У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Немає сил боротись із життєвими труднощами

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Страхи, тривоги, фобії » Немає сил боротись із життєвими труднощами
Сама виховую сина якому 4 роки. У нього проблеми зі здоров'ям, уже декілька місяців як не одне,так інше. І в самої така ж історія. Весь час якісь хвороби. Із-за цього не можу вести його в садочок,і відповідно не працюю зараз. Живемо лише на аліменти,дуже тяжко. Рідні морально не підтримують. Я дуже втомилась,погано сплю,кожен день болить голова,інколи здається що втрачу свідомість. Сняться погані сни. Я 24/7 з дитиною,сама лише в туалет можу збігатися швиденько. Ніхто не хоче посидіти з сином навіть годинку. Де брати сили і енергію? Як перестати так сильно тривожитись за кожну хворобу? Здається це ніколи не кінчиться... навіть плакати вже нема сил(
Питання від: ; Вік: 25

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.


консультация психолога
2
Владимир Анатольевич Тарасенко
Наталия Горская
Ваш стан зрозумілий. Вам нелегко. Але цей період тимчасовий. Дитина підросте, полегшає.
Потрібно намагатися структурувати реальність.
Які у Вас стосунки із чоловіком? Чи можна попросити його іноді приїжджати, щоб погуляти з дитиною? Вашій дитині вже 4 роки. У цьому віці дітям подобається малювати, ліпити із пластиліну, дивитися мультики.
Ви пропонуєте дитині ці заняття?
Якщо потрібно навести порядок в квартирі, залучайте в цей процес дитину у вигляді гри. Наприклад, хто швидше прибере іграшки?
І пам'ятайте, діти часто хворіють у тривожних батьків. Як тільки Ви заспокоїтеся, дитині стане легше. Щойно накриють негативні думки. зробіть легкий вдих через ніс та довгий видих через рот. і при цьому подумайте: "У мене все добре. А буде краще, ніж я можу уявити"

Відредаговано автором 01-11-2023 04:39:24


👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Ирина Константиновна Зубиашвили
Катю, іноді життя "підкидує" нам справжні випробування.
Але зазвичай такі, з якими ми можемо впоратись.
І Ви також впораєтесь.

Розкажіть про своє життя, якщо можна.
Як так склалося, що рідні не підтримують?
Які раніше були з ними стосунки?
Як щодо друзів?
Які саме проблеми зі здоров'ям сина?
Яку освіту маєте, чи працювали раніше?
Що хотіли б змінити в своєму житті?

"Де брати сили та енергію"- важливо знаходити можливості для відпочинку і для того, щоб робити те, що подобається і приносить позитивні емоції.
Сину 4 роки, отже мультики можуть дати Вам певний вільний час.
А спільні ігри можуть дати можливість відключитись від проблем та відпочити морально.

А ще важливо помічати в кожному своєму дні те, що дарує приємні відчуття - сонце, вітер, посмішку сина, приємний смак улюбленої страви, шурхіт листя, або музику, яка дає відчуття заспокоєння, - запахи, смаки, фільми, фізичні відчуття, все, що дає позитив, або заспокоює.

А ще важливо НЕ давати енергії "витікати" через різні "дірки", такі як негативні думки ("чому саме зі мною таке"/" вони мені не допомагають",/ "я не можу " тощо).

Якось так склалося, що ваше життя зараз саме таке, як є.
Як вважаєте, що до цього призвело?
Що можна змінити?


👍 радити психолога:

01-11-2023 19:54:12Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 354001 для Ирина Константиновна

Дякую Вам за відповідь🙏
З чоловіком не спілкуємось,у вихованні дитини він участі не бере,лише сплачує аліменти. Тому з дитиною час проводити не зможе.
Синочок любить активні ігри,бігати,грати в м'яча. Малювати і ліпити не дуже,не на довго це його займає,максимум хвилин 10) Тому проводимо з ним час активно.
Я дуже тривожна,і розумію що із-за цього ще більше хвороб. Прогулянки на свіжому повітрі трішки повертають мене в реальність і тоді менше думаю про погане.
Дякую за поради. Я буду пробувати.
У мене є велике бажання щоб синочок пішов у садочок,а я на роботу. Але і тут є страхи,що він ще більше хворітиме і що буде дуже тяжко,адже він дуже мамин хлопчик. Ви не порадите як краще його підготувати до адаптації в садочку? Щоб розлука зі мною пройшла максимально легко для нього. Та і для мене)

Виберіть психолога для консультування з приводу тривожності, панічних атак, ірраціональних страхів

01-11-2023 20:04:08Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 354023 для Наталия Горская

Дякую Вам за відповідь!
Життя у мене не таке вже і складне звісно,у всіх свої труднощі,я це розумію...
Рідні не підтримують,тому що тато мій весь час працює,навіть у вихідні, онука ніколи не брав щоб погуляти з ним хоча б годинку. Вважає що це відповідальність лише моя і все.
Мами у мене немає,вона померла як мені було 7 років.
Є ще сестра старша на 8 років,але з нею складні стосунки з самого дитинства. У неї є злість на мене,що вона в дитинстві повинна була сидіти зі мною,глядіти мене,поки тато на роботі. І типу я їй зіпсувала юнацькі часи. І ще злиться на мене за те,що тато допомагає мені грошима більше. З сином навіть не прошу її посидіти,знаю що відмовить.

Подруга найкраща виїхала у Францію як почалась війна. Інша подруга живе в іншому місті,бачимось рідко,спілкуємось по телефону і в соцмережах.

Синочок хворіє то простудою,гайморит був,потім знову простуда, зараз алергія та ускладнення після видалення зубчика. Набряк не сходить вже місяць,їздимо по лікарях,і здається що вони й самі не знають в чому справа. У мене вже опускаються руки просто. Хоча розумію що повинна бути сильною.

Освіта у мене вища,магістр права. Юрист. Не працювала,лише була га стажуванні. Потім завагітніла,і оце лише шукаю роботу. Боюсь що ніхто не захоче брати працівника без досвіду роботи. Адже мені 26 років через 2 місяці,а ніде не працювала (

У житті хочу змінити і місце проживання,хотілось переїхати до нового міста. Хочу щоб синочок ходив до садочку,а я на роботу. Мати фінансову стабільність. І звісно особисте життя щоб було якесь. Уже 4 роки як сама. Після розлучення з чоловіком стосунків не було. Тяжко довіритись чоловікам. Да і немає змоги кудись самій ходити,щоб з кимось знайомитись(

Синочку включаю мультик,щоб мати час прибрати і наготувати їсти, привести себе впорядок. Гуляємо на свіжому повітрі, в парку, ходимо в кафе пити чай чи їсти тістечко якесь. Він тоді дуже щасливий,а від цього радію і я)

01-11-2023 20:06:13Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 354023 для Наталия Горская

Моє життя стало таким напевно із-за того,що я дуже втомилась. Я розумію що зараз у мене не сильно гарний стан. Я погано сплю,нервуюсь по кожній дрібниці. Війна дала свій відбиток на моїй тривожності.
Мені здається, що якщо у мене буде робота,яка приноситиме задоволення, зміниться круг спілкування, будуть цікаві знайомства і нові можливості,тоді мені стане легше. А так у мене як кажуть суцільний "день сурка".


консультация психолога
1
Наталия Горская
Іноді звикання до садка проходить непросто. Для малюка розлука з мамою та новий колектив – це стрес. Зазвичай адаптація триває 4 тижні. Але все індивідуально.
Щоб легше пройшла адаптація, розповідайте дитині про дитячий садок, гуляйте разом територією дитячого садка, сходіть на екскурсію до групи. Виберете разом з малюком одяг, в якому він піде в садок. Познайомтеся із вихователями.
Перший день можна провести разом у садочку (зазвичай одну годину). .Протягом тижня можна водити дитину на дві години. Створіть ритуал - при розлуці цілуватися і обійматися. При зустрічі – радіти.
Дайте дитині улюблену іграшку або річ, яка нагадуватиме про вас (хусточка або щось ще). Через тиждень можете вже залишити дитину на обід, а потім на сон.
Щоранку бажано, щоб дитину будила іграшка, яку озвучує мама, нехай іграшка «бажає» дитині: «Доброго ранку!»
Купуйте дві однакові піжами для сну. Одна буде для сну вдома, а інша для дитячого садка.
Корисно грати – у «хованки» ("прятки"). Спочатку відвідування дитячого садка дитина боїться «пропажі» мами, коли вона йде з поля його зору, а в грі вона звикне, що якщо мама пішла, то вона обов'язково повернеться.
Вашому синочку 4 роки. У цьому віці дитина вже дійсно вміє грати з дітьми і, крім того, малюк здатний зрозуміти і прийняти той факт, що мамі потрібно ходити на роботу.
Іншими словами, дитина цілком готова до регулярних візитів до дитячого садка, і тому звикання до нового життя має проходити легше, ніж у маленьких дітей.


👍 радити психолога:

01-11-2023 21:05:03Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 354034 для Ирина Константиновна

Щиро дякую. Обов'язково придумаємо цікаві ритуали для прощання і зустрічей) щоб зменшити тривожність обох)
Про піжамки то дуже гарна ідея,придбаю однакові. Дякую Вам за поради!


психолог онлайн
Життя у мене не таке вже й складне "- от не погоджусь я з цим.
Складне.
З дитинства складне.
Дуже шкода, що Вам довелося отримати так багато важкого досвіду , починаючи з того, як Ви були ще маленькою.
Звісно, втомилися.
Будь хто б втомився.
А то і не витримав би.
А Ви молодчинка , тримаєтесь.
Велика повага за це Вам.

Вашого тата можна зрозуміти, він по життю ніс і продовжує нести багато відповідальності. Можливо тому не готовий на додаткову.

Вам добре було б знайти когось там, де Ви живете, і хто має схожі обставини. Тоді можна допомагати з дітьми по черзі, або проводити час разом з дітками. Або може хтось із сусідів може допомогти з дитиною, може і безкоштовно, або за невеликі гроші.
Люди виручають один одного в складних ситуаціях. Варто спробувати пошукати таку допомогу.

Щодо досвіду роботи.
Вам тільки 26.
Від Вас великого досвіду чекати навряд чи хтось буде. Тому можна сміливо казати, що досвіду немає, але є бажання працювати і що швидко навчаєтесь.

А ще можна пошукати якісь можливості заробітку вдома, це може бути якась кондитерка, або робота з комп'ютера (написання текстів, або допомога в оформленні якихось паперів юридичних, якщо Ви маєте таку освіту, або можна пройти курси і працювати графічним дизайнером, чи тестувальником програм), або, як це не дивно, можна підробляти нянею, взявши доглядати чужу дитину, разом зі своєю (хоча щодо відпочинку, то такий варіант його явно не додасть).

Садочок важливо знайти і все ж таки оформити сина.
Як почне ходити хоча б на декілька годин в день-вже буде легше Вам. Можна ж забирати після сну, щоб і з Вами також побув.

Ну а якщо хворітиме, то все одно ж не весь час, а хоча б частково.
Всі дітки хворіють, але так у них виробляється імунітет на різні види вірусів і мікробів.
Отож врешті вони все одно стають сильнішими, хоч і ціною хвороб.

Щодо "дня сурка ".
Знаєте, іноді організму саме це і потрібно.
Особливо, коли він втомлений.
Як ваш.
Щоб не витрачати сили на додаткове коло справ і нових хвилювань.

Можна сприймати це як певну відпустку, хоч і до початку роботи.
Ви маєте можливість зараз бути з сином, не бігаючи між роботою та хворобами дитини.
Спробуйте скористатись такою можливістю і знайти чим наповнити себе енергетично.
Не вішати ярлик про "день сурка", а сприймати це як таку можливість побути з сином, поки Ви йому потрібні.
А він потрібен Вам, бо нічого в цьому світі не може так зігріти і дати сил, як маленькі ручки , які міцно тебе обіймають .

А коли з'являться сили на більше - будете робити більше.
Але то буде пізніше, як казала Скарлет О'Хара - " я подумаю про це завтра ". До речі, вона також вимушена була одна вирішувати дуже багато питань, до яких не була готова, і також під час війни.
Можете перечитати, якщо не читали. Загалом , історії, як люди долають труднощі, допомагають психологічно впоратись із власними проблемами.








👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів
Ангел - А
фільмАнгел - А теми: кохання психотерапія утрата
50 оттенков Серого
фільм50 оттенков Серого теми: сексуальність кохання отношения

Рекомендуємо

Что такое тревога. Как с ней справляться Что такое тревога. Как с ней справляться

Страх и тревога, в чем различия. Некоторые виды тревоги. Что делать, если тревога не проходит?

Страх. Польза и вред Страх. Польза и вред

Страх - это эмоция, которая обычно возникает, когда вы чувствуете угрозу своему личному благополучию. Следовательно, для человека как биологического существа возникновение страха не только целесообразно, но и полезно. Это обычная эмоция,

Панические атаки: симптомы и методы самопомощи Панические атаки: симптомы и методы самопомощи

Панические атаки – частое явление. Паника – это наша способность выживать. Модели «защитного» поведения при ПА. Как справиться с паническим расстройством?

Как преодолеть фобию и страх Как преодолеть фобию и страх

Почему и как возникает фобия и страх? Основные этапы самостоятельного преодоления фобии и сильного страха. Преодоление страхов и фобий может улучшить качество нашей жизни. Что стимулирует фобию и страхи?

Як зменшити рівень тривоги і напруження в складний час Як зменшити рівень тривоги і напруження в складний час

На даний час наша країна перебуває в дуже тяжкій ситуації, у стані війні. Всім нам знайомі почуття: страх, безсилля, гнів... Я пропоную техніки, які допоможуть знизити рівень тривоги та напруження і полегшити стан

Коли виникають та в чому причини панічних атак? Коли виникають та в чому причини панічних атак?

Коли виникають ПА? У період змін у вашому житті. Зростання панічних атак можна спостерігати і під час соціальних змін: війни, фінансової кризи, епідемії. У чому причини панічних атак?

qr