Моє бачення супервізії

» Робота з психологом, психотерапевтом » Моє бачення супервізії

Час від часу гештальт-терапевт приходить до супервізора, щоб щось зрозуміти про те, що відбувається з ним і його клієнтом. Або не відбувається. А що відбувається з самим терапевтом? Яка фігура? Може це витіснена фігура? Кого: терапевта чи клієнта?

Гештальт-терапевт приходить в надії, що після розмови з супервізором відбудуться бажані зміни в його стані або в його роботі.

Іноді гештальт-терапевт приходить до супервізора, як до чарівника: “Звільни мене від чарів, прошу тебе! Щось з практикою психотерапевтичної негаразди. Не їде віз". Гештальт-терапевт в такі хвилини буває наляканий, зацікавлений, збентежений, збуджений, вражений відносинами зі своїми клієнтами в цілому або кимось зокрема.

Іноді гештальт-терапевт приходить важко дихаючи. Іноді повільно і вальяжно завалюється в крісло. Іноді сумно і безпорадно озирається на всі боки.

Знайдіть свого психолога онлайн.

Супервізор запитує: “З чим завітали? Що сталося? Ось є меню, якщо хочете: Клієнтська супервізія, дидактична супервізія, супервізія практики, супервізія групи, супервізія ко-терапевтичної пари”.

Супервізор допомагає терапевту сфокусуватися. Це як з лінзою, яка ловить сонячне світло і фокусує його в одній точці. Так і супервізор дає спрямованість фокусу уваги терапевта на те, що відбувається. Далі варто почекати, не прикладати зусилля до фокусу і спостерігати, що буде відбуватися. Далі починається робота поля. Або Теорія Парадоксальних Змін. І хто його знає як воно працює. Але працює!

Супервізор точно якось впливає на психотерапевта. А психотерапевт на супервізора. У колегіальному полі виникають різні феномени, почуття і емоції. Особливо загострюється уважність до деталей і бажання знайти відповіді. Хоч емоції, часом не прості - заздрість, ревнощі, сором, безсилля.

Чи розумію я, навіщо ходити на супервізію? Не завжди. Але коли у мене є потреба в цьому, є бажання складати пазли, є матеріал я йду до супервізора. Ця людина мені може допомогти в тому, в чому у мене немає досвіду, а у нього є: чого я не бачу, куди не дивлюся і навіть чого хочу.

Якщо подивитися на користь супервізії для окремо взятого гештальт-терапевта, то користь є завжди. Я вважаю, що мені щастить і супервізори траплялися і трапляються як є хороші. Допомагають мені стати більш стійкою в моїй терапевтичній позиції. Підтримують цілісність терапевтичної ідентичності, розвиток професійної компетентності. Дають можливість розрулити якесь складне питання, яке у мене виникло і підтримують мою самоповагу.

Отримую і беру супервізію, як звірку діяльності. Мені важливий інший, який щось більше побачить, ніж бачу я.

Зараз супервізія - це гігієна практики.

Найперша супервізія, яку я брала, була на інтенсиві у 2013 році. Я тоді вибрала знайомого мені супервізора, Женю. Ось як зараз пам'ятаю - нічого не розумію, ніяковію, нервую, якось працюю з клієнтом. А потім Женя збирає мене. Задає правильні питання, направляє, підстиляє соломку, підтримує. У всякому разі я це так запам'ятала)

Ще одна важлива і пам‘ятна супервізія на початку практики - динамічна супервізія на одного клієнта. Кожні 5 зустрічей моїх з клієнтом я зустрічалася з супервізором і ми розмовляли про мої стосунки з клієнтом. Пам'ятаю, як Сергій ставив мені багато теоретичних питань. А я потім заглиблювалась у книги Булюбаш, Маквільямс і Практикум з гештальт-терапії Перлза. Цю супервізію я брала перед сертифікацією другого ступеня і з цього клієнта писала Кейс.

У мене було відчуття, що Сергій допомагав мені збирати в єдину картину розкидані в нейронних зв'язках знання і досвід попередніх 3-х років навчання. Я навіть називала те, що відбувається на зустрічах - інтелектуальний оргазм. Що ми робили? Ми теоретично осмислювали мою роботу з точки зору розвитку особистості.

Зараз я ходжу на супервізицію практики. Цікавий досвід. Пов'язаний, перш за все, з моїми інсайтами і враженнями від того, як мій супервізор майстерно обходить мої захисту і опору. Він це робить так, що коли я усвідомлюю, що все ж таки відбувається, то відчуваю таке полегшення, що навіть лице розгладжується і нижня щелепа розслабляється. А в грудях розливається тепло і ніжність. “Знаєш, що тепер можна робити з цим станом, - каже він, - плекати”. І у мене сльози на очах від звуку цього слова.

Далі - руйнування існуючих ідей і інтроектів до фундаменту і повільна, поступова забудова новими, живими і робочими формами.

Свою супервізорську ідентичність я починала пробувати на смак, працюючи супервізором трійки, що навчається в гештальт-програмі. Провели 5 зустрічей. Це, мабуть, досвід рухомий енергією страху і відваги. Відваги було точно більше і вона затьмарювала часом доводи розуму. Пам'ятаю, я себе лаяла за те, що знань мало в області проведення супервізії, а інтересу в цьому місці багато. Вже не знаю, як я впливала на своїх супервізантів. Але впливала точно. Вони ж стимулювали мене повторювати основну теорію гештальт-терапії, шукати відповіді на питання, витримувати емоції на кордоні контакту і шукати відповідну форму для їх вираження.

На мій смак, супервізія, в самій своїй серцевині, - це реалізація важливої людської потреби бути відображеним іншим. Відчуваючи цю потребу і знаходячи її в навколишньому світі, ми розуміємо, що помічені і розпізнані в своїй нужді. Колегіальне визнання приналежності, якихось особливостей або унікальних якостей.

Часто так буває, що терапевт на супервізії говорить про свого клієнта в такій емоційній палітрі, як клієнт говорить з ним під час сесій. І тоді через емоції терапевта, супервізору легше зрозуміти потребу клієнта. А терапевту краще розгледіти самого себе. Ну, і через відображення відбувається звірка з колегами своїх гіпотез і бачення роботи з тим чи іншим клієнтом.

І виходить так, що через відображення терапевт отримує підтримку і визнання колег. Через відображення терапевт може відчути свою приналежність до спільноти. Через відображення виявляється інший погляд, що дозволяє розширити уявлення про клієнтський "випадок", свою практику і себе як терапевта.

© Олена Мороз,

психолог, акредитований гештальт-терапевт (ВОППГП), супервізор, ведуча груп.

Дата публікації 2022-10-19 в 16:17:22

Опубліковано на сайті 19-10-2022

» Робота з психологом, психотерапевтом » Моє бачення супервізії