать і справедливість". В ній він пише, що навіть коли чоловік у своїх фантазіях уявляє жіноче тіло, це вже погано і несправедливо. Як я зрозумів, він просуває ідею, що чоловіків у жінках повинні приваблювати лише риси особистості, а зовнішність не повинна мати значення. Також він пропонує чоловікам змінюватися. Звісно, що я не маю права нічого мати із дівчатами щонайменше поки не прочитаю цю книгу, щоб зрозуміти, як саме я можу змінитися, щоб жіноча зовнішність і тіло перестали мене приваблювати, і що саме треба робити, щоб почати цінувати жінок виключно за їхні особисті якості, не беручи уваги їх зовнішність. Прочитати книгу, тоді "відмовитися бути чоловіком", і аж тоді я буду мати хоч якесь моральне право мати якісь стосунки із дівчатами. Коли чоловіка приваблює жіноче тіло — це аморально. Здоровий і морально прийнятний стан речей — це коли приваблюють виключно риси особистості, а тіло і зовнішність не мають ніякого значення.

Посилання на електронний варіант книги, якщо комусь цікаво: http://www.feministes-radicales.org/wp-content/uploads/2010/11/Stoltenberg-Refusing-to-be-a-Man.pdf
До теми: Учора феміністки добили мене...

Спробуємо розібратися, в чому саме мене звинувачують. Якщо жінку сприймають виключно як сексуальний об’єкт, це називається словом об’єктивація. Коли дівчина бачить, що її сприймають як сексуальний об’єкт і оцінюють по зовнішності, це може мати негативні наслідки для її психіки й навіть призвести до психічних розладів, таких як анорексія, депресія, а також може розвинутись у схильність до самогубства або ненависть до свого тіла. Отже, якщо я сприймаю дівчину як сексуальний об’єкт та оцінюю її по зовнішності (повністю або частково), я потенційно приношу їй страждання. Навіть якщо для мене лише на 10% важлива її зовнішність, а на 90% — особисті якості, то цими 10 відсотками я потенційно приношу їй страждання, змушуючи думати, що її сприймають як сексуальний об’єкт (об’єктивація), та сприяючи тому, щоб вона хвилювалася про вигляд свого тіла і страждала, коли воно її не влаштовує. Щоб не приносити дівчині потенційних страждань, потрібно ЗОВСІМ не оцінювати її як сексуальний об’єкт і ЗОВСІМ не брати до уваги її зовнішність.

Але навіть це ще не все. Коли я дивлюся порно або еротичні фото, я підтримую розповсюдження контенту, в якому жінки сприймаються як об’єкти, й таким чином сприяю стражданням мільйонів дівчат по всьому світу, змушуючи їх почувати себе об’єктами й хвилюватися про своє тіло. Якщо я не хочу приносити їм страждання, я повинен відмовитися від порно та еротичних фото.

Єдиний спосіб не об’єктивізувати жінок — ЗОВСІМ не сприймати їх як сексуальні об’єкти, зокрема відмовитися від сексуального сприйняття їх тіла (тому що кожного разу, коли я даю дівчині знати, що мені подобається її тіло, я частково об’єктивізую її, роблю її тіло або окремі його частини сексуальним об’єктом). Таким чином, щоб не змушувати дівчину почувати себе об’єктом та хвилюватися про своє тіло (що може призводити до анорексії, депресії та схильності до самогубства), для мене не повинна мати значення її зовнішність. Якщо я можу відчувати сексуальний потяг до неї, то це може бути лише потяг до її особистих якостей, бо як тільки мене починає приваблювати її тіло, я починаю сприймати її як сексуальний об’єкт.

От тільки я так не вмію. Саме тому моя ситуація безвихідна. Можливо, є чоловіки, для яких зовнішність жінки та зокрема її тіло не має ніякого значення для її привабливості. Такі чоловіки мають право на стосунки з жінками. А я не маю права на стосунки з жінками, бо для мене завжди має значення їх зовнішність, отже я завжди сприймаю їх як сексуальні об’єкти, потенційно змушуючи їх страждати. Особисті якості, звісно, важливіші, але якщо жінка не подобається мені зовні, вона не може бути для мене сексуально привабливою.

Також я не маю морального права дивитися порно та переглядати еротичні фото, тому що підтримуючи та розповсюджуючи такий контент, я сприймаю жінок як об’єкти (об’єктивую їх), а отже потенційно змушую їх страждати, а також підживлюю уявлення в суспільстві про жінок, як об’єкти.

Скажіть, як ви витримуєте життя? Мені його дуже важко витримувати. Я не просив, що мене народжували. Це якось навіть принизливо — терпіти такі звинувачення за природні для мене речі. При тому, що ці звинувачення виявляються справедливими.

Щоб ви краще зрозуміли величину мого відчаю, додам ще ось що. Мені дуже подобаються дівчата. Прямо дуже. Я не можу нічого з ними мати через психічний розлад, але я часто відчуваю величезне задоволення навіть від перегляду фото із дівчатами, які здаються мені привабливими. Але виявилось, що це аморально. Тобто виявилось, що те, що мені найбільше подобається, приносить комусь страждання, змушуючи почувати себе об’єктом.

Тут не тільки відчай, але ще й величезна ненависть. До тих феміністок, які змушують мене почувати себе винним за природні для мене речі. Я розумію, що вони праві, але все одно їх ненавиджу. Моя ненависть до них настільки велика, що вона просто сліпа, тому я ненавиджу їх, навіть усвідомлюючи, що їхні звинувачення справедливі.

До вчорашнього вечора я мало що знав про фемінізм. Я вважав, що це боротьба за права жінок, і загалом підтримував це, хоча мав про цю боротьбу дуже загальне уявлення. Тепер я бачу, що, крім боротьби за права жінок, фемінізм ще й займається обвинуваченням чоловіків. У цій ідеології я ніби за промовчуванням винний, тому що належу до статі, яка дискримінує іншу стать. І обурюватися я не маю права, тому що я ж належу до статі, яка ображає жінок. Навіть відкрити рота не маю права. Я розумію, що їхні звинувачення справедливі, але ніхто не відбере в мене права їх ненавидіти.

Можете мені не відповідати. Мені важливо було написати це десь і знати, що хтось прочитає.

Надіюся, коли я почну дратувати, модератори мені про це скажуть.
До теми: Учора феміністки добили мене...

цитата:

А коли купували, то крові не було? Може це кров вашої [здорової] матері?

Ні, кров була із самого початку, просто я не відразу її помітив. Коли я купив обігрівач, то відразу заніс його у свою кімнату.
До теми: Скрізь кров...

цитата:

а як щодо Вашого щастя? Що робить ВАС щасливим? Які стосунки?

Такі, в яких обидвом добре. Якщо добре лише мені, то в цьому нема ніякого сенсу. Та мені й не може бути добре, якщо я буду знати, що їй погано.
До теми: Жінкам подобаються грубі чоловіки?...

цитата:

або насправді шукаєте відмовку, щоб бути грубим з жінками?

Це точно ні smile.gif .
До теми: Жінкам подобаються грубі чоловіки?...

цитата:

Не треба узагальнювати. Жінки всі різні. Знаю, що є дівчата,які саме таких "мягких" як ви і шукають.

цитата:

Справа не в вас, а в тих дівчат, яких ви зустрічаєте. Деякі дівчата надають перевагу «поганим хлопцям» з різних причин: такий вибір може бути пов'язаний зі стосунками ще з дитинства; «погані хїлопці» легко не піддаються їхньому впливу, це їх заводить і привабливо притягує; бльшість жінок обирають таких чоловіків через глибинне і часто підсвідоме бажання бути не такою, як усі та ін. Особисті комплекси, невпевненість в своїх силах, низька самооцінка, відсутність досвіду, бажання виділитися - усе це підштовхує жінок в обійми до поганих хлопців. Залишайтеся собою і знайдеться дівчина, яка оцінне вас і ваші якості!

цитата:

Вітаю Вас, Ви пізнаєте світ. Тут є люди, які люблять грати у садо-мазо, які люблять запихати в себе різні предмети, які люблять "золотий дощ", які люблять щоб їх партнера трахали у них перед очима, а хтось береже цноту до весілля. Світ цікавий і кожен по-своєму щасливий в ньому.

цитата:

А є жінки які не люблять грубий секс, а люблять ніжність, м'якість і доброту(я одна з них, і я теж шукала доти, доки не знайшла мого чоловіка, і відсіювала тих, хто грубо ставиться до жінок)

Дякую, це до певної міри втішає.

Але в мене завжди залишається сумнів, що, можливо, ті жінки, які кажуть, що не люблять грубість, насправді обманюють самі себе, і що насправді всі жінки на глибшому рівні мріють про грубого, агресивного альфа-самця.
До теми: Жінкам подобаються грубі чоловіки?...

цитата:

Знаю, що є дівчата,які саме таких "мягких" як ви і шукають.

А я не є таким вже аж прямо дуже "м’яким". Але й альфа-самцем я також не є. Я десь посередині. Але грубість у близьких стосунках мене точно відштовхує.
До теми: Жінкам подобаються грубі чоловіки?...

цитата:

І ненависть завжди руйнує її носія. Спалює. Із середини.

Хіба ненависть не є природною людською емоцією?
До теми: Чи може ненависті бути так багато, що вона не поміститься в мені?...

цитата:

І тривалість цієї ненависті може різнитися від коротких спалахів до тривалих періодів

Моя ненависть самі знаєте до кого триває вже 9 місяців. Деколи вона така сильна, що в мене з’являється відчуття, що вона не поміститься в мені. Найбільше я ненавиджу їх навіть не за масові вбивства і терор, а за підлу, брехливу, лицемірну пропаганду. Наприклад, вчора вони написали, що "українські терористи" пошкодили літак, який "використовувався для завдання ударів по енергетичній інфраструктурі України". Тобто коли вони бомблять ЦИВІЛЬНУ інфраструктуру України, то це нормально, а коли ЗСУ завдали удару по ВІЙСЬКОВОМУ аеродрому, пошкодивши літак, який бомбив цивільну інфраструктуру України, то це "українські терористи". Подібні перекручування викликають у мене сильні спалахи ненависті. Коли таке бачу, мене просто тіпає. Або коли вони називають наших військових "бойовиками" або "нацистами" — коли таке бачу, я відчуваю бажання взяти ту гниду, яка таке сказала, і довго бити мордою об батарею. Я наче стаю трохи садистом. Але разом із тим я відчуваю безпомічність від того, що я не можу цього зробити, не можу ніяк покарати цих фашистських пропагандистів за їхнє підле, лицемірне нахабство.

І от мені цікаво, чи може ця ненависть мені нашкодити. І якщо може, то як саме? Ви правильно пишете, що ненависть може виконувати певні функції та бути корисною. І в мене є такий досвід, коли ненависть додавала мені сил і енергії. Але нещодавно в мене з’явився сумнів, що, можливо, ненависть може і нашкодити. У мене є відчуття, що цієї ненависті надто багато, і навіть якщо я спрямовую цю ненависть на конструктивну діяльність, вся вона туди не поміщається.

Моє запитання не лише про цей випадок із війною, а швидше теоретичне. Я взагалі схильний дратуватися, ненавидіти й злитися. Наприклад, я ненавиджу мух, особливо коли вони залітають в мою кімнату. До останнього часу я був переконаний, що загалом ненависть швидше допомагає, ніж шкодить, але тепер у цьому сумніваюся.

Якщо ненависть може нашкодити, то як саме? Яким є цей механізм? Чи можна припустити, що якщо у людині надто багато злості чи ненависті, то частина цієї злості й ненависті спрямовується на саму людину, яка їх відчуває? Або якщо є надто багато ненависті, то її частина проєктується назовні та постає у вигляді злих, строгих, вимогливих чи навіть садистських об’єктів. які сприймаються як зовнішні? А якщо так, то що робити, щоб цього не було?
До теми: Чи може ненависті бути так багато, що вона не поміститься в мені?...

↩ Реакція на пост від zoryana

Дякую за детальну відповідь.
До теми: Чи може ненависті бути так багато, що вона не поміститься в мені?...

цитата:

Мабуть ви в дитинстві чи юності зустрічалися з секс-асильством.

Ні, не було нічого такого.
цитата:

Або сприйняли статевий акт, як секс-насильство!

Важко сказати точно, але, можливо, щось було подібне, коли я в дитинстві чув один чи два рази, як цим займаються батьки.
цитата:

Або сприйняли статевий акт, як секс-насильство!

Багато людей вже в дорослому віці сприймають це як насильство, і їм це подобається. Ось це мені непросто зрозуміти. Тому що мені подобається це сприймати як протилежність насильства.
До теми: Жінкам подобаються грубі чоловіки?...

Мабуть, у мені є трохи мізогінії. Я ненавиджу жінок за те, що їм подобається те, чого я не можу їм дати. Чого їм не подобається, коли при них піклуються, коли до них добре ставляться, коли ними захоплюються? Чому їм подобається, коли до них ставляться грубо, коли їх грубо трахають, коли їх під час сексу б’ють по задниці та по обличчю, коли з ними поводяться нахабно?

Насправді я розумію, чому. Це щось древнє і тваринне. У тварин самці заволодівають самками за допомогою сили. У людей, мабуть, колись було так само, і в людях живе якась генетична пам’ять про це. Якось так, швидше за все. Але від цього розуміння ніяк не легше.

Надіюсь, мене не заблокують за цей допис. Якщо цей мій допис щось порушує, то прошу модератора видалити допис, але не блокувати мене.
До теми: Жінкам подобаються грубі чоловіки?...

Згадуються слова колишнього психотерапевта про те, що, мовляв, деколи дівчата закохуються в "м’яких" хлопців, але потім їм чогось не вистачає. Від цих його слів просто хочеться здохнути. Тобто якщо я не брутальний, не агресивний тощо, то будь-яка жінка буде приречена бути нещасливою зі мною.

Взагалі-то вже так було. Єдиній дівчині, яка в мене була, чогось не вистачало зі мною. Їй не вистачало якоїсь сили, агресивності, грубості, рішучості — чогось із цього спектру. Якщо правильно пригадую, вона мені прямо про це казала.

Я не маю морального права нічого починати з жінками, тому що будь-якій жінці буде чогось зі мною не вистачати, тобто вона не буде щаслива зі мною.

Я не дуже маю риси, які зазвичай привалюють жінок, більше не тому, що не можу таким бути, а скоріше тому, що не хочу. Я невпевнений в собі й нерішучий більше не тому, що не можу бути рішучим, а тому, що вважаю, що так правильно — завжди сумніватися в усьому, в тому числі у правильності своєї поведінки. Такий от максимально впевнений в собі, нахабний типаж, який так приваблює жінок, мені огидний. У жодному разі не хочу таким бути.

Або, наприклад, грубість у сексі. Мені неприємно бачити навіть у порно, такі речі, як, наприклад, ляпаси по попі, або коли чоловік тримає жінку за горло чи за волосся. Деколи таке бачити мені просто гидко. Недавно в одному порно-ролику я побачив, як чоловік під час цього процесу час від часу дає жінці ляпаси по обличчю. Моя перша реакція була така: "Ах ти ж виродок, чого ти її б’єш!". Але він не виродок, бо їй це подобається. Її збуджує, коли її б’ють. У мене нема ніякого бажання бити жінок. У мене є скоріше протилежне бажання — їх захищати. Але, на жаль, їм це не потрібно. Їм потрібно, щоб їх били або принаймні грубо трахали. Я розумію, що це така гра, що він же, так би мовити, не по-справжньому її б’є. Але навіть якщо це лише така гра, мені все одно бридко.

Багато разів я намагався виглядати більш рішучим, сміливим, впевненим, агресивним чи грубим, ніж я є насправді. Це я робив для того, щоб подобатися дівчатам. Виглядало це, мабуть, тупо. За це трохи соромно, але частково я себе розумію. Хотіти подобатися дівчатам — це природно. В якийсь момент я вирішив більше такого не робити. Поводитись так — це самоприниження. Тим більше, що я дуже не подобався собі тоді, коли так робив.

Вже давно дійшло до того, що коли я помічаю в собі якусь поведінку, яка зазвичай подобається жінкам, то не завжди розумію, чи я дійсно хочу себе так поводити, чи так роблю тому, що знаю, що таке подобається жінкам. Наприклад, коли я поводжуся впевнено і рішуче, то не знаю, чи я дійсно зараз ось такий впевнений і рішучий, чи це я так намагаюся культивувати в собі такі риси, щоб бути привабливим для жінок.

Від цього всього просто огидно. У тому числі від самого себе.
До теми: Жінкам подобаються грубі чоловіки?...

цитата:

І якщо він її зрозуміє(а не лише себе), то він може піти на зустріч її "иметь".

Тобто якщо ти любиш жінку, то готовий заради неї зробити те, що тобі не подобається.

Звичайно, в цьому є сенс. Але лише до певної міри, бо якщо їй подобається робити це грубо, а тобі це огидно, то який сенс в таких стосунках?

Краще хай вона знайде собі когось брутального і буде щаслива від грубості з його боку, а я вже якось сам.
До теми: Жінкам подобаються грубі чоловіки?...

Я не можу вже цього витримувати. Скрізь якась кров, скрізь якийсь гепатит.
До теми: Скрізь кров...

Политику тут не удастся полностью вынести за скобки. Но все же постараюсь в своем ответе свести ее к минимуму.
цитата:

Я сам просто не представляю свою жизнь в ненависти к какой-либо нации.

Может, вы не представляете свою жизнь вообще в ненависти к кому-либо? Можно предположить, что ненависть для вас неприемлема как чувство?
цитата:

Я воспитан на совершенно других ценностях: интернационализм, космополитизм, мультикультурализм, толерантность к другим взглядам и т.п.

Это хорошие ценности. В таком случае, если вы волнуетесь о жителях россии, то должны стремится к тому, чтобы авторитарный режим, который там построен, был повален, потому что этот режим противоречит вашим ценностям и даже является их противоположностью.
цитата:

И мне из-за этого очень больно читать комментарии, в которых во всех преступных грехах верхушки обвиняют всю 140-миллионную нацию

А комментарии, в которых представители этой самой нации желают смерти украинцам, называют нас нацистами, радуются смертям наших солдат, читать вам не больно? Подавляющее большинство жителей россии поддерживают нападение на нашу страну. Благодаря их поддержке, уже погибли и были искалечены десятки тысяч жителей Украины, из которых большинство – мирные. Мне трудно понять, почему вот такое вам не больно https://telegra.ph/Gibel-mirnyh-zhitelej-Ukrainy-vsledstvie-rossijskogo-vtorzheniya-05-29 , а когда обвиняют россиян, которые к этому причастны, вам больно.

Может, так проявляются какие-то ваши самодеструктивные склонности?

Хотя если вы считаете, что виновата только "верхушка", то вы просто плохо разобрались в ситуации и плохо понимаете, что происходит. А происходит вот что: подавляющее большинство россиян поддерживают вторжение в нашу страну и убийство наших соседей и родственников, а также желают, чтобы Украина была оккупирована, то есть по сути уничтожена. Многие их них открыто призывают к убийству украинцев и бомбардировкам наших городов.
цитата:

самое страшное, радуются гибели мирных(!) граждан РФ, а также призывают к "ковровым бомбардировкам" российских городов

А когда россияне радуются гибели мирных украинцев, вам не больно? А ведь такого есть много. Вот небольшая подборка таких комментариев: https://telegra.ph/Rossiyane-prizyvayut-ubivat-ukraincev-05-08
цитата:

Нормальна ли такая нетипичная реакция на войну?

О нормальности не знаю, но мне такая реакция кажется неестественной. Когда на тебя нападают, когда угрожают твоему существованию, то естественно защищаться и чувствовать гнев к нападчику. Вы же испытываете стыд, причем не за ту сторону, которая напала, а за ту, которая защищается. Если говорить об этом чисто с психологической точки зрения, то можно предположить следующее:

1. Возможно, у вас есть самодеструктивные и / или мазохистские склонности.

2. Возможно, у вас занижена самооценка. Люди с заниженной самооценкой, когда к ним проявляют агрессию, часто начинают размышлять, что они сделали не так, вместо того, чтобы защищаться.

3. Возможно, для вас неприемлемы некоторые естественные человеческие эмоции – например, гнев или ненависть.

4. Возможно, вы бессознательно задействовали нечто типа защитного механизма отрицания. Сближаясь с агрессором, вы будто хотите себя убедить, что ничего такого страшного не происходит, никто никого не убивает и не калечит, никто не хочет уничтожить вашу страну. Вот ведь есть здесь у меня в мессенджере хорошие люди, которые желают мне мира – все хорошо. Самоуспокоение будто.

Можно также предположить, что проблема эта не психологическая. Возможно, вы просто плохо разобрались в том, что происходит. Возможно, вы поддались влиянию дезинформации со стороны агрессора. Об этом могут свидетельствовать вот эти ваши слова:
цитата:

искать возможный выход из конфликта с учетом интересов обеих сторон

Интерес россии – оккупировать Украину, уничтожить ее как государство, перед этим убив всех оказывающих сопротивление военных и гражданских. Почему вы учитываете этот интерес?

Пост был отредактирован автором 30-05-2022 18:15:24


До теми: Нестандартная реакция на войну...

У будь-якому разі дякую за ваш сайт. Я вболіваю за нього і надіюсь найближчим часом побачити різке зростання його популярності.

Пост был отредактирован автором 27-05-2022 20:09:40


До теми: Чому нема ЖОДНОГО нормального українського психологічного форуму? Конструктивна ідея для авторів сайту...

А, ну і ще зробити можливість у повідомленнях ставити абзаци. Я попереднє повідомлення розділив на абзаци, але опублікувалося воно чомусь без абзаців, суцільним текстом. Замість тире чомусь з’явились символи %u2014 . Це не кажучи вже про відсутність можливості форматувати текст %u2014 жирний, курсив тощо.

UPD: Бачу, що на абзаци розділилось і можливість редагувати з’явилась. Напевно, це у мене було якесь зависання, тому прошу вибачення.

Але досі замість тире стоять символи %u2014. Також я не бачу можливості видаляти повідомлення.

Пост был отредактирован автором 27-05-2022 20:07:01


Пост был отредактирован автором 27-05-2022 20:07:27


До теми: Чому нема ЖОДНОГО нормального українського психологічного форуму? Конструктивна ідея для авторів сайту...

Конкретні ідеї, як можна покращити сайт і форум:

1) Змінити оформлення. Зробити його простішим і зручнішим. Наприклад, якось так: https://psychologyforum.com/ . Я думаю, що популярність і кількість користувачів у великій мірі залежать від оформлення і зручності.

2) Об’єднати форум і запитання до психолога в одному місці. Наприклад, зробити один загальний форум, де є можливість дозволяти відповідати в темах лише психологам. Зараз це все виглядає доволі заплутано.

3) Зверху показувати не ті теми, які були створені останніми, а ті, де були останні відповіді. От, наприклад, тільки що я написав в одній старішій темі, створеній у квітні. І тема не піднялась %u2014 мій коментар не побачить ніхто, крім автора теми й тих, хто підписаний на цю тему. Мені здається, що це дуже важливо %u2014 теми не підіймаються після нових коментарів, нові дописи мало хто бачить і це дуже гальмує дискусію.

Надіюсь, мій відгук буде для вас корисним і ви не будете ображатися за мою конструктивну критику smile.gif .
До теми: Чому нема ЖОДНОГО нормального українського психологічного форуму? Конструктивна ідея для авторів сайту...

к
цитата:

В цілому, на У психолога реалізована можливість спілкуватися з психологами на безкоштовному "форумі" https://upsihologa.com.ua/ask/ і нею люди багато років активно користуються.

Так, це дуже хороша і корисна можливість. Але було би дуже добре, якби була ще можливість людям із психологічними проблемами спілкуватися між собою, ділитися досвідом.
цитата:

Cкажіть, а особисто вам чого саме не вистачає на даному форумі?

Мені не вистачає спілкування зі схожими на мене людьми %u2014 тобто з людьми із психологічними проблемами й психічними розладами. Не вистачає майданчику, де можна анонімно говорити про свої переживання. Що стосується можливості ставити питання психологам, то, як я вже казав, я вважаю це дуже класною і корисною функцією, але особисто мені це не цікаво, тому що у мене є власний психотерапевт.

Більш цікаво мені говорити з людьми, які мають схожі на мої проблеми. Також цікаво обговорювати якісь теоретичні речі.
цитата:

Класичний форум - це саме кількість тематичних розділів?

Під класичним форумом я маю на увазі щось таке: https://psychologyforum.com/ .
цитата:

Мені видається, що найпривабливіше в будь-якому форумі - це активніть учасникв. Є "движ" - люди освоюються на майданчику заради цього, немає - то не важливо наскільки зручно або красиво зроблено.

Згідний. Але також я думаю, що дуже важливе значення має оформлення і зручність. На мою думку, однією з причин низької популярності форуму на цьому сайті є невдале оформлення. Зверніть увагу на оформлення англомовного форуму за посиланням з попереднього абзацу %u2014 воно мінімалістичне, компактне зручне і привабливе. Форум видно відразу, його не треба шукати. Я думаю, що від таких речей багато що залежить. На такому форумі прямо хочеться зареєструватися і почати писати.

Мені здається, що якщо просто змінити оформлення вашого сайту і форуму, зробити його зручнішим і простішим, то спілкування на форумі стане набагато більше навіть без зусиль для просування.

Надіюсь, ви не образитесь на цю конструктивну критику smile.gif .
цитата:

Зараз не так просто розкручувати класичний форум на сайті, адже багато людей спілкуються в соцмережах.

У соцмережах не вдасться поговорити про якісь особисті переживання. Якщо у тебе хронічний ОКР або депресія, то у Facebook не дуже то й розкажеш про своє життя. У людей є потреба говорити саме про особисті переживання, психологічні труднощі, і це стосується далеко не тільки людей із психічними розладами. Доказом того, що у людей є така потреба, є саме по собі існування російського форуму b17, де теми оновлюються кожну секунду. Раніше там сиділо багато людей з України, але зараз, я думаю, більшість українців не зможуть там спілкуватися. Не дуже приємно сидіти серед людей, які підтримують вбивство твоїх сусідів, друзів і родичів і вважають тебе нацистом, хай навіть там не всі такі. Тому, на мою думку, є велика потреба у подібному українському ресурсі.
До теми: Чому нема ЖОДНОГО нормального українського психологічного форуму? Конструктивна ідея для авторів сайту...