Question

25-04-2023

Час іде, а я все більше не розумію чого саме хочу. Ще під час навчання в школі я відмовлявся від своїх інтересів і бажань. Це було частково по волі моїх батьків і частково моїх власних переконань, що це не приносить вигоди(ріс у небагатій родині) або дитячі забавки просто важав себе дорослим. Був дуже тихою, правильною і спокійною дитиною оглядаючись назад не розумію, як мене все це могло влаштовувати, про що взагалі я думав. В період дитинства та напевно зараз був під жорстким кортолем матері, затримуватись допізна на вулиці не можна хоч виріс в сільській місцевості нікого з знайомих так не контролювали. Так само піти кудись завжди потрібно було відпрошуватись в матері. Якщо я не появлявся вчасно на її думку вдома ходила забирати мене особисто або відправляли старшого брата, як результат пропало бажання гуляти з іншими дітьми, а точніше страх перед матір'ю. З часом все вставало тільки гірше. Поступивши в університет на бюджет, моя сором'язливість стала тільки гіршою, адже звичка порівнювати себе з іншими нав'язана з раннього дитинства заставила закритись ще більше від нових знайомих, які жили кращим життя на мою думку та одночасно відалитися від старих знайомих (сором за таке життя відмінного від нав'язаного стереотипами про студентське життя). В результаті абсолютна відсутність будь якого особистого життя, що створило ще більший страх пробувати його налагодити в старшому віці(ніколи не було дівчини і всього іншого), а також відсутність людей, яких би я міг назвати друзями, хоч є пару людей які вважають мене своїми друзями. Плюс до всього занижена самооцінка, яка не дає повністю реалізувати свій потенціал, знаю якби не мої комплекси і страхи я міг би досягти набагато більшого. Скоро 27 і ти розумієш, що не досягнув нічого і саме гірше не знаєш чого хочеш від життя. Заплутався в власних бажанях чи це твої або нав'язані гарною картиною з екрану. З початку повномаштабної війни являюсь мобілізований. І розумію, щоб я не зробив і не досягнув цього завжди буде мало - перфікціонізм який змушував ніколи бути задоволеним своїми досягненнями.

Питання від: Ромео; Вік: 26

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Виберіть психолога для консультування з приводу складнощів в розумінні своїх потреб, бажань, вчинків та прийняття рішень

26-04-2023 08:21:04Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 340365 для Тетяна Володимирівна Плетньова

Просто хочу зрозуміти чого насправді я сам хочу, а не інші очікують від мене. Виріс в родині небагатій матеріально переважно та і думаю в інших аспектах також батьки завжди були зайняті (село роботи завжди вистачає)

26-04-2023 08:41:58Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 340369 для Елена Владимировна Мороз

В перший тиждень повномаштабної війни по дзвінку прийшов в воєнкомат. Звідки був відправлений у частину. По збігу певних обставин попав не в бойову частину. Пробувши перший місяць у частині далі був на виїзді у рідній області на західній Україні. У зв'язку з війною був позбавлений можливості вільно пересуватися і все інше як в армії. Через пів року був відправлений на південь, який за наступні півроку можна сказати повністю об'їздив. Через рік часу від початку повномаштабної війни вернувся у військову частину де перебуваю і зараз. Нічого такого страшного нещастя під час моєї служби ще не побачив.

26-04-2023 09:50:45Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 340384 для Елена Владимировна Мороз

Бо розумію, що міг бути там десь на 0, де був би більший сенс від моєї служби. Хоча вже б може і не було мене в живих, розумію що це якийсь не здоровий потяг, не помічаю його за своїми товаришами. Завжди викладатися на максимум бути кращим за інших. Та і те що життя проходить стороною, а з часом все стає тільки гірше, розумієш скільки ти всього упустив в цьому житі та і зараз втрачаєш

26-04-2023 14:21:02Доповнення від автора

Про дитинтсво мені зрозуміло, а от про "зараз" - не зовсім. То, може, поясните, яким чином мама вас жорстко контролює у теперішній час?

Не так жорстоко, але контроль присутній був у відпустці 10 днів мати дзвонили питалася: де я є? коли буду вдома? Так само не розуміє, що я вже доросла людина мені нести відповідальність за свої помилки.

Чому дозволяєте? Що вас тримає під її наглядом?
---
Відчуття провини, що не виправдовую її сподівань, а також винни перед нею. Часто розповідають з батьком, як вони приймали свої життєві рішення спираючись на поради батьків або просто, щоб бути ближчими

27-04-2023 07:19:25Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 340409 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Я говорив з нею про це ще раніше, вона просто не визнає свої помилки каже: Будуть у тебе свої діти зрозумієш. І так завжди її ніколи не можна переконати.
Провина моя більш уявна, бо поможливості завжди старався допомагати своїм батькам

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Схожі онлайн консультації

18-04-2023 Что означают подобные фантазии

16-04-2023 Хаос в житті, безсилля, як розставити пріоритети і впоратися

01-04-2023 Почему портятся отношения с людьми?

29-03-2023 Как вы называете людей которые приходят к вам на приём? Клиент / Пациент или (Ваш ответ)

25-03-2023 як захотіти робити щось та жити краще?

21-03-2023 Норма ли это? Нужно ли мне меняться?

21-03-2023 Душевний дискомфорт

16-03-2023 Невыносимое одиночество

02-03-2023 Я – аб'юзерка. І що тепер?

21-02-2023 дратує наявність колишньої дружини в житті чоловіка

Тетяна Володимирівна Плетньова (Київ) · Answer 1 · 2023-04-25 21:16:21

Вітаю! Ви багато чого описали, але немає конкретного питання. Вам потрібна порада чи допомога, чи підтримка? Оскільки не було конкретного питання, опишу, що я бачу у вашій історії. Якщо ви хочете щось із усім цим робити - то це запит до психотерапевта, це довготривала робота, бо причини того, що є зараз, лежать у дитинстві.
Ви пишите, що ще в школі відмовлялися від своїх інтересів і бажань частково із-за того, що росли у небагатій родині. Мова тут іде про матеріальне щось чи не тільки? Бо якщо ви зараз не розумієте, чтого саме хочете, витоки цього в дитинстві. Коли дитина чогось хоче, а батьки ігнорують, не враховують, не вважають це значним та важливим, то дитина ніби відмовляється від частини себе. Навіщо чогось хотіти, якщо все одно нічого не отримуєш? І тут мова йде не тільки про матеріальні речі. І тоді в дорослому віці людина себе не знає, не знає, чого хоче.

цитата:

Був дуже тихою, правильною і спокійною дитиною оглядаючись назад не розумію, як мене все це могло влаштовувати, про що взагалі я думав.

Коли ви були дитиною, то ви знайшли для себе такий спосіб жити під жорстким кортолем матері. Якщо з цим нічого не робити, то в дорослому віці така поведінка/реакції скоріш за все залишатимуться. Дитиною ви не мали того досвіду, розуміння, бачення ситуації, які маєте зараз. Тому для вас у тому часі це було найкращім рішенням (неусвідомленим) так себе поводити.

цитата:

звичка порівнювати себе з іншими нав'язана з раннього дитинства

Ви правильно розумієте причину. Спочатку батьки порівнюють свою дитину з кимсоь іншим і зазвичай не на користь цієї дитини. Потім людина виростає і ставиться так само до себе сама: порівнює себе з іншими і так само здебільшого не на свою користь, бо завжди можна знайти, чим хтось кращий за мене. Те, що ви порівнюєте себе з іншими, пов'язане в тому числі і з тим, що ви себе не знаєте. І треба себе порівнювати, щоб дізнатися, який я.

цитата:

І розумію, щоб я не зробив і не досягнув цього завжди буде мало - перфікціонізм який змушував ніколи бути задоволеним своїми досягненнями.

Якщо ви себе погано розумієте, не знаєте, чтого хочете, то і не буде задоволення від досягнень. Бо вони можуть бути не ваші. Коли ви будете знати свої бажання, ставити саме ваші цілі та досягати їх, тоді ви матимете задоволення від досягнення цього.
До себе ніколи не пізно повернутися, чи вам 27, чи набагото більше. Ви вже зробили перший крок - усвідомили, що вас не влаштовує, як воно зараз є.

Елена Владимировна Мороз (Київ) · Answer 2 · 2023-04-25 22:28:17

Добрий вечір! Ви пишите, що «З початку повномаштабної війни являюсь мобілізований». Розкажіть, будь ласка, про цей відрізок вашого життя.
З повагою, Олена Мороз

Анна Борисовна Королёва (Одеса) · Answer 3 · 2023-04-26 07:49:43

Добрий ранок. Співчуваю Вам. Щоб зрозуміти та впізнати краще себе - потрібно помічати свої потреби. Бажання з'являються з усвідомлення своїх потреб. Якщо Вам складно, рекомендую підтримку психолога.

цитата:

Час іде, а я все більше не розумію чого саме хочу.

Елена Владимировна Мороз (Київ) · Answer 4 · 2023-04-26 09:30:50

Дякую, що відповіли! Зараз ви знаходитесь на службі в армії. В перший тиждень повномаштабної війни ви прийшли в воєнкомат і з того часу бороните країну. Скажіть, будь ласка, що саме зараз вас турбує, що відбувається у вашому житті військовослужбовця, що саме зараз змушує думати, що «щоб я не зробив і не досягнув цього завжди буде мало»?
З повагою, Олена Мороз

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 5 · 2023-04-26 10:47:00

Доброго ранку, Ромео!

цитата:

Скоро 27 і ти розумієш, що не досягнув нічого і саме гірше не знаєш чого хочеш від життя.

Вами можна пишатись, бо ви смілива і відповідальна людина. Бороните Україну ї не ховаєтесь десь закордоном, як чимало кремезних чоловіків, що за хабарі і підроблені довідки повтікали подалі. Однак, не впенений, що мої слова будуть прийняті вами повною мірою - аж занадто ви себе недооцінюєте.

Та й мова, власне, не про досягнення. Найважливіше, на мій погляд, це те, що ви себе досить добре усвідомлюєте і бачите усі чинники, що сприяли формуванню вашого характеру і особистості в цилому. А це багато чого вартує.

Інша справа - що з цим розумінням тепер робити? Куди його прикласти? От з цим може допомогти психолог, аби ви змогли вийти з-під впливу батьківскої моделі виховання і винайшли свою власну автентичність(!)

Мушу спитати.

цитата:

В період дитинства та напевно зараз був під жорстким кортолем матері

Про дитинтсво мені зрозуміло, а от про "зараз" - не зовсім. То, може, поясните, яким чином мама вас жорстко контролює у теперішній час?
Чому дозволяєте? Що вас тримає під її наглядом?

цитата:

І розумію, щоб я не зробив і не досягнув цього завжди буде мало - перфікціонізм який змушував ніколи бути задоволеним своїми досягненнями

Коли маємо справу з перфекціонізмом, то про бажання можна забути взагалі. Бо що таке перфекціонізм? Це залежність від потреби викривленим шляхом компенсувати свою меншовартість, недолюбленість і таке інше. Там немає свободи ВИБОРУ.

Отже, позбавлення від залежності передбачає перепроживання тих подій, завдяки яким цей викривлений спосіб свого часу виник. І формування іншого ставленння до минулого, а також усвідомлений вибір жити своїими бажаннями. Тут знову ж таки знадобиться допомога психолога.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 6 · 2023-04-26 15:26:39

цитата:

Не так жорстоко, але контроль присутній був у відпустці 10 днів мати дзвонили питалася: де я є? коли буду вдома? Так само не розуміє, що я вже доросла людина мені нести відповідальність за свої помилки.

Розмовляли з нею про це?

цитата:

Відчуття провини, що не виправдовую її сподівань, а також винни перед нею. Часто розповідають з батьком, як вони приймали свої життєві рішення спираючись на поради батьків або просто, щоб бути ближчими

Провина буває справжня, тобто фактична, і уявна. Як вам здається, ваша провина якого сорту?

Елена Владимировна Мороз (Київ) · Answer 7 · 2023-04-26 15:45:09

Ви говорите про відсутність сенсу у вашій службі та житті взагалі. Схоже ви розгублені від цього усвідомлення. Дивіться, у відповідях психологів на відкритому форумі можна знайти сенси, які вам запропонують спеціалісти. Це добрий спосіб пізнання нового. І все ж є ймовірність повторення ситуації, яку ви описуєте: «Заплутався в власних бажанях чи це твої або нав'язані гарною картиною з екрану». Тому було б добре, якби ви звернулись до психолога у індивідуальну терапію з запитом прийняти свій сьогоднішній стан, як точку відліку, усвідомити саме ті бажання, що точно є вашими і працювати над пошуком ресурсів для втілення тих бажань у життя. Схоже вам про себе багато про що треба дізнатися.
З повагою, Олена Мороз

Тетяна Володимирівна Плетньова (Київ) · Answer 8 · 2023-04-26 19:31:28

цитата:

Просто хочу зрозуміти чого насправді я сам хочу, а не інші очікують від мене. Виріс в родині небагатій матеріально переважно та і думаю в інших аспектах також батьки завжди були зайняті (село роботи завжди вистачає).

Вітаю! Оскільки ви наразі знаходитесь у військовій частині, важко себе досліджувати, щоб почати краще себе розуміти. Вам треба виконувати накази, вибору майже немає. Подумайте, де ви маєте вибір (одяг, їжа, відпочинок, спілкування тощо). Вивчення себе можна почати з маленьких речей (там, де ви можете обирати). Постійно задавайте собі питання: Що я зараз хочу? Напр., чи хочу я їсти? Що я хочу? Я хочу цю їжу чи цю? Я хочу холодне чи гаряче? і т.п. Так само із іншим. Я хочу зараз книгу почитати чи подивитися фільм? Це може виглядати глупо. Але таким чином ви починаєте звертатися до себе та намагаєтеся прислуховуватися до себе й робити саме те, чого хочеться (звісно, де ви можете дозволити собі це робити). Згодом, ви почнете розуміти себе краще принаймні у дрібничках. Поступово можна таким чином розширювати пізнання себе у більш глобальних питаннях.

Answer 9 · 2023-04-27 10:10:40

цитата:

Я говорив з нею про це ще раніше, вона просто не визнає свої помилки каже: Будуть у тебе свої діти зрозумієш. І так завжди її ніколи не можна переконати.

Вона їх не бачить, не розуміє. Тому і не визнає. Важає, що діє абсолютно вірно заради вашого блага. Не треба чекати визнання помилок від мами. Можете ніколи не дочекатись, бо в неї свій, відмінний від вас, світогляд.

цитата:

Провина моя більш уявна, бо поможливості завжди старався допомагати своїм батькам

Напевно ж, в уявної вини є своє підгрунтя. Просто так це почуття не з'являється. А, оскільки, є феномен провини, нехай і уявної, то він буде спотворювати вашу поведінку. Пригнічувати і спалювати вашу життєву енергію. Що, власне, зараз відчуваєте у всій красі. Тому з отим підгрунтям потрібно розбиратись разом з психологом, адже воно складається з різних спресованих в одне ціле емоцій, почуттів, більшою частиною не прожитих, скоріш за все, придушених.
Розібравшись з ними, з'явиться шанс "вийти на волю" з того полону і жити своє життя - так, як вирішите ви. Чи не варто це докладених зусиль?!

Заплутався в житті