Алла Володимирівна 4 години тому: 
Чому син в 3,8 роки надмірно прив‛язаний до батька?
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Чому син в 3,8 роки надмірно прив‛язаний до батька?
| Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) 06-07-2021 23:00:53 |
|
| Наталья Викторовна Луценко (Миргород) 07-07-2021 05:50:33 |
1
Добрый день. Похоже, ребёнок доверяет только папе. Почему? Можно только догадываться. Скорее всего, когда-то вы чем-то испугали его, а папа в этот момент, наоборот, поддержал. И тот эпизод был очень эмоциональным для ребёнка, потому так глубоко запал в бессознательное. Кроме того, в своём сообщении вы несколько раз повторяете, что папа недостаточно внимания уделяет сыну.. Скорее всего, и в повседневной жизни вы вслух об этом высказываетесь , и ваш ребёнок может это слышать. Но мальчики отождествляют себя с отцом, и когда вы так отзываетесь о муже, ребёнок все ваши "сообщения" принимает на свой счёт и отдаляется от вас ещё больше. Задержка речи у детей очень часто связана с испугом (неврозом). Учитывая всё это, вам лучше начать посещать детского психолога, а не кормить ребёнка таблетками. 
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Наталія Крилова (Ужгород) 07-07-2021 06:54:14 |
2
Марина Александровна Сивец Добрий день, Інна! Співчуваю Вам. Видно, що Ви намагаєтесь допомогти сину, звертаєтесь до спеціалістів, це радує. Судячи з Ваших слів Ви самі також витримуєте велике навантаження фізичне і психологічне. Можливо, Вам варто поповнити Ваш ресурс. Можливо, Ви виснажені і у Вас не вистачає любові і тепла навіть на себе, а не тільки на сина. Він може це відчувати. Це гіпотеза. Вам варто попіклуватися про себе, намагатися давати собі відпочинок, заспокоїтися, приділяти час на якісь свої задоволення здорові, навіть незначні. Варто звернутися до спеціаліста, щоб підняти Ваш ресурс. https://upsihologa.com.ua/chto-neobhodimo-nam-mamam-chtob-byt-v-res-57alexiya.html?fbclid=IwAR36DPEl1447ceu6ntbhZfghu96myb0sTUyxwSECepYpP2MzOexIVl_lxzk Ответ отредактирован автором 07-07-2021 06:57:01
|
| Оксана Игоревна Истомина (Киев) 07-07-2021 09:43:25 |
1
добрый день. какие у вас отношения с папой ребенка? ваши взгляды на воспитания разные или одинаковые? скорее причина не в ребенке а в ваших отношениях с мужем.
|
| Марина Александровна Сивец (Конотоп) 07-07-2021 14:29:04 |
Доброго дня, Інна. Ви одразу озвучили декілька проблем у вихованні дитини, що накладаються одна на одну. Серед них одна - надмірна, на вашу думку, прив'язаність до тата, а інша - відсутність прив'язаності сина до вас. Скажіть, будь ласка, а якщо б син до вас прислухався, а у стосунках з татом залишилось все як є, це б змінило ваше ставлення до них? Чому ставлю питання саме таким чином, бо за допомогою звертається не тато дитини і не ваш син, а саме ви. А змінювати поведінку третьої особи (яка не бачить в цьому проблеми, або згідно з віком не може звернутися за нею особисто) психологи не можуть.
Якщо розбиратись у ваших стосунках з сином, то можливо у вас з ним не сформовані зараз відносини надійної прив'язаності. І, як вказувала колега, можливо з якихось причин тато в цьому плані сприймається як більш значима фігура на даному життєвому етапі. Працювати над формуванням відносин прив'язаності варто. Але для цього краще знайти окремого спеціаліста-психолога і проводити з ним систематичну роботу. Звісно, що тут є питання і про тривожність у дитини, але дане почуття може посилюватись і вашим особистим станом, очікуванням що в конкретній ситуації зараз знову виникне проблема, тому і рекомендація колеги звернути увагу на свій особистий психологічний стан теж доречна і варта уваги. Варто також поглянути на питання стосунків тата і мами з дитиною не з позиції "хто кого краще і у кого краще виходить впливати на дитину", а з позиції спільної мети, що кожен у цих стосунках може робити те, що у нього виходить найкраще і працювати на спільний результат. Якщо ж такого бачення в вашій родині зараз немає, то варто звернутись на консультацію з приводу формування батьківсько-дитячих відносин та взаємодії між дорослими, як батьками дитини.
|
| 07-07-2021 16:37:29Дополнение от автора |
|
Я така рада ,що ви всі дали мені відповідь! Я вам всім безмежно вдячна,тому що з мого короткого опису ви одразу побачили як все є на справді. Так відносини з чоловіком натягнуті, м'яко кажучи. У нас є ще донечка, 1,5 міс. Чоловік не хотів другої дитини, виганяв нас із сином коли я була вагітна і коли вже родилася донечка. Я твердо знала що хочу діток,і готова навіть сама їх виховувати. Я сильно люблю своїх дітей, понад усе хочу щоб вони мали повну родину . Тому через свої обіди переступала і в котре повернулася до чоловіка щоб діти мали родину. Зараз він змирився що є двоє діток, але не допомагає у вихованні фінансово, та фізично, йому важко бути з дітьми , вони йому мішають. А я бачу як син тягнеться за татом, не відпускає його на роботу, біжить спати до нього а мене відштовхує. Що це тільки його тато. Душа розривається щодня. Якби син говорив я б йому змогла пояснити що тато йде лише на роботу і скоро повернеться. Але син плаче та істерить коли не знаходить його. Невролог не поставив ніякого діагнозу. Рекомендує займатися з логопедом і пити таблетки для запуску мови. Син ще й дуже бьється. Чотири місяці ходили в садочок, думала дитя переключиться трошки на нові емоції, з'являтся друзі але так як мій син бьється, то дітки тримаються осторонь його. В дома постійно штурзає і пихає сестричку. Я з цим питанням зверталася до свого місцевого невролога, мені сказали що це пройде після 5 років. Але ж хочеться щоб дитина вміла дружити і комуніціювала з іншими дітками. В свою чергу син любить дітей, біжит до них і сміється, але тут їх штурхає і може вдарити. Я ні в якому разі не б'ю дитину у відповідь, просто поясню що битися не можна. Дуже благаю вас про допомогу,молю порадьте як себе вести по відношенню до сина та до його батька! Як я можу допомогти сину почати розмовляти? Як правильно реагувати на таку сильну прив'язаність сина до тата? Ще раз всім дякую і ціную кожну відповідь!!! |
| Ірина Олександрівна Рабчук (Рівне) 07-07-2021 17:49:31 |
1
Доброго дня, Інно. У вашому дописі відчуваю багато здавленого болю, образи і, навіть, відчаю. Співчуваю вам. На жаль, самостійно змінити щось буде складно. Шукайте можливість працювати з психологом та орієнтуйтеся на тривалий процес. Думаю, є сенс також проконсультуватися із кваліфікованим психіатром (коли вам скажуть, що з дитиною все добре на фізичному рівні, у вас самої з'явиться більше енергії для корекції на поведінковому рівні - додаткова впевненість зайвою не буде). Та навіть зараз ви можете дещо зробити для своїх дітей. Елементарне - продовжувати розмовляти з ними, пояснювати, гратися, читати їм. Дещо складніше - домовитися з чоловіком про принципи виховання дітей та взаємодії між вами. І, напевно, найскладніше - полюбити не лише дітей, але й себе. Вашим дітям потрібен приклад того, як можна радіти життю, поважати себе і дбати про себе. П.С. ідея про те, що повна сім'я для дитини є кращою, ніж неповна, є міфом. Дитині потрібна безпека, прийняття, увага та атмосфера поваги й тепла. А люди, які це дають, можуть не бути кровними родичами їй.
|
| Марина Александровна Сивец (Конотоп) 07-07-2021 17:50:46 |
Інна, ваше доповнення викликає ще кілька гіпотез щодо причин поведінки вашого сина. Одна з них - він прагне в практичних діях зробити те, про що ви думаєте (утримати чоловіка), який з ваших слів не дуже то й бажає виконувати роль батька для своїх дітей. З цього приводу краще було б звернутися до сімейного психолога, який би допоміг розібратися в ситуації. З приводу того, що син б'ється у стосунках з однолітками і проявляє агресивність до молодшої сестри, то у цієї поведінки теж є свої причини: тут і дитячі ревнощі та зменшення вашої уваги до нього у зв'язку з доглядом за донькою, можливі і просто незнання інших способів взаємодії (це може бути причиною бійок і з однолітками), конкуренція за необхідні йому ресурси в даний момент (конкретна річ, ваша увага, прийняття, почуття захищеності). Варіантів багато. Звісно, що в кожному випадку реакції на поведінку дитини мають бути різними, і відпрацювати нові моделі можливо, якщо детально вивчити типові ситуації та навчитися бачити закономірності поведінки в них: вашої і дитини.
|
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 07-07-2021 18:41:44 |
Доброго дня Інно! Колеги дали багато гарних порад, тому я зупинюся на головному як на мене. існують неписані життєві правила,. які безумовно впливають на дітей. Якщо жінка слухається чоловіка, але чоловік не поважає дружину, діти таку маму слухатися не стануть і виростають, як правило емоційно черствими. Бо енергія любові іде тільки через маму. Те, що Ви захотіли зберегти родину - Вас характеризує як гарну жінку та дружину і це в цілому правильно! Але,як на мене, Ви втратили себе абсолютно як жінка та людина, стали приниженою та дуже залежною від свого чоловіка. А якщо ми самі себе не поважаємо, нас тим паче поважати ніхто не стане: ні чоловік, ні діти. Отже, потрібно навчитися правильно себе поводити в родині: не тільки турбуватися про близьких, але і вміти їх виховувати, ставитися достатньо вимогливо. Але, як на мене, просто так Ви це зробити не зможете, бо Ваша проблема має глибше коріння... І це так зваані "батьківські устаноки", які перейшли несвідомо до Вас від Ваших батьків. Які стосунки у мами з Вашим батьком? Як вони ставилися до Вас в дитинстві?
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
