не знаю, що робити далі
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
не знаю, що робити далі
Марія Радченко психолог Дніпро 27-05-2023 14:11:38 |
1
Доброго дня! Ситуація дійсно непроста, адже одностороння закоханість може бути тягарем, бо нема з ким її разом нести. Вік відіграє тут не останню роль. Бо, по-перше, Ви знаходитеся у підлітковому віці і активно пізнаєте себе, а будь-які почуття переживаються Вами яскравіше, ніж середньостатистичною дорослою людиною. І, по-друге, навіть якщо дівчина-практикантка теж відчувала до Вас симпатію, вона не мала б права відповісти Вам взаємністю на рівні поведінки. Бо в сучасному культурному середовищі є поняття віку згоди (16 років), з якого повнолітня людина має право вступати в статеві відносини з неповноліньою за її взаємним бажанням. Романтичні відносини законодавчо не регулюються, якщо мова не йде про відносини, де нерівномірно розподілена влада (керівник-підлеглий, учитель-учень, лікар-пацієнт, психолог-клієнт, юрист-клієнт, тощо). Якщо уявити, що Ви зізнаєтесь, можливі такі варіанти розвитку подій: - Дівчина відповість взємністю, але не матиме права з Вами зустрічатися, бо Ви надто молодий і вона займає позицію Вашої вчительки. Тоді вам обом довелося б чекати, поки вона закінчить у вас практикуватися і коли Вам виповниться 16 років або стільки, скільки ще треба, щоб Ви відчули себе достатньо дорослим для відносин з повнолітньою. Мінус такого розвитку подій - поки ви чекатимете, почуття можуть згаснути. - Дівчина не відповість взаємністю (більш імовірний варіант), і Ви будете розчаровані (навіть якщо не сподівалися на взаємність) і засмучені. Але це мине з часом, і Ви отримаєте цікавий соціальний досвід (потренуєтеся зізнаватися в коханні і приймати відмову від дівчини достойно). І в будь-якому разі, нерозділені почуття не обовязково залишати неозвученими, навіть якщо не збираєтеся робити зізнання. Можна обговорити це з близькими (друзями, родичами) та фахівцями (психологами форуму, шкільним психологом), висловлювати емоції у творчості (вірші, малювання, музика, тощо), в навчанні, догляді за собою фізично і психічно. Цей механізм психологічного захисту має назву сублімації - перетвореннім емоцій на корисну соціально схвальну діяльність. Удачі! Відредаговано автором 27-05-2023 14:14:51 |
27-05-2023 14:44:17Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343737 для Марія Радченко дякую за відповідь.. вона практикується як психолог, тому часто проводить різноманітні психологічні заняття для нашого класу зокрема і вже всі помічають, що я постійно соромлюсь та тягнусь до спілкування з нею. і ще одне — я такий не один, її вже знає ціла школа і в неї дуже багато уваги, мене це так ранить.. боляче спостерігати за цим збоку. я розумію, що з цього нічого не вийде, але залишатись на самоті з цим всім і просто дивитись на неї зі сторони я не можу. з батьками я не спілкуюсь настільки близько, найкращі друзі за кордоном, а я просто у розпачі. мені вже подобались інші дівчата, багато, але такого як зараз не було ще ніколи.. |
Марія Радченко психолог Дніпро 27-05-2023 15:05:28 |
1
І Вам дякую за довіру! цитата:
вона практикується як психолог І якщо у випадку з вчителем (я не вчитель, тому психологи з педагогічною освітою - виправте мене якщо помиляюсь) побудова якогось стосунку теоретично можлива, коли він припиняє бути твоїм вчителем, то з психологом це заборонено етичним кодексом для психолога ж. Також не хочу знецінювати Ваші почуття, бо вони безумовно щирі. Але в психології є таке поняття як "перенос". Тобто проекція стосунків з батьками чи іншими близькими людьми клієнтом на психолога, через незакриті емоційні потреби. У нас всіх є потреба в любові та турботі, бо ми всі люди. Саме тому багато випадків закоханостей в свого психолога, лікаря, вчителя, тощо. З одного боку, особа, що володіє знаннями, владою і авторитетом, наче заміняє нам турботливого батька або маму, даючи нам те, чого можливо недодали вони. З іншого - ця людина приймає нас безумовно в силу своєї професії, і не відштовхує, коли бачить нас вразливими, це "підкупає". Ну і звісно, на роботі психолог не показує всі свої риси характеру, тому його часто ідеалізують. В ідеалізований образ легше закохатися, ніж в живу людину з недоліками. Але це все цілком нормальна штука, через яку проходять навіть дорослі клієнти психологів. Якщо довіряєте їй, можете з нею обговорити свої почуття. Вам буде корисний досвід спілкування, їй - корисний професійний досвід. Нас у ВИШах вчать працювати з людьми, які до нас підкатують, тому соромитися певно нема чого. ) |
27-05-2023 15:26:11Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343743 для Марія Радченко дякую Вам щиро, Маріє! |
Марія Радченко психолог Дніпро 27-05-2023 16:25:38 |
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
22-05-2023
я не знаю що мені робити
11-05-2023
Я вже не знаю що робитии
07-02-2023
Я не знаю що робити на побаченні
24-09-2022
Незнаю що робити
25-05-2022
Не знаю що робити
21-12-2021
Я не знаю що мені робити...
07-12-2021
Не знаю що робити?
Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи.
теми: життя ресурс філософія
Странники терпения (2020)
теми: співзалежність насильство жертва
Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є
теми: прийняття себе життєві цінності самореалізація