Психолог Ирина Константиновна Зубиашвили Киев

Ваш стан можна зрозуміти. Звичайно, боляче та прикро.
Але все ж таки, спробуйте заспокоїтися.
Давайте разом подумаємо. Виявилося, що Ви жили із зрадником. Але ж Ви жили!
Повторюйте, повторюйте про себе: "Так, він зрадив! Так, він зрадив!" Ну — давайте разів сто повторимо, поки самої смішно не стане. (Обов'язково стане, але не так скоро!)
Друге, давайте зізнаємося собі, що нічого страшного поки що не сталося. Усі живі? Живі! Навіть здорові! Є де жити, є що поїсти. Вже добре.
Ну — влетіла у Ваше життя стороння гидота. Так що тепер? Постійно мучити себе?
Давайте вчитися тримати удар! Згрібаємо цю пакость у купку і викинемо на смітник
А далі треба подумати. У будь-якому випадку ми маємо факт того, що людина – чоловік чи жінка – «на стороні» отримує те, чого немає у стосунках. Чого не вистачає у ваших стосунках Вашому партнеру?
Розбиратися в ситуації краще з психологом.

Дане, у Вашій проблемі треба розбиратися. У Вас тривожний розлад
На тлі яких подій виникла хвороба? Причиною є тільки війна?
І який діагноз вам поставили, якщо можна, напишіть.
У Вас постійно виникають нав'язливі думки про туалет. Вже цими думками Ви можете викликати необхідність відвідати його.
Я думаю, Ви розумієте, що фізіологічно не може людина постійно відвідувати туалет.
Ви розумієте, що це думки нераціональні і, звісно, ​​намагаєтеся їх відігнати, тобто. контролювати. Але це найчастіша помилка за будь-якого тривожного розладу.
Що сильніше ми намагаємося контролювати наші думки (не думати, не тривожитися), то сильніше ми думаємо і тривожимося. Тому що фокусуємося таким чином на них. .
Якщо я скажу Вам "тільки не думай про червону мавпу", впевнена, що ви одразу про неї подумаєте.
Так і тут. Тому перше правило в таких ситуаціях, не намагайтеся насильно перемикатися, тиснути на свою тривогу.
Просто скажіть собі: "Так, я турбуюся, у мене є страх, що я не дотерплю до туалету. Але це лише моя думка, вона не може безпосередньо вплинути на мою фізіологію. Тому нехай у голові бовтається, скільки їй влізе. Вона для мене безпечна".
А далі Вам треба звернутися до психолога для корекції тривожного розладу.

Відредаговано автором 08-05-2024 14:19:16

Дане, у Вашій проблемі треба розбиратися. У Вас тривожний розлад
На тлі яких подій виникла хвороба?
І який діагноз вам поставили, якщо можна, напишіть.
У Вас постійно виникають нав'язливі думки про туалет. Вже цими думками Ви можете викликати необхідність відвідати його.
Я думаю, Ви розумієте, що фізіологічно не може людина постійно відвідувати туалет.
Ви розумієте, що це думки нераціональні і, звісно, ​​намагаєтеся їх відігнати, тобто. контролювати. Але це найчастіша помилка за будь-якого тривожного розладу.
Що сильніше ми намагаємося контролювати наші думки (не думати, не тривожитися), то сильніше ми думаємо і тривожимося. Тому що фокусуємося таким чином на них. .
Якщо я скажу Вам "тільки не думай про червону мавпу", впевнена, що ви одразу про неї подумаєте.
Так і тут. Тому перше правило в таких ситуаціях, не намагайтеся насильно перемикатися, тиснути на свою тривогу.
Просто скажіть собі: "Так, я турбуюся, у мене є страх, що я не дотерплю до туалету. Але це лише моя думка, вона не може безпосередньо вплинути на мою фізіологію. Тому нехай у голові бовтається, скільки їй влізе. Вона для мене безпечна".
А далі Вам треба звернутися до психолога для корекції тривожного розладу.

Ваш страх - это проявление тревожности. Очевидно, никто не обращал внимание на это, что и привело к страхам общения и т.д.
Надо разбираться.
Как проявляется Ваш страх идти на работу?
У Вас это просто мысли или есть такие симптомы :
учащённое сердцебиение;
усиленная потливость;
озноб или, наоборот, приливы жара.

Кристина. антидепрессанты, как правило не очень помогают при ОКР, потому что за ОКР стоят особенности личности.
И есть основная базовая история, которая происходит с человеком. И, прежде всего, это неуверенность в себе.
Сразу можно сказать, что Вы человек тревожный и хроническая неуверенность в себе проявляется в мыслях.
И важно не сопротивляться мыслям, а даже воспринимать их с юмором. Есть и другие способы работы с навязчивыми мыслями.
Но нужно выяснить первопричину возникновения ОКР.

Якщо Ви все обдумали і вирішили розлучитися, повідомте про це чітко і спокійно під час особистої зустрічі.
Оскільки Вас цікавить, як попрощатися з хлопцем і не образити його, варто запам'ятати, що в жодному разі не можна переходити на підвищені тони. Ви повинні бути спокійною та впевненою.
Перед серйозною розмовою потрібна репетиція. Потрібно знати, що сказати – це дуже важливо.
Будьте щирі, подякуйте людині за все те добре, що між вами було.
Скажіть, що Ви серйозно все обдумала і дійшли висновку, що у вас стосунки скластися не зможуть.
Намагайтеся не плакати, не обіймати, не цілувати його насамкінець. Він може вирішити, що все можна повернути.
Не пропонуйте залишитись друзями — ця фраза принижує партнера. Та й насправді дружити після розлучення навряд чи вийде.

Відредаговано автором 05-05-2024 21:44:16

У Вас "выученная беспомощность". Вам столько твердили, что Вы хуже других .что Вы и поверили в это.
Логика у Вас прекрасная. Вы очень хорошо описали свою проблему. Без логического мышления Вы бы вообще не смогли учиться..
У каждого человека есть свои сильные стороны.
Поэтому предполагаю, что Вы не никчемный, Вы чувствуете себя никчемным, а это две большие разницы.
Никчемный человек - это оценка, это не характеристика человека. Вам давали эту оценку и делали это достаточно много раз, со временем Вы поверили этим людям.
Даже, если Вы считаете себя никчемным, то, определенно, есть сферы, где будете на что-то способны. Их очень много: науки, языки, искусство, психология, общение, развлечение, спорт, обучение, разнообразные услуги.
Попробуйте составить список областей, которые у Вас лучше всего получаются.
Предполагаю, Ваша проблема связана с низкой самооценкой. Большую роль сыграл психологический феномен воспитания.
Но все это успешно корректируется опытными психологами или психотерапевтами.

Я Вам рекомендую спочатку звернутися до сімейного лікаря, щоб перевірити рівень гемоглобіну в крові.
А якщо він буде низький, то тоді потрібно перевірити рівень ферритину.
Низький рівень гемоглобіну та ферритину можуть викликати такий стан, як у Вас.
Якщо ці показники будуть у нормі, тоді можна звернутися до психолога.
У Вас усі ознаки емоційного вигорання.

Маріє, Ви ще дуже молоді і у Вас все життя попереду.
Ви, звичайно, зустрінете кохану людину і разом вирішуватимете ваші проблеми.
Безпліддя - неприємний термін, але ще, на думку психологів, і неточний. Безпліддя - це тимчасова нездатність жінки зачати дитину.
І ця нездатність обов'язково має свої причини. Дуже часто коріння безпліддя - не в хворобах жіночих органів; вони перебувають у жіночій голові, а точніше – у психіці.
Психіка керує репродуктивною системою. Ось чому безглуздо вирішувати питання безплідності лише на фізіологічному рівні, дбаючи лише про стан репродуктивних органів. Насамперед має сенс шукати рішення на психологічному рівні: у сфері внутрішніх страхів та почуття безпеки.
Психосоматика (наука, що вивчає взаємозв'язок нашого психічного стану та здоров'я тіла) стверджує, що якщо у жінки є внутрішня заборона на зачаття та народження дитини, то її тіло отримує команду "не вагітніти!" І, як наслідок, це виявляється у дисфункції жіночих органів.
Коли ми прибираємо внутрішні психологічні перепони до зачаття, органи теж зцілюються, жінка вагітніє і народжує дитину.
Маріє, не впадайте у відчай, зверніться за допомогою до психолога.

Вы уверены в своем диагнозе?
Деперсонализацию может диагностировать только врач-психиатр.
Он и объяснит, что нужно делать.
Но, возможно, Вы неправильно интерпретируете свое состояние.

Даша, действительно не просто находиться в контакте с людьми, которые не уважают своих детей и нарушают их эмоциональные границы. Но я бы хотела Вам сказать следующее.
К сожалению, родители имеют причины для такого поведения. Их. скорее всего, тоже так воспитывали и у них нет другого представления об отношениях в семье.
Конечно, они Вас любят, заботятся, но по-другому выражать свои чувства не умеют. И это не их вина, а их беда.
Попросите их внимательно Вас выслушать.
Попробуйте разговаривать с ними по-взрослому, спокойно, доброжелательно. Разделите всё, что Вы хотите сказать на маленькие кусочки. и попросите выслушать Вас.
Объясните им всё чётко, внятно, не торопясь, спокойно. Говорите не просто «я хочу так», а объясняйте — почему Вам не нравится то или другое, чем это для Вас важно. . Но бывает, что родители всё-таки не слышат, перебивают.
Дайте себе установку, что родителей не выбирают, и что в любом случае им надо быть благодарными. А эти неприятные ситуации — небольшая дополнительная плата за то, что они Вас родили и вырастили.
Совсем скоро Вы получите образование, начнете работать и сможете жить отдельно.

Я вам відповіла та написала свій телефон. Ви можете зв'язатися зі мною по Вайберу

Еще раз хочу Вам напомнить. что все люди индивидуальны. У всех есть сильные и слабые стороны, свои ресурсы.
Чтобы помочь Вам, с Вами надо побеседовать, прояснить некоторые моменты.
Консультации не проводятся по переписке.

Еще раз хочу Вам напомнить. что все люди индивидуальны. У всех есть сильные и слабые стороны, свои ресурсы.
Чтобы помочь Вам, с Вами надо побеседовать, прояснить некоторые моменты.
Консультации не проводятся по переписке.

Ви уявляєте страшні картинки. та їх боятися не треба. Те, що ми уявляємо. не справджується.
Я Вам уже писала про медитацію-оберег. Вона допоможе Вам не боятися ракет і реально захистить.