Економічна криза в Україні

Думаю, що крім панічних атак, загальної деморалізації та знецінення багатьох важливих речей, криза, як і будь-яке соціальне явище, що вириває людей зі звичної буденної рутини, дає можливість виразити назовні свої накопичені внутрішні проблеми. Це може призводити саме до того, що люди в меншій мірі будуть прислухатися до себе, до своїх внутрішніх потреб і проблем, оскільки навколо безліч можливостей долучитися до процесів звинувачення всіх і вся, невдоволення життям, які підживлюються та підкріплюються реальними фактами. Тобто на певному етапі це може призводити саме до зниження попиту на психологічні послуги, оскільки сама реальність вимагає дій, усі конфлікти відігруються у зовнішній реальності. Однак, на мою думку, слід бути особливо уважним у такій ситуації як до себе, так і до своїх близьких, і до тих, хто звертається за допомогою чи вже перебуває в терапевтичному процесі. Страшна не депресія сама по собі, а ті процеси, які часто відбуваються в момент виходу з депресії, про це знає кожна психологічно освічена людина. Що стосується соціальних процесів, то у суспільства є шанс стати чимось іншим, адже криза — це завжди й можливість оновлення, проте пройти через усі етапи без втрат дуже складно, тому в такі періоди як ніколи важливо не піддаватися загальним тенденціям, а спробувати визначити для себе пріоритети.

Я думаю, криза — це сходинка до нових змін на краще. Люди почнуть більше сподіватися на себе та свої можливості, розвиватимуться фірми, ФОПи, кустарні підприємства. Люди навчаться правильно витрачати гроші та самостійно їх заробляти. Потрібно просто вірити та щось робити, а не сподіватися на політику...

Якщо виходити з того моменту, що українська нація (якщо можна так висловитися) завжди виживала за рахунок свого терпіння, то поки інші будуть звикати "жити погано", ми будемо шукати моменти "жити краще".

Розгортаючийся криза, звичайно, матиме соціально-психологічні наслідки для багатьох жителів нашої країни. Багатьом людям доведеться згадати, як вони жили в той час, коли не могли собі багато дозволити. Для кожного з нас це буде певним випробуванням. Однак, ми всі повинні постійно пам’ятати, що все, що нас не вбиває, робить сильнішими!

Люди, для яких головна мета в житті — гроші, зазнають фіаско. Люди, у яких головні духовні цінності (навички, професійний досвід, здоров’я, любов тощо), виживуть, адже духовні цінності неможливо відняти, на відміну від матеріальних.

Так, такий ризик існує, і це неминучий наслідок ситуації, коли люди втрачають звичні орієнтири. З іншого боку, такий період є благодатною основою для кримінальних дій тих, хто має схильність до цього і в звичайний час, а ситуація кризи дає можливість діяти в більших масштабах, скориставшись загальним замішанням. Скоріше, мова йде про цілком природні речі, які завжди існують, проте в такі періоди виходять на поверхню — важко сказати, добре це чи погано, адже існують різні точки зору з цього приводу. Якщо щось стає видимим, набираючи обертів, це може лякати своїми масштабами та наслідками, проте водночас дає можливість краще знати й розуміти ситуацію, а отже, шанс із нею впоратися. Також варто зазначити, що праця — це явище, мабуть, більш протиприродне для людини, тому ми так чи інакше схильні в таких ситуаціях використовувати зміну звичного становища справ, щоб виправдати свою внутрішню пасивність та небажання працювати.

Думаю, злочинці знайдуться і під час стабільності в країні.

Звичайно, варто. Оскільки міліцейські зведення говорять про збільшення кількості квартирних крадіжок, активізації "діяльності" кишенькових злодіїв, а також зростання соціально-економічних злочинів.

Так, рівень злочинності зросте. Але, на мій погляд, це пов’язано більше зі духовним зубожінням і втратою моральних орієнтирів, ніж з економічною ситуацією.

Так, варто. Адже зниження доходів і втрата робочого місця призводять до появи стресу в людини. Тобто виникає життєва ситуація, яка виводить із стану рівноваги і до якої потрібно адаптуватися. Процес адаптації в кожного індивідуальний. Тому більшою мірою люди шукають легкий шлях, тобто встановлюють бар’єри у вигляді алкоголю, наркотиків, транквілізаторів. Вони знімають стресове сприйняття, але не вирішують проблему.

Тут ситуації можуть дуже відрізнятися залежно від випадку — по-перше, добре вивчити свої права, адже зараз юридичні знання можуть стати гарною підтримкою. Насамперед потрібно зрозуміти, що поки ситуація така, що робота є, просто її потрібно шукати, і вона не дається легко, та, мабуть, оплата менша. Тим не менш, така ситуація може змусити або скласти руки та тихо страждати, або посилено працювати головою в пошуках нових альтернатив. Про це складно говорити, адже в такій ситуації діє щось на кшталт природного відбору за багатьма критеріями — інтелектуальні здібності, витривалість, емоційна стабільність, гнучкість, і якщо раніше людина про це не замислювалася, то така ситуація може стати стимулом для подальшого розвитку таких якостей.

Я сама ФОП, основна робота займає мало місця. Сподіваюся лише на себе. Це дуже великий стрес — здається, ніби вибили грунт з-під ніг. Основне питання — для чого мені життям послано це випробування? Чи варто впадати у відчай і втрачати здоров'я чи краще шукати інший заробіток та інші можливості? Не дайте чиновникам маніпулювати вами до кінця. Адже наш криза — це штучно створена провокація для відмивання грошей.

Я б хотіла порекомендувати переглянути свої внутрішні ресурси. Де можна "підкрутити гайки" — почати економити, переглянути харчовий раціон, нарешті, почати правильно харчуватися, відмовившись від шкідливих делікатесів, більше пити чистої води. А також звернути увагу на тіло, тобто від того, що криза торкнулася голів, тіло не повинно втрачати потенціал за рахунок відмови від фізичних навантажень та інших звичних процедур. Також не гребувати таким величезним фактором, як підтримка родини та близьких.

По-перше, пам’ятати, що вихід є. Його тільки потрібно побачити. Тому не можна опускати руки, а потрібно згадати, якими навичками володіє той чи інший чоловік і чим він, саме сьогодні, може заробити собі на життя. По-друге, можливо, варто чомусь навчитися. У службі зайнятості є безліч курсів, які пропонують перекваліфікацію. А по-третє, потрібно постійно пам’ятати, що криза — не назавжди, вона минає, далі буде продовжуватися життя.

Сприйняти складену ситуацію спокійно. Задати собі запитання: «Могло бути ще гірше?» (тобто знайти позитивну сторону, яку можна знайти в будь-якій ситуації). Зробити перерву. Переглянути свій минулий досвід, проаналізувати. Взяти з минулого позитивний досвід у теперішнє і будувати позитивне майбутнє.

Може бути не спеціально щодо цього питання, але кожен фахівець зараз стикається з наслідками кризи у своїй практиці. Хоча це не так виражено, як це намагається представити громадськість — адже для людини, яка намагається розібратися в собі, ці проблеми не на першому місці. Скоріше, тут домінуючим є питання оплати, особливо для довгострокової терапії, коли людина не може спрогнозувати план роботи на майбутній рік. Тим не менш, поки що немає якихось радикальних змін у кількості чи якості запитів, з якими люди приходять до психолога. Головне, звичайно, для фахівця в такій ситуації — розуміти загальний фон того, що відбувається, і відокремлювати зерна від полови, те, що привнесено, від реальних проблем клієнта, з якими потрібно працювати.

Мені клієнти постійно скаржаться на нестачу грошей. До речі, незалежно від статусу та доходу. Скаржаться всі.

Більшість клієнтів не пов’язують свої особисті проблеми з економічною кризою. Не залежно від зовнішніх факторів вони не перестали сильніше любити чи палкіше ненавидіти, просто зовнішня ситуація дозволяє їм активізувати «кризові системи» психіки, що, своєю чергою, дає їм змогу шукати та знаходити нестандартні рішення.

Клієнти звертаються за підтримкою не у зв’язку з кризою, але тривожність присутня. Хоча дуже високого рівня наростання тривожності поки немає.

Так.

По-перше, потрібно бути готовим покладатися на себе, на свої сили та вміння, здібності. По-друге, звичайно ж, важливим фактором стають спільні способи розвитку в цих умовах, і важливо, хто поруч із вами. Перш за все, важливі будь-які можливості обговорювати ситуацію, говорити про це, висловлювати почуття — це дає можливість переробити ті моменти, які можуть руйнувати зсередини. По-третє, звичайно ж, знизити рівень споживання продуктів ЗМІ будь-яким доступним способом — читання, музика, кіно, театр або навіть просто прогулянки та бесіди; корисні будь-які спроби виробити власний зміст і сенс, а не отримувати готове, як у випадку з телевізором. Що стосується вирішення конкретних проблем, то тут важливі точні кроки — і в економії коштів, і в подальших діях; можливо, хтось уперше розподілить свої витрати, або почне заощаджувати, або відмовиться від якихось звичних речей. Загалом знадобиться вміння планувати, розраховувати, розподіляти. А взагалі динаміка така, що ті, хто не був задоволений життям до цього з якихось психологічних причин, будуть звинувачувати кризу та постійно мусувати цю тему, навіть отримуючи певне задоволення від того, що всім погано. А якщо мова йде просто про реальні труднощі, то скоріше за все людина, яка вміє цінувати життя та отримувати від нього задоволення, зможе з цим впоратися.

Щоб заробити гроші, потрібно витратити енергію та вкласти час. Думаю, варто шукати час для ще кількох заробітків і відкривати нові можливості в собі. Потрібно бути готовим до нового «зомбування» народу. Знову з’явиться якийсь «рятівник» і буде обіцяти й обіцяти... Сподівайтеся на себе та свої можливості. І почати раціонально витрачати гроші...

Нове — це добре забуте старе. У житті кожного з нас були моменти, коли ми впадали у відчай, коли ситуації здавалися катастрофічними та абсолютно нерозв’язними... проте ми з честю виходили з них. Кризи були, є і будуть, але нас завжди виручали кмітливість та здоровий глузд.
«Роби те, що потрібно — і будь що буде». Справді, коли ситуація виходить з-під нашого контролю, потрібно просто добре виконувати свою роботу, незалежно від того, керувати ви танком чи співати колискові.

У будь-який період потрібно сподіватися лише на себе, своїх близьких і бути готовим до того, що може щось змінитися в житті. Адже зміни дуже часто відбуваються в будь-який період життя, а не лише під час економічних криз.
Планувати потрібно все подальше життя! І, звичайно, в оптимістичному ключі!

По-перше, не панікувати. Сприймати спокійно. Зібрати весь свій професійний багаж досвіду з минулого і перенести його в теперішнє. Успіхів!