Любовний трикутник.Як відпустити.
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
| Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) 16-04-2023 06:47:35 |
Здравствуйте, Тоня!
цитата:
як зрозуміти його почуття і поведінку цитата:
Він відповів, що не закінчилось, але зараз немає можливості. цитата:
як відпустити і забути цитата:
чогось чекаю, багато думаю про нього... сумую за ним И до тех пор, пока ваш разум (который говорит, что НАДО отпустить) будет вступать в конфликт с вашим сердцем (которое не ХОЧЕТ этого), сделать что-либо вам будет очень сложно. Так как это конфликт ХОЧУ-ДОЛЖЕН и он не может быть устранен кардинальными методами ("резанием по живому"), ведь психика обычно не прощает такие эксперименты над собой. Поэтому лучший выход для вас сейчас - это взять 1-2 индивидуальные консультации и разобраться с тем, какой вариант ваших действий будет более благоприятный для вас: 1. Оставить все, как есть. 2. Изменить отношение к происходящему. 3. Или изменить то, что есть сейчас (вернуть отношения с Юрием). Я работаю с такими проблемами и могу вам помочь, поэтому можете обращаться ко мне. И если вы все-таки надумаете цитата:
відпустити і забути 
|
| 16-04-2023 07:07:09Доповнення від автора |
| Дякую за відповідь.Мабуть,виберу варіант поки що залишити все,як є.Забути заважає те,що живемо поряд,іноді бачимось.Влітку будем бачитись ще частіше.Але влітку я,як білка в колесі,багато роботи.Фізично важко,але морально легше. |
| Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) 16-04-2023 07:25:46 |
|
Виберіть психолога для консультування з приводу захоплень, закоханості та кохання
| Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) 16-04-2023 09:41:48 |
Доброго ранку, Тоню!
цитата:
Не почуваю себе винною,ні про що не шкодую.. Декілька цікавих моментів про ваш спосіб спілкування з собою і про сценарій Юрія цитата:
Ці почуття були мені приємні,до цього я відчувала таке з своїм чоловіком. цитата:
Спочатку бути коханкою я не хотіла,ніколи не була в цій ролі.Юрій не наполягав. цитата:
Потім він почав віддалятися,хоча тоді у нього були проблеми.І я погодилась на інтим. цитата:
В цей час Юрій двічі приходив до нас додому,раніше такого не було цитата:
Він рідко дзвонив(так було завжди),міг не відповідати і не перезвонювати.Хоча казав,що любить і на запитання про жінок в його житті назвав двох своїх дружин і мене. цитата:
Так вийшло,що вже більше року ми не бачились наодинці.Він не робить ніяких кроків,не звонить. цитата:
Я розумію,що майбутнього в нас немає,разом ми не будемо. цитата:
Він давав мені те,чого не вистачає з чоловіком. От тому і сумуєте за ним, точніше, за тим, що не справдилось у ваших очікуваннях. Відредаговано автором 16-04-2023 09:43:40
|
| 16-04-2023 10:29:26Доповнення від автора |
| Дякую за відповідь.Ви вірно підмітили,на інтим погодилась,коли Юрій почав віддалятися.Але це нічого не змінило.Юрію 51 рік,його дружина старша на 10 років.За його словами,з дружиною інтимну давно немає,в неї проблеми зі здоров'ям.Я в цьому потреби не мала,в нас з чоловіком з цим все в порядку.А йому бігати на побачення зі мною без інтиму було важко.Я чисто по людськи його розуміла і співчувала,і почуття до нього в мене були. Додому Юрій приходив ніби як друг спілкувались всі разом(в мене сім'я 5 чоловік)Тоді було важко,невідомо,що буде далі.Чоловіка з самого початку влаштовувало,що Юрій підвозить мене до міста.Він,можливо,здогадується,що між нами щось було,але я точно знаю для нього краще,щоб з ним я це не обговорювала.Розумію,що аби Юрій справді хотів бути зі мною,він би щось робив.Мені не вистачало спілкування,чоловік мій інтраверт,з роками це тільки посилюється,ще в мене немає хорошої подруги.Наші побачення з Юрієм часто відбувалися на природі з пляшкою вина.І цього в нас з чоловіком немає,хоча я йому пропоную. |
| 16-04-2023 11:23:35Доповнення від автора |
| Ще хочу додати,що з чоловіком не можу бути повністю відверта,тому що він проти.Не раз за прожиті з ним роки у відповідь на мою відвертість чула,що не треба йому такого казати.І я вже знаю,коли мені краще промовчати.І я готова приймати його і наші стосунки такими,як вони є.З Юрієм я могла бути повністю відверта і пляшка вина цьому сприяла.Він справді завжди мене уважно слухав,вникав у все ,що я розповідаю,було відчуття,що він " на моєму боці".Якщо щось радив,це були поради справжнього щирого друга |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 16-04-2023 18:30:30 |
Доброго дня Тоня!
Є багато моментів, які привертають увагу. От наприклад: "Мені не вистачало спілкування з чоловіком..." Насправді, для спілкування повинні бути подруги... Дуже оманливо думати, що чоловік, взагалі, може виступати у такій ролі і що йому це може подобатися... Насправді, розмови "по-душам" між дружиною та чоловіком можуть бути лише в двох випадках . Коли люди в парі досягли неймовірного рівня душевної близькості, і розуміють навіть погляд один одного... Або, коли чоловік свідомо докладає неймовірних зусиль в цьому напрямку, у відповідь на турботу дружини про себе... І це стосується всіх чоловіків, а не тільки Вашого... У всякому випадку, він може просто терпіти жіночу емоційність та балакучість...якщо достатньо сил, яких не завжди вистачає... Бо є величезна різниця між жіночою та чоловічою природою... І те, що необхідне для одного, для іншого - аскеза. Тому, як на мене, Ви ще й дещо "домалювали" образ Юрія, як співбесідника: "З Юрієм я могла бути повністю відверта і пляшка вина цьому сприяла." Вино розслабляє, але не надовго, на якийсь час... А без вина були душевні розмови? Навряд чи... А, зважаючи, що у Юрія були ще й цілком конкретні наміри щодо Вас - прагнув інтиму, якого не було з його дружиною, тому ладен був терпіти довгі розмови з вами під вино... Окрім того, велике питання щодо порядності... Вас не насторожує, як легко Юрій став приходити до Вас додому? А якщо б Ви не витримали? Чи Ваш чоловік був більш уважним? Закоханим жінкам притаманне домальовувати те, чого ніколи не було... Адже, заради коханця, якого Ви, насправді, не знаєте, Ви були готові навіть розірвати стосунки з чоловіком, з яким прожили довге життя, а його недоліком єдиним було, що не могли спілкуватися як хотілося... Ми не помічаємо, коли робимо боляче близькій людині, і дуже помічаємо, коли роблять боляче нам... Ви впевнені, що Ваш чоловік ні про що не здогадується? А якщо здогадується, як йому? Тим паче, що він інтроверт і все тримає в собі... Прийшла війна і багатьом вона допомогла правильно розставити життєві пріоритети, віднайти справжні цінності... Як на мене, Юрій чітко дав зрозуміти, що на першому місці - його сім'я та його дружина... А все інше, то... Він свій вибір зробив, зміг розібратися, що важливіше... А Ви? Відредаговано автором 16-04-2023 18:31:58 Відредаговано автором 16-04-2023 18:32:41 Відредаговано автором 16-04-2023 18:36:01
|
| 16-04-2023 18:32:15Доповнення від автора |
| Можливо,потрібно написати про стосунки з батьками,про це часто питають.Мій батько алкоголік,бив маму.Десь в 14 років я зрозуміла,що краще б я виросла без батька.Ніхто в моєму житті так мене не ображав і не принижував,як батько.Відповідно я боялась,щоб майбутній чоловік не був схожий на нього.Хотіла,щоб мої діти виросли в нормальній сім'ї.Лише зараз я зрозуміла,як багато зробив мій батько для того,щоб я не могла жити нормальним життям.Свого чоловіка я жодного разу не бачила п'яним,він слова поганого мені не сказав.Я вдячна йому за прожиті разом роки,я це йому казала.Я його дуже любила,була щаслива,перші роки в мене була якась ейфорія,що ми разом.Але було й погане.Перші 6 років ми жили з його батьками,свекруха мене недолюблювала,скаржилась на мене чоловіку,якщо їй щось не подобалось.І я зразу бачила переміну в його ставленні,він тоді і говорити зі мною не хотів.Думаю,він не сепарувався від батьків.Вони вже померли.Багато написала про себе,чекаючи відповіді. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 16-04-2023 18:50:37 |
|
| 16-04-2023 19:01:54Доповнення від автора |
| До весілля в мене були подруги,хороша компанія.Але потім спілкувалися все рідше.Поки діти були малі,займали весь мій час та емоції.В мене навіть думки не було залишити їх з кимось і зустрітись з подругами.14 років назад ми переїхали з міста в село(так хотів чоловік,я погодилась).Зв'язок зі старими подругами обірвався,а нові не з'явилися.Додому Юрій приходив,коли ми були в окупації,в селі було повно росіян і їхньої техніки.Електрики не було,він декілька раз зарядив нам телефони і ми могли хоча б слухати новини.Чоловік теж ходив до нього.Так, з приходом війни я зрозуміла,наскільки люблю свою сім'ю,своє життя,свої прості повсякденні справи.А ця історія з Юрієм...Якщо це сталося,значить це навіщось мені потрібно.Життя все розставить по своїм місцям |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 16-04-2023 19:09:41 |
Мені здається, що Ви самі вже у всьому розібралися...
Певне, люба ситуація, тим паче, зустріч, для чогось потрібні... І відповідь є в Вас самій... Можливо, навчитися більше цінувати те, що є... Як на мене, дуже добре, що не маєте ні претензій, ні образ ані до Юрія, ані до чоловіка... Перемоги нам всім над орками! Героям слава! А любити, то якраз і є бажання щастя всім оточуючим: і Юрію, нехай бо зі своєю дружиною, і Вашому чоловіку. Відредаговано автором 16-04-2023 19:11:54 Відредаговано автором 16-04-2023 19:12:59
|
| 16-04-2023 19:27:44Доповнення від автора |
| Дякую за відповідь.Сподіваюсь,з часом відпущу Юрія.Але,можливо,він хоче тримати мене на крючку.Він же сказав мені 4 місяці назад,що для нього наші стосунки не закінчилися,але в нього зараз немає можливості.І я відчуваю себе в підвішеному стані.Може,йому це потрібно? |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 16-04-2023 19:51:12 |
1
Ми не знаємо, що саме йому потрібно... Швидше за все, він і сам цього не знає, а тримає Вас на всяк випадок та й чоловіче самолюбство це тішить... Гарна жінка, яка свого чоловіка ладна заради нього кинути, і чекає його... А що Вам потрібно? Вас особисто такий стан справ не ображає? Не принижує? Ви ж гідна жінка: дружина, мама... Скільки всього змогли зробити в житті! Як на мене, те що Ви написали про своє дитинство та своїх батьків, напряму пов'язане з Вашим станом зараз... Вдалося оминути батьківську модель поведінки з чоловіком... Так тепер стосунки з коханцем дуже нагадують, не по зовнішньому сценарію, а по суті, стосунки мами з Вашим батьком... Жертва та аб'юзер... Коли жінка дозволяє до себе так ставитися... Думаю, причина не в коханні до Юрія, а саме в поведінкових установках, що перейшли у спадщину від мами... Чи не для цього і потрібна була зустріч з коханцем? Відредаговано автором 16-04-2023 19:53:30
|
| 16-04-2023 20:06:59Доповнення від автора |
| Хочу жити і радіти життю,кожній його миті,наскільки це можливо під час війни.Насправді,Юрій не такий поганий.Нещодавно несподівано отримала пропозицію інтиму від чоловіка,старшого на 15 років,якого я називала на "Ви" та ім'я й по-батькові.Я була в шоці.І вкотре згадала Юрія.Там все було зовсім по іншому.2 місяця була дружба, 1 місяць стосунків і лише потім інтим І він на мене не тиснув.До речі,я не красуня,маю зайву вагу,але чоловічою увагою не обділені і це мені приємно. |
| 16-04-2023 20:33:21Доповнення від автора |
| Я не вважаю,що я жертва,а Юрій аб'юзер.Мені здається,це не наш випадок.Швидше він свідомо або несвідомо використав техніку пікапа.І це спрацювало |
| 16-04-2023 21:30:26Доповнення від автора |
| Алла Григорівна,дякую Вам за ваші щирі поради і можливість виговоритися.Завдяки Вам я відчула,що сильна і впораюсь.Прийшов час залишити минуле в минулому.Бажаю успіхів і миру! |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 16-04-2023 21:33:12 |
|
| 17-04-2023 17:15:09Доповнення від автора |
| Алла Григорівна,вибачте,маю потребу ще доповнити свою розповідь.Я,може,не зуміла донести всіх нюансів.Я зрозуміла про себе,що мене чіпляє за живе людська доброта.Я радію,коли стикаюсь в житті з добрими вчинками.І Юрій зачепив мене саме своєю добротою,аб'юза точно не було.І відвертість мою він не терпів,це точно так не виглядало.Він тоді був закоханий,були моменти,коли це було помітно.Закоханий чоловік в 50 років - це щось особливе.Так,він не сказав мені прямо,що дружину не покине.До речі,вони не розписані,хоча разом 24 роки,спільних дітей у них немає.У мене з чоловіком теж не завжди було все гладко,особливо коли була жива свекруха.Був час,коли ми жили,наче чужі люди.Бувало,він говорив зі мною нормально,тільки якщо розраховував на секс.Це в минулому,зла я не тримаю.Зараз я відчуваю,що він боїться мене втратить .Мій чоловік ніколи не визнає,що він винен або неправий.Я можу вибачитись,він ні.Я ніколи не їздила відпочивати,зате рубаю,копаю і ношу сумки по15 кг.До речі,Юрій підвозив мене на базар і допомагав носити сумки.Ці стосунки були для душі. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 17-04-2023 19:35:48 |
Скажімо так, людська доброта нікого не залишить байдужим, однозначно... Інша справа - прояви несподіваної доброти тоді, коли її не вистачало в житті... Це, фактично, підкоряє людину...
Я не можу зрозуміти питання до мене... Навмисного, продуманного аб'юзу, насправді. дуже мало - це надзвичайно рідкі випадки, які близькі до садо-мазо... А у більшості випадків, людина, схильна до ролі "жертви" сама собі своїм намаганням прислужитися, взяти все на себе, "позабігати всі дороги", бути "гарною дівчинкою", щоб її помітили, полюбили і пожаліли, "викохує" аб`юзера... Нічого не нагадує з Вашого життя? Якщо я правильно зрозуміла написане, Вас тримає саме от те добре ставлення, яке Ви побачили від Юрія до себе?... А як він ставиться до своєї дружини?... А Ви коли-небудь прямо просили допомогти свого чоловіка? Говорили, що дуже потрібна його допомога? Адже, чоловіки жіночі думки та емоції читати не вміють. І якщо дружина тягне на собі господарство, то чоловік сам ніколи не стане втручатися у її справи... Це аксіома! Знаєте анекдот, як баба з дідом домовлялися копати картоплю? Дід сказав, що викопає за два тижні... А бабка фиркнула невдоволено, сказавши, який дід неповороткий... От вона б викопала за три дні... На що дід відповів: ну, тоді бабко, ти і копай! І мені не зрозуміло, а для чого Ви самі тягаєте такі страшні сумки? Для чого тягнете на собі чоловічу роботу? Як на мене, проблема все таки глибша, аніж проста прив'язаність до коханця... І Ви це відчуваєте. Саме тому одразу написали про своїх батьків, а тепер дописали про Юрія... Відчуваєте, що проблему не вирішено... І ця проблема - все таки, перебування в ролі тієї ж "жертви", що і Ваша мама...Єдине, що у Вас ця роль - має латентну, як на мене, приховану форму.. Відредаговано автором 17-04-2023 19:38:59
|
| 17-04-2023 20:19:09Доповнення від автора |
| Доброта Юрія залишилась в минулому,але я її не забула.До дружини він ставиться добре,нічого поганого ніколи не помічала.Моє вреження- він у неї під каблуком.В неї помер єдиний син.Він свого сина не ростив з 4 років.Його син відсидів за вбивство,Юрій його років 10 не бачив,каже,немає можливості поїхати,от це мені абсолютно не зрозуміло.Ніби між сином і дружиною вибрав дружину.Дружина його ходить з паличкою.Чоловіка завжди прошу про допомогу,але й сама роботи не боюсь.Якщо звикнути,сумки вже не здаються такими важкими.Сільська робота насправді заспокоює і добре впливає на психіку.Розумію,що моє дитинство і стосунки з батьком не могли не залишити слідів.Але я думала,що впоралась.В основному я життєрадісна,відкрита і щира.Люди часто посміхаються,вітаючись зі мною.Намагаюсь помічати хороше і не звертати уваги на погане.До речі,мама вже 12 років живе з нами,батько живе сам в місті .І Юрій їй подобався,про стосунки вона знала,але що він кине дружину,не вірила. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 17-04-2023 20:40:59 |
|
| 17-04-2023 20:56:42Доповнення від автора |
| Конкретне питання я задала ще в першому листі: як відпустити( тільки проблема,що іноді я його бачу) і як зрозуміти його поведінку і почуття.На друге питання Ви вже відповіли,дякую. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 17-04-2023 22:04:48 |
У цьому світі ніхто нікому не належить...
Справжні почуття тим і відрізняються від егоїстичних і власницьких, що нікому не бажаєш зла та горя... Адже, крім Вас та Юрія ще є його дружина та Ваш чоловік. От і дайте собі відповідь, що саме Вами керує: любов чи егоїстична прив'язаність... А якщо самі не зможете, для цього існують психологічні практики по прийняттю ситуації, та вмінню відпускати. Гарного Вам вечора!
|
| 18-04-2023 04:37:27Доповнення від автора |
| Алла Григорівна,моя закоханість до Юрія минула,коли почалася війна.Її просто витіснили постійна тривога,страх за себе і свою сім'ю.Ще до того я зрозуміла,що разом ми не будемо.І зрозуміла,що навіть якщо б ми наважились на кардинальні зміни,я з часом могла пошкодувати.Мені є що втрачати.Кілька днів назад Юрій підвіз мене до міста.Це сталось випадково,без попередньої домовленості.Він їхав з дружиною .І він вже не викликав в мене жодних емоцій.Дякую Вам за увагу і Ваші відповіді. |
| 23-04-2023 12:27:20Доповнення від автора |
| Доброго дня,Алла Григорівна.Вибачте,знову турбую Вас.Скажу чесно,звертаючись до психологів,чекала більше розуміння.Доповню свою розповідь.Колись із старшим сином були у шкільного психолога,вона мені сказала,що своїх рідних я " залюбила", порадила іноді вмикати егоістку,дбати про себе.Я справді рідко думала про себе,робила щось для себе.В минулому році я лише раз була в перукарні,в цьому ще не була.Ніколи не робила манікюр - багато працюю на землі і корову треба доїти. Ще до весілля любила влітку ходити на річку,після весілля навіть купальника не купувала.З чоловіком в нас була проблема,коли він хотів сексу,а я ні і він вважав,що я повинна " потерпіти".Коли казала,що в цей час відчуваю,чула,що не треба йому такого казати.Стосунки з Юрієм почалися з того,що він підвозив мене на базар,в мене було 5-7 сумок по 15 кг кожна.Він мені допомагав.З'явилось відчуття,що можу на нього розраховувати.Для жінки це дуже цінне відчуття.В день,коли було наше з Юрієм перше побачення,чоловік пішов на Д Н до свого брата і навіть не запропонував мені піти з ним.Чоловіка цілком влаштовувало,що Юрій мені допомагає.Я навіть попереджувала,що між нами може бути іскра,він відповів,що головне,щоб на машині не розбились .Я вважаю,що чоловік сам підштовхнув мене в ці стосунки.Я просила чоловіка сходити посидіти разом біля озера з пляшкою вина.Так і не сходили.А з Юрієм під час таких побачень я просто насолоджувалась гарним днем,природою,спілкуванням,вином і тим ,що мені хоча б пару годин не треба нікуди бігти,нічого робити,тягти сумки,поспішати.От за цим і сумую.Чоловік став ніжнішим,уважнішим.Я щаслива жінка,але забути і не думати поки що не можу.Дякую за увагу. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 23-04-2023 14:47:15 |
Я розумію Вас та Ваші почуття. Та, насправді, в родині всі взаємпов'язані між собою внутрішніми установками .
Коли жінка одразу вміє себе правильно поводити, чоловік ніколи не зможе "сісти їй на шию" - це аксіома. Тобто, байдужий чоловік - це "жертва" жінка, яка дозволяє так до себе ставитися, бо дуже внутрішньо "залипає" на близькій людині, дуже емоційно залежна від нього Так, зараз чоловік трохи змінив ставлення, бо Ви внутрішньо налаштовані емоціями на Юрія, але... Це не вирішило саму Вашу проблему схильності до швидкого прив'язування. Власне, те ж саме і відбулося по відношенню до Юрія... Необхідні повні внутрішні зміни, аж до рівня підсвідомості, рівня установок... Якщо, певне, Ви не хочете перебувати у стані перманентних зрад чоловіку і те, до пори, до часу... Певне, зараз
|
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 23-04-2023 15:02:46 |
І ще, перепрошую, що додаю..
Як на мене, образи на психологів абсолютно безпідставні, адже, на цей сайт спеціалісти заходять не тому, що це їх робота і обов'язок, а суто із свого бажання допомогти на скільки можливо у форматі переписування. Коли мені хоча б словом допомагають або дають безкоштовні поради, я просто дуже дякую. Бо людина витратила свої сили та свій час на мене. Гарного Вам дня!
|
| 23-04-2023 15:57:54Доповнення від автора |
| Алла Григорівна,я не ображаюсь і дуже вдячна Вам за увагу.Повні внутрішні зміни мабуть означають довгу роботу з хорошим психологом.Над цим треба подумати.Я дуже чутлива до чоловічої уваги,мабуть через стосунки з батьком.Але майже впевнена,що зрад з мого боку більше не буде.Зараз можу сказати,що з чоловіком працюєм однаково.Він пішов на пенсію,весь час дома.Коли працював,міг 5 днів не бути дома,я мусила сама з усим справлятися.Остання Ваша відповідь мені дуже відгукнулась.Я справді сильно прив'язуюсь.І зараз я прив'язана вже до двох людей.Дякую за відповіді і увагу. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 23-04-2023 18:37:37 |
|
| 29-04-2023 21:16:38Доповнення від автора |
| Доброго вечора,Алла Григорівна.Вибачте,знову турбую Вас.Якось я розворушила свою історію,наче знову занурилась в неї і почуваю себе дуже неспокійно.Постійно обдумую,аналізую,намагаюсь розібратись і зрозуміти.Зрозуміти себе виявляється непросто.Зрозуміла,коли взяла на себе занадто багато роботи.Коли 14 років назад ми переїхали з міста в село,свекруха думала,що ми не справимося і через якийсь час повернемся назад.Мій батько казав,що я для села не пригодна.І я взялася всім доводить,що справлюсь.Це будинок батьків свекрухи.На городі були грядки свекрухи,її сестри і мої.В принципі,вже в перший рік у мене вийшло все,за що я взялась.Дітям тоді було 5 і 2 роки.З часом зрозуміла,що сільська робота мені подобається.І жити в селі також.Поки що не можу заспокоїтись через свою історію.Ніби і часу минуло вже багато.Може,я не звикла до спокійного життя,живучи з батьками,я його не мала і підсвідомо шукала те,через що втратила спокій зараз.Хочеться поставить крапку,поки не можу.Зациклилась на цій людині,цих стосунках,яких вже немає.Це мені заважає.Дякую за Вашу увагу. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 29-04-2023 22:11:29 |
Як на мене, все пов'язане між собою: і батько, і чоловік, і коханець... Це все - стосунки з чоловіками...
Відповіді є в Вас самій, просто можуть бути глибоко "закопаними" у підсвідомості... І те, що піднімається все більше і більше питань - тільки тому доказ. Я б могла Вам порадити все ж звернутися до психолога на онлайн зустріч, щоб попрацювати із підсвідомістю і нарешті знайти ті відповіді, які Вам так потрібні, щоб заспокоїтися.
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
14-04-2023
Стоит ли продолжать общение?
02-04-2023
Нав’язливі думки про одну людину
21-03-2023
Допомога чоловіку з синдромом Аделі
16-03-2023
Проблема між кохати та бути коханою.
10-03-2023
Как влюбить девушку, ей 15, а мне скоро 12?
10-03-2023
Боюсь бросить парня
07-03-2023
Як відпустити людину, яку дуже люблю?
Рекомендуємо
Ревность. Что это и зачем?
Что такое ревность? Почему она появляется? Зачем она нужна? Возможны ли отношения без нее? Зачем человек ревнует? Возможны ли отношения без ревности, контроля и власти над партнером? Упражнение.
Давай останемся Друзьями - или дружба между бывшими - миф или реальность?
вот казалось бы - а почему бы и нет? если, мол, двое людей не могут быть в романтических отношениях - пусть будут хоть в дружеских! что здесь, собственно говоря, такого!?
Мечта о безусловной любви
«Любовь матери – это блаженство и покой, ее не нужно добиваться и не нужно заслуживать. Но в безусловности материнской любви есть и отрицательная сторона. Ее не только не нужно заслуживать – ее невозможно добиться, невозможно создат
Любовь к женатому мужчине: табу или реальность?
Моя любимая подруга опять «вступила» в романтические отношения с уже женатым молодым человеком.. Наверное, он не собирается бросать семью ради нее. Наверное, он на ней не женится.
Когда любовь прошла и страсть остыла...
С этим явлением сталкивается почти каждая семья, практически каждый человек. Научно доказано, что любовь в паре гостит не более 4 лет… можно ли влюбиться в одного и того же человека дважды? Трижды? …
Что такое любовь
Сначало мы влюбляемся в наши собственные проекции, наделяем избранного/ную всемя самыми лучшими качествами что есть непосредственно в нас самих. Серотонин повышаеться и мы "играем в любовь".
