Question

23-12-2020

Добрий вечір. Як повернути такі емоції як були раніше? Останніх два роки відчуваю що мої емоції дуже притупились, якщо це можна так назвати. Раніше і плакала і висловлювала те, що мене щось хвилює, а зараз якийсь провал в голові, плачу і то не сильно раз на пів року. От намагаюсь навіть сісти пожаліти себе і у відповідь ні сльозинки, ні роздратування за свої або чиїсь поступки , мені якось ніби всеодно на все. Це сталось після того, як я зустрічалась з хлопцем 10 років та останніх два роки я дуже стала пофігістична і розуміла, що не хочу нічого більше вкладати туди. Ось уже 7 місяців як ми розійшлись і я дуже легко відпустила то все, а всі мої емоції так і не повернулись до мене. От є моменти коли я кричу на когось, чи радію чомусь, але конкретного відчуття де і коли мені добре, а де ні, немає , воно просто десь пропало і з цим важко жити. Я розумію, що мені це шкодить в житті , бо погано впливає на роботу , на друзів, на сім'ю і на те щоб починати будувати якісь стосунки. Не можу зібратись з думками і якісно жити, як тільки починаю думати про щось, то за кілька секунд збиваюсь з тої думки і все мені вже всеодно на все.

Вопрос от: Oisa; Возраст: 25

понравился вопрос?

23-12-2020 21:42:03Дополнение от автора

До лікаря я не зверталась. Почуваю себе так після тих відносин які були 10 років. В тих відносинах було різне і основна проблема була в тому, що він постійно шукав собі кращого варіанту (так зараз я розумію, що вина з моєї сторони була також велика в тому, що я мала займатись собою, а не постійно думати над тим який він) . І ось два роки тому, сталось так що мені знов почали брехати і гуляти з кимось. І тоді мені почало ставати всеодно на все, все про що я думала це , як би закінчити ці стосунки і йшла до того два роки. Ось нарешті прийшла і залишила то все. І розумію що з мене за тих 10 років нічого не залишилось. Я не хочу плакати , не розумію як реагувати на різні ситуації так, як то було раніше , от дивлюсь на знайомих , а вони з захопленням розказують щось, або жаліються на те що їх турбує плачуть через щось,а от в мене теж так було раніше, а зараз не виходить ні висловлювати свою радість, ні поплакати навіть на одинці.
Ще додам важливий момент, 10 років я була така жертва, яка дозволила порушити всі свої особисті межі. І загубила себе повністю за той час , оскільки постійно була в тих стосунках, а не розвивала себе.
Тому як відновити свої почуття до всього що відбувається і нарешті жити.

23-12-2020 23:11:25Дополнение от автора

Коли почали мені було 14. Ми гуляли в одній компанії, все було як у дітей в цьому віці і потім коли мені виповнилось 15 помер мій батько. Після того десь в 16 ми почали жити разом і почались проблеми , сварки і я застрягла в тому всьому, оскільки не знала, як взагалі поводити в тих стосунках, то дозволяла щоб мене не поважали в них(забороняли гуляти з певними друзями, кудись йти, і підняти руку на себе), жаліла себе і говорила собі, от тато такого би не дозволив , він би мене захистив і закінчив це все. І так пройшло 10 років . Так на щастя ми подорослішали і зрозуміли що не варто то продовжувати. Останні два роки я переїхала до дому і почала робити те, що хочу. І так то протянулось тих 2 роки і нарешті розійшлись. Зараз я не жалію за те що було. І дуже хочу відновити свої межі, думаю над тим що я хочу, навіть в дуже дрібних речах таких, як їда, фільми, куди піти , але ось ця без емоційність дуже виснажує мене.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Юлия Якименко
(Онлайн)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Ирина Островерх
(Харків)

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 1 · 2020-12-23 21:16:24

Добрый вечер!
Сформулируйте свой вопрос. После чего Вы стали себя так чувствовать? Вы обращались к врачу? Что могло спровоцировать это состояние

Маргарита Олеговна Литошко (Киев) · Answer 2 · 2020-12-23 22:30:26

Здравствуйте! 10 лет в отношениях, которые вы описываете - это серьезный травма, с которой лучше работать с психологом индивидуально. И мало шансов, что будет быстрый результат. Наша психика, нервная система - это сложный механизм, который невозможно по нажатию рычажка переключить на то, как было до или на то, как нам бы хотелось. И это грустно, ведь когда мы истощенны, когда нам грустно и одиноко, очень хочется что-то сделать и быстро начать чувствовать себя хорошо или просто чувствовать. Похоже за 10 лет было столько чувств, что сейчас вашей психике безопаснее притупить их.
Попробуйте для начала найти какие-то мелкие радости, которые вам точно приносят удовольствие - кофе, прогулка в парке, велосипед, укутаться в теплый плед и посмотреть кино. Прислушивайтесь к себе - какой парк выбрать, какое кофе, какой фильм. Пробуйте, не подходит этот парк, пробуйте озеро, лес, например. Или выберите конфеты или попкорн. Начинайте с маленьких, но осознанных радостей, впустите их в свою жизнь. И не требуйте от себя многого, не требуйте быстрых результатов.

Виталий Викторович Бондарчук (Винница) · Answer 3 · 2020-12-23 22:42:24

Добрый вечер, сколько Вам было лет, когда начались эти отношения и как они начались?

Виталий Викторович Бондарчук (Винница) · Answer 4 · 2020-12-24 00:25:22

Бедная девочка, мне очень жаль, что так сложилась Ваша жизнь...
Это печально, но тем не менее, это уже в прошлом. И хотя в Ваших мыслях это все осталось и не прошло бесследно, согласен с Маргаритой Олеговной, при поддержке психолога Вы сможете постепенно отпустить эти воспоминания и начать строить свою жизнь такой, какой хотите её видеть в будущем.
Вы уже делаете важные шаги прекратив эти токсичные отношения, думая о том, чего хотите от жизни и позволяя самой для себя это решать. Хочется Вас обнять и поддержать. Все у Вас будет хорошо, черные полосы имеют свойство заканчиваться, уступая место для белых, да будет так

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 5 · 2020-12-24 10:27:53

Доброго дня, Oisa.
Дуже Вам співчуваю, хочеться Вас підтримати. Ви велика молодчинка, що вийшли із токсичних стосунків, припинили бути жертвою і будуєте свої межі - це варте поваги. Водночас, у Вас накопилося багато болі (смерть тата, насильство з боку хлопця), тому Ваша психіка захищається від неї через "емоційне притуплення". Погоджуюся з колегами, що найкраще для Вас - це індивідуальна співпраця із психологом для того, щоб Ви змогли конструктивно пережити і вивільнити цей біль і, відпповідно, звільнили місце для всього спектру емоційних проявів.
Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста і пропрацювати себе. Ви заслуговуєте на щастя!
Вірю у Вас і бажаю вам удачі!

Ответ отредактирован автором 24-12-2020 10:28:28

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 6 · 2020-12-24 12:02:06

Доброго дня, Oisa!

цитата:

Ще додам важливий момент, 10 років я була така жертва, яка дозволила порушити всі свої особисті межі. І загубила себе повністю за той час , оскільки постійно була в тих стосунках, а не розвивала себе.

Здається, ви дуже вірно дали оцінку тому, що відбувалось. Жертвували собою, своіми принципами, своіми цінностями і згодом заморозили своі почуття. Намагались уникнути болю і разом з тим "вкололи" знеболююче такоі сили, що втратили на певний час здібність ємоційного реагування. Тобто ваш стан на сьогодні цілком закономірний.
І вихід є. Потрібно буде відновлювати всі своі особисті межі, не одразу всі - по черзі, кроком за кроком повертати собі право вивсловлювати думки, позначати погляди, смаки і т.ін.
Треба буде проаналізувати, чому так довго тримались за стосунки, які вас виснажували. На що розраховували і чому не скористались правом піти від хлопця, одразу коли відчули, що він не надійний?

Отже, якщо тоді загубили, то зараз завдання і мета - себе віднайти.
Сподіваюсь, ви впораєтесь. Станете сильнішою, розумнішою, більш впененою в собі.
Емоціі повернуться потроху. Згодом зможете відрізняти іх маленькі відтінки й відмінності. Проте на карайте себе за іх тимчасову відсутність, не поспішайте. Повернуться у свій час.

Ответ отредактирован автором 24-12-2020 12:07:10

Я стала без емоційною.

Поради відвідувачів