У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Не бачу майбутнього.

У Психолога » Психологічний форум » Інше » Не бачу майбутнього.

постів: 23
форум
 

Доброго дня, я хлопець, який не знає чого хоче. Мені вже 19, а я до сих пір не знаю чого я хочу від життя. Всі мої знайомі вже давно знайшли сферу, яка їх інтересує, і розвиваються, а я до сих пір не маю уявлення що мені робити в житті. Навчаюсь на 4 курсі, і часом мене охоплює страх, бо не знаю, що мені робити далі. Спеціальність я обрав аби яку, тому що ні в дитинстві, ні зараз я не маю ніякого хоббі, ніяких захоплень. Мені лячно від того, що мене абсолютно нічого не інтересує, і через це, я буду працювати будь де, за копійки не насолоджуючись життям. Я не відчуваю себе живим, кожен день мене відвідують відчуття, ніби життя просто пролітає мимо мене. Я вже втратив будь яку надію на те, що мені вдастся себе знайти, тому потребую від вас (психологів) поради.


Безкоштовна розсилка цікавинок!



[всі пости]
Откровенно говоря, никто из людей не видит будущего. Все его себе придумывают, надеясь, что ничто не помешает воплощению этих иллюзий. Кто Вам мешает придумать себе будущее? Начните со списка желаний. Напишите все, чего бы вы хотели от этой жизни, каким стать, где побывать, что попробовать, кого видеть рядом, кому быть полезным и т.д. напишите 300 желаний. На это нужно время. Не пытайтесь сразу мешать себе мыслями о том, как это нереально или невозможно. Как раз удачно, что остается неделя до Нового года. Вот и займитесь долгосрочным планированием. От реализации больших желаний из будущего в настоящее протянется цепочка событий, дел, которые надо осуществить, чтобы мечта реализовалась. И вот так как-то Вы себе будущее и наметите.


[всі пости]
у меня было то же самое. Окончательно определился, чем хочу заниматься - годам так к 25, как помнится. Собственно, этим и занимаюсь. Но ищи,что понравится. Оно само придет. Главное не сидеть без дела и что-то пытаться изучать, вникать: если чувствуешь что идет помаленьку - углубляйся. Если через 2-3 нет интереса к теме - забудь. Оно прийдет со временем


[всі пости]
Інколи бувають періоди в житті , коли ми відчуваємо невизначеність. Тобто зараз так в житті і це нормально. Перед Вами постають дійсно значимі питання . І потрібен час, щоб відповіді прийшли. Зараз можна нагадати собі- що я люблю, які справи мені приносять задоволення, згадати , що було цікаво в дитинстві, що тоді мені приносило задоволення? З допомогою цих питань наблизити себе до своїх бажань, до своїх інтересів.


[всі пости]
Добрий день. За наші бажання відповідає наш дитячий стан психіки, а саме його взаємодія з внутрішнім батьківським станом! Дитячий стан може бути вільним або адаптивним! Коли дитину не питають чого вона хоче, коли нав'язують ій бажання, коли примушують щось робити, тоді витісняється вільний дитячий стан і людина блокує здатність відчувати бажання! Вам потрібно це виносити в терапію і працювати з вільним дитячим станом! Це того варто, адже в результаті ви відчуєте чого хочете, звільнитесь від витіснених почуттів і зможете обрати власний шлях! !У 19 років нормально не розуміти себе, у вас попереду цілий шлях пізнання себе! З радістю допоможу вам зрозуміти,чого ви бажаєте)


[всі пости]
Добрий день!
Розумію ваші переймання) Такий стан може бути викликаний завищеними очікуваннями від себе, які сформувалися на фоні досягнень людей в середовищі, які вас оточують. До того ж присутня тривога, адже "я не такий, як вони". Зазвичай ця тривога і ускладнює розуміння саме своїх бажань та цілей, тому першим кроком треба навчитися жити, не заглядаючи в майбутнє, а бути в "тут і зараз".

Досліджувати себе - дуже цікаво, буду рада вам допомогти в цьому smile.gif


[всі пости]
Добрий день. Підтримую думку колег про підвищену тривожність. На основі якої сформувались такі не дуже конструктивні механізми полегшення стану, а саме уникнення, як що узагальнено, то уникнення того, що вважається опасним, дуже важким (скоріш за все безсвідомо) для того, щоб це відчувати. Але, що саме викликає потребу у таких механізмах, як часткова деперсоналізація, дереалізація, які викликають негативні думки про себе, коли ви не розумієте чим займатись, не відчуваєте себе живим та не можете отримувати задоволення від діяльності, комунікацій, це потрібно виясняти на сесії. Я б запитала поперше, коли ви стали відчувати описані стани, а точніше усвідомлювати, що ви це відчуваєте. Коли ви усвідомили, що щось не те відбувається у вашому житті? Може щось відбулось у вашому жітті, або жітті родини, близьких, друзів? Є якісь фактори, які посилюють це, та періоди, коли становиться легше? Їсторію ваших хвороб, як пройшло дитинство. Потім, коли прояснемо, до чого у вас дуже боляче відчувати, розвити толерантність до цього, та тільки потім треба сформувати нові звички получати задоволення, чимось увлікатись, відчувати радість життя. Це можливо, звертайтесь.


[всі пости]

↩ Реакція на пост від insides

"Полюбіть себе" звучить так легко, але чомусь ніхто не каже як це 😅
Ну ось наприклад я, яка хворіє на депресію вже близько 10 років. В мене повна апатія до життя, я вже й забула як це, відчувати заряд енергії.
І ось мені кажуть, полюби себе, зроби шось, візьми себе в руки і все в такому дусі. Але ніхто не відповідає на питання, що зробити і як зробити? Якби ж то було все так легко як на словах😥


[всі пости]

↩ Реакція на пост від katerina00

В людини є воля і ось цією волею прийняти рішення любити себе, поглянути на себе зі сторони і побачити в собі людину, яка потребує любові. Якщо себе караєш за якусь помилку, не можеш змиритись з своїми невдачами і тому подібне, тоді рішенням є - прийняти і полюбити себе.
А якщо тривала депресія, то потрібно встановити причину. Буває таке, що людина просто втомилась, або не вистачає якихось амінокислот, вітамінів.
Коли мені так кажуть,як вам, тоді в мене ще більше опускаються руки. Часто інша людина не здатна зрозуміти стан іншої людини. Я прийняв рішення не ускладнювати собі життя, не слухати людей,які тебе не підтримають і не зрозуміють. І ще я багато сплю. Коли мені погано, не має сил навіть думати, я просто йду поспати


[всі пости]

↩ Реакція на пост від insides

Я теж полбляю спати коли мені погано. Але не завжди вдається заснути 😅
Буває засну, а прокидаюсь від панічної атаки. Панічна атака минає швидко, але все одно турбує, бо аж сумую за часами коли їх не було і не знала що воно таке)
Мені б хобі знайти, але я не розумію навіть як зрозуміти що мені цікаво і подобається. Бо все чим я намагалась зайнятись, задоволення не приносило.
Сон це добре. Але саму проблему не вирішує😅


[всі пости]

↩ Реакція на пост від katerina00

Якщо мені не вдається заснути ( в голові забагато думок), я надягаю навушники, вмикаю на ютубі старі випуски "Хто зверху" (або інші розважальні телепрограми чи мультфільми) і сплю як немовля smile.gif
Прикро чути про панічні атаки unsure.gif Що їх може спричиняти?

Аби прийняти участь в обговоренні, авторизуйтесь або пройдіть реєстрацію!

qr