Question

29-04-2024

Доброго дня,зустрічаємось з хлопцем 6 років.
Уже пів року сильна тривога за хлопця. Так як зараз такий час,що воюватиме кожен хлопець/чоловік в нашій Україні розумію,що ось скоро піде і він. Почалось просто з того,що не хочу відпускати його і боялась жити без нього. А тепер я хороню його постійно,я вже в голові бачу як плачу на його могилі,як підходять близькі щоб мене заспокоювати. Я вже думаю яку йому огорожу на могилі ставитиму,стільки це буде коштувати. Думаю де житиму,чи працювати на цій роботі,чи поїхати до батьків і там буде краще,що ближче до його могили. Думаю як приходжу до нього і розповідаю як пройшов мій день,які плани у мене.
Я вже навіть придумала два варіанти як можу покінчити життя своє,як він помре.

Питання від: Євгенія; Вік: 24

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Ксенія Шалімова психолог Київ · Answer 1 · 2024-04-29 18:42:45

Добрий день Евгеніє. Дуже співчуваю, що вам приходиться жити із цими моторошними думками. Частково розумію вас, бо у мене теж є чоловік, за якого я хвилююся. І це зараз абсолютно нормально, бо ігнорувати нашу реальність неможливо. Але саме думки похорони - це вже виглядає, наче ви не справляєтесь із своїми переживаннями. Я б могла трохи попитати вас про ваш стан тут, але краще б такі теми розвивати на прийомі у спеціаліста, в безпеці і конфіденційно. Чи є у вас можливість звернутись за підтримкою до психотерапевта? Судячи з описаного, ваш стан зараз близький до розладу чи депресії, і виправляти це треба вже зараз, щоб не довести до серйозних розладів, які потребуватимуть довготривалого лікування.

score 1 · Answer 2 · 2024-04-29 21:08:35

Євгеніє, вітаю!

Співчуваю вам! Ваша тривожність малює такі страшні картини і це свідчить, що в тілі та в ментальних сферах немає ресурсу. Ви виснажені весь час боятись і ніби вже змиряєтесь з такими страшними зовнішніми обставинами. На війні головною задачею для всіх є - ВИЖИТИ!!! Давайте триматись цього курсу, а померти ще встигнемо. Пропоную вам вправу - давайте похоронимо цю установку, що ваш чоловік піде і з ним щось погане трапиться. Прям в образах попрощайтесь з цими думками, нав’язливими сюжетами. Похороніть і закопайте їх глибоко в землю.

Ви переповнені картинами суму, смутку, жалю. Перше, що треба зробити - це перестати читати новини. Вони вам протипоказані і обмежити перегляд інстаграми, фейсбуку і інших соціальних застосунків. Ваша психіка вже не в силах обробити таку кількість травматичного досвіду, бо ваша свідомість вже заражена ним як вірусом. Така кількість візуальної стимуляції не обробляється, коли в нас немає ресурсу.

На даний момент життя ви живі і ваш хлопець так. Це реальність і давайте з неі будувати гарні мости в майбутнє. Наприклад, чи б хотіли ви одружитись, мати дітей? Спробуйте малювати і гарні сценарії, доречі, вони теж можуть бути джерелом спокою та втіхи.

Загалом, у вашому випадку потрібна психотерапія. Можливо у вас депресивний стан, який потребує лікування! Не зволікайте і зверніться до психолога!

Відредаговано автором 29-04-2024 21:13:32

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 3 · 2024-04-30 09:29:31

Доброго дня Євгеніє!
Насправді, існує декілька рівнів проживання стресів. Перший - це рівень самого життя, коли всі події ми проживаємо фізично. І другий - рівень психо-емоційного проживання тих травмуючих подій, з якими ми ще тільки можемо стикатися.
Як на мене, перший етап проходження травмуючих подій на рівні підсвідомості Ви вже здолали, змоделювавши та "проживши" найгірший сценарій в своїй голові. Але є певні внутрішні установки та поведінкові моделі, "навіяні" як соціумом, так і, можливо, раніше батьками та значимим людьми, що заважають це зробити і потребують "перезапису".
Тому вийти із сценарію болю можна лише трансформувавши його в сценарій щастя. Адже, так само як світ впливає на нас, так і ми впливаємо на все, що відбувається в ньому. І це можна і потрібно зробити не лише заради себе, але і заради коханого, якому Ви можете допомогти вийти із сценарію війни.
Я б порадила Вам індивідуально попрацювати з психологом
.

Як прибрати ці думки зі свої голови?