Психологиня Світлана Юріївна Німенко (Іщенко) м Біла Церква

Доброго дня!
Звісно Ваша підтримка це краща допомога. Але також було б дуже добре якби Ви та ваш син звернулись за допомогою до спеціалиста, який зможе допомогти в визначенні причин та подолані стресу

Дякую, Олеже за ваше доповнення до питання.

"Я цікавлюся якщо я відверто скажу дівчині що я не знаю як що робити, що буде. Навіщо це мені ? - якщо вона скаже так, я буду впевнений в тому, що дівчині теж подобаються фізичні стосунки зі мною. Тобто додасть впевненості, ясності в тому що я роблю."

Уміння говорити (можна навіть сказати демонструвати, заявляти) про свої потреби, бажання та цілі - це один із критеріїв побудови будь-якого роду комунікації. Озвучити свої бажання та цілі цього спілкування, таким чином, щоб не завдати шкоди співрозмовнику, партнеру, оточуючим, а також почути та прийняти його/її бажання, цілі – це одна з основ здорової комунікації. Таким чином, якщо ваші цілі збігаються, то люди йдуть в один бік і їх спілкування триває. Якщо ні, то сенс?

"Тому я хочу зараз зробити для себе умовні часові межі, скільки я готовий витрачати на спробу. Мені вже 26 років і всі стосунки закінчуються однаково — дружбою чи повним розставанням."

Якщо я вас правильно розумію, Олег, то ваша мета - це побудова не дружніх стосунків, а любовних, можливо надалі сімейних. А яка ціль вашого спілкування у тієї дівчини, з якою ви спілкуєтеся, Ви знаєте? А вона знає про вашу мету спілкування з нею? Якщо ні, то яким чином ви повинні дізнатися про це?

Також я б хотіла запропонувати вам замислитися над тим, чому ви вибираєте собі в пару: спілкування з такими жінками, які, скажемо так, "не сприймають" вас, як можливого партнера для побудови сімейних стосунків у майбутньому?

Доброго дня, Олег. Ви чудово помітили, що якщо
«я не проявляю активності це закінчується тим, що я залишаюся просто другом (таке вже було декілька раз).»;
Тому що якщо не проявляти активності, то навряд чи можна отримати те, що хочеться. Наприклад взяти роботу, є співробітники, які просто виконують свої обов'язки, не виявляючи при цьому ініціативи чи творчості. А є ті, що виконують свої обов'язки, виявляють ініціативу, ведуть активну діяльність. І в результаті: кого, швидше за все, помітить начальство?
Будувати стосунки та переходити від одного етапу до іншого – це теж навички. А навички виробляються з досвіду, який буває як позитивний, так і негативний (залежно від того, як його сприймають), але які виходять із дій.
Можливо дівчина, якій Ви скажете, що не знаєте, як вчинити далі і відчуваєте розгубленість, подивиться на це, як на щось цікаве і щире, а можливо навпаки - розцінить ваші слова в протилежному руслі.
Питання в тому, чому Ви питаєте:«чи можу я прямо зізнатися дівчині, що не знаю що робити?»;
Ви шукаєте схвалення чи підтримки?

Добрый день, Динара!
Это просто потрясающе, что Вы заметили такую родовую динамику, что говорит о высоком уровне осознанности.
«В последние разы, отчетливо это понимая, прекращала отношения с такими мужчинами, не хочу тратить силы и время зря, на по сути онлайн-отношения.
Самооценка когда-то хромала, но сейчас с нею более менее в порядке - тоже много разговаривали с папой на эту тему, оба плакали и прощали друг друга. Но мужчин все равно притягиваю таких же частично отсутствующих, как когда-то мой папа.»;
Работая над собой, мы чистим слой за слоем нашу психику, осознаем свой выбор и со временем приходим к той цели, которую поставили. Какие отношения вам нужны, что вы хотите получить и что готовы для этого делать? Зачем вообще Вам отношения? Чтобы что..?
«Переживаю, что дочь столкнется с такой же судьбой, как и моя, хочу уберечь ее от этого, чтобы у нее был свой счастливый путь, непохожий на мой.»;
Если Вы уже работаете над собой, то в любом случае улучшите жизнь ваших детей. Главное не останавливаться. Работайте с психологом, попробуйте почитать книги "Нелюбимая дочь" Пег Стрип и "Материнская любовь" А. Некрасов.

Добрый день.
Чувство одиночества может быть из-за большого количества причин. Есть ли у вас возможность поговорить об этом с кем-то из близких (мама или папа, бабушки или дедушки, старшие братья или сестры и т.д.)?
Так как вам нет еще 18 лет, то о работе с психологом нужно поговорить со своими родителями или опекунами.

Добрый день. Для того чтобы "помирится" со своими страхами необходимо сначала понять, что чувство страха - это не хорошо и не плохо. Это то чувство, которое необходимо человеку, чтобы обеспечивать его безопастность. Однако, бывает и так, что в определенных ситуациях, чувство страха перестает быть рациональным. И тут необходимо находить причины.
«Но банальная мысль об этом приводит к приступам тревоги ,паники, истерики»;
Чего конкретно Вы боитесь?

Добрый день. Сочувствую Вашей ситуации. Да, сейчас действительно время, так скажем, не особо легкое. Однако, есть ситуации в которых люди справляются с чем-то самостоятельно, а есть ситуации, в которых нужно попросить помощи. Вы можете обратится к врачу, так как поставить диагноз депрессия и назначить лечение может специалист обладающий необходимой квалификацией.
Берегите себя.

Доброго дня. Співчуваю Вашій ситуації. Але у будь-якій ситуації можна бути жертвою, можна бути агресором чи рятівником. Дивовижно, що зазвичай людина не помічає, що якщо вона десь жертва, то в іншій ситуації агресор. Ви абсолютно правильно написали на початку Вашого питання: «Не можу розібратись у собі»;
Адже для того, щоб знайти відповіді на ці питання: «Як порозумітися з батьками. Як перестати боятися засмутити маму і почати жити своїм життям таким як я хочу.»;
Треба насправді розібратися в собі. Тоді "всі пазли складуться" і Ви спокійно зможете робити вибір і приймати рішення, які підходять саме вам. Для цього Вам бажано пройти терапію з психологом.

Доброго дня. Дякую за це питання, насамперед тому, що й сама, проходжу терапію кордонів, бо вважаю, що фахівець теж має розвиватися. На мою думку, для того, щоб вибудувати свої кордони, розуміти і відчувати межі іншого, потрібно добре розуміти і відчувати себе. Спокійно говорити про те, що підходить саме Вам і спокійно слухати та приймати, що каже партнер. Скажімо так, правильних чи неправильних стосунків не буває. Бувають ті, які підходять партнерам із певних причин, які іноді навіть не усвідомлюються, а бувають не підходять.

Добрый день.
Как вы думаю замечали, что тема сексуальности, секса, итнимных отношений была достаточно табулирована в обществе на протяжении долгого времени. Даже сейчас не каждый готов открыто обсуждать подобные вопросы. Причин этому достаточно много, начиная от банальных: воспитание в семье, в школе, прохождение пубертата, влияние близкого окружения, первый сексуальный опыт и многое другое.
Рекомендую Вам почитать интересную книгу "Как хочет женщина. Мастер-класс по науке секса" Емілі Нагоскі. Там достаточно широко раскрыта тема женской сексуальности. И многие вопросы, а точнее ответы встанут на свои места.

Добрый день, Анжела.
Очень интресный вопрос-задачу вы, так скажем, поставили. Действительно, сейчас очень многое интегрированно в интеренет и социальные сети: работа, общение, знакомства, учеба и т.д.
«Я не учусь, нигде не работаю, не ловить же мне их прямо на улице»; - Расскажите, а как проходит ваш обычный день? Чем вы занимаетесь? Какие у вас интересы? Как вы проводите свободное время?

Добрый день.
Подскажите, пожалуйста, в чем Ваш вопрос? Вы хотите перестать чувствовать неудовлетворенность и чувство жалости? Чего Вам хочется?
Одна из основ когнитивной психологии заключается в том, что наши мысли "заставляют" нас чувствовать себя определенным образом. Здесь речь сейчас не о том- мол думайте позитивно и все пройдет, к сожалению, такой подход не работает. Поэтому работа с психологом и некоторыми установками человека, которые мешают в жизни, помогают улучшить самочувствие.
«Но столь болезненно я это воспринимаю только потому,что раньше такого не было. Не было ощущения,что я что-то не потяну. Не опускались руки так быстро.»;
Как давно Вы "поймали" себя на этих чувствах? Что послужило катализатором этих мыслей?

Доброго дня, Аня.
Тема співзалежності та контрзалежності досить велика. В основному причина таких почуттів і емоцій криється досить глибоко, швидше за все її можна знайти проаналізувавши ваші стосунки з батьками в дитинстві. Усвідомивши причини такої своєї поведінки, можна закрити прогалини в тому, чого вам справді не вистачає (забракло) і відпустити ситуацію. Простіше це зробити звичайно у роботі з терапевтом. Однак, як самотерапія можу порекомендувати вам почитати книги на тему залежності та контрзалежності у відносинах. Їх зараз досить багато в інтернеті, мені подобається "Сила уподобання" Сью Джексон, "Втеча від близькості" Беррі К., Дженей Б. Уайнхолд.

Доброго дня!
Насамперед хочеться сказати, що ти величезна молодець, що говориш про те, що тебе непокоїть. Це дуже сміливий вчинок і не кожна доросла людина на нього здатна. Можливо, це і є причиною деяких проблем у людей.
Якщо я правильно розумію тебе непокоїть певний страх за свою безпеку та репутацію. Це цілком нормальне почуття, всі ми можемо його відчувати.
Страх - це не погано, це те наше почуття, яке, скажімо, допомагає нам зберегти себе в безпеці. Однак, він буває раціональним, тобто "хорошим", який говорить наприклад: ага, туди ходити не треба, там може бути небезпечно. А буває ірраціональним, тобто таким, що "заважає", наприклад: ти зробила якийсь класний реферат і боїшся про нього розповісти вчителю, тому що однокласники можуть висміяти тебе або якось принизити. Щоб розібратися з тим який страх ти відчуваєш у певний момент спробуй глибоко вдихнути носом і видихнути ротом кілька разів, а потім запитати себе: що я отримаю, якщо послухаю свій страх? і що я не отримаю, якщо послухаю свій страх? Відповіді можеш записати собі кудись.
Було б дуже здорово, якби ти змогла поговорити про це зі своєю родиною: з мамою чи татом, чи бабусею, чи дідусем, із кимось, хто зможе тебе підтримати з близьких. Також у вашій школі є психолог і за бажанням можна звернутися за порадою до нього/ній.

Доброго дня!
Для більш повного розуміння ситуації необхідно більше даних, таких як вік дитини, вік бабусі, умови проживання, характер їх взаємовідносин тощо. Тоді можна буде знайти причину такої поведінки.
А так, загалом, наприклад: підліток, у зв'язку з перебудовою організму, цілком може поводитися агресивно, може підвищитися почуття тривоги, стати менш посидючим, може підвищиться збудливість. Коли така поведінка, скажімо так, "не сильно впливає на нього/неї та оточуючих", тобто підліток може її контролювати, таку поведінку можна назвати нормою.

У даному випадку, звичайно, рекомендується консультації з психологом як бабусі, так і дитині. Однак, як самодопомога, можна почитати книгу про вікову психологію. Наприклад "Вікова психологія" Мирослав Савчин та багато інших.