Question

21-12-2018

Доброго дня. В нас з чоловіком є тема яка постійно дає про себе знати та псує стосунки. Живемо разом 2 роки разом, рік як одружені. Я вегетаріанка. Він їсть все. Ще при знайомстві ми знали про такі переконання один одного. Коли почали жити разом, я попередила що готувати м'ясо не буду, бо маю відразу до цього процесу. Хоча на той момент лиш декілька років як перейшла на такий спосіб харчування. Він мене підтримує і поважає мій вибір. Зараз м'ясо готує йому його мама, живе неподалік, він на обіди до моєї вегетаріанської їжі бере з собою м'ясне. Інколи магазинну м’ясну продукцію. На сьогодні мене це влаштовує, з готуванням йому м'яса мене не чіпає. Окрім моєї відмови від м'ясних та рибник продуктів я намагаюся правильно вживати їжу, не переїдати, не запивати чаєм, не їсти перед сном, бо відчуваю що мені так фізично краще, легше і вважаю це правильним. Зі мною ніби все зрозуміло.
Щодо чоловіка. Він любить їсти багато, а також чай без солодощів це для нього не чай. Зі свого боку я осуджую його, коли бачу заварений чай з тістечком після вечері, або якийсь запитий бутерброд пізно ввечері. Його звичка наїстися перед сном викликає в мене відразу. Хочеться щоб він піклувався про своє здоров'я та правильно харчувався. Хоча він молодець, бо кинув курити ще як ми тільки почали зустрічатися, та і алкоголь вживає дуже рідко, займається в тренажерному залі. Проблема в мені. Мене дратує коли я реагую на його звички, та кількісні об'єми їжі. Я дуже кохаю його та хочу щасливо жити разом. Він відчуває кожен мій осудливий погляд, та ще більше дратується. Я таким чиним викликала в нього ненаситність печивом, ковбасою та солодощами. Я інколи для нього щось таке купую, часто сама печу вегетаріанську випічку чи роблю цукерки. Ми не раз розмовляли про те, що я не можу спокійно реагувати на таку поведінку з харчуванням. Поки він робить так як мені прийнятно все добре, але не для нього, бо в нього залишаються не реалізовані бажання наїстися серед ночі, або ще щось. Як тільки він реалізує свої бажання, відразу чекає мого осуду, навіть якщо я намагаюся не реагувати. В результаті він не відчуває себе комфортно дома зі мною. Як мені прийняти його таким, як він є, з усім його печивом та бутербродами.

Вопрос от: nik2e5; Возраст: 25

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

21-12-2018 22:04:08Дополнение от автора

Я хочу зрозуміти, яким чином я можу прийняти чоловіка. В якому напряку працювати, щоб в результаті мені було байдуже як він харчується, щоб я могла не звертати та не зосереджувати увагу на його звичках, які мені здаються не здоровими. Хочу не ним займатися, а краще собою.

21-12-2018 22:04:37Дополнение от автора

Я хочу зрозуміти, яким чином я можу прийняти чоловіка. В якому напряку працювати, щоб в результаті мені було байдуже як він харчується, щоб я могла не звертати та не зосереджувати увагу на його звичках, які мені здаються не здоровими. Хочу не ним займатися, а краще собою.

22-12-2018 09:51:28Дополнение от автора

Я відчуваю відповідальність за його здоров'я. Олена вірна сказала, позиція Родитель. Я готую і несу відповідальність за вплив цієї їжі на наш організм. Від харчування залежить як фізичний, так і емоційний стан. Я по життю активна людина, чоловік більш спокійний, але мої ідеї підтримує. Коли розумію, що сьогодні потрібно фізично попрацювати то відповідно і їжу даю більш калорійну. Коли це просто вихідний день вдома то можна обійтися чимось легшим. Я в їжі бачу користь та енергію, потім смак. Він навпаки, тому і такі розбіжності. Мене більше торбує, чому я так болісно реагую (я можу нервувати, плакати, псується настрій, в голові думки: " Ну скільки можна, дай вже організму відпочити") коли бачу його стиль харчування. Він насправді і так молодець, без заперечень і з апетитом їсть всі мої імпровізації на кухні і просить щось повторити, але як тільки попадається щось не дуже корисне ( як на мене), все мене накриває.
Я помічаю що інколи поводжуся як його мама. Намагаюся завджи оберегти, або попередити. Думаю нам притаманно мінятися ролями. Інколи я себе поводжу як дитина, коли хочу серед пізнього вечора прогулятися вулицею ( ми в квартирі живемо), а він як Родитель, який завжди хвилюється про безпеку, забороняє мені прогулюватися, інколи для мене це занадто. Інколи я відчуваю себе більш дорослішою, коли планую не боюся робити щось нове, або шукати вихід з ситуації в якій раніше не була. наприклад, ми подорожували Грузією, нам потрібно було з одного міста в інше добратися, прямого сполчення між ними не було, таксист підвіз нас до траси. якою їдуть маршрутки в нашому напрямку. Для нього було стресом, що потрібно було зловити авто на трасі, а потім ще раз пересісти вже на автобус міський, за 10 хв. які ми ловили попутку, він вже майже посилявся в придорожньому готелі.
Для мене важливо в старості бути активною бабулею, яка грає в м'яча з внуками. Хочеться зараз не засмічувати організм, щоб потім він сказав дякую. Просто є велика різниця, коли бачиш напаханих людей з усіма болячками, і людей, які усвідомлено підходять до свого життя, несуть за нього відповідальність, а не вручають медикаментам та симптоматичному лікуванню, і відповідно мають здоровий результат. Хочеться з ним разом радіти життю з рюкзаками за спинами, а не з паличкою в руках. Я хочу щоб він був здоровий. зараз він такий, бо ще молодий.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Юлия Якименко
(Онлайн)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Катерина Вовк
(Київ)

Похожие онлайн консультации

20-12-2018 Зрада чоловіка.

03-12-2018 Як повернути чоловіка після зради дружини

19-04-2018 Як навчити чоловіка поступатися дружині?

16-01-2018 Як пробачити чоловіка

11-06-2017 Як переконати чоловіка проводити більше часу з родиною.

02-04-2017 відкрита зрада чоловіка

30-03-2017 Застукала чоловіка за переглядом гей сайтів , як бути ?

10-03-2017 Як залишатись цікавою для чоловіка

24-01-2017 Зрада чоловіка

11-01-2016 Відносини з батьками чоловіка

Виктор Баландин (Львов) · Answer 1 · 2018-12-21 13:07:28

Добрий день) Ваш чоловік прийняв Вас з Вашим вегетаріанством і думаю, що це не було для нього аж так просто. Він безумовно Вас любить, не порушує Ваші кордони, приймає Вас такою яко Ви є! Натомість Ви, наполегливо намагаєтесь його змінити! Навіщо? Складається враження, що правильне харчування для Вас- надцінна ідея, яка контролює Ваше життя. Я би порекомендував Вам звернутись до спеціалістів і попрацювати саме з Вашою фанатичною зацикленістю на здоровому харчуванні. Все добре в міру!

Игорь Владимирович Ульянич (Киев) · Answer 2 · 2018-12-21 13:15:42

Доброго дня.
Якщо однієї чи двох-трьох порад було б достатьньо Ви би вже давно вирішили проблему.
Але ж не виходить, тому що проблема знаходиться глибше ніж здається. Багато в чому вона залежить від того, що ваші цінності відрізняються. Крім того у особисто Вас є переконання, які не дають Вам приймати чоловіка таким яким він є. На мою думку з цим і потрібно працювати, але потрібно розуміти, що це робота (можливо зі спеціалістом) і робота не одного дня.
Хочу підтримати Вас, тим більше що в вас я бачу людину, яка взмозі долати труднощі та оптимально вирішити цю ситуацію.

Татьяна Николаевна Варвянская (Сумы) · Answer 3 · 2018-12-21 14:10:29

Доброго дня!
Ця ситуація як на мене - про кордони. Чоловік не порушує Ваші кордони, а Ви чомусь вважаєте нормальним порушувати його. Ви вважаєте Ваші погляди правильнішими? Але ніхто в світі не знає точно і достеменно, як людині правильно прожити своє життя. Усе дуже індивідуально.
Поспосерігайте, які саме відчуття у Вас з'являються перед тим, коли Ви починаєте дратуватися.

Елена Таранская (Харьков) · Answer 4 · 2018-12-21 19:20:23

Скажите, а в чем именно ваш запрос? Что вы хотели бы для себя понять, описав свою ситуацию?

Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) · Answer 5 · 2018-12-21 22:13:36

А что стоит за вашими переживаниями о поводу его еды? Какие чувства?

Елена Таранская (Харьков) · Answer 6 · 2018-12-22 07:31:43

В такой ситуации есть смысл подумать в нескольких направлениях:
- как часто (и это касается не только еды) ваши с мужем отношения строятся по принципу Ребенок-Родитель, а не Взрослый-Взрослый? Свойственно ли вам или мужу, или попеременно, занимать родительскую или детскую позицию?
- Что есть такого важного для вас в вегетарианстве и в правильном питании? На что обрекают себя люди, которые его не придерживаются? От чего вам так хочется мужа удержать/спасти?
В целом, если тема настолько эмоционально заряженная, конечно, есть смысл все это проработать с психологом.

Елена Таранская (Харьков) · Answer 7 · 2018-12-22 20:26:10

В вашем желании проконтролировать все возможное ради блага любимого мужчины да, сквозит родительская позиция. Это ведь родитель выкладывается на полную ради своего ребенка. Взрослый принимает бОльшую автономию партнера, пусть и ценой снижения (возможно, отчасти мнимой) безопасности, предсказуемости. Но зато тогда добавляется партнерство, уважение. В целом этот сценарий можно проработать, но в процессе ряда встреч с психологом. Кстати, возможно, вам имеет смысл обратиться к семейному психологу вместе с мужем, потому что ему, возможно, в чем-то может и нравится такой сценарий отношений. Поэтому вашу систему стоит менять пошагово, бережно.