Як зберегти психіку під час війни, допомогти собі і дитині

» Війна » Як зберегти психіку під час війни, допомогти собі і дитині

Стрес - це такий психічний і фізіологічний стан людини, який виникає у відповідь на різноманітні екстремальні впливи. За нормальних умов стається пристосування. Але, навіть зараз ми бачимо, що поріг витривалості збільшився, і люди пристосовуються і в умовах війни. Та поріг для кожної людини індивідуальний, і залежить від цілого ряду внутрішніх і зовнішніх умов.

Чи можемо ми впоратись з таким навантаженням?

В мирний час ми маємо можливість керувати своєю поведінкою. Зараз навантаження занадто велике.

Людина каже: "Мені не можна відчувати ті емоції, якими не можу керувати". Але ми забуваємо, що емоції так влаштовані, що ми не можемо керувати їх початком, завершенням та інтенсивністю. І є переконання, що ми повинні це контролювати. Керувати ми можемо поведінкою.

Сказати собі: «Да, у мене є емоції, я на це не впливаю, але що я буду робити в зв'язку з цим?» На це ми маємо вплив. Головне – визначитись, на чому ви хочете сконцентрувати увагу: на тому, що ви не можете зробити, чи на тому, що ви ВЖЕ ЗРОБИЛИ.

Зверніться до психолога безкоштовно з приводу війни або поставте питання на форумі.

Досвід мирного часу відрізняється часу війни. З більшою вірогідністю у нас можуть виникати почуття, з якими ми не можемо впоратись і контролювати свою поведінку. Це можуть бути емоційні сплески, застрягання в емоціях на більш довгий час. І людина каже, що не може тримати себе в руках. Війна - сам по собі привід не могти впоратись, і не тримати себе в руках.

Ми маємо на це право. Це не означає, що потрібно відпустити контроль і стати вразливим.

Як упоратися з тривогою, заспокоїти себе та дітей?

Дорослі— це важливе джерело захисту та емоційної підтримки дітей.

Та в дітей також є власні ресурси для подолання стресових ситуацій.

Чим ми можемо допомогти :

1. Бути поруч, обійняти, почитати разом, бути чутливими до того, колидитині потрібна присутність, а коли вона хоче побути наодинці.
2. Бути прикладом, як давати собі раду, ділитись з ними про те, що намдопомагає. Діти наслідують наші поведінкові реакції. Стійкість, це не про те,щоб ніколи не падати, а про те, що знов і знов вставати.
3. Спілкуватись, допомагати їм розуміти, що відбувається. Говорити зповагою до їх внутрішнього бажання і потреби розуміти. Слухати те, щовони говорять, і те, про що вони мовчать. Бути чесними з ними, не даватихибних обіцянок.
4. Задіювати, корисна діяльність приносить добрий плід, зосереджуєувагу, допомагає інтегрувати енергію стресу.
5. Відновлюватися, це тривале випробування забирає багато енергії, атому ми потребуємо часу на регулярне відновлювання сил. І дорослим, ідітям важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили.

Подбаємо, щоб в режимі дня у дітей обов’язково були сон, добра їжа, час на гру, рухову активність, казки, будь-яка творчість, природа.

Дослідження кажуть, що діти, стикаючись з випробуваннями, не обов’язково будуть мати психологічні проблеми. Навпаки, вони можуть зростати у стійкості, мудрості, вдячності, знати, що у житті найголовніше. І це великою мірою залежить від підтримки дорослих.

Війна не має скасувати дитинство, поставити на паузу розвиток. І щоб допомогти дітям, ми маємо не забувати турбуватись про себе.

Слід не забувати, якщо у вас немає змоги впоратись з внутрішнім станом, ви не можете нормально функціонувати, або щось вас лякає в своїх відчуттях, або поведінці – не потрібно терпіти. Ви завжди можете звернутись до психолога за допомогою.

Дата публікації 2022-10-31 в 18:31:02

Опубліковано на сайті 31-10-2022

» Війна » Як зберегти психіку під час війни, допомогти собі і дитині