У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психологиня Наталія Андріївна Гапоненко Запоріжжя Соцмісто

психолог    Наталія Андріївна Гапоненко
01-04-2020 Наталія Андріївна Гапоненко додати у вибрані

коментар
Анкета цього психолога не оновлювалася понад півроку. Перевірте інших психологів в Запоріжжя
Років досвіду психологом Років досвіду: 4
психолог
Освіта
Маю класичну повну вищу освіту (бакалавр та магістр) за спеціальністю психологія; завершила І ступінь терапевтично-освітньої програми (подана нижче) у напрямку гештальт-терапії; наразі є психологом, який навчається у психотерапевтичному напрямку психоаналіз (Міжнародний інститут психоаналізу та системного консультування).
Проходжу власну терапію протягом майже чотирьох років, регулярно проходжу супервізійні сесії.
Освіта:
1) Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова: спеціальність - психологія (бакалавр), 2013-2017 рр.
2) Запорізький національний університет: спеціальність - психологія (магістр), 2021-2022 рр.
3) Київський Гештальт Університет: введення у гештальт-терапію, гештальт-консультування (І ступінь терапевтично-освітньоі програми), 2019-2020 рр.
4) Київський Гештальт Університет: конференція з гуманістичної психології та психотерапії "В ладу з собою, в контакті з людьми і світом!", 2019 р.
Досвід психологічної практики
1) Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №104 - практичний психолог - 2018 р.
Одним із головних завдань було психологічне спостереження за школярами, розвиваючі заняття з ними, а також індивідуальні бесіди з ними та їх батьками.
2) Запорізький обласний центр соціальних служб - практичний психолог - 2021 р. - дотепер.
Одним із головних завдань на цій посаді є розробка, організація та проведення тренінгів психологічного спрямування.
3) Є практикуючим психологом з 2020 р.
Головним завданням для себе під час консультацій бачу створення атмосфери довіри та безпеки. Дотримуюсь всіх етичних норм та принципів.
Працюю з запитами
✔️ проведення тренінгівОсобистісні проблеми:
- підвищена тривожність;
- питання самооцінки;
- пошук власної ідентичності (власного "Я").
Міжособистісні проблеми:
- питання сепарації (психологічного відділення);
- питання кордонів та їх будування.
Розцінки приховані, тому що Наталія Андріївна давно не оновлювала своїх даних.


Основне
диплом перевірено
місце прийому клієнтів
   в Запоріжжя, Соцмісто , просп. Металургів, 23
Сертифікати про додаткову освіту
Відповіді 5
Агресивні спалахи
Здравствуйте.
Хорошо бы понимать контекст, так как обращение общего характера.
Для начала скажу, что агрессия - это в первую очередь наш друг, ведь ag gressio - это "движение к", то есть для того, чтобы нам идти навстречу другому человеку, нам нужно дружить со своей агрессией. Другое дело - как её выражать.
Если говорить в целом, то один из важных моментов - понимать кто перед вами. Бывают случаи, когда достаточно сказать, что вам неприятно, когда вас оскорбляют или пренебрежительно относятся и попросить так не делать. И это является также выражением агрессии, ведь очерчивание своих границ и донесение того, как с вами нельзя обращаться - это вербальный вариант самозащиты.
Конечно, бывает и так, что другой человек может проигнорировать ваше обращение, и тогда это будет больше говорить о нём, чем о вас. Но игнорирование не такой частый случай, как кажется. По большей части люди слышат. Если всё же получается так, что с вами продолжают обращаться также, несмотря на то, что вы просили так не делать, стоит подумать о санкциях. То есть о том, что вы сделаете в случае, если реакции другого не будет. Конечно, санкции должны быть приемлемы и для вас лично и в рамках закона. Например, пресекание общения или обращение к кому-то за помощью - тоже санкция.

Также важно понимать для вас лично, если вы большую часть времени молчите, с чем вы боитесь столкнуться? Что случится, если вы заговорите? Какие у вас фантазии на этот счёт? Конечно, эти вопросы желательно разбирать с психологом, как минимум с целью того, чтобы вы смогли выговориться.
Почему психологи нападают
Добрый день, Алла!
Многое было сказано и объяснено коллегами выше.
Но, задавая здесь вопрос, важно ещё понимать вашу мотивацию. Вы спрашиваете о других людях, об их намерениях, и хотите, чтобы одни психологи дали оценку оценки других психологов. Зачем это вам? Вы считаете, что качество вашей жизни улучшилось после обращения к первому специалисту, комментарии других специалистов вам не понравились, для чего вам нужно подкрепление третих специалистов?
Вы описали случаи пристыживания, в идеале это не должно исходить и от не-психологов, но это в идеале.
Вопрос профессионализма достаточно обширный, но в данном случае важно понимать что и почему вас в этом задевает.
Проблема вдома у сім’ї
Добрий день, Соломія!
Я побачила дуже багато болі, почуття провини, злості та, можливо, безсилля. Це досить важкі почуття та емоції, з якими самотужки впоратися буде вкрай непросто. Але ваша критична позиція, ваше розуміння ситуації, як ненормальної, може допомогти вам.
Скоріше за все, вам здається, що все тримається на вас: безпека матері, благополуччя меншої дитини. Частково справді, багато чого тримається на вашому почуття провини. Через це ви берете на себе відповідальність за дорослу людину, яка має двох дітей, та в теорії, якраз навпаки, саме батьки несуть відповідальність за своїх дітей, а не створюють для них загрозу.
Те, що розповідаєте ви - класичний випадок домашнього насильства. І у вашого батька, і у вашої матері є причини залишатися разом, і фінансове питання - це тільки те, що лежить на поверхні; дуже велика вірогідність того, що навіть за умови достатнього фінансового забезпечення мати не пішла б від батька. Звісно, я кажу про узагальнені речі і кожна ситуація індивідуальна, але здебільшого відбувається саме так: така психологія у жертви та кривдника.
В кінці кінців вам потрібно зробити вибір: чи терпіти батька разом з матірʼю чи будувати власне життя. Другий варіант передбачає багато роботи над собою, в тому числі проходження етапу "я жахлива людина", тому бажано це робити з психологом.

Бесплатная рассылка интересностей!

Я хочу сменить пол
Добрый день.
Не совсем понятно, что вы хотите, написав сюда: вы просто высказываетесь, или хотите комментарий, совет, сочувствие? В данный момент ваш пост - это жалоба.

Я прокомментирую.
Вы пишете, что хотите сменить пол. По законодательству Украины (могу говорить только о нём, не знаю, в какой стране вы находитесь), для этого нужен диагноз "транссексуализм", который ставит психиатр. Это не единственный врач, к которому вы обращаетесь. Если вам это действительно нужно - изучайте нормативную базу, изучайте, как происходит коррекция пола, в общем изучайте вопрос - так это просто остаётся вашей "хотелкой".
Вы указали, что вам 26 лет, тогда причём здесь родители? Вы уже взрослый.
И самое главное - кем вы себя считаете? Вы - мужчина, который чувствует себя женщиной? Вы мужчина, которому нравится выглядеть, как женщина? Вы вообще не чувствуете себя мужчиной, а женщиной?
В общем, сейчас столько вариантов, к кому себя отнести в ЛГБТ+ сообществе. Из того, что описываете вы, возможно, вы не гей, точнее не просто гей. Есть, например, дрэг квин. Почитайте об этом, почитайте о других разновидностях, обратитесь в ЛГБТ-сообщества, они в Украине сейчас хорошо развиваются. В общем, опять же, изучите вопрос, потому что первое впечатление складывается, что вы сами не определились.

Відредаговано автором 22-04-2023 14:22:08

Життя ніби не має сенсу
Вітаю, Віко!
Бачу протиріччя у вашому пості.
Перше протиріччя. З одного боку, ви пишете, що вам потрібен психолог, але ви не хочете знову розповідати про своє дитинство, а з іншого боку, нижче, ви про нього (дитинство) згадуєте і також описуєте проблеми, які вас тривожать, в контексті сімʼї. Ті проблеми, які описуєте ви, на жаль, не можна вирішити, не занурившись у минуле.
"Мене починає нудити, коли я думаю, що мені ще раз доведеться розказувати про своє дитинство" - у мене є припущення, що для вас є болісним згадувати його, і якщо це так, звісно, ви будете всіляко уникати неприємних спогадів. Питання в тому, як та скільки ще ви зможете їх уникати.
Друге протиріччя стосується відношень з людьми. Ви і хочете спілкування і уникаєте його одночасно. Ви пишете, що це є страх втрати. Тобто, як і в першому випадку, страх зустрічі з чимось болісним для вас.
Якщо підсумувати: і в першому, і в другому випадку присутні уникнення, за якими стоїть страх зустрітися з чимось болісним, і цей страх переважає ваше бажання вирішити проблеми, які вас тривожать. А якщо головує страх, то справді "життя ніби не має сенсу", бо здається, для вас спілкування є вкрай важливим, а його немає, принаймні у тому форматі, який хочете ви. Тож вибір впав на менше лихо - уникання. Також ви недарма сказали про стосунки з матірʼю, вони теж грають велику роль і у спілкуванні з іншими людьми... Але це є більш глибокою проблемою, яка виходить за рамки питання-відповідь.
Який можна зробити висновок? Спілкування (в тому числі з психологом) - завжди ризик, який може бути сповнений як позитивним, так і негативним досвідом. Також відсутність спілкування у форматі, який вам потрібен, - це теж досвід. Але вирішувати вам.
Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

qr