Проблеми у вихованні 7го сина
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Проблеми у вихованні 7го сина
| Тетяна Артеменко психолог Черкаси 11-01-2024 21:58:08 |
1
Ви ніби заміжня і ніби незаміжня одночасно. Я так і не зрозуміла. З одного боку, Ви пишете, що змушені були переїхати до батьків після розлучення і що ваш батько теж займається вихованням вашого сина. Поряд з цим Ви пишете, що Ви нібито і заміжня..... Але де тоді ваш чоловік? Чи це Ви описуєте свої недавні спогади про той час, коли ще були заміжні? Знаєте, в мене народилася версія, що якщо я не зрозуміла про вашу ситуацію, то й Вам вона не дуже зрозуміла. Тому найпершим кроком бачу те, що Вам САМІЙ треба для себе уяснити, ХТО СКЛАДАЄ зараз вашу сім"ю, чи є у Вас чоловік, чому ваш тато став татом одночасно і для вашого сина і т.д. Відредаговано автором 11-01-2024 21:58:45 
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 11-01-2024 22:39:29 |
Доброго вечора!
Ваше звернення називається "Проблеми у вихованні сина". Та, як на мене, проблеми не у вихованні, а у сприйнятті Вас себе як мами, дочки та дружини... Щоб дитина поважала Вас та слухалася, потрібно, насамперед, розібратися з самоповагою по відношенню до себе. Зрозуміло, що Ви у батьківській хаті, але... Це ж Ваша дитина, а не Вашого батька... Якщо Ви вже зараз не авторитет для дитини, якій 7 років, то що Ви будете робити з сином у підлітковому віці? Як на мене, найперше, потрібно розібратися в стосунках з власним батьком. Бо складається враження, що по відношенню до нього, Ви почуваєтеся досі маленькою дівчинкою, яку татусь не бере до уваги і не рахується з її думкою... Якщо з Вашою думкою не рахується батько, то чому повинен рахуватися тоді Ваш син?
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Елена Сергеевна Караджи психолог 12-01-2024 01:13:01 |
Здравствуйте . Ваш запрос вызвал несколько мыслей. Возможно, они покажутся полезными.
1. Кажется, что в отношении с отцом и бывшим мужем присутствовали болезненные моменты; нынешний муж не проявляет твердость в роли отца; и вам хочется не показывать свою беззащитную часть, хотя бы с сыном. Ведь с кем-то должны быть безопасные отношения, отношения где вас защитит, если будет нужно "не тряпка", а реальный мужчина. 2. Создаётся впечатление, что ваш отец думает, что у вашего сына сейчас "нет отца", и принимает активное участие в этой роли в воспитании сына. Ваш отец не принял ваше решение развестись и игнорирует нового мужа. Отец может принять/не принять изменения вашей жизни, но он не должен жить вашу жизнь. Это ваше поле действий, а не его. Это не его ребенок. Вы - его ребенок. Таким образом, как-будто возникает ещё одна измена: ваш отец "изменяет" вам с вашим сыном, беря на себя родительскую роль. У вас это, возможно, вызывает чувство что плохости, что вы не справились, все не на своем месте, в "беспорядке". Только, если что-то делать с поведением сына, ничего не изменится. Возможно, поговорив с отцом и распределив обязанности и границ, сын увидит в вас достойный авторитет в решении конфликта. И для него не будет соблазнительно попустительство со стороны дедушки. Вы снова станете его матерью, которая выбирает себе партнера, а сыну - отца. Порядок вещей может восстановиться.
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 12-01-2024 16:54:19 |
цитата:
Як тільки но мій батько дома, щоб не сталося, за щоб я не звернулася до сина, батько біжить, кричить, що у мене не правильні методи виховання, що я жорстка, давлю морально. Таким чином подавляє мій авторитет матері цитата:
Як тільки ми з сином наодинці : дитина слухняна, грайлива, все добре. Взагалі син у мене розуміючий хлопчик. Але виправдовуєте це високою метою: цитата:
Я просто хочу виховати сина хорошим хлопцем і в майбутньому гарним чоловіком, а не ганчіркою. Тут присутній і інший момент. А саме протиріччя у вихованні дитини між мамою та дідусем. Це теж не може не впливати. Як і порушення кордонів усіма членами родини. Усіма.
|
| 19-01-2024 10:29:26Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 358334 для Алла Григорівна Добрий день. Так, ви праві. Відносини з батьком(та й батька з матір'ю) ще з дитинства і по сьогодні мають багацько питань.Все моє дитинство вони жили кожен сам по собі, я навіть колись хотіла, щоб вони розлучилися, аби не жити в сварках. Ще один момент, я виросла з бабусею і дідусем, і виховання в мене їхнє, що завжди відрізнялося від того, що очікували батьки. Тато все своє життя тягне на собі свого брата(до речі, якому вже 50, він не має сім'ї, ніде не працював і не збирається, але дуже високої думки про себе). І мене з дитинства тато вчив, що я маю тому брату у всьому помагати. Тільки будучи дитиною, я не розуміла, що на мене вчепили тягар. Я до 27 років, щось тому дядькові винна постійно... Коротше кажучи: батькова дитина - це його брат. Я ж просто, як і мама, якась наймичка по дому. При чому, батько завжди говорив, що я маю робити все. Так і вийшло, всю чоловічу роботу по дому роблю я: сантехніка, ремонт, всякі тягання важкого... Мама також така ж. Батько в плані господарства - 0. Бардак кругом і у всьому. Мене таке життя не влаштовує. Я це не одразово йому говорила, на що він стверджує, що я не вмію жити, нічого не розумію, дурна, така сама, як і моя мама. Це ж саме він переносить на мого сина. Тобто, я виросла чоловіком, а з мого сина(внука) він робить дівчинку, як свого брата. Я цього не хочу, тому простою. Жінки - тупі створіння. Батько що й годен - то це лише роздавати всім накази, хто що має робити. І робимо, інакше скоро будинок рухне, кругом буде крах. Щодо мого теперішнього чоловіка: він є. Він робить з мене жінку, і вчить відкривати очі на те, що відбувається. І це дійсно є не здорово. Я боюся лише одного ( на що був коментар ще одного психолога: чому мій теперішній чоловік мовчить?), та тому що він просто готовий вбити батька, за таке ставлення до мене, до мами. Бо в його сім'ї це не прийнятно. Про себе: я працюю на себе. Заробляю достатньо, хоч в мене робота важка, але я від неї кайфую. Чоловік мене любить, син з ним товаришує і тягнеться. Як далі спілкування з батьком, я не знаю... Боюся за сина. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 19-01-2024 14:32:26 |
Доброго дня!
Якщо є можливість, я б Вам радила, насамперед, піти від батьків на зйомну квартиру, і паралельно почати працювати з психологом. Адже, насправді, основна проблема - це от ті самі поведінкові установки, які були закладені Вам батьками в дитинстві. Вони "записані" на рівні підсвідомості у вигляді установок, які Вами керують несвідомо. Саме тому, незважаючи на те, що, ніби, все вже розумієте, але продовжуєте поводити себе так само, як і раніше, як раба та наймичка. Окрім того, говорити про щось з батьком до тих пір, поки Ви не припиненете виконувати чоловічу роботу і допомагати трутню батьковому брату, не має ніякого сенсу. Чоловіки реагують лише на дії. При чому дії повинні бути системними та впорядкованим і наполегливими. Власне, через це Вас і син не слухається, бо Ви з ним поводитеся, як жінки між собою, за допомогою пояснень. А він - інший! Бо він - також чоловік, хоча ще і маленький. Але це все знову "впирається" у Вашу звичку, в стереотип, в установки, які керують Вами попри вже всі Ваші бажання та розуміння... Отже, єдиний вихід - це "переписати" установки разом із психологом... Жінки психологічно у шість разів сильніші за чоловіків, тому до тих пір поки жінки тягнуть все на собі, чоловік палець об палець не вдарить. Тим паче, що у Вашого батька вже сформувався стереотип керівника, який керує мамою та Вами, але при цьому сам нічого не робить. Це повинна бути системна робота із стосунками в родині вцілому. А що взагалі батько робить для Вас та Вашої мами? Для Вашої родини? Відредаговано автором 19-01-2024 14:42:23
|
| Тетяна Артеменко психолог Черкаси 20-01-2024 11:50:57 |
Ви пишете "Батько що й годен - то це лише роздавати всім накази, хто що має робити. І робимо, інакше скоро будинок рухне, кругом буде крах". Я не знаю, чи Ви самі себе чуєте? Бо я особисто не бачу логіки. Якщо батько не вникає в господарство і нічого не робить, то звідки він знає, ЩО ПОТРІБНО РОБИТИ? Це перше порушення логіки. Наступне - а Вам не здається дивним, що Ваш батько диктує Вам, ЩО ВИ ПОВИННІ РОБИТИ? Вам, ДОРОСЛІЙ ЛЮДИНІ? Невже Ви самі не в змозі вирішити, ЩО ВАМ РОБИТИ? І він не лише диктує - ВИ ЦЕ СЛУХНЯНО РОБИТЕ. Питання - НАВІЩО?
Далі Ви пишете, що ваш батько психологічно "усиновив" свого брата, а Вас і вашого сина - ні. Це не так. Як психолог, стверджую, що ВСІ, ХТО ПРОЖИВАЄ ЗАРАЗ З ВАШИМ батьком, в тому числі Ви і ваш син - всі Ви сприймаєтесь батьком як його діти. Він до вас ставиться як до дітей, а ви слухняно йому підчиняєтесь, як маленькі діти. Ще одна плутаниця - Ви пишете, що зараз ЧОЛОВІК У ВАС Є. А де ж він, якщо він є? Чому він ніде не перебуває, ніде не мешкає. не засвітився ні в яких ситуаціях, не долучений ні до яких справ, не приймає участі ні в якому спілкуванні? Він ніби якась уявна, фантазійна фігура. Ознак його перебування у вашому житті не спостерігається Відредаговано автором 20-01-2024 11:52:08
|
| 20-01-2024 22:44:31Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 358758 для Алла Григорівна Стереотип керівника у батька, так, здається це воно(до речі його матір, бабуся, завжди директором школи була, це її установки... Несла вчителя додому).Працює тато водієм вже багато років. До того, мав авто бізнес, але закинув його, перестав вкладатися, бо брат весь час претендував на частину його, хоча це все будувалося з нуля батьком і матір'ю. Перспективи цього бізнесу були ого які, і по сьогодні є ділянка з будовою яка просто пустує. Батько платить за комунальні послуги. Я з чоловіком скільки просили, давай, оскільки нас дві сім"ї - будемо оплачувати 50/50, але так як другий зять не прийнявся батьком то все заперечується. Цитую: "Навіть не вздумай щоб (ім'я) щось тут робив, я тут хазяїн. Ти мене поняла? Все." Продукти кожен у сім"ї купує що захоче і скільки, а як готується то мною з чоловіком чи мамою на всю сім"ю. Для мами: інколи дає кошти на продукти, може поїхати на ринок. Хоча, мама часто жаліється що господар він ніякий, допомоги якоїсь не діждешся. Зворотня сторона : якщо потрібно щось його матері, він туди "летить", бо зобов'язаний, хоча з бабусею живе брат, який при тому чекає що приїде тато і виконає усю роботу. Для мене: я просто є. Донька з якою, за його словами, він не може знайти спільної мови. Для внука: на свята дає кошти чи якісь подарунки. А в буденності він ні разу з ним не сів, не почитав, постійно приносить колу з чіпсами(за які я сварюся, бо зіпсує шлунок), ну і ще, дитина вже рік спала в окремій кімнаті, батько збив режим, кличе засинати з ним. Тепер малий сам не спить. Дитина по ночам бігає по дому, то їсти, то пити... Не висипаються всі. Ми з чоловіком вже скільки розмовляли з татом за це, просили не лізти у процес виховання, бо дитина весь день, окрім навчання, з нами, - все марно. Батько так собі вирішив і все. До прикладу. У батька старий жигуль. Я собі хотіла, купила нову 5 річну іномарку. Він декілька разів брав поїхати на ринок, по справам і тд, приїзджає додому: розповідає, бачив колег, всі так на нього дивляться, світиться від щастя, бо все ж приємно, коли маєш хорошу річ, яка радує. Кажу, давай, працюємо, і тобі купимо за рік-другий. Відповідь: мені від тебе нічого не треба. Я все сам. |
| 20-01-2024 23:19:02Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 358789 для Тетяна Артеменко Самоствердження? Не досягнув в житті поставлених цілей, намагається хоч десь щось контролювати. Спираюсь на це.Так, це досить дивно слухати хто і що має робити. А те що я роблю, то через те, що мене не влаштовує хаос. Я люблю порядок. Чистоту. Мені це приємно. І нормальні люди прагнуть і живуть так. Невже я роблю не вірно? Прагну, щоб і в моєї дитини було таке ж розуміння. Чоловік є. Живе, працює. У вихованні сина він приймає не аби яку учать. Вчив букви, в садок і школу відвозить, забирає. Гратися грається. У них гарні стосунки. Щодо не світився ніде. Не так. Мій батько його не признав. Сказав на території цього дому зять ніхто. Між ними вже були суперечки. Повірте, мій чоловік прийшов в цей будинок світлою людиною і хорошими намірами, а моя сім'я зіпсувала все чисте уявлення про сімейні стосунки. Не повірите, але шкода чоловіка, бо у його сім'ї, та мабуть у інших такого бреду нема... Тому, аби якось уникнути конфліктів, я попросила чоловіка тут сильно не братися наводити лад, а краще сприйняти всіх як є, бо це не зміниться. Ми придбали житло, але переїдемо через рік, туди сил і натхнення ще знадобиться. В нас з чоловіком все ок. |
| Тетяна Артеменко психолог Черкаси 21-01-2024 12:31:32 |
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 22-01-2024 19:10:26 |
На мою думку, Вам потрібно з'їхати на зйомну квартиру, якщо, певне, не хочете втратити свою дитину. Батька не перевиховаєте, бо мама Ваша йому "забігала" все життя дороги. Вихід - почати своє життя окремо і пропрацювати позицію "наймички", щоб стати жінкою, дружиною та мамою, яку поважає і дитина.
|
| 26-01-2024 22:25:43Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 358829 для Тетяна Артеменко Так, почали шукати варіанти аби швидше кудись переїхати. Втрачати сім'ю не маю/-ємо бажання.Дякую за поради. |
| 26-01-2024 22:31:51Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 358992 для Алла Григорівна Перевихованням, тим більше батьків займатись не буду. Мені хочеться бути прикладом для своєї сім'ї, зокрема, дитини. Знаю, що маю хороші шанси, незважаючи на те, що не всім догодила.Шукаємо варіанти з житлом, ймовірно, поки зйомним. Дякую за діалог. |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
