Question

14-07-2020

Одружена 8 років. Маю доньку від чоловіка- 5 років. Коли їй було 2,5, ми переїхали до його батьків жити, почалися сварки, ми майже не спілкувались з чоловіком, я з донькою поїхала до батьків своїх і на фоні всіх подій була впевнена, що ми розведемося. Тимпаче, що він не телефонував і не цікавився нами.
Пройшло місяців 2 і сталася наступна ситуація- я з однокласником домовилася про зустріч, і коли ми спілкувалися, підійшов знайомий і на нього напала собака мого однокласника і покусала. Поруч нікого не було.... Тому я тягнула його до найближчої хати, щоб допомогти і викликать швидку... Почалося спілкування, як справи та здоров'я і так далі.. І з'явилися почуття.
Мені дуже соромно про це писать.
Я себе стримувала, розуміла, що я заміжня...
Та зараз я маю від цієї людини сина, якому уже 2 роки. Мій чоловік пробачав мене і був готовий жити разом, навіть знаючи, що друга дитина не від нього. Я довго вагалася, не могла визначитись...
Чоловікові 36, а людині, від якої друга дитина 26....
Зараз я місяць, як живу з цим хлопцем, але формально ще не розведена.
Я знаю, що таке не пробачають і що так як я зробила - це просто сором на все життя.
Я не впевнена,що зараз правильно роблю, і я маю думать про те,що краще дітям, і не впевнена в цьому хлопцеві, що все складеться добре, тимпаче, що він дуже емоційний та вспильчивий.
Я не знаю, як буть далі, і яке прийнять рішення.
Боюсь відпускать чоловіка, хоч і не впевнена вже, що є якийсь шанс буть разом, але й з цим хлопцем все занадто емоційно, нервозно, постійні конфлікти.
Самій жити - банально немає фінансової можливості, і ще в декреті

Вопрос от: nik76fvffv; Возраст: 29

понравился вопрос?

Підберіть психолога для пар онлайн або в містах України.

14-07-2020 06:15:05Дополнение от автора

Моя вина в тому, що я, будучи одруженою, дозволила собі зрадить. Я одна в сім'ї, серед родичів всі до мене добре відносились, бо я гарно навчалася, маю вищу освіту, працюю вихователем і ось так вчинила....
В.
В тому і справа, що вже ніби довго все це тягнеться, а я не можу розібратися в своїх почуттях. Чи не помиляюсь в них. Бо в чоловікові впевнена, знаю, що він би вирішив будь яке питання, і я не про гроші, ( фінансовий стан обох, можна сказать- однаковий), а з цим хлопцем ще все не відомо, як ми справлятимемося з усима труднощами, тут уже й з фінансовими теж
Боюсь, що скажу собі, що я наробила і через мене не щасливі діти..
Боюсь того, що не знатиму, що і як пояснить доньці, бо зараз вона запитує, чому папа не поруч і плаче, бо хоче, щоб він з нами жив. Я їй ще не говорила, що у її братика інший тато

Виберіть психолога для консультування з приводу романтичних відносин, конфліктів між закоханими

15-07-2020 12:24:19Дополнение от автора

В тому й справа, що через мою нерішучість вся ця історія триває вже років 2-3, і я настільки заплуталась в собі і у всьому, не що не можу зрозуміть до кого у мене які почуття.
Так, є доля правди в тому, що чоловік для мене десь грає роль батька, бо я була під йогом крилом, в декреті і всі питання і проблеми вирішував він, а для хлопця, з яким я зараз живу, я в якійсь мірі відіграю роль мами, бо відповідальності більше на мені, робота така в нього,що поруч раз у жва тижні, і відповідно,дітьми я займаюсь сама, а коли він є, то увага йому, бо він же на декілька днів приїхав. Емоційність його проявляється в агресії, може об зось стукнуть, псіхувать, кричать... І я його заспокоюю, все пояснюю. Не довіряє, бо постійно муніторить мій телефон, хоча у мене немає,що приховувать, і він може читать навіть всю переписку з чоловіком, де йдеться мова суто про доньку.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Юлия Якименко
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Похожие онлайн консультации

13-07-2020 Возможно ли оставаться свободной в отношениях с навязчивым мужчиной?

13-07-2020 Как перестать накручивать себя ? И жить прошлым

12-07-2020 Нужны ли такие отношения?

11-07-2020 Личностные отношения.Война, потеря близких. Болезнь. Нужна помощь психолога ?

11-07-2020 Что ждет в таких отношениях?

11-07-2020 Стоит ли пытаться спасти отношения.

11-07-2020 У меня вопрос в сфере отношений.

10-07-2020 Кризис в общении на расстоянии

10-07-2020 Отношения, страх вернуться

10-07-2020 Как объяснить человеку что дальнейшие отношения невозможны

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 1 · 2020-07-14 04:58:19

Добрий ранок! У чому Ваша провина, Ви були у стосунку, коли чоловіка не було поряд"почалися сварки, ми майже не спілкувались з чоловіком, я з донькою поїхала до батьків своїх і на фоні всіх подій була впевнена, що ми розведемося. Тимпаче, що він не телефонував і не цікавився нами". Ви себе , чому не пробачаєте? Ви винні у тому, що були почуття? "Мій чоловік пробачав мене і був готовий жити разом, навіть знаючи, що друга дитина не від нього. Я довго вагалася, не могла визначитись"...
Що соромного Ви зробили?"Я знаю, що таке не пробачають і що так як я зробила - це просто сором на все життя".
"Я не впевнена,що зараз правильно роблю, і я маю думать про те,що краще дітям, і не впевнена в цьому хлопцеві, що все складеться добре, тимпаче, що він дуже емоційний та вспильчивий.
Я не знаю, як буть далі, і яке прийнять рішення.
Боюсь відпускать чоловіка, хоч і не впевнена вже, що є якийсь шанс буть разом, але й з цим хлопцем все занадто емоційно, нервозно, постійні конфлікти". Ви хотіли би буи з чоловіком? Тільки через фінансову ситуацію? Ви любите чоловіка?

Александр Сергеевич Семенюк (Запорожье) · Answer 2 · 2020-07-14 09:07:27

Доброго дня! Які в Вас почуття до обох чоловіків?
Якщо не враховувати фінансовий аспект відносин, з ким Ви почуваєтесь впевненою? Що для Вас важливо у чоловіках, як у чоловіках та як батьках?

Марина Федорова (Листопадська) (Житомир) · Answer 3 · 2020-07-14 09:25:11

Доброго дня!
Розібратись потрібно із собою: Хто я? Що я хочу? Що для мене цінно?

Я би дуже рекомендувала сходити на консультацію до психолога, щоб почути Себе.

Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) · Answer 4 · 2020-07-14 11:09:43

Вашей вины ни в чем нет. То, что вы замужем и сложились отношения с другим, то это логично - вы же живой человек, вы хотите любви, тепла, а не только штамп в паспорте. Вы ж когда уехали с сыном, то вашему мужу мешал хотя бы звонить вам?
Второй момент. Вы пишите, что вот муж решил бы любой вопрос, а тем парнем ничего не известно. Но мне кажется, хотя могу ошибаться, что у вас огромное чувство вины перед мужем и благодарность за то, что он согласился вас принять с чужим ему ребенком. И потому вы сейчас уже и забыли, что муж не интересовался вами, когда вы уехали, про то, что были ссоры и вы с ним не общались почти. Вы это вытесняете, преисполненная благодарностью.
Но как будет в будущем муж вести себя вы знаете? Вы обсудили с ним причины, по которым вы уехали к маме? Вы решили все спорные вопросы? Вы обсудили как будет, если вы будете снова вместе - где будете жить? способен ли муж будет отстоять вас перед родителями, чтобы они не заклевали вас, что у вас ребенок от другого мужчины? обсуждали ли сможет ли муж и правда простить вашу измену, с учетом того, что результат этой измены будет постоянно перед глазами и его нужно содержать. Не станет ли муж потом вымещать свою злость на вас?
Про МЧ тоже много вопросов. Какие отношения у вас? В чем вы сомневаетесь?

Есть ли у вас возможность жить у своей мамы и выйти работать, чтобы финансово не зависеть от мужчин? хотя бы частично. Тогда будет проще разобраться в своих переживаниях и понять, с кем вы хотите остаться

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 5 · 2020-07-14 14:21:13

Доброго дня, nik76fvffv.

цитата:

Коли їй було 2,5, ми переїхали до його батьків жити, почалися сварки, ми майже не спілкувались з чоловіком, я з донькою поїхала до батьків своїх і на фоні всіх подій була впевнена, що ми розведемося. Тимпаче, що він не телефонував і не цікавився нами.

Скажіть, будь ласка, а якою була основна причина сварок? Доходило до фізичного чи психологічного насилля? Що Вам давали ті стосунки, а чого у них не вистачало?

цитата:

Мені дуже соромно про це писать.
Я себе стримувала, розуміла, що я заміжня...
Та зараз я маю від цієї людини сина, якому уже 2 роки.

Погоджуюся з колегами, що цілковитої Вашої провини у цій ситуації немає. Помітно, що у будь-який стосунках Ви берете відповідальність виключно на себе - можливо у цьому проблема. Ви жива людина, яка потребує любові, уваги і турботи - це базова потреба. Водночас, Ваш чоловік взагалі не приймав участі у Вашому житті та житті Ваших дітей. Звідки Ви знаєте, чи чоловік, за цей час, не зустрічався з іншою жінкою?

цитата:

Зараз я місяць, як живу з цим хлопцем, але формально ще не розведена.

А чому ви почали жити із цим хлопцем лише місяць тому? Вашому ж сину вже 2 рочки. Що Вам дають теперішні стосунки, а чого у них не вистачає? Що Вам дають ці стосунки, чого не давали стосунки із чоловіком? Що давали стосунки із чоловіком, чого не дають ці?

цитата:

Я не впевнена,що зараз правильно роблю, і я маю думать про те,що краще дітям, і не впевнена в цьому хлопцеві, що все складеться добре, тимпаче, що він дуже емоційний та вспильчивий.

В чому проявляється його "емоційність" і "запальність"? Через що, зазвичай, у вас виникають конфлікти?

цитата:

Боюсь відпускать чоловіка, хоч і не впевнена вже, що є якийсь шанс буть разом, але й з цим хлопцем все занадто емоційно, нервозно, постійні конфлікти.
Самій жити - банально немає фінансової можливості, і ще в декреті

Таке відчуття, що в попередньому чоловікові Ви бачите "тата", який буде піклуватися і забезпечувати Вас (однак в обмін на це, Ви маєте його "слухатися"), а для теперішнього хлопця Ви наче "мама". Здається начебто Ви обрали "дві крайності". Скажіть, будь ласка, а які у Вас стосунки із Вашим батьком? Які у Ваших батьків стосунки як пари? Якби у Вас була фінансова незалежність, Ви б залишалися у стосунках із цими чоловіками, чи не обрали б нікого?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 6 · 2020-07-15 12:35:07

цитата:

Емоційність його проявляється в агресії, може об зось стукнуть, псіхувать, кричать... І я його заспокоюю, все пояснюю. Не довіряє, бо постійно муніторить мій телефон, хоча у мене немає,що приховувать, і він може читать навіть всю переписку з чоловіком, де йдеться мова суто про доньку.

А Ви не боїтеся, що його агресивність може негативно впливати не лише на Вас, але і на Ваших дітей? Що саме Вам дають ці стосунки? Вас влаштовує, що хлопець приїжджає лише декілька разів на тиждень? Ви готові це терпіти в майбутньому? Взаємодовіра - це основа стосунків, а якщо її немає, то вони, рано чи пізно, розпадуться.

цитата:

Так, є доля правди в тому, що чоловік для мене десь грає роль батька, бо я була під йогом крилом, в декреті і всі питання і проблеми вирішував він, а для хлопця, з яким я зараз живу, я в якійсь мірі відіграю роль мами, бо відповідальності більше на мені, робота така в нього,що поруч раз у жва тижні, і відповідно,дітьми я займаюсь сама, а коли він є, то увага йому, бо він же на декілька днів приїхав.

Мені здається, що Ви розчарувалися в попередньому шлюбі і несвідомо вирішили обрати стратегію "навпаки", що також є програшним. Стосунки - це рівноправність та співпраця, а у першому і другому випадку, на жаль, цього не помітно. Я б Вам рекомендувала піти на індивідуальну терапію для того, щоб зрозуміти, які Ваші установки, поведінка, дії, дефіцити, призводять до того, що Ви будуєте такі нездорові стосунки і залишаєтеся в них + пропрацювати їх.

цитата:

В тому й справа, що через мою нерішучість вся ця історія триває вже років 2-3, і я настільки заплуталась в собі і у всьому, не що не можу зрозуміть до кого у мене які почуття.

На жаль, лише почуттів не достатньо. Потрібна ще психологічна близькість та зобов'язання. Саме останніх компонентів, на жаль, і немає. Із Вашої розповіді помітно, що Ви вибудовуєте созалежну модель стосунків, де дві особистості можуть лише функціонувати, доповнюючи один одного.

Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) · Answer 7 · 2020-07-15 13:31:01

Есть ли у вас возможность уехать к родителям и жить с ними, работать?
Хорошим вариантом было бы жить отдельно, не зависеть от мужа и МЧ, разобраться в себе.

Агрессия и контроль не хорошо в отношениях. И это ни к чему хорошему не приведет. Возможно лишь усугубиться, потому что предположу, что МЧ может сдерживаться, ведь вы еще замужем, вроде как полной власти над вами не имеет.
Будучи зависимой сложно выбирать

Ответ отредактирован автором 15-07-2020 13:32:51