Психологиня Анастасія Львівна Ковальчук Львів

Якщо це почалося в 10 класі, то, можливо, воно пов`язане з перспективою закінчення школи і вибору професії? Можливо Вас лякає власне дорослішання? Може також бути сильний страх невдачі. Так звана, мотивація уникнення невдачі. В такому випадку щоб уникнути невдачі в якомусь завданні, людина намагається його уникнути або не приділяти йому достатньо уваги. Тоді, в разі невдачі, можна буде себе заспокоїти "ну, просто я не старалась".
Інший варіант - можливо, в Вас присутній сильний внутрішній конфілікт, може навіть не пов`язаний з навчанням, але який забирає на себе всю Вашу енергію, весь ресурс.
Прислухайтеся до себе, чи якийсь з варіантів викликав певний відклик у Вашій душі? Але якщо ситуація не зміниться, звичайно, найкраще звернутися на очну консультацію до психолога і там спробувати знайти всі відповіді на питання.

А не пробували знайомитися через інтернет? Є багато сайтів знайомств. Знаю з власного досвіду, і досвіду багатьох своїх знайомих, що це працює :-). Успіху Вам!

Доброго дня! Емоції, які у Вас виникають при спілкуванні з мамою (страх, почуття вини), вказують, що Ви все ще комунікуєте на рівні мама-дитина, а не як дорослий з дорослим. Єдиний вихід - поставити чіткі рамки в стосунках з мамою. Скажіть їй, як Ви себе почуваєте при її нападках, скажіть, що втомилися від її постійного контролю. Ви мама, і Ви маєте право вирішувати, як доглядати за своєю дитиною. Вона може Вам порадити, а Ви можете або прийняти, або не прийняти цю пораду. Це дуже не легко, потребує багато роботи над собою, і багато непростих розмов з мамою. Але вода камінь точить. Успіху Вам!

Доброго дня! Дуже мало інформації. Коли це почалося? Які події цьому передували? Можливо у вас була якась серйозна стресова ситуація чи неприємності в житті?

Доброго дня, дуже співчуваю, що від людини, від якої очікуєш найбільше підтримки, Ви натерпілися стільки образ. Ваша мама Вас відштовхує, а потім знов притягує. Та й Ви віддаляєтеся від неї, а потім знов біжите до неї. Здивувало, що Ви написали, що Ваша мама видала Вас заміж. Як це відбулося? Ви не хотіли цього шлюбу, але пішли на поводу матері? І ще Ви перекладаєте відповідальність за розвал Вашої сім`ї на маму. Але це саме Ви дозволили втрутися їй і розвалити Вашу сім`ю. Щодо Вашої теперішньої ситуації, то так виглядає, що Ваша мама Вас ревнує. І погрози прокляттям це чистої води маніпуляція, спроба знову Вас прив`язати до себе. І тільки Вам вирішувати, чи поведетеся Ви в черговий раз на гру за її правилами, чи візьмене відповідальність за власне життя у свої руки, і почнете жити як самодостатня доросла жінка і матір.

Доброго дня, Сергій. Ймовірно, Ваша дівчина боїться навих стосунків, можливо її лякає близькість, і вона бояться нового болю? А можливо, таким чином вона хоче перевірити, наскільки дорога вона Вам, очікує, що Ви будете її добиватися, а не ігнорувати. Це все питання, на які зможе дати відповідь лише вона. Раджу Вам відверто поговорити з нею, спробувати вияснити причину такої поведінки, розказати, як Ви себе почуваєте, коли вона себе так поводить.
Ну і ще одне, а що Ви почуваєте до неї? Ви її любите? Насторожило Ваше бажання зробити її ідеальною. Вам потрібна ідеальна (яких не буває), чи саме вона?

Погоджуюся з колегою, але, якщо все ж не буде можливості ходити до психолога, то найперше, що Вам треба зробити - це перестати виправдовуватися. В таких випадках треба чітко поставити рамки, і дати зрозуміти, що Ви не збираєтесеятерпіти цих принижень. Розкіжіть йому, що Ви відчуваєте, слухаючи його претензії. Ви маєте право вимагати поваги до себе з його боку.

Підтримую колегу, що тут потрібно працювати з психологом. Додам, що у Вашому випадку дуже добре би було проходити крім індивіндуальної, групову психотерапію. Або навіть якісь тренінги, спрямовані на розвиток комунікативності. Пошукайте, може хтось щось подібне проводить в вашому місті.

Руслан, а може в Вас не достатньо мотивації для роботи? Думаю, якби робота (точніше гроші, які вона приносить) була для Вас питанням виживання, таких проблем би не виникало. Вам 16! Чому Ви так переймаєтеся роботою в такому юному віці? Як же дівчата-дискотеки-кафешки-друзі? Вам спочатку було цікаво, Ви попробували, в Вас виходить, Ви знаєте, що можете. Може варто зробити паузу і зосередитися на житіі навколо?

Ми живемо в суспільстві, в якому культивується романтика. У фільмах, літературі, всюди змальовується пристрасне кохання. Але жодна пристрасть не триває більше, ніж 3 роки. В коханні є ще два важливих компоненти - близькість і здатність брати відповідальність за стосунки. І саме вони найбільш необхідні для тривалих стосунків. Є два основні типи кохання: любов-пристрасть і любов-дружба - спокійні, теплі почуття. Але це тепло теж треба виражати. Можливо ви були надто замкнуті, що дівчата вирішували, що ви їх не любите? Чи була у вас близкість (в психологічному значенні)? Спробуйте побудувати близькі стосунки, стати другом, розказуйте про свої почуття, плани, наміри. Діліться! Дівчата дуже цінують відвертість. Успіху вам!
.

Доброго дня! Спробуйте поговорити з батьками, може не з обома відразу, а з тим, з ким у Вас ближчі стосунки. Розкажіть про свої почуття і переживання, про свій біль. Можливо, Вам буде простіше це зробити в письмовій формі. На жаль, в даній ситуації, Ви і справді опинилися від них залежними, але чи значить це, що Ви не заслуговуєте на повагу?
І ще, чи є Вас друзі? Можливо, вони зараз могли би стати підтримкою для Вас?

Наташа, навіть не уявляю, як Вам важко ж двома дітками і без жодної допомоги з боку чоловіка! Як Ви все це тягнете на собі? І, головне, навіщо? Ваш чоловік не погано влаштувався, він потакає всім своїм примхам і абсолютно не хоче брати на себе жодної відповідальності. По суті, це ще одна дитина. Він каже, що любить, але в чому проявляється його любов? Чому Ви дозволяєте так поводитися з собою? Чому Ви взяли таку важку ношу і не хочете позбутися її? Якщо він каже, що любить, то, можливо, погодиться піти з Вами до сімейного психолога.
Ну і ще, якщо він краде, щоб випити, цілком можливо, що його потяг до випивки не просто побутове пияцтво, а алкоголізм. Можливо він погодиться піти також до нарколога.
Щасти Вам!

Татьянко, в першу чергу Ви маєте поважати себе і знати собі ціну! Тільки тоді вас будуть цінувати інші. Але бувають люди, які, в принципі, не здатні цінувати і поважати когось. Не знаю, в якій сім`ї виріс Ваш хлопець, але якщо, наприклад, в цій сім`ї не було поваги до жінки, то і він, швидше за все, не буде мати такої поваги.
4 роки - це не мало, уявляю як Вам боляче, але чи вартий він Ваших переживань і Вашого болю?

Ви не дуже зрозуміло написали, але фраза "не хочу, щоб ти привикала до хорошого", звучить дивно. Розпитайте його, що він має на увазі? Я так розумію, що він трошки грубо з вами поводиться? І ви не можете зрозуміти, як він до вас насправді ставиться? Але тільки ви можете це відчути! Можливо така поведінки - захисна реакція, можливо в нього був невдалий досвід стосунків і він боїться його повторити, можливо, йому з якигось причин важко проявляти ніжність, можливо зха показною грубістю ховаються глибокі почуття? А можливо і ні, можливо це прояв байдужості? Тільки відверто поговоривши з ним, ви зможете це зрозуміти. Скажіть йому про своїх почуття і сумніви. Щасти вам!

Доброго дня! Якщо ви справді любите цю дівчину, і справді шкодуєте про свій вчинок, і, тим більше, якщо ви відчуваєте, що і вона вас любить, то боріться за неї! Розкажіть про свої почуття, розкажіть про те, як ви прагнете бути з нею! Я впевнена, що якщо ви будете щирі і достатньо наполегливі, то вона вас пробачить! Успіху вам!